Постанова

від 12.01.2021 по справі 910/11366/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Справа№ 910/11366/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Огірко А.О.

За участю представників сторін:

від стягувача: згідно протоколу судового засідання

від боржника: згідно протоколу судового засідання

від третьої особи: згідно протоколу судового засідання

від ВДВС: згідно протоколу судового засідання

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 (дата підписання 12.08.2020) у справі №910/11366/17 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Фінансова ініціатива

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

12.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у справі №910/11366/17 позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством закритого типу Елком і К , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Гуд Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 2366, а саме: торгово-офісний комплекс, загальною площею 1 685,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Іванов-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62,

В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 у розмірі 877 684 794 грн 51 коп., що складається із заборгованості по кредиту у розмірі 800 000 000 грн 00 коп. заборгованості по процентам у розмірі 77 654 794 грн 51 коп. та штрафу у розмірі 30 000 грн 00 коп. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації у розмірі 69 156 000 грн 00 коп.

Вирішено питання судових витрат

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 рішення Господарського суду від 05.11.2018 у справі № 910/11366/17 залишено без змін.

05.11.2019 на виконання рішення Господарського суду від 05.11.2018 видано накази.

Короткий зміст вимог скарги на дії виконавчої служби

15.07.2020 до Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія (далі- (ТОВ Станіславська торгова компанія /боржник) подано скаргу на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС), відповідно до якого скаржник просить:

- визнати дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича, які виразилися у незаконному проведенні оцінки нерухомого майна ТОВ Станіславська торгова компанія

- торгово - офісного комплексу загальною площею 1685, 8 кв.м., що знаходиться за адресою : Івано - Франківська область, м. Івано - Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62, яке підлягає примусовому відчуженню в межах виконавчого провадження № 60731484 на підставі наказу №910/11366/17 виданого Господарським судом м. Києва 05.11.2019, і визначенні його заниженої вартості в розмірі 19 001 346,00 грн без врахування ПДВ., неправомірними;

- зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження №60731484 провести нову оцінку з визначення ринкової вартості нерухомого майна ТОВ Станіславська торгова компанія , торгово - офісного комплексу загальною площею 1685, 8 кв.м., що знаходиться за адресою : Івано - Франківська область, м. Івано - Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62., яке підлягає примусовому відчуженню в межах виконавчого провадження №60731484 на підставі наказу №910/11366/17, виданого Господарським судом міста Києва 05.11.2019.

Скаргу на дії ВДВС мотивовано наступним:

- 03.07.2020 боржник отримав повідомлення державного виконавця від 23.06.2020 №60731484/20.1/4 про оцінку арештованого майна, відповідно до якого вказано, що згідно звіту про оцінку майна від 29.05.2020, загальна ринкова вартість майна боржника ТОВ Станіславська торгова компанія на яке було накладено арешт, станом на 29.05.2020 року складає 19 001 346 грн. без врахування ПДВ;

- ВДВС всупереч положенням ч.5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження про визначення вартості майна за Звітом про оцінку майна від 29.05.2020 року, боржника повідомлено через місяць після складання звіту, у повідомленні не вказано, хто саме проводив оцінку та склав відповідний звіт, копію звіту або витяги будь - якої документації, що свідчать про проведену оцінку майна та визначення його вартості виконавцем скаржнику не надано. Крім того, отримання повідомлення державного виконавця від 23.06.2020 №60731484/20.1/4 про оцінку арештованого майна 03.07.2020, у т.ч., як державним виконавцем на сайті ДП "СЕТАМ" 25.06.2020 оголошено аукціон з його продажу на 27.07.2020 порушило право боржника на оскарження Звіту;

- оцінка арештованого майна виконана з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження .

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду і мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у задоволенні скарги ТОВ "Станіславська торгова компанія" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у справі №910/11366/17 відмовлено повністю.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги суд апеляційної інстанції послався на те, що державною виконавчою службою в межах строків встановлених Законом України "Про виконавче провадження" повідомлено боржника про результати оцінки, а тому доводи скарги на дії державного виконавця в цій частині не підтверджені достатніми доказами та не можуть, у даному конкретному випадку, буди підставою для визнання незаконними дій виконавця.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ТОВ Станіславська торгова компанія (далі - скаржник) 23.09.2020 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення, яким скаргу ТОВ "Станіславська торгова компанія" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 20, 18, 57 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 3, 4,11, 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та ст.ст. 2, 4, 5, 11, 12, 77, 87, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ Станіславська торгова компанія мотивовані тим, що місцевий господарський суд:

- при розгляді скарги на дії ВДВС не дослідив моменту отримання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання постанови державного виконавця від 23.04.2020, терміну виконання робіт з оцінки майна, що встановлюється договором, факту дотримання сторонами вимог ч. 3 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження ;

- не дослідив факту укладення договору між ВДВС та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання

- не дослідив питання чи ознайомлювався суб`єкт оціночної діяльності -суб`єкт господарювання з об`єктом оцінки, чи здійснювався суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання безпосередній огляд майна, що підлягає оцінці;

- не дослідив питання щодо не проведення державним виконавцем рецензії звіту про оцінку майна;

- не надав оцінки щодо передчасного виставлення державним виконавцем майна на торги;

- не встановив щодо порушення порядку повідомлення боржника про здійснену експертну оцінку майна.

- не здійснено належним чином оцінки всіх обставин справи та аналізу всіх доказів у справі, саме щодо порядку повідомлення боржника про здійснену експертну оцінку майна та повідомлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкт господарювання державного виконавця зі звітом про оцінку майна.

Крім цього, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

23.11.2020 від стягувача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/11366/17- без змін.

Стягувач у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Станіславська торгова компанія указував на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для її скасування - відсутні.

23.11.2020 від ВДВС через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/11366/17- без змін.

ВДВС у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Станіславська торгова компанія вказував на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для її скасування - відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу третьої особи до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що третя особа не була обмежена у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що третя особа у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подав відзив на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання та третьою особою відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020 апеляційну скаргу ТОВ Станіславська торгова компанія у справі №910/11366/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Козир Т.П., суддів: Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі №910/11366/17 апеляційну скаргу залишено без руху

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги ТОВ Станіславська торгова компанія на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/11366/17 призначено на 01.12.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/664/20 від 16.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/11366/17.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.12.2020 для розгляду справи №910/11366/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ Станіславська торгова компанія на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/11366/17 прийнято свого до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.01.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 12.01.2021 з`явився представник стягувача.

Боржник, третя особа та ВДВС у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від боржника, третьої особи та ВДВС через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що боржник, третя особа та ВДВС належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від боржника, третьої особи та ВДВС клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності боржника, третьої особи та ВДВС.

Позиція представників сторін у справі

Представник стягувача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу ТОВ Станіславська торгова компанія залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/11366/17 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у справі №910/11366/17 позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством закритого типу Елком і К , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Гуд Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 2366, а саме: торгово-офісний комплекс, загальною площею 1 685,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Іванов-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62,

В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 у розмірі 877 684 794 грн 51 коп., що складається із заборгованості по кредиту у розмірі 800 000 000 грн 00 коп. заборгованості по процентам у розмірі 77 654 794 грн 51 коп. та штрафу у розмірі 30 000 грн 00 коп. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації у розмірі 69 156 000 грн 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 рішення Господарського суду від 05.11.2018 у справі № 910/11366/17 залишено без змін.

05.11.2019 на виконання рішення Господарського суду від 05.11.2018 видано накази.

Як убачається із матеріалів оскарження, 27.11.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60731484 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2019.

27.11.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. винесено постанову про арешт майна боржника нерухомого майна, а саме: торгово-офісний комплекс, зальною площею 1 685,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл, м. Івано-Франківськ, вул.. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62

В наступному, керівником виконавчої групи відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України доручено головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області опис та арешт нерухомого майна, а саме: торгово-офісний комплекс, зальною площею 1 685,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл, м. Івано-Франківськ, вул.. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62, про що складений акт державного виконавця від 19.12.2019.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області Пищ М.С.

Здійнено опис та арешт нерухоморго майна, а саме: торгово-офісний комплекс, зальною площею 1 685,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл, м. Івано-Франківськ, вул.. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62.

24.03.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Вказаною постановою суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу від 05.11.2019 у справі №910/11366/17 призначено Товариство з обмеженою відповідальністю Оціночна фірма Де візу , в особі ОСОБА_1, яка має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України 18.09.2018 за №745/18 (строк дії: 18.09.2021).

У п. 2 постанови від 24.03.2020 вказано суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю Оціночна фірма Де візу в особі ОСОБА_1 надати звіт з питань визначення вартості майна боржника, що описано та арештовано постановою від 19.12.2019.

Крім того, у постанові ВДВС від 24.03.2020, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю Оціночна фірма Де візу в особі ОСОБА_1 попереджений про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

З вказаною постановою ознайомлене Товариство з обмеженою відповідальністю Оціночна фірма Де візу , в особі ОСОБА_1, про що свідчить його особистий підпис на постанові.

Суб`єктом оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю Оціночна фірма Де візу , в особі ОСОБА_1 29.05.2020 складено звіт про оцінку майна, а саме: торгово-офісний комплекс, зальною площею 1 685,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62.

Згідно із висновком звіту про оцінку майна ринкова вартість об`єкта оцінки на дату оцінки (29.05.2019) становить 19 001 346,000 грн без ПДВ

Листом від 23.06.2020 за №60731484/20.1/4 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив боржника та стягувача результати оцінки нерухомого майна, яку було призначено в рамках виконавчого провадження ВП №60731484 при примусовому виконанні наказу №910/11366/17 виданого 05.11.2019 Господарським судом міста Києва. Боржника повідомлено, що ринкова вартість майна боржника на яке було накладено арешт, станом на 29.05.2020 складає 19 001 346,00 грн без урахування ПДВ і роз`яснено про можливість оскарження цих результатів у судовому порядку в 10-ти денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

За твердженням, боржника вказаний лист від 23.06.2020 отримано ним 03.07.2020.

Подана боржником скарга на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у справі №910/11366/17 мотивована, що державний виконавець не повідомив його про результати проведеної оцінки майна у строки, встановлені частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, отримання повідомлення державного виконавця від 23.06.2020 №60731484/20.1/4 про оцінку арештованого майна 03.07.2020, у т.ч., як державним виконавцем на сайті ДП "СЕТАМ" 25.06.2020 оголошено аукціон з його продажу на 27.07.2020 порушило право боржника на оскарження Звіту; оцінка арештованого майна виконана з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із п. 25 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представника стягувача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до пункту 20 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, у разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За правилами статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Місцевий господарський суд встановив, що 20.06.2020 на адресу ВДВС надійшов звіт про оцінку майна, а саме: торгово-офісний комплекс, зальною площею 1 685,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62.

23.06.2020 на адресу сторін виконавчого провадження було направлено письмове повідомлення про результати проведеної оцінки арештованого майна та його ринкової вартості за звітом суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до пояснень державного виконавця, 23.06.2020 державний виконавець передав на відправку в канцелярію Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлення про оцінку арештованого майна від 23.06.2020 №60731484/20.1/4, яка у свою чергу 26.06.2020 направила зазначене повідомлення на адресу скаржника.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що державний виконавець порушив вимоги ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження щодо строків направлення такого повідомлення.

Однак, як визначено у ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, порушення ВДВС строку направлення повідомлення щодо результатів оцінки майна сторонам, тобто не наступний робочий день після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку, а пізніше ніяким чином не спливає на права сторони виконавчого провадження, зокрема, боржника, на звернення зі скаргою на відповідні дії державного виконавця, оскільки ст. 57 Закону України Про виконавче провадження визначає строк оскарження 10 днів з моменту отримання такого повідомлення (інформації), а не з моменту складення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкт господарювання такого звіту, чи отримання ВДВС результатів такого звіту. Тому, якщо навіть було порушення строків надсилання такого повідомлення ВДВС сторони виконавчого провадження про результати оцінки майна, ніяким чином не може бути визначено як порушення прав скаржника на оскарження такого звіту.

Колегія суддів також відзначає, що у пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Боржник, у скарзі не зазначив, які його права чи свободи порушені діями державного виконавця (щодо не направлення повідомлення про результати оцінки на наступний день) при виконанні наказу у справі №910/11366/17.

Звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов`язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов`язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням.

В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту.

За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження є неприпустимим.

Саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження.

Таким чином, якщо державний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь-якої іншої особи), то така скарга задоволенню не підлягає.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 22.04.2020 у справі №641/7824/18 (провадження № 61-10355св19).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що мотивувальна частина скарги на дії ВДВС не узгоджується із прохальною частиною скарги на дії ВДВС, оскільки у прохальній частині боржник просить визнати неправомірні дії ВДВС, які виразилися у незаконному проведенні оцінки нерухомого майна ТОВ Станіславська торгова компанія і визначенні його ринкової вартості ; водночас у мотивувальній частині боржник зазначає, зокрема, про порушення строку направлення ВДВС повідомлення про результати проведеної оцінки, про передчасне розміщення державним виконавцем 25.10.2020 на сайті СЕТАМ оголошення про проведення 27.07.2020 року аукціону з продажу майна боржника, а також щодо ціни нерухомого майна боржника.

Стосовно доводів боржник про незаконне проведення державним виконавцем оцінки нерухомого майна і неправомірного визначення його заниженої вартості є зобов`язання посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести нову оцінку з визначення ринкової вартості цього нерухомого майна, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом ( п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .

Положеннями ст. 20 Закону України Про виконавче провадження визначено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Статтею 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно (ч. 6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження ).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 року у справі №910/11366/17 за результатом розгляду скарги Національного банку України на дії заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р.Ю. у межах судового контролю щодо виконання наказу суду, зобов`язано посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту - державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії у виконавчому провадженні № 60731484 направлені на визначення дійсної ринкової вартості торгово-офісного комплексу, загальною площею 1685,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62. Вказана ухвала залишена в силі Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 року, та набрала законної сили.

Враховуючи, що постанова державного виконавця від 24.03.2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 року не скасована, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що державний виконавець діяв в межах закону.

Водночас, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, що відповідно до ст.ст. 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження мають право заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж та, що зазначена у резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, вартість майна змінилася.

Враховуючи вище наведені приписи законодавства суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмета іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності.

Частино 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76, 77 ГПК України).

Враховуючи вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та не доведеність вимог скарги ТОВ Станіславська торгова компанія на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у справі №910/11366/17, та відсутність, підстав для задоволення скарги за обставинами, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ Станіславська торгова компанія на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у справі №910/11366/17.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі

Доводи наведені у апеляційній скарзі ТОВ Станіславська торгова компанія по своїй сутті є новою скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича. Оскільки такі доводи не наводилися у первісній поданій скарзі на дії ВДВС, відповідно, суд першої інстанції їх не розглядав. Водночас, суд апеляційної інстанції переглядає правильність оскаржуваного судового рішення саме на момент його прийняття, тому по своїй сутті скаржник який наводить нові доводи в апеляційній скарзі фактично своєю апеляційною скаргою підміняє подачу нової скарги на ВДВС.

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржувана ній ухвалі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги на дії ВДВС, у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2020, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Станіславська торгова компанія є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст. 124, 129-1 ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/11366/17 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №910/11366/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 22.01.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова