Рішення

від 11.01.2021 по справі 924/375/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2021 р. Справа № 924/375/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвської Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_1 м. Київ

- ТОВ „ФОРК" м. Київ

про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20787-СГ ОСОБА_1 ;

про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20787-СГ ОСОБА_1 , за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Представники сторін:

від позивача: Таращан Ю.Л. - згідно посадової інструкції

від відповідача : не з`явився

від третьої особи: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

від прокуратури: Веселовська О.П. - прокурор відділу облпрокуратури

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20787-СГ ОСОБА_1 ; про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20787-СГ ОСОБА_1 , за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20787-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:05:001:0064) для ведення особистого селянського господарства. В подальшому на підставі договору купівлі - продажу від 24.10.2017 № 4317 право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ТОВ "Форк". Зазначає, що шляхом об`єднання земельних ділянок, у тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141 площею 122 га. На підставі договору купівлі - продажу від 14.12.2017 право власності ТОВ "Форк" на дану земельну ділянку припинено та зареєстровано за ТОВ "Агро-Еко-Граунд". 03.01.2018 об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141 закрито шляхом поділу, утворено земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0142 площею 120 га та 6822455800:05:001:0143 площею 2 га, право власності на які зареєстровано за ТОВ "Агро-Еко-Граунд". Прокурор зазначає, що рішенням Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 20.06.2019р. визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20787-СГ, оскільки ОСОБА_1 надав недостовірну інформацію та всупереч нормам закону повторно отримав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064 вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Посилаючись на приписи ст.ст. 317, 387, 388 ЦК України, прокурор вважає, що наявні підстави для витребування земельної ділянки у ТОВ "Агро-Еко-Граунд". Також прокурор зазначає, що відновлення державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є умовою відновлення державної реєстрації прав власності на неї у Державному реєстрі прав, її статусу як окремого об`єкта цивільних прав. В зв`язку з невжиттям ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заходів, спрямованих на захист інтересів держави та нездійсненням відповідних повноважень як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження та зупинено провадження у справі №924/375/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (з опублікуванням повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.09.2020р. поновлено провадження у справі №924/375/20 та призначено підготовче засідання на 01.10.2020р.

За результатами підготовчого засідання 01.10.2020р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 16.10.2020р.

Ухвалою суду від 16.10.2020р. в задоволенні заяви Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури про зміну предмету позову відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/375/20 на тридцять днів, залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 м. Київ, ТОВ „ФОРК" м. Київ та підготовче засідання у справі №924/375/20 відкладено на 04.11.2020р.

За результатами підготовчого засідання 04.11.2020р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 26.11.2020р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.11.2020р. поновити товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив на позовну заяву, в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" про зупинення провадження у справі відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/375/20 до судового розгляду по суті на 17.12.2020р.

За результатами судового засідання 17.12.2020р. постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на іншу дату на 12.01.2021р.

Прокурор в судовому засіданні 12.01.2021р. підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача підтримав позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у відповідача.

