Постанова

від 20.01.2021 по справі 640/5905/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5905/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГПІ-5 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ГПІ-5 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005444208 від 26.03.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 р. позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.03.2019 № 0005444208.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 20.01.2021.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 16.11.2018 № 16966, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ГПІ-5 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, про що складено акт перевірки від 26.12.2018 № 789/26-14-01/35572722 та яким встановлено порушення:

- п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п.57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.4, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст.171, пп. "е" п.176.1 ст.176, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, пп. 1.7 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету утриманий військовий збір на загальну суму 5 726 720,08 грн, а саме: 01.04.2016 - 2700000,00 грн, 04.04.2016 - 1300000,00 грн, 06.04.2016 - 695485,07 грн, 13.04.2016 - 13116,59 грн, 02.08.2016 -375,01 грн, 02.08.2016 - 1017743,41 грн.

До вказаного висновку, контролюючий орган дійшов з огляду на те, що в 4 кварталі 2015 р. ТОВ ГПІ-5 нарахувало дивіденди фізичним особам - засновникам, які були направлені до статутного фонду підприємства з дотриманням пропорцій (часток) участі всіх власників у статутному фонді, які відповідно до п. п. 165.1.8 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу платника за умови, що нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України від 02.03.2015 № 211-VIII, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX доповнено п.п. 1.7 такого змісту: "1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу".

Таким чином, доходи платника податків у вигляді дивідендів, які направляються у статутний фонд шляхом реінвестування підлягають оподаткуванню військовим збором.

Натомість, перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. п. е 176.1 п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, ТОВ ГПІ-5 було несвоєчасно нараховано (утримано) та перераховано до відповідного бюджету військовий збір на загальну суму 5726720,08 грн. за отриманими доходами у вигляді операцій з реінвестування дивідендів, а саме: 01.04.2016 - 2700000,00 грн, 04.04.2016 - 1300000,00 грн, 06.04.2016 - 695485,07 грн, 13.04.2016 - 13116,59 грн, 02.08.2016 -375,01 грн, 02.08.2016- 1017743,41 грн. (п. 3.1.5 акта перевірки).

03.01.2019 товариством подано заперечення на акт перевірки, не враховане до уваги згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 15.01.2019.

За наслідками проведення перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 № 0001114208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з військового збору, пені у розмірі 1145344,02 грн., з якої сума основного платежу - 0,00 грн. та сума штрафних (фінансових санкцій (штрафів) - 1145344,02 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, та рішенням Державної фіскальної служби України від 22.03.2019 № 1355816/99-99-11-05-01-25, було скасовано вказане податкове повідомлення-рішення в частині зайво нарахованих штрафних санкцій у сумі 941720,33 грн., в іншій частині залишено без змін.

Згідно зі змістом вказаного рішення, ДФС України зазначено, що оскільки період з 01.01.2016 по 30.06.2016 вже був охоплений попередньою перевіркою (акт від 23.09.2016 №297/26-15-01-03/35572722), то підстави для повторного проведення планової перевірки за цей період відсутні, і має місце порушення ст. 77 Податкового кодексу України та Порядку № 727.

Надалі, на підставі вказаного рішення, Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 № 000544208 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені в сумі 203623,68 грн., згідно якого сума основного платежу - 0,00 грн. та сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 203623,68 грн.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При цьому, позивач звернув увагу на таке:

- перевірка правильності нарахування та повноти сплати військового збору з нарахованих ТОВ ГПІ-5 дивідендів в 4 кварталі 2015 року увійшла у період попередньої планової перевірки, що підтверджується змістом акта перевірки за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 № 279/26-15-14-01-03/35572722 від 26.09.2016;

- згідно акта перевірки № 279/26-15-14-01-03/35572722 від 26.09.2016 було встановлено, що у відповідності до вимог п. п. 1.7 п. 16(1) Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, ТОВ ГПІ-5 нарахувало та сплатило військовий збір на суму 5726720,08 грн. з дивідендів, що нараховані були у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені в статутний фонд, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента. При цьому, при застосуванні ст. 127 Податкового кодексу України, контролюючим органом була врахована самостійність виявлення ТОВ ГПІ-5 порушення та виправлення його в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року, у зв`язку з чим штраф, передбачений цією статтею, не був застосований. Штрафні санкції, передбачені ст. 126 Податкового кодексу України, також не були застосовані по тій же причині - самостійності усунення допущених порушень;

- попередньою плановою перевіркою в додатку № 12 до акта перевірки № 279/26- 15-14-01-03/35572722 від 26.09.2016 року ("Розрахунок військового збору") було встановлено та засвідчено факт самостійної повної сплати ТОВ ГПІ-5 військового збору з дивідендів в сумі 5726720,08 грн., станом на 29.04.2016 року (рядок за квітень 2016 року включає повну суму військового збору з дивідендів);

- позивач наголосив на тому, що планова документальна перевірка не може охоплювати період, який увійшов до попередньої планової перевірки, бо планові документальні перевірки призначаються за період від перевірки до перевірки (тобто в різні періоди). Отже, контролюючий орган здійснив перевірку та дійшов висновків за операцією, яка не увійшла до періоду перевірки, що свідчить про незаконність таких дій контролюючого органу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив обґрунтованості доводів сторони позивача та вказав на те, що ТОВ ГПІ-5 було самостійно донараховано та сплачено суми податкових зобов`язань з військового збору та сплачено штраф відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України (платіжне доручення № 3920 від 29.12.2018 ), з урахуванням чого, відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, інші штрафи, передбачені главою 11 Розділу II Податкового кодексу України (в тому числі штрафи, передбачені ст. 126 глави 11 Розділу II), не можуть бути застосовані.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції від 28.12.2014, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з нормами п. п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, а саме загальний місячний (річний) оподаткований дохід, до складу, якого, зокрема, включається дохід у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до змісту п. п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною п. п. 1.3 цього пункту.

Згідно із п. п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

За п. п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу України

Згідно з п. п 1.6 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України.

Також, за визначенням п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, податкові агенти зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податків податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до норм п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно з рішенням Державної фіскальної служби України від 22.03.2019 № 1355816/99-99-11-05-01-25, при перегляді в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.01.2019 № 0001114208 його було частково скасовано на оскаржуване рішення в частині суми штрафних санкцій у розмірі 941720,33 грн. з загальної суми 1145344,02 грн., тобто, було визнано протиправним нарахування штрафних санкцій за наступні періоди 01.04.2016 - 2700000,00 грн, 04.04.2016 - 1300000,00 грн, 06.04.2016 - 695485,07 грн, 13.04.2016 - 13116,59 грн (20% від 4 708 601, 66 грн. дорівнює 941 720, 33 грн.), тоді як за решту періодів - 02.08.2016 - 375,01 грн, 02.08.2016- 1017743,41 грн. (20% від 1018118,42 грн. = 203623,68 грн.) оскаржуване рішення залишене без змін, і саме ця сума зазначена у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0005444208 від 26.03.2019.

При цьому, згідно з наказом від 16.11.2018 № 16966, актом перевірки від 26.12.2018 № 789/26-14-01/35572722 визначено період проведення планової перевірки ТОВ ГПІ-5 - за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 , тобто, серпень 2016 р., коли мали перерахування суми військового збору позивачем - 02.08.2016 - 375,01 грн, 02.08.2016 - 1017743,41 грн. - вказаною плановою перевіркою формально охоплюються, оскільки періодом попередньої планової перевірки згідно з актом від 23.09.2016 № 297/26-15-01-03/35572722 (з 01.01.2016 р. по 30.06.2016 р.), не охоплюється .

Згідно з змісту акта перевірки від 23.09.2016 № 297/26-15-01-03/35572722, контролюючим органом було встановлено факт нарахування та сплати позивачем військового збору з дивідендів на суму 5726720, 08 грн, а також, факт несвоєчасності такої сплати, самостійного нарахування та сплати до бюджету пені за несвоєчасну сплату військового збору.

Згідно з висновками акта перевірки за період з 01.01.2016 по 30.06.2016, позивачу жодних зобов`язань зі сплати військового збору не донараховано, штрафних санкцій не застосовано .

Тобто, контролюючий орган визнав достатніми надані позивачем документи, зокрема, щодо самостійного нарахування та сплати до бюджету пені за несвоєчасну сплату військового збору, що унеможливило застосування до позивача штрафних санкцій в порядку п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Тож, вказаний висновок контролюючого органу також поширюється і на серпень 2016 р., формально не охоплений актом від 23.09.2016 № 297/26-15-01-03/35572722.

