Ухвала

від 22.01.2021 по справі 906/1377/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1377/20

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,

секретар судового засідання Гекалюк О.І.

розглянувши клопотання Райгородоцької сільської ради про закриття провадження у справі, яке міститься у відзиві на позовну заяву від 17.12.2020 №909 у справі

за позовом: ОСОБА_1 (м.Київ)

до 1)Селянського (фермерського) господарства "Полісся" (с.Маломихайлівка,

Криничанського району, Дніпропетровської області)

2) Райгородоцької сільської ради (с.Райгородок, Бердичівський район, Житомирська

область)

про визнання дій щодо укладення договору оренди незаконними та визнання недійсним договору оренди землі,

за участю представників сторін:

від позивача: Бородін Д.В., ордер серія АМ №1007157 від 23.12.2020,

Гуменюк О.В., ордер серія АМ №1006136 від 20.11.2020,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Могильницький В.Ю., ордер серія ЖТ №092354 від 22.12.2020.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Полісся" та Райгородоцької сільської ради в якому просить:

- визнати незаконними дії Райгородоцької сільської ради щодо укладення договору оренди землі №15 від 09.06.2020 року із Селянським (фермерським) господарством "Полісся", предметом якого стала земельна ділянка площею 20,0010га, кадастровий номер 1820881200:08:000:0022, розташована на території Райгородоцької сілької ради (Великоп`ятигірський старостинський округ), за межами населеного пункту;

- визнати недійсним договір оренди землі №15 від 09.06.2020 року, укладений між Райгородоцькою сільською радою та Селянським (фермерським) господарством "Полісся", зареєстрований 15.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.11.2020, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.12.2020.

На адресу Господарського суду Житомирської області 21.12.2020 від Райгородоцької сільської ради надійшов відзив №909 від 17.12.2020 на позов з додатками, відповідно до якого відповідач-2, зокрема, просить закрити провадження у справі посилаючись на те, що даний спір не підсудний господарському суду. У відзиві відповідач-2 також зазначає, що в разі відмови у закритті провадження, відповідача-2 просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 в повному обсязі та стягнути з позивача на користь Райгородоцької сільської ради судові витрати.

Обґрунтовуючи подане клопотання, Райгородоцька сільська рада зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі. Вказує, що аналіз правовідносин у даній, свідчить про те, що підняте ОСОБА_1 питання стосується його особистих прав та обов`язків як фізичної особи, а тому даний спір не є господарським. У зв`язку з цим відповідач-2 вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231.

Представник Райгородоцької сільської ради в судовому засіданні 22.01.2021 підтримав подане клопотання Райгородоцької сільської ради про закриття провадження у справі, яке міститься у відзиві на позовну заяву від 17.12.2020 №909 та просив його задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні 22.01.2021 проти задоволення даного клопотання представника відповідача-2 заперечили, з підстав зазначених в поясненнях від 29.12.2020.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши клопотання Райгородоцької сільської ради про закриття провадження у справі, яке міститься у відзиві від 17.12.2020 №909 на позовну заяву, господарський суд зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За змістом статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Таким чином, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 09.12.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_1 було підписано договір оренди землі №594706 для ведення фермерського господарства.

Статтею 8 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства "Пролісок Агро 2016".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Судом встановлено, що в договорі зазначено, що земельна ділянка, зокрема, з кадастровим номером 1820881200:08:000:0022, площею 20,0010га надається для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Після підписання даного договору позивач заснував фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто, спір у даній справі стосується земельної ділянки, яка надавалась в оренду фермерському господарству.

Спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства (Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.)

При цьому, судом також враховується, що якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо позивачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства (Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати ВС від 11.02.2020 у справі №922/614/19).

За вказаних обставин, провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Полісся" та Райгородоцької сільської ради про визнання дій щодо укладення договору оренди незаконними та визнання недійсним договору оренди землі не підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 20, 45, п.1 ч.1 ст.231, 234-235 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Райгородоцької сільської ради про закриття провадження у справі №906/1377/20, яке міститься у відзиві на позовну заяву від 17.12.2020 №909, - відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 21.01.2021 та окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено: 22.01.2021.

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1- у справу,

2- відповідачу-1 (рек. з пов.),

на електронні адреси сторін:

- ІНФОРМАЦІЯ_1

- ukrson@ukr.net

- mogylnytskyi.office@gmail.com