Представник відповідача в судове засіданні 12.01.2021р. не з`явився, причини неявки суду не повідомив. В письмових поясненнях від 04.11.2020р. вказує, що вимога про витребування земельних ділянок у добросовісного власника на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області грубо порушує право особи на мирне володіння майном, передбачене та гарантоване ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод. Зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що втручання у "володіння майном" має забезпечити "справедливу рівновагу" між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав особи. Ухвалення рішення про витребування земельної ділянки спричинить невиправдане та грубе втручання у право ТОВ "Зарус-Інвест" і його учасників та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" і його учасників на мирне володіння майном, що є порушенням Конвенції. Вказує, що втручання у мирне володіння майном є незаконним виходячи з наступного: 1) звернення до суду здійснюється з порушенням процесуального законодавства особою (прокурором), який не мав права підписувати позовну заяву; 2) у даній справі відсутній суспільний інтерес; 3) порушується принцип "пропорційності", оскільки не буде прийнято рішень щодо справедливої компенсації, у зв`язку з припиненням права власності через відсутність такої вимоги. Також зазначає, що зважаючи на тривале добросовісне користування земельною ділянкою відповідачем, який протиправних дій для заволодіння земельною ділянкою у певному розмірі не вчиняв, втручання держави у право відповідача на мирне володіння спірною земельною ділянкою має ознаки непропорційного втручання. Тому цілком обґрунтованим є висновок щодо необхідності застосування у даному випадку практики Європейського Суду з прав людини та відмови у задоволенні позову. Крім того, представник відповідача вказує, що сама лише вимога про витребування земельної ділянки є неефективним способом захисту та не призведе до необхідних результатів, адже вказана вимога нерозривно пов`язана з правом власності на таку ділянку та іншими речовими правами. Тому без вимог щодо скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності земельних ділянок 6822455800:03:003:0142 та 6822455800:03:003:0143 не може бути і витребувана спірна земельна ділянка. З вказаних підстав просить у позові відмовити.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, письмових пояснень не подали. Ухвали суду надсилались третій особі ТОВ "Форк" за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а третій особі ОСОБА_1 за відомою суду адресою. Таким чином, треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із зміною виду використання в межах категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства в землі для ведення особистого селянського господарства та передання у власність земельної ділянки, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20787-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням-землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:05:001:0064); змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства"; надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:05:001:0064) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.03.2020 за ОСОБА_1 на праві приватної власності 21.10.2017 зареєстровано земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822455800:05:001:0064 за адресою: Староушицька селищна рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (підстава виникнення права власності - наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 17.10.2017 №22-20787-СГ).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 27.03.2020), земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:05:001:0064, яка була зареєстрована за ОСОБА_1 , зареєстрована 24.10.2017 на праві приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Форк" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №4317 від 24.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. Одночасно зареєстровано відомості про закриття об`єкта нерухомого майна і погашення права власності 08.11.2017 на підставі об`єднання об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до інформаційної довідки №190130883 від 25.11.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 08.11.2017 проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141, площею 122 га, власником визначено ТОВ "Форк". В подальшому на підставі договору купівлі - продажу №4928 від 14.12.2017 право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ТОВ "Агро-Еко-Граунд". В зв`язку з поділом земельної ділянки, 03.01.2018 закрито об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141.

В результаті поділу земельної ділянки 6822455800:05:001:0141 проведено державну реєстрацію 03.01.2018 земельних ділянок з кадастровим номером 6822455800:05:001:0142 площею 120 га та з кадастровим номером 6822455800:05:001:0143 площею 2 га. Власником даних земельних ділянок визначено ТОВ "Агро-Еко-Граунд". Також 23.03.2018 проведено державну реєстрацію обтяження на дані земельні ділянки арешту нерухомого майна, накладеного на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду по справі № 686/4632/18 від 21.03.2018 (інформаційні довідки №190125490 від 25.11.2019 та № 197335248 від 23.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Згідно з даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (від 20.11.2018) за ОСОБА_1 17.08.2017 на праві приватної власності зареєстровано земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3224082300:04:005:0020 за адресою: Каленнівська сільська рада Сквирського району Київської області (підстава - наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність №10-14201/15-17-СГ від 09.08.2017).

Рішенням Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 20.06.2019р. у справі №676/243/19 позов керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20787-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:05:001:0064) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець - Подільського району.

У рішенні судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 за №22-20787-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822455800:05:001:0064 для ведення особистого селянського господарства. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №205467993 від 27.03.2020 вбачається, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20787-СГ від 17.10.2017 державним реєстратором Комунального підприємства "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Староконстянтинівського району Хмельницької області Савченко М.Д. 24.10.2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №2146026440 від 20.11.2018р. вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.08.2017р. №10-14201/15-17-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 17.08.2017р.) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3224082300:04:005:0020) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Каленнівська сільська рада Сквирського району Київської області, що свідчить, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки двічі використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, а тому наказ прийнятий із порушенням вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України.

Рішення містить відмітку про набрання ним законної сили 01.07.2019р.

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом від 16.09.2019, в якому зазначив про визнання недійсними наказів Управління, якими для ведення особистого селянського господарства неправомірно передано земельні ділянки громадянам, які раніше скористались правом на безоплатну приватизацію земель для аналогічних потреб, в тому числі і стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0064 (рішення суду від 20.06.2019 у справі №676/243/19). Разом з тим, земельні ділянки відчужені громадянину на користь юридичних осіб. Просив повідомити про заходи, які вжито Управлінням для захисту державних інтересів у вказаних правовідносинах.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 30.09.2019 зазначило, що з огляду на Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333), ст. 19 Конституції України та судову практику, чітко не визначено категорію позовів, що пред`являються Держгеокадастром. Крім того, значна частина коштів, виділених на сплату судового збору, витрачається на справи, де управління є відповідачем. При цьому зауважило, що строк позовної давності для позовів про витребування земельних ділянок встановлено у три роки.

До вказаного листа ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області долучено лист Відділу у Кам`янець - Подільському районі від 30.09.2019, який містить інформацію з приводу того, у складі яких земельних ділянок на даний час знаходиться спірна земельна ділянка та про вчинення відповідних реєстраційних дій державними кадастровими реєстраторами. Зокрема у п. 67 зазначено, що земельна ділянка із кадастровим номером 6822455800:05:001:0064 була об`єднана в земельну ділянку 6822455800:03:003:0141 та внаслідок поділу знаходиться у складі земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0142, власником якої є ТОВ "Аго-Еко-Граунд".

Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури у листі до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (від 11.12.2019), посилаючись на визнання недійсними наказів Управління, якими для ведення особистого селянського господарства неправомірно передано земельні ділянки громадянам, які раніше скористались правом на безоплатну приватизацію земель для аналогічних потреб, звернення до Управління з листом від 16.09.2019 з метою вжиття заходів до повернення земельних ділянок у власність держави, вказуючи на ризик відчуження земельних ділянок, зазначив, що незаконне вибуття з державної власності земельних ділянок призводить до їх поділу, об`єднання з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, що в подальшому унеможливлює всю повноту захисту права власності. Просив повідомити про вжиті Управлінням заходи, в тому числі звернення до суду з позовними вимогами з метою повернення в державну власність, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0064 (рішення суду від 20.06.2019 у справі №676/243/19).

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 23.12.2019 зазначило, що з огляду на Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, ст. 19 Конституції України та судову практику, чітко не визначено категорію позовів, що пред`являються Держгеокадастром. Крім того, значна частина коштів, виділених на сплату судового збору, витрачається на справи, де Управління є відповідачем.

Оскільки Головне управління Держгеокадасту у Хмельницькій області не звернулося до суду із позовом з метою захисту порушених інтересів держави, то керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури подав до суду позовну заяву про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, поновлення запису про державну реєстрацію вказаної ділянки.

Також в матеріалах справи знаходиться лист Земельно-аграрного центру "Карат" № 71 від 26.03.2018, згідно з яким повідомлено прокуратуру Хмельницької області, що орієнтовна ринкова вартість земельних ділянок по Кам`янець-Подільському району Хмельницької області становить 6-6,5 грн. за кв.м.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

З матеріалів справи слідує, що заступник прокурора Хмельницької області, заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листами (від 16.09.2019, 11.12.2019), в яких, посилаючись на визнання недійсними наказів Управління, якими для ведення особистого селянського господарства неправомірно передано земельні ділянки громадянам, які раніше скористались правом на безоплатну приватизацію земель для аналогічних потреб, вказуючи на ризик відчуження земельних ділянок, незаконне вибуття з державної власності земельних ділянок, що призводить до їх поділу, об`єднання з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, що в подальшому унеможливлює всю повноту захисту права власності, просив повідомити про вжиті Управлінням заходи, в тому числі звернення до суду з позовними вимогами з метою повернення в державну власність, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листами від 30.09.2019, 23.12.2019 повідомило про невизначеність категорії позовів, що пред`являються Держгеокадастром, про витрати коштів, виділених на сплату судового збору, на справи, де управління є відповідачем, зауваживши про трирічний строк позовної давності для позовів про витребування земельних ділянок.

Таким чином, невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заходів щодо захисту інтересів держави шляхом витребування спірних земельних ділянок в судовому порядку за умови обізнаності Управління про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з Управлінням, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з позовами про витребування земельних ділянок на користь держави.

Як убачається з матеріалів справи, позивач з урахуванням обізнаності з порушеннями інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджуване порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, не вжив. При цьому, наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором позивачем не заперечено, навпаки, висловлено позицію про підтримання заявлених прокурором позовних вимог.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

З огляду на вищенаведене спростовуються посилання відповідача на безпідставність представництва інтересів держави прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке наділено повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками та є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в судовому порядку.

З приводу доводів відповідача про неправомірність підписання позовної заяви заступником керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури за відсутності документів, які підтверджують його повноваження на підписання позовної заяви, що є порушенням ч. 2 ст. 175 ГПК України та підставою для залишення позову без розгляду, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про прокуратуру", керівник окружної прокуратури, зокрема, представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури (ч. 3 ст. 13 Закону України "Про прокуратуру").

Частинами 3, 4 ст. ст. 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Таким чином, повноваження щодо здійснення представництва прокуратури саме у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно.

Отже, аналіз вищенаведених положень дозволяє дійти висновку про відмінність правового статусу особи, яка є представником юридичної особи у правовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями на підставі закону, та правового статусу прокурора, який здійснює визначену ст. 131-1 Конституції України функцію представництва інтересів держави, зокрема шляхом подання позову (зазначені висновки відповідають позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.09.2019 у справі №819/198/17).

Одночасно, як убачається зі змісту позовної заяви, остання підписана саме керівником Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог про витребування земельної ділянки у відповідача на користь держави в особі позивача, прокурор посилається не незаконність вибуття земельної ділянки з власності держави та те, що таке вибуття відбулось поза її волею.

За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України зокрема встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб

Приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).

У контексті частини третьої статті 16 ГПК України, до позовів щодо захисту речових прав на нерухоме майно відноситься, зокрема віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Зміст приписів ст. 387 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Стаття 388 ЦК України, встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.06.2019 у справі №676/243/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20787-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:05:001:0064) для ведення особистого селянського господарства. У рішенні суд встановив, що ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Тобто на час отримання земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:05:001:0064 ОСОБА_1 двічі використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, а тому наказ прийнятий з порушенням вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України. Вказане рішення набрало законної сили 01.07.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 27.03.2020 №205467993, від 25.11.2019 №190130883, від 25.11.2019 №190125490, від 23.01.2020 №197335248) слідує, що ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064 об`єднана ТОВ "Форк" з раніше сформованими земельними ділянками у земельну ділянку площею 122 га із кадастровим номером 6822455800:05:001:0141, яка була відчужена та зареєстрована за ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2017 №4928. У подальшому ТОВ "Агро-Еко-Граунд" здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141, за наслідками якого утворені земельні ділянки площею 120 га кадастровий номер 6822455800:05:001:0142 та площею 2 га кадастровий номер 6822455800:05:001:0143, на які згодом 03.01.2020 зареєстровано право власності ТОВ "Агро-Еко-Граунд".

З урахуванням вищенаведеного, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064 вибули з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які визнано недійсними у судовому порядку рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду відповідно від 20.06.2019 у справі №676/243/19 через їх незаконність, суд доходить до висновку, що вказана земельна ділянка вибули з володіння держави з порушенням установленого порядку, волі держави на таке вибуття не було, внаслідок чого право державної власності порушено.

Суд зважає на те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 ).

Судом не заперечується, що вимога у віндикаційному позові є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна, і в контексті зазначеного враховується, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України (правова позиція, висловлена у п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц).

Судом зважається й на те, що земельна ділянка не перестала існувати у натурі внаслідок її об`єднання в одну земельну ділянку з іншими. За досліджуваних обставин не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбулося зміни їх цільового призначення, розташування тощо (правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16, у постанові ВС від 25.07.2018 у справі 640/8456/16-ц).

Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника, чим спростовуються доводи відповідача про неналежність та неефективність обраного прокурором способу захисту інтересів держави.

З огляду на зазначене, беручи до уваги вищенаведені обставини та норми законодавства, ефективність обраного прокурором способу захисту інтересів держави, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора про витребування спірних земельних ділянок у відповідача на користь держави.

При цьому, враховуючи вищенаведені висновки щодо ефективності обраного способу захисту, відсутність серед позовних вимог про поновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав, скасування речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки, відповідні посилання відповідача, в тому числі на необхідність одночасного визнання, зміни чи припинення рішенням речових прав, обтяжень, на відсутність доказів відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації припинення речових прав, є безпідставними та не спростовують вищенаведених висновків суду про можливість витребування земельної ділянки у відповідача.

З огляду на наведене критично оцінюються і посилання відповідача на накладення на земельну ділянку, утворені після об`єднання ділянок, в тому числі спірних земельних ділянок, арешту ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 у справі №686/4632/18, оскільки ухвалення рішення у справі, що розглядається (про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0064), цього арешту не скасовує. При цьому суд зазначає, що наявність (відсутність) арешту не впливає на вирішення питання про витребування майна на користь власника і не скасовує пов`язаних з арештом обмежень щодо земельної ділянки.

Зокрема, за висновками Великої Плати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст. 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Крім того, звертається увага на доводи позивача, прокурора про накладення арешту на земельні ділянки у межах кримінального провадження саме з метою унеможливлення подальшого відчуження земельних ділянок та захисту інтересів держави як їх власника.

