Постанова

від 22.01.2021 по справі 908/2201/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2201/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чередко А. Є., Коваль Л. А., Мороз В. Ф.

від 09.11.2020

за позовом Фізичної особи-підприємця Ємченка Геннадія Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А"

про стягнення 212 500,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Ємченко Геннадій Олександрович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А" про стягнення 212 500,00 грн збитків (упущеної вигоди).

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 року у справі № 908/2201/20 позовну заяву і додані до неї документи та заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду Фізичній особі-підприємцю Ємченку Геннадію Олександровичу, у зв`язку з тим, що позивачем не були усунені недоліки позовної заяви у встановлені ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 908/2201/20 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.09.2020, справу направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду, у зв`язку з тим, що у суду першої інстанції були відсутні підстави, встановлені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України для повернення позивачу позовної заяви.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джаз-А", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 908/2201/20 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 у даній справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності повернення без розгляду позовної заяви Фізичній особі-підприємцю Ємченку Геннадію Олександровичу на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Натомість судом апеляційної інстанції помилково скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5. Доводи інших учасників справи

Фізична особа-підприємець Ємченко Геннадій Олександрович подав відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А", в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм процесуального права.

Колегія суддів, встановивши, що 11.01.2021 позивачем отримано ухвалу Верховного Суду від 23.12.2020 про відкриття касаційного провадження, в якій позивачу встановлювався строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.01.2021, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, та подання відзиву у найкоротші строки, дійшла висновку про необхідність використання права, передбаченого частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, та з ініціативи Суду продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Джаз-А" строку для подання відзиву та прийняття даного відзиву до розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

7. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець Ємченко Геннадій Олександрович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А" про стягнення 212 500,00 грн збитків (упущеної вигоди).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 у справі № 908/2201/20 залишено без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця Ємченка Геннадія Олександровича. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Ємченку Геннадію Олександровичу, спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог пунктів 5, 8 частини 3 статті 162, частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: докази, що підтверджують вказані обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; надати суду довідку про те, в кого знаходяться оригінали письмових доказів доданих до позовної заяви, а також письмових доказів, що надаються на виконання цієї ухвали суду; надати суду позовні матеріали, а також письмові докази, що надаються на виконання цієї ухвали суду, які містять встановлені Уніфікованою системою відмітки про засвідчення копії документів, яка повинна містити (слова "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії).

У вказаній ухвалі суд першої інстанції також зазначив, що з огляду на зміст позовної заяви, сумісний розгляд позовних вимог про стягнення з відповідача 212 500,00 грн збитків (упущеної вигоди) за договором купівлі - продажу тварин від 16.01.2014 та договором наукового обміну тваринами від 25.06.2015 перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов вказаних договорів, дотримання строків виконання зобов`язань за ними, та інших умов договорів, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

07.09.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від Фізичної особи-підприємця Ємченка Геннадія Олександровича про усунення недоліків, відповідно до якої позивач надав копію договору купівлі-продажу тварин від 16.01.2014, копію листа на ім`я Голови ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А" від 24.03.2015 № 123, копію акта передачі тварин в цілях наукового обміну від 30.06.2015, позивач зазначав, що інших письмових доказів, що підтверджують вказані в позовній заяві обставини, можливості надати не має, у зв`язку зі спливом часу.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду від 14.09.2020 у справі № 908/2201/20 суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020, а для вирішення питання щодо порушення правил об`єднання вимог та спору по суті, суд повинен дослідити та вивчити кожний з договорів зазначених у позові. Також, суд першої інстанції зазначив, що він звертав увагу позивача, щодо стягнення збитків за відповідними договорами, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов вказаних договорів, дотримання строків виконання зобов`язань за ними, та інших умов договорів, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Здійснюючи апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 року у даній справі, судом апеляційної інстанції було встановлено, що зміст позовної заяви Фізичної особи-підприємця Ємченка Геннадія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А" про стягнення 212 500,00 грн збитків (упущеної вигоди) відповідає вимогам частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а позивачем на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 про залишення позову без руху подані до суду першої інстанції наявні в нього та необхідні для розгляду справи докази.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту позовної заяви Фізичної особи-підприємця Ємченка Геннадія Олександровича вбачається, що ним заявлена одна вимога та до одного відповідача, яка виникла з одного договору.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи приписи статей 173, 174 Господарського процесуального кодексу України у суду першої інстанції були відсутні будь-які підстави для вирішення питання про порушення позивачем правил поєднання позовних вимог та відсутні підстави, встановлені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви позивача.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. У підготовчому засіданні суд, серед іншого, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства, розглядаючи спір по суті та надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог у випадку їх недоведеності позивачем належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19, від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 08.07.2020 у справі № 921/744/19).

Крім того, згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії").

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, а саме, що: зміст позовної заяви Фізичної особи-підприємця Ємченка Геннадія Олександровича відповідає вимогам частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України; позивачем на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 про залишення позову без руху подані до суду першої інстанції наявні в нього та необхідні для розгляду справи докази; зі змісту позовної заяви Фізичної особи-підприємця Ємченка Геннадія Олександровича вбачається, що ним заявлена одна вимога та до одного відповідача, яка виникла з одного договору, є обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 та направлення справи для продовження розгляду, у зв`язку з тим, що у суду першої інстанції були відсутні будь-які підстави для вирішення питання про порушення позивачем правил поєднання позовних вимог та відсутні підстави, встановлені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви позивача.

Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

9. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз-А" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 908/2201/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець