Ухвала

від 18.01.2021 по справі 320/3088/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 320/3088/19

провадження № 61-73ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Коротун В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про визнання універсальної картки № НОМЕР_1 закритою,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі

13 737,35 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору

№ б/н від 12 липня 2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов`язання не виконав, кредитні кошти не повернув, станом на 18 лютого 2019 року має заборгованість на суму 13 737,35 грн, із яких

6 170,30 грн - за тілом кредиту, 6 042,77 грн - пені, 1 130, 35 грн - судові штрафи. Посилаючись на вказані обставини, Банк просив про задоволення позову.

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання універсальної картки № НОМЕР_1 закритою, посилаючись на те,що за даною карткою заборгованість відсутня та строк її дії закінчився.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 01 вересня 2020 року у задоволенні позову АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ ПриватБанк відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, АТ КБ ПриватБанк оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Івано- Запорізького апеляційного суду від 24 листопада

2020 року апеляційну скаргу АТ КБ ПриватБанк задоволено частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 01 вересня 2020 року в оскаржуваній частині скасовано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 липня 2006 року в розмірі 6 170,30 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося і судом апеляційної інстанції не переглядалося.

28 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою , в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року скасувати та залишити в силі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 вересня 2020 року у скасованій судом апеляційної інстанції частині.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про стягнення коштів у розмірі 13 737,35 грн та про визнання банківської картки закритою .

Отже, справа № 320/3088/19 не є справою з ціною позову, що станом

на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 250 = 525 500,00 грн) . Справа № 320/3088/19 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо

(VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга містить посилання на те, що справа має виняткове значення для заявника, оскільки оскаржуване судове рішення завдає шкоди репутації ОСОБА_1 як порядної людини та надійного клієнта

АТ КБ ПриватБанк та не отримував кредитних коштів.

Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваним судовим рішення, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою

статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про визнання універсальної картки № НОМЕР_1 закритою .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун