Постанова

від 20.01.2021 по справі 808/7863/14

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2021 року м. Дніпросправа № 808/7863/14

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №808/7863/14 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації про скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (відповідач-1), Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (відповідач-2), в якому позивач просив:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження № 193-к від 27 жовтня 2014 року про звільнення, ОСОБА_1 , з посади директора Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації.

-зобов`язати Запорізьку обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 00022504, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164) поновити, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на посаді директора Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації.

-стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02143429, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 635 858,09 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження №193-к від 27 жовтня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації.

Зобов`язано Запорізьку обласну державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації.

Стягнуто з Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 155773,79 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 155773,79грн, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення частини суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та в цій частині прийняти по справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при вирішення питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вірно враховано норми ч. 2 ст. 235 КЗпП України, оскільки справа розглядалась більше року не з вини працівника.

Відповідачі рішення суду не оскаржили. Відзив на апеляційну скаргу не подали.

Сторони повідомлені про день розгляду справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII (далі Закон №1682-VII).

16 жовтня 2014 року першим заступником голови Запорізької обласної державної адміністрації видано розпорядження № 531 «Про здійснення заходів щодо виконання Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VІІ «Про очищення влади» , яким відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та на виконання Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VІІ «Про очищення влади» : 1. Головам районних державних адміністрацій, керівникам структурних підрозділів обласної державної адміністрації, відділу кадрової роботи апарату облдержадміністрації до 26 жовтня 2014 року: 1) забезпечити ознайомлення працівників районних державних адміністрацій, апарату обласної державної адміністрації та її структурних підрозділів з вимогами Закону України «Про очищення влади» ; 2) ініціювати звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 Закону України «Про очищення влади» , на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб.

Заступником керівника апарату Запорізької обласної державної адміністрації, начальником організаційного відділу Кархачовим В.Г. складено доповідну записку на виконання розпорядження від 16 жовтня 2014 року № 531 відповідно до якої запропоновано звільнити ОСОБА_1 з посади директора Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» згідно пункту 7-2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 27 жовтня 2014 року за № 193-к на підставі пункту 7-2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, позивача звільнено із займаної посади.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з позовною заявою до суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов дійшов висновку, що звільнення позивача є протиправними, а отже прийняв рішення про скасування розпорядження № 193-к від 27 жовтня 2014 року про звільнення, ОСОБА_1 , з посади директора Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації. Проте з тих підстав, що ОСОБА_1 починаючи з 01 квітня 2016 року та на день прийняття рішення продовжує займати посаду директора комунального закладу "Запорізький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" Запорізької обласної ради, за період починаючи з 01 квітня 2016 року та по сьогоднішній день отримував та отримує заробіток за новим місцем роботи, який зараховується до розрахунку оплати за час вимушеного прогулу, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку: середньоденна заробітна плата на момент звільнення складала 298,99 грн., які слід помножити на 521 робочий день, за період з 28 жовтня 2014 року по 31 березня 2016 року, та дорівнює 155773,79 грн., та яка стягнута з Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, оскільки такий відповідач є роботодавцем позивача і з держаних асигнувань якого буде стягнута сума заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач не погодився з рішенням суду лише в частині розрахунку та стягнення 155773,79грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу із заявлених 635858,09грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так спірним є питання щодо суми стягнення середнього заробітку за час висушеного прогулу відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, оскільки справа розглядалась більше року.

Як свідчать встановлені обставини справи,

Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 27 жовтня 2014 року за № 193-к на підставі пункту 7-2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, позивача звільнено із займаної посади, з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» .

11 листопада 2014р. позивач звернувся до суду з позовом про скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції скасував оскаржене розпорядження та зобов`язав поновити позивача на посаді.

Стягнув з Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 155773,79 грн., за період з 28 жовтня 2014 року по 31 березня 2016 року, оскільки позивач з 01 квітня 2016 року та на день прийняття рішення продовжує займати посаду директора комунального закладу "Запорізький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" Запорізької обласної ради, та отримує заробіток за новим місцем роботи.

Позивач не погодився з сумою стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з тих підстав, що судом першої інстанції не врахована норма ч. 2 ст. 235 КЗпП України, оскільки справа розглядалась більше року не з вини працівника.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача помилковими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Так суд першої інстанції, відповідно до п. 32 постанови пленуму ВС України №9 від 06.11.1992р., частково задовольняючи позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28 жовтня 2014 року по 31 березня 2016 року, що дорівнює 521 дню, враховував те, що позивач з 01 квітня 2016 року та на день прийняття рішення перебуває у трудових відносинах з комунальним закладом "Запорізький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" Запорізької обласної ради, та отримує заробіток.

Суд, при вирішенні цього питання, не надавав оцінки наявності чи відсутності вини працівника щодо тривалості розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції саме з підстав отримання доходу/заробітку позивачем в період з 01.04.2016р. по день розгляду справи, вирішив питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводів незгоди та спростування таких висновків, позивач в апеляційній скарзі не наводить.

Також не зазначив доводів щодо незгоди із розрахунком суду здійснений щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу - період з 28 жовтня 2014 року по 31 березня 2016 року, що дорівнює 521 день, та застосованою середньоденною заробітною платою на момент звільнення 298,99 грн, згідно довідки Департаменту освіти і науки Запорізької ОДА (а.с. 8 Т2).

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №808/7863/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття (20 січня 2021року), може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак