Постанова

від 18.01.2021 по справі 545/282/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/282/20 Номер провадження 22-ц/814/91/21Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

Головуючого : судді Триголова В.М.

Суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.

секретар: Ачкасова О.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства МТБ Банк

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство МТБ Банк про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та усунення перешкод у користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та усунення перешкод у користуванні власністю.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 20 січня 2001 року між нею та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб. В період шлюбу, 13 липня 2005 року сторонами набуто майно, а саме, нежитлова будівля кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 154,8 кв.м. Крім того, в цей же час вони придбали у власність земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий № 5324087700:00:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане майно набуте сторонами за спільні кредитні кошти, а 21 жовтня 2009 року передано в іпотеку як додаткове забезпечення кредитних зобов`язань за кредитним договором, укладеним її чоловіком ОСОБА_2 з ПАТ МТБ Банк .

Починаючи з грудня 2019 року відповідач перестав допускати позивачку у приміщення спірного кафе, що порушує її права.

Вважає, що оскілки нежитлові приміщення та земельна ділянка були придбані під час перебування у шлюбі, вони підлягають поділу між нею та відповідачем.

Враховуючи вказане, просила суд визнати земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий № 5324087700:00:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з приміщення кафе площею 154,8 кв.м - об`єктом спільної сумісної власності. Визнати за нею ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0305 га, кадастровий № 5324087700:00:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з приміщення кафе площею 154,8 кв.м. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2020 року, з врахуванням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 08.10.2020 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство МТБ Банк про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та усунення перешкод у користуванні власністю - задоволено.

Визнано земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий № 5324087700:00:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з приміщення кафе площею 154,8 кв.м - об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ (одну другу) частину земельної ділянки площею 0,0305 га, кадастровий № 5324087700:00:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ (одну другу) частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з приміщення кафе площею 154,8 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3620 (три тисячі шістсот двадцять) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

З вказаними рішеннями не погодився представник третьої особи ПАТ МТБ Банк , який, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи, не надано належної правової оцінки доказам у справі.

Так, зокрема апелянт зазначає, що сам по собі факт придбання майна подружжям в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єкту права спільної сумісної власності. Звертає увагу суду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що спірне майно придбане за спільні кошти і при цьому позивачка брала участь у його придбанні.

Крім того, апелянт вказує на недобросовісність дій сторін у справі, оскільки вважає, що метою звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя є насправді уникнення сплати боргу ОСОБА_2 за кредитним договором , укладеним ним з ПАТ МТБ Банк .

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білонучкіна Т.П. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, посилаючись на те, що перебування спірного майна у іпотеці не перешкоджає його поділу, як спільного майна подружжя та не порушує права банка, як іпотекодержателя.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 20 січня 2001 року (а.с. 80).

В період шлюбу сторони придбали земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий № 5324087700:00:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки ВСХ № 062665, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А. 22 травня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 1768, належить ОСОБА_2 . На підставі вказаного договору ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 09 жовтня 2007 року, серія бланку ЯГ № 664165, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010754600391.

Крім того, в період шлюбу сторони придбали нежитловий об`єкт - кафе площею 154,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що на ім`я ОСОБА_2 . Щербанівською сільської радою видано свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 24 липня 2009 року (а.с.15-56).

З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2008 року між ВАТ Морський Транспортний банк та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №00308/Р у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 1444620,00 доларів США та наступні цілі: 14000000,00 доларів США на придбання нежитлового приміщення, загальною площею 748,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 44620,00 доларів США страхових платежів з 02 червня 2008 року і терміном погашення по 01 червня 2009 року включно зі сплатою 13% річних.

Згідно умов п. 3.2.3.2., п. 3.2.3.3., п. 3.2.3.4., п. 3.2.3.5., п. 3.2.3.6., п. 3.2.3.7. кредитного договору, строк дії кредитного договору продовжується до 01 червня 2015 року.

23 квітня 2009 року, 01 вересня 2009 року, 01 вересня 2010 року, 18 листопада 2011 року, 20 вересня 2012 року та 17 жовтня 2013 року були внесені зміни до кредитного договору № 00308/Р від 02 червня 2008 року в частині зміни графіку та валюти кредитування, замість доларів США на національну валюту гривню (а.с.157-167).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 00859-СР від 21 жовтня 2009 року, на підставі якого було передано в іпотеку: кафе загальною площею 154,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.89-92). Також, до іпотечного договору, у зв`язку з внесенням змін та доповнень до Кредитного договору, було укладено Договори про внесення змін та доповнень від 29 грудня 2009 року, 02 вересня 2010 року, 18 листопада 2011 року та 20 вересня 2012 року (а.с.93-102).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №36 від 08 липня 2010 року) назву та тип ВАТ Морський транспортний банк змінено на ПАТ Марфін Банк . Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів (протокол №56 від 28 грудня 2017 року) назву ПАТ Марфін Банк змінено на ПАТ МТБ Банк . ПАТ МТБ Банк є правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях ПАТ Марфін Банк .

У зв`язку з неналежним виконанням обов`язків ОСОБА_2 за укладеним договором, банк звернувся з позовом 17 квітня 2014 року до ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00308/Р від 02 червня 2008 року у розмірі 11658187,15 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 01 вересня 2015 року позов банку задоволено в повному обсязі та стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 11658187,15 грн. (справа № 554/5323/14-ц).

Рішенням Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року по вказаній справі рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01 вересня 2015 року змінено в частині розміру заборгованості за кредитом та розподілу судових витрат. Зменшено стягувану з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Марфін Банк заборгованість за кредитним договором № 00308/Р від 02 червня 2008 року заборгованість з 11 658 187 грн. 15 коп. до 11 097 238 грн. 67 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 8 688 949 грн. 88 коп., заборгованості за відсотками в сумі 1 706 068 грн. 83 коп., пені за прострочення виконання зобов`язань в сумі 702 219 грн. 96 коп. (а.с.103-108).

Як вбачається з матеріалів справи постановою Верховного Суду від 02.07.2020 року постанову Полтавського апеляційного суду від 09.12.2019 року залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя із проведенням його розподілу, місцевий суд виходив із того, що позивач правомірно звернулася до суду з позовом про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності, та яке разом з тим перебуває в іпотеці.

Колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як вбачається із наданих банком документів виконавчого провадження, на даний час приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. 13.11.2020 року відкрито виконавче провадження та накладено арешт на спірне майно (нежитлове приміщення та земельну ділянку по АДРЕСА_1 ) з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі №554/5323/14-ц. (т.2 а.с. 43-47).

Встановивши, що на момент звернення позивача до суду з позовом про поділ майна подружжя, існувало судове рішення про стягнення кредитної заборгованості, забезпеченої спірним майном, в даний час на виконанні перебуває виконавчий лист від 07 серпня 2020 року № 554/5323/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ МТБ Банк грошових коштів у сумі 9 794 676, 15 грн., постановою державного виконавця на спірне майно, було накладено арешт, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові про поділ майна подружжя в обраний позивачем спосіб, у зв`язку з тим, що у випадку поділу майна будуть порушені права та інтереси ПАТ МТБ Банк , оскільки припинення права власності відповідача на спірне майно ускладнює виконання судового рішення про стягнення суми боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ МТБ Банк .

Викладене узгоджується із позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11.11.2019 року у справі №337/474/14-ц.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, слід зазначити наступне.

Місцевий суд у своєму рішенні помилково посилався на те, що вищезазначені вимоги вирішенню не підлягають, оскільки позивачем не заявлені.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі із позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася в суд за захистом свого права власності на спільне майно подружжя з підстав створення відповідачем перешкод у користуванні належним їй на праві власності майном. Способом захисту порушеного права власності визначила саме визнання за нею права власності на 1/2 частину зазначеного у позові майна.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Однак, позивачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів порушення її права користування майном у АДРЕСА_1 , як і не довела якими саме діями відповідач порушує її право на володіння, користування і розпорядження майном.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2020 року та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства МТБ Банк - задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2020 року - скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство МТБ Банк про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.М. Триголов

СУДДІ А.І. Дорош

О.А. Лобов