Посилання відповідача на позицію, викладену у постанові ВС від 19.06.2019 у справі №914/1671/17, вищенаведених висновків не спростовують та їм не суперечать, оскільки відповідна позиція висловлена з приводу правовідносин та з урахуванням конкретних обставин, що є відмінними від тих, що розглядаються у цій справі.

З приводу аргументів відповідача щодо порушення його прав на мирне володіння майном внаслідок витребування у відповідачів земельних ділянок судом враховується таке.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Стаття 80 Земельного кодексу України, закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що держава реалізує право власності на землі державної власності через відповідні органи державної влади.

З огляду на наведене, положення ст. 14 Конституції України, ст. ст. 84, 122 Земельного кодексу України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає (позиція Верховного Суду у постанові від 12.11.2020 у справі №487/688/18).

Таким чином, право держави як власника витребувати незаконно, безпідставно відчужені земельні ділянки, які їй належали, визначене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони права власності і регламентування підстав для витребування з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

Суспільний інтерес у поверненні спірних земельних ділянок до державної власності спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності на землю. Незаконність вибуття спірних земельних ділянок із державної власності також позбавляє можливості інших осіб на отримання відповідних земельних ділянок у власність чи користування у законний спосіб за умови дотримання передбаченого законодавством порядку.

Одночасно суд вважає за необхідне зауважити, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі, які не заявили зустрічні позови у справі, можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Крім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків (правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц у постанові від 29.05.2019).

Зважаючи на особливості принципів диспозитивності та змагальності у господарському процесі України, у цій справі неможливо вирішити питання щодо належної компенсації кінцевим набувачам з огляду на те, що останні розпорядилися їхніми процесуальними правами, не заявили відповідні зустрічні позови, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання та самостійно збирати докази для встановлення розміру означеної компетенції. Крім того, суд не мав об`єктивних відомостей, які б могли дозволити оцінити розмір шкоди, заподіяної відповідачам, оскільки майновий тягар, так і тягар розчарування у результаті задоволення позовних вимог і повернення спірної земельної ділянки власникові, може бути належно компенсований відповідачами в іншому судовому процесі.

За таких обставин, результат розгляду судом позовних вимог про витребування земельної ділянки не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вищенаведене у сукупності позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у відповідача на користь держави в особі позивача підлягають задоволенню.

При цьому, судом враховується позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №672/1788/18 .

Щодо позовної вимоги про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, то суд зазначає наступне.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі Порядок).

Пунктом 107 Порядку визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки (п.п. 49, 50 Порядку).

Згідно з п. 51 Порядку внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Пунктом 60 Порядку передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 57 Порядку Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

Так, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання (п.114 Порядку).

Суд враховує, що внаслідок об`єднання спірної земельної ділянки в земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141, державна реєстрація спірної земельної ділянки була скасована, а Поземельна книга на дану ділянку закрита. В подальшому в зв`язку з поділом ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141 на дві ділянки з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0142 та 6822455800:05:001:0143 також закрита Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141.

Таким чином, на даний час в Державному земельному кадастрі містяться відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0142 та 6822455800:05:001:0143 та саме на вказані земельні ділянки відкриті Поземельні книги, записи в яких можуть поновлюватись Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду згідно з 60 Порядку.

Суд зазначає, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі № 916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16).

Оскільки поновлення запису у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є неможливим, то звернення прокурора до суду з такою вимогою не є належним способом захисту прав, так як не призведе до реального відновлення порушеного права позивача.

В зв`язку із вказаним суд вважає за необхідне відмовити у задоволені зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 м. Київ, ТОВ „ФОРК" м. Київ про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20787-СГ ОСОБА_1 ; про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20787-СГ ОСОБА_1 , за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити частково.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Колодіївка, вул. Центральна, буд. 7, код 40738781) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, (м. Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 4/1, код 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20787-СГ ОСОБА_1 .

У задоволенні позовних вимог про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0064 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд", (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Колодіївка, вул. Центральна, буд. 7, код 40738781) на користь Хмельницької обласної прокуратури, (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код 02911102) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Рішення підписано 22.01.2021р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 6 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська,4/1) (реком. з повід.)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ) (реком. з повід.)

4- прокуратуру (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова,11)(реком. з повід.)

5 - третій особі ( ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )(реком. з повід.)- ТОВ „ФОРК"

6 - третій особі (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз,6/2 „А")(реком. з повід.)