Постанова

від 22.01.2021 по справі 814/811/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року

м. Київ

справа № 814/811/15

адміністративне провадження № К/9901/24878/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року (суддя Малих О.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 року (головуючий суддя Шевчук О.А., судді: Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.)

у справі № 814/811/15

за позовом Дочірнього підприємства Агро-Коблево

до Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області

третя особа Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма Лорд

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року Дочірнє підприємство Агро-Коблево (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (після реорганізації Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області) (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Ухвалою від 30.03.2015 року суд першої інстанції залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма Лорд .

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 25.05.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 року, адміністративний позов задовольнив.

Визнав нечинним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000682200 від 15.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 352 195,50 грн.

При розгляді справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та правомірності формування витрат.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Податковий орган зазначає, що згідно наданих до перевірки документів неможливо з`ясувати рух товару.

Доводи касаційної скарги дублюють доводи апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10.11.2014 року по 14.11.2014 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, встановлення факту існування фінансово-господарських взаємовідносин з ПП ВКФ Лорд за період з 01.11.2012 року по 31.10.2013 року, за результатами якої складено акт № 172/220/32056819 від 21.11.2014 року .

Висновками акта перевірки встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину і не створюють юридичних наслідків у сумі 234 797,00 грн .

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 року № 0000682200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 352 195,50 грн, з яких 234 797 грн за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 117 398,50 грн.

За приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2012 року між ПП ВКФ Лорд (постачальник) та Підприємством (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 201112, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов`язується прийняти ці нафтопродукти та повністю оплатити їх вартість на умовах та впродовж строку дії договору. Загальна кількість, асортимент, одиниця вимірювання, вартість одиниці вимірювання та загальна вартість продукції визначається сторонами у специфікаціях, які являються додатками до договору і складають його невід`ємну частину .

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено копій специфікацій, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, а також товарно-транспортних накладних. Поставка продукції здійснювалася найманим позивачем транспортом.

В ході перевірки податковим органом не висловлено зауважень до змісту, форми та походження первинних документів, крім товарно-транспортних накладних.

Висновок відповідача про наявність у товарно-транспортних накладних дефекту форми ґрунтується на наступному:

- не вказано до якого подорожнього листа вони складені, відсутня інформації щодо виду перевезень, дати виїзду та прибуття до вантажоодержувача;

- у графі Найменування, марка, вид нафтопродукту зазначено лише Диз. паливо Бензин А-80 , Бензин А-76 тощо, та не вказано марку і найменування;

- в графі Об`єм нафтопродукту об`єм наведений в літрах замість дм. куб;

- в графах Метод визначення маси , Густина нафтопродукту , температура нафтопродукту не наведено інформації;

- відсутня інформація щодо виданої довіреності.

В свою чергу судами попередніх інстанцій встановлено, що кожна з вказаних ТТН містить номер, дату, зазначення автопідприємства, замовника та вантажоодержувача, пункт навантаження, відомості про транспортний засіб, причіп, водія, пункт розвантаження.

В касаційній скарзі податковий орган зазначає, що за даними ТТН не можливо з`ясувати марку, вид та фактичну масу придбаних позивачем нафтопродуктів.

Суд погоджується з доводом позивача, що оскільки дизельне паливо не має градацій на види та через зазначений об`єм в літрах можливо визначити об`єм в дм 3 , посилання податкового органу на неможливість визначити вид та обсяг поставленого товару є необґрунтованим.

Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що окремі недоліки графи (рядки) не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням, оскільки відсутність зазначеної вище інформації (метод визначення маси, густина нафтопродукту, температура нафтопродукту) не впливає на стан конкретних активів та зобов`язань платника податку.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що основний вид діяльності позивача - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); вирощування винограду; допоміжна діяльність у рослинництві.

Тобто, основним видом господарської діяльності є ведення сільського господарства, зокрема вирощування зернових культур, винограду, та їх обробіток, що передбачає постійне використання відповідної сільськогосподарської техніки. Більша частина зазначених сільськогосподарських робіт здійснюється за допомогою власної механізованої с/г техніки та машин, які наявні у підприємства на праві власності.

Уся сільськогосподарська техніка працює на дизельному паливі, яке й було предметом поставок до Підприємства від ПП ВКФ Лорд . Фактично, без постійних закупівель палива, здійснення господарської діяльності позивача було б неможливим. Наведене свідчить, що господарські операції з придбання дизельного палива є невід`ємною частиною основного виду діяльності Підприємства з вирощування та обробки сільськогосподарських культур.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення.

Доводи касаційної скарги податкового органу дублюють доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 року у справі № 814/811/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко