Постанова

від 21.01.2021 по справі 802/2608/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 802/2608/17-а

адміністративне провадження № К/9901/62697/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (суддя: Томчук А.В.)

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року (судді: Драчук Т. О., Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агертрейд"

до Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агертрейд" (надалі також - Позивач, ТОВ Агертрейд ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2017 року №0010961401, №0010971401, №0010981401, №0010991402.

В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ Г.Н.Т. НОВА ГРУП , ТОВ НОРД-ЛЮКС , ТОВ САНТЕХРЕСУРС (нова назва ТОВ БЕРТРАН ), ПП ДІСЛАВ (нова назва ПП ІСТРУМ ), ТОВ УСПІХ УА , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ РІОТЕН , ТОВ Корес ЛТД , ТОВ Вейсес , ТОВ НІКА ЕЙР , ТОВ Шивада ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо Позивачем. Акт перевірки, за твердженнями Позивача, не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) та іншим нормам законодавства.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 18 грудня 2017 року №0010971401 та №0010961401. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині, суди попередніх інстанцій виходили зокрема, із того, що висновки Відповідача про неправомірне відображення Позивачем в податковому обліку наслідків господарських операцій із ТОВ Г.Н.Т. НОВА ГРУП , ТОВ НОРД-ЛЮКС , ТОВ САНТЕХРЕСУРС (нова назва ТОВ БЕРТРАН ), ПП ДІСЛАВ (нова назва ПП ІСТРУМ ), ТОВ УСПІХ УА , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ РІОТЕН , ТОВ Корес ЛТД , ТОВ Вейсес , ТОВ НІКА ЕЙР , ТОВ Шивада є необґрунтованими, та такими, що спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржене Позивачем.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати і ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі Відповідач посилається на те, що судами не враховані факти, викладені в акті перевірки, зокрема щодо відсутності документів, які підтверджують якість поставлених товарів, а також порушеного кримінального провадження за №42015060000000009 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач, вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, послався на те, що, що судами досліджені всі обставини, що підтверджують фактичне здійснення операцій між ним та його контрагентами.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідачем проведено перевірку Позивача, за результатами якої складено акт від 24 листопада 2017 року № 2668/1401/37979884, згідно з висновками якого Позивачем порушено вимоги:

В акті перевірки зафіксовано, зокрема, наступні порушення податкового законодавства ТОВ Агертрейд :

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України у зв`язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 940 915 грн, у тому числі за: - 2014 рік на суму 441 246 грн; - 2015 рік на суму 499 669 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, всього в сумі 1 045 461 грн;

На підставі акта перевірки прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2017 року:

- № 0010971401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями 584 444 грн. та за штрафними санкціями 146 111 грн;

- № 0010961401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями 930 587 грн та за штрафними санкціями 110 312 грн;

Фактичною підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки Відповідача, викладені у акті перевірки, про те, що Позивач безпідставно відобразив у податковому обліку наслідки за результатами операцій із ТОВ Г.Н.Т. НОВА ГРУП , ТОВ НОРД-ЛЮКС , ТОВ САНТЕХРЕСУРС (нова назва ТОВ БЕРТРАН ), ПП ДІСЛАВ (нова назва ПП ІСТРУМ ), ТОВ УСПІХ УА , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ РІОТЕН , ТОВ Корес ЛТД , ТОВ Вейсес , ТОВ НІКА ЕЙР , ТОВ Шивада , оскільки відповідні операції фактично здійснені не були.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

З 1 січня 2015 року набрали чинності положення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, згідно з положеннями якої об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для витрат, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Позивачем та ТОВ Г.Н.Т. НОВА ГРУП , ТОВ НОРД-ЛЮКС , ТОВ САНТЕХРЕСУРС (нова назва ТОВ БЕРТРАН ), ПП ДІСЛАВ (нова назва ПП ІСТРУМ ), ТОВ УСПІХ УА , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ РІОТЕН , ТОВ Корес ЛТД , ТОВ Вейсес , ТОВ НІКА ЕЙР , ТОВ Шивада укладено договори поставки товарів (бочок металевих).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів Позивачем надано видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення, а також оборотні відомості про рух коштів на рахунках ТОВ Агертрейд , копії яких наявні в матеріалах справи.

Безпосереднє отримання товарів підтверджується також копіями наказів та довіреностей щодо працівників, яких було уповноважено на прийом товару.

Отримання від контрагентів Позивача товарів відбувалось на складах ТОВ Агертрейд , які орендувались у Зовнішньоекономічної асоціації НОВОСВІТ .

Надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, з дотриманням положень процесуального законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про підтвердженість фактичної поставки товарів Позивачу його безпосередніми контрагентами.

В касаційній скарзі Відповідач, обґрунтовуючи обставини щодо фактичного нездійснення поставки товарів, послався на те, що в ході розгляду справи та під час перевірки не надано документів, які підтверджують якість товарів (бочок металевих).

Суди надали правильну юридичну оцінку таким доводам, як таким що не вказують на фактичні порушення податкового законодавства, оскільки сертифікати якості не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому лише відсутність таких сертифікатів не може свідчити про відсутність господарської операції.

Такий підхід щодо застосування норм права у подібних правовідносинах застосований Верховним Судом, зокрема у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 810/4304/16.

Посилання у акті перевірки та у касаційній скарзі на матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню №42015060000000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 січня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що первинні документи, надані Позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності Позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо підтвердження права ТОВ Агертрейд на формування показників податкового обліку за господарськими операціями із ТОВ Г.Н.Т. НОВА ГРУП , ТОВ НОРД-ЛЮКС , ТОВ САНТЕХРЕСУРС (нова назва ТОВ БЕРТРАН ), ПП ДІСЛАВ (нова назва ПП ІСТРУМ ), ТОВ УСПІХ УА , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ РІОТЕН , ТОВ Корес ЛТД , ТОВ Вейсес , ТОВ НІКА ЕЙР , ТОВ Шивада колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог наведених норм, Відповідачем не доведено у встановленому чинним законодавством порядку обґрунтованість та правомірність рішення податкового органу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірного в даній справі податкового повідомлення-рішення. Натомість, Суд визнає, що Відповідач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги Відповідача відсутні. Відповідач на обґрунтування вимог касаційної скарги не зазначив, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права (неправильно розтлумачено закон або застосовано закон, який не підлягав застосуванню, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню) чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 3, 343, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх