Постанова

від 21.01.2021 по справі 600/1085/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1085/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

21 січня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Бойка Ю.В. ,

представника відповідача: Решетника В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька мілк" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька мілк" до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправним припису,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В липні 2020 року Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіженька мілк" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 13 липня 2020 року за № ДК /0056Пр/03/01-20, який видано Державним інспектором контролю за використання та охороною земель Спинул Іваном Георгійовичем керівнику СТОВ "Свіженька Мілк" Бойко Юрію Васильовичу та яким приписано в 30-ти денний термін з дня отримання припису усунути порушення земельного законодавства, шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:54:002:0008, площею 42 га.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька мілк" відмовлено в повному обсязі.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіженька мілк", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що ним самовільно зайнято та використовується частина вищевказаної земельної ділянки, шляхом її обробітку, посіву та вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи та вико-вівсяної суміші. Такими діями порушено вимоги ст.ст. 125, 126 та п. «б» ст.211 Земельного кодексу України.

5. Вважає дії відповідача, щодо видачі вказаного припису протиправними, а припис незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем, при видачі припису не з`ясовані всі обставини використання вказаної земельної ділянки апелянтом.

6. Зокрема зазначив про те, що він не був повідомлений про планову чи позапланову перевірку, останньому не надавалися жодні документи, не пояснювалися підстави такої перевірки, а також він не був присутнім під час її проведення. Крім того, у акті перевірки відсутні відомості відносно особи, яка перевіряється та місцезнаходження такої особи.

7. Зауважив також, що відповідачем не вжито заходів щодо з`ясування правових підстав користування земельною ділянкою, а саме те, що 26 травня 2011 року між Державним підприємством дослідного господарства «Центральне» в особі директора Новицького З.М. та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» укладений договір, згідно умов якого на права постійного користування належить 171 га. земельної ділянки (рілля), яка використовується для вирощування сільськогосподарських культур та знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 20. З 26 травня 2011 року позивачем, відповідно до умов Договору виконанні роботи по приведенню земельної ділянки, площею 171 га. до придатності, вирощування сільськогосподарських культур. Частина земельної ділянки за кадастровим номером площею 42 га., що вказана в оскаржуваному приписі входить до предмету Договору.

8. Відтак апелянт вважає, що умови договору дотримано, а останній жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, які відображені в оскаржуваному приписі, оскільки, всі дії вчиняв на виконання вищевказаного договору, який є чинним і його виконання не заперечується сторонами.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області на підставі наказу №430-ДК від 08.07.2020 року Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель всіх категорій і форм власності, здійснено державний контроль за додержання вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності відповідно до заходів, передбачених документацією із землеустрою, в межах певного виду використання (зокрема щодо зміни складу угідь) у межах території Чернівецької міської ради, кадастровий номер: 7310136900:54:002:0008.

10. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 430-ДК/317/АП/09/01-20 від 09.07.2020 року, в якому (окрім іншого), зафіксовано порушення ст. 125 126 та пункту б статті 211 Земельного кодексу України, яке полягає в тому, що СТзОВ "Свіженька Мілк", в особі керівника ОСОБА_2 самовільно зайнято та використовується частина земельної ділянки, кадастровий номер 7310136900:54:002:0008 площею 42 га. Самовільне зайняття частини земельної ділянки здійснено шляхом її обробітку, посіву та вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи та вико - вівсяної суміші.

11. Цього ж числа, 09.07.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області складено акт обстеження земельної ділянки № 113-ДК/0071/АО/10/01-20 від 09.07.2020 року, а в подальшому винесено припис №430-ДК/0156Пр/03/01-20 від 13.07.2020 року, про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки, а також складено протокол про адміністративне правопорушення №430-ДК/0153П/07/01-20 від 13.07.2020 та винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення №430-ДК/0151По/08/01-20 від 15.07.2020 року, відповідно до приписів статті 53-1 КУпАП. (а.с.5,6,7)

12. Судом встановлено, що посадовими особами відповідача здійснено розрахунок розміру шкоди № 430-ДК/0073ШК/11/01-20 від 15.07.2020 року, заподіяної внаслідок використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки , загальна сума шкоди становить - 69947,40 грн.

13. Судом також досліджений договір від 26.05.2011 року укладений між Державним підприємством дослідного господарства "Центральне" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк", згідно умов якого Державне підприємством дослідного господарства "Центральне" та позивач домовились про надання платних послуг, щодо приведення земель до придатності, вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, розміром 171 га. (а.с. 14)

14. Згідно рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 лютого 2019 року по справі № 926/672/15 за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до Державного підприємства «Дослідне господарство «Центральне» Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, яке набрало законної сили 28.03.2019 року встановлено, що ДПДГ «Центральне» не є користувачем земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.

15. Зокрема встановлено, що згідно п. 1.3. статуту державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України підпорядковане безпосередньо - Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; загальне підпорядкування - Національній академії аграрних наук України, як органу по управлінню державним майном.

16. 25 грудня 2013 року прийнята Постанова Президії НААН України, де п. 1 даної постанови про передачу землі Буковинській державній дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН постановлено: пункт 2 постанови Президії УААН від 30.06.1999 року (протокол № 13) - скасувати, а в п. 2 вище вказаної постанови зазначено, що земельні ділянки 2187,5 га. в м. Чернівці та 819 га. на території Вижницького району вирішено передати Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

17. Пізніше, 26.03.2014 року прийнята інша постанова Президії НААН України, якою визначено п. 1 постанови Президії УААН від 25.12.2013 року викласти в такій редакції: пункт 2 постанови Президії УААН від 30.06.1999 року (протокол № 13) «Про створення державного дослідного господарства «Центральне» Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі» скасувати в частині передачі земель Державному підприємству «Дослідне господарство «Центральне» Чернівецької державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук» .

18. Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.12.2016 року у справі №910/14685/15, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

19. Зокрема, судом встановлено, що з моменту видачі вказаних вище Державних актів на право постійного користування землею у Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України виникло право постійного користування земельними ділянками згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом землекористування.

20. Постанова Президії Української академії аграрних наук від 30.06.1999 року, якою ДПДГ «Центральне» передано земельні ділянки, не є правоустановчим документом, що посвідчує права позивача на користування земельними ділянками. Натомість вказана постанова є рішенням органу, уповноваженого управляти майном позивача та може слугувати підставою для оформлення права користування наведеними в них землями.

21. ДПДГ «Центральне» не довело належними та допустимими доказами наявність права користування спірними земельними ділянками, відтак неможливим у такому випадку є захист відсутнього права користування земельною ділянкою на підставі та у відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України.

22. Отже, судовим рішенням у справі № 910/14685/15 встановлено факт відсутності у ДПДГ «Центральне» права користування спірними земельними ділянками.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

23. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-8 цього рішення.

24. Відповідач зазначає, що на виконання покладених обов`язків з метою належного реагування посадовими особами відповідача проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства, щодо законності використання земельної ділянки із земель державної форми власності. Відтак, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем самовільно зайнято частину земельної площею 42 га, без правовстановлюючих документів із земель державної форми власності, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, в зв`язку з чим такими діями позивачем заподіяно шкоду в сумі 69947,40 грн. Вважає, що при винесенні припису діяв в межах та спосіб передбачений законодавством.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

25. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

27. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

28. Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

29. Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

30. Згідно з статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

31. Згідно постановою КМУ від 22.07.2016 року №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

32. Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

33. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

35. Судом встановлено, що предметом оскарження у цій справі є припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 13 липня 2020 року за № 492-ДК/0056Пр/03/01-20, який видано Державним інспектором контролю за використання та охороною земель Спинул Іваном Георгійовичем керівнику СТзОВ Свіженька Мілк Бойко Юрію Васильовичу та яким приписано в 30-ти денний термін з дня отримання припису усунути порушення земельного законодавства, шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:54:002:0008, площею 42 га.

36. Серед доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення процедури проведення перевірки.

37. Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість таких доводів, оскільки дані обставини не впливають на виявленні порушення земельного законодавства з боку останнього та прийняття з цього приводу рішення суб`єктом владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не проводилася перевірки господарської діяльності апелянта, або ж обставини, які стосуються прав власності чи права користування об`єктами належними апелянту. У свою чергу, відповідачем проведено обстеження земельної ділянки, по факту якого, виявлено те, що апелянтом самовільно зайнято частину земельної ділянки.

38. Окрім того, будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

39. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18, від 13 березня 2019 року у справі №826/11708/17, від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16, яка в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин

40. В апеляційній скарги апелянт зазначає, що право користування даною ділянкою надане апелянту довогором на постійне користування земельною ділянкою від 26.05.2011 року укладеного між останнім та ДПДГ Центральне . В судовому порядку договір не був визнаний нечинним.

41. Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

42. Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

43. Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

44. Частиною 2 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

45. Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, зареєстрованих у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

46. Згідно пункту б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

47. Разом з тим, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.02.2019 року, яке набрало законної сили після перегляду апеляційної інстанцією, встановлено факт відсутності у Державного підприємством дослідного господарства Центральне права користування спірними земельними ділянками, в тому числі, яка самовільно використовується апелянтом.

48. Таким чином, вищевказаний договір не є належним доказом в розумінні вимог статті 73 КАС України для спростування доводів відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки апелянтом.

49. Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом не заперечується факт використання земельної ділянки, яка була об`єктом перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проте апелянт посилається на те, що зазначені земельні ділянки він використовує правомірно.

50. Проте, надані апелянтом письмові докази в обґрунтування вищевказаного твердження не є правовстановлюючими документами, які підтверджують його право володіння чи законного користування земельною ділянкою розміром 42 га.

51. Колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення та вчинених дій.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

52. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

53. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

54. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

55. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

57. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька мілк" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька мілк" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 січня 2021 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.