Матеріалами справи підтверджується, що у листопаді 2015 року ТОВ ГПІ-5 на користь власних учасників було здійснено нарахування дивідендів у вигляді часток, емітованих резидентом - ТОВ ГПІ-5 , без зміни пропорцій (часток) участі всіх учасників у статутному капіталі ТОВ ГПІ-5 , та в результаті якого, збільшився статутний капітал ТОВ ГПІ-5 на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Згідно з нормами п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (у чинній на той час редакції), вищевказані нараховані учасникам ТОВ ГПІ-5 дивіденди не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Втім згідно п.п. 1.7 п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (у чинній на той час редакції), нараховані учасникам товариства дивіденди є об`єктом оподаткування військовим збором, у зв`язку з чим, 25.11.2015 ТОВ ГПІ-5 на підставі бухгалтерської довідки № 171 від 25.11.2015 року був нарахований військовий збір на вказані дивіденди .

Відповідно до положень абз. 3-5 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, яущо платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Згідно з п. 4.2 Порядку, уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

На виконання вказаних норм, 30.03.2016 ТОВ ГПІ-5 самостійно донарахувало військовий збір за 4 квартал 2015 року, а саме, військовий збір з дивідендів в сумі 5726 720,08 грн., та подало уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 4 квартали 2015 року, який 30.03.2016 року надіслало до ДФС, що підтверджується квитанцією № 2.

Надалі, 01.04.2016, 04.04.2016, 06.04.2016, 13.04.2016, 26.04.2016 ТОВ ГПІ-5 здійснило оплату військового збору, нарахованого на дивіденди, в загальній сумі 4708976,67 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення. Залишок військового збору, нарахованого на дивіденди, в сумі 1017743,41 грн. в порядку п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України (у чинній на той час редакції) та на підставі відповідного листа ТОВ ГПІ-5 № Д/055 від 13.04.2016 було погашено шляхом зарахування надміру сплачених ТОВ ГПІ-5 .

Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано констатував, що військовий збір у розмірі 5726720,08 грн. ще до початку перевірки 2016 року товариством було самостійно донараховано та сплачено в повному обсязі.

У силу п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, згідно з змістом п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов`язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу (главою 11 Розділу II Податкового кодексу України, яка складається із статей 109 - 128-1 та включає в себе ст. 126), не застосовуються.

Варто звернути увагу на те, що ТОВ ГПІ-5 було самостійно донараховано та сплачено суми податкових зобов`язань з військового збору та сплачено штраф відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України за платіжним дорученням № 3920 від 29.12.2018 , а тому, інші штрафи, передбачені главою 11 Розділу II Податкового кодексу України (в тому числі штрафи, передбачені ст. 126 глави 11 Розділу II), до товариства позивача, у даному випадку, не можуть бути застосовані.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві.

Ураховуючи повну сплату ТОВ ГПІ-5 військового збору з дивідендів в сумі 5726720,08 грн. у квітні 2016 року (який був перевірений під час попередньої планової перевірки 2016 р. та не увійшов до періоду планової перевірки 2018 р,), повторна планова перевірка одного і того ж періоду є незаконною, а застосування штрафних санкцій за цей період підлягає скасуванню.

Застосування відповідачем до позивача штрафу, передбаченого ст. 126 ПК України, при самостійному донарахуванні позивачем податкових зобов`язань з військового збору ще до початку перевірки, є незаконним та прямо заборонене п. 120.2 ст. 120 ПК України.

У апеляційній скарзі не враховано той факт, що ТОВ ГПІ-5 самостійно виявило та виправило помилку, подало уточнюючий розрахунок та сплатило військовий збір з дивідендів, нарахованих в 4 кварталі 2015 року, що виключає застосування вищевказаних штрафних санкцій.

У апеляційній скарзі зазначається про не дослідження в попередньому акті перевірки від 26.09.2016 питання щодо оподаткування доходу з реінвестованих дивідендів військовим збором та своєчасності його сплати (перерахування) до бюджету, однак, вказане спростовується змістом самого акта перевірки № 279/26-15-14-01-03/35572722 від 26.09.2016 року, на сторінці 52 якого досліджувалось це питання.

У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, стосуються намагання апелянта вдатись до переоцінки обставин, яким вже було надано правову оцінку та обґрунтування відповідача по яким, були правомірно відхилені судом. Крім того, у апеляційній скарзі стороною відповідача не наведено та не обґрунтовано у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні спору.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко