Ухвала

від 03.08.2021 по справі 545/282/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 серпня 2021 року

місто Київ

справа № 545/282/20

провадження № 61-2035ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство МТБ Банк ,

про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та усунення перешкод у користуванні власністю ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 лютого 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, залишити без змін рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання, зокрема з метою визначення та обґрунтування розміру судового збору, надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги; подання виправленої касаційної скарги, у якій потрібно визначити підстави касаційного оскарження судового рішення, а також уточнення процесуальної вимоги касаційної скарги.

Від заявника у березні 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надійшла виправлена касаційна скарга та докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 7 240, 00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2021 року продовжено для ОСОБА_1 строк для усунення недоліків у касаційній скарзі, оскільки виявлені раніше недоліки заявником усунуто частково.

Від заявника у квітні 2021 року засобами поштового зв`язку надійшла виправлена касаційна скарга, у якій ОСОБА_1 , обґрунтовуючи розмір сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, зазначила, що оскільки за подання позову нею сплачений судовий розмір у розмірі 3 620, 00 грн, який стягнуто судом першої інстанції, відповідно за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 7 240, 00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року продовжено для ОСОБА_1 строк для усунення недоліків у касаційній скарзі з метою належного обґрунтування розміру сплаченого судового збору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 самостійно здійснювала сплату судового збору за подання позову до суду, тобто здійснила розрахунок судового збору, Верховний Суд визначив обов`язок заявника надати належне обґрунтування сплати судового збору за подання позову до суду з урахуванням позовних вимог немайнового та майнового характеру.

Суд визнав наведене заявником обґрунтування неналежним, оскільки за відсутності у рішенні суду першої інстанції розрахунку розподілу судового збору, а також ціни позову, зазначене унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції правильність сплати заявником судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Заявнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю в десять днів з дня вручення копії ухвали Верховного Суду про залишення скарги без руху.

Судом з метою належного сповіщення заявника про необхідність виправлення недоліків касаційної скарги двічі направлено копію ухвали від 26 квітня 2021 року на поштову адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі, проте поштова кореспонденція не вручена заявнику та повернута до Верховного Суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Вирішуючи питання про повернення касаційної скарги у зв`язку із невиконанням вимог Верховного Суду, неусуненням недоліків касаційної скарги, Суд врахував, що рішення, яким визначено обов`язок заявника навести обґрунтування сплаченого судового збору за подання касаційної скарги ухвалено 26 квітня 2021 року, копія цього рішення направлена заявнику двічі, проте станом на 03 серпня 2021 року ОСОБА_1 за спливом строку у понад три місяці із заявами (клопотаннями) до Верховного Суду не зверталася, матеріалами касаційної скарги та перебігом касаційного перегляду тривалий час не цікавилася, відомості про зміну адреси проживання заявника до Суду не надходили.

Верховний Суд, визнаючи обов`язок заявника обґрунтувати розмір судового збору за подання касаційної скарги, який сплачено у розмірі 7 240, 00 грн, врахував зміст позовних вимог: про визнання права власності на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154, 8 кв. м, та земельну ділянку, площею 0, 0305 га, кадастровий номер 5324087700:00:006:0010, за цією адресою; відсутність у рішенні суду першої інстанції розрахунку розподілу судового збору та ціни позову (вартості спірного майна).

Додатково Верховним Судом враховано, що судовий збір за подання фізичною особою у 2020 році позову майнового характеру за максимальною ставкою становив 10 510, 00 грн, за позовні вимоги немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 840, 80 грн (пункт 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік ).

За наведених обставин вимога Суду узгоджується із вимогами спеціального закону, який визначає порядок справляння судового збору за подання, зокрема касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Усуваючи двічі частково недоліки касаційної скарги, ОСОБА_1 не навела обґрунтованих доводів щодо неможливості визначити самостійно ціну позову та зазначити вартість майна, на яке вона претендує, враховуючи її процесуальний статус позивача. Верховний Суд не наділений повноваженням з попереднього визначення розміру судового збору.

Враховуючи, що перевірка справляння судового збору за подання касаційної скарги, його розміру, відповідність встановленим спеціальним законом ставкам є обов`язковим критерієм допуску до касаційного оскарження судового рішення, визначеного процесуальним законом щодо дотримання форми та змісту касаційної скарги та інших вимог, пов`язаних із зверненням до суду касаційної інстанції, недотримання цих вимог зумовлює настання певних процесуальних наслідків, зокрема повернення касаційної скарги.

Викладене переконливо свідчить, що станом на 03 серпня 2021 року вимоги ухвали Верховного Суду від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 не усунуто належним чином та з відповідною повнотою, підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявникові.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки у встановлений судом строк, недоліки касаційної скарги, зокрема щодо наведення заявником обґрунтування розміру судового збору за подання касаційної скарги, не усунуто, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Суд роз`яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство МТБ Банк , про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та усунення перешкод у користуванні власністю , вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити заявникові право повторного звернення з касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний