Рішення

від 29.12.2020 по справі 640/7385/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/7385/18

н/п 2/953/141/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:головуючого - судді Лях М.Ю., при секретарі - Хомінській Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Харківська міська рада про поділ нежитлового приміщення між власниками в натурі (виділення частки), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому остаточно просила поділити нежитлові приміщення у літ. А-4 по АДРЕСА_1 загальною площею 392,4 кв.м., в натурі між власниками та виділити їй у власність частку нежитлових приміщень у літ. А-4 по АДРЕСА_1 , а саме: приміщення першого поверху: частину торгівельного залу 11-1 площею 76,7 кв.м; топочну 11-2 площею 6,3 кв.м; коридор 11-3 площею 2,6 кв.м.; санвузол 11-4 площею 2,6 кв.м.; приміщення персоналу 11-5 площею 6,9 кв.м.; торговельну залу 11-6 площею 46,6 кв.м.; приміщення підвалу: виставочну залу XXI площею 52,1 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між нею та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 3779 від 10.12.2008 щодо передачі у власність ОСОБА_2 1/2 спірних нежитлових приміщень. На даний час нежитлові приміщення у літ. А-4 по АДРЕСА_1 перебувають на праві спільної часткової власності в рівних частках - по 1/2, у позивача та відповідача. Між ними виникають спори та постійні конфлікти про порядок користування і володіння цими нежитловими приміщеннями, через що вона не може належним чином реалізувати право власності щодо розпорядження належною їй часткою вказаного майна. Угоди про спосіб виділення її частки із загального майна не досягнуто, відповідач жодним чином не сприяє врегулюванню наших суперечностей щодо вказаного майна і ухиляється віл здійснення поділу спільного нерухомого майна у несудовому порядку шляхом укладення відповідного договору у порядку, передбаченому ст. 367 ЦК України. Таким чином, зважаючи на викладені обставини, вона не може реалізувати свої правомочності власника спірного майна, у зв`язку з чим звертається до суду з вимогою про виділ їй у власність Ѕ частини зазначеного майна у натурі.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року (у складі судді Шмадченко С.І.) прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2018 справу розподілено в провадження судді Золотарьової Л.І.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2018 року призначено у цивільній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2019 року відновлено провадження у справі №640/7385/18, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Рішенням Вищої Ради правосуддя №924/0/15-20 від 09.04.2020 року ОСОБА_3 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку. Після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями згідно протоколу від 10.04.2020 року справу №640/7385/18 передано на розгляд судді Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.04.2020 року прийнято до розгляду цивільну справу №640/7385/18, визначено розгляд справи продовжувати в порядку загального позовного провадження, зі стадії судового розгляду.

27.10.2020 року до канцелярії суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Терпелюк Є.В. про уточнення формулювання позовних вимог без зміни предмету або підстави позову, без збільшення або зменшення розміру позовних вимог в якій просить поділити нежитлові приміщення у літ А-4 по АДРЕСА_1 , загальною площею 392,4 кв.м., в натурі між власниками та виділити ОСОБА_4 . У власність з урахуванням судової будівельно-технічної експертизи № 27652 (варіант розподілу № 1) приміщень підвалу площею 52,1 кв.м., приміщень першого поверху: торгівельну залу 11-1 площею 76,7 кв.м..; топочну 11-2 площею 6,3 кв.м.; коридор 11-3 площею 2,6 кв.м.; приміщення персоналу 11-5 площею 6,9 кв.м.; торгівельну залу 11-6 площею 46,6 кв.м.; виставочну залу ХХІ площею 52,1 кв.м.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.11.2020 року до участі у цивільній справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Харківську міську раду Харківської області, та встановлено строк для надання пояснень по справі.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце судового засідання, до канцелярії суду від представника позивача - адвоката Терпелюк Є.В надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з урахуванням доводів, викладених в заяві про уточнення формулювання позовних вимог та варіанту № 1, запропонованому експертом, за результатними судової будівельно-технічної експертизи № 27652.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце судового засідання, до канцелярії суду від представника позивача - адвоката Коваленко М.В. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. З приводу висновків експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 27652 зазначає, що відповідач наполягає на варіанту № 2 розподілу приміщень, а саме виділити відповідачу ОСОБА_2 1-2 частину нежитлових приміщень: частину торгівельну залу 11-1 , площею 76,7 кв.м.; топочну 11-2 площею 6,3 кв.м.; коридор 11-3 площею 25,6 кв.м.; санвузол 1-4 площею 2,6 кв.м; приміщення персоналу 11-5 площею 6,9 кв.м.; торговельна зала 11-6 площею 46,6 кв.м.; виставочна зала ХХІ площею 52,1 кв.м.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України та Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.09.2008 (з урахуванням додаткового рішення Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2008 року) у справі №2-4392/08/04 за ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлові приміщення: підвалу №XXI, XIX, 1-го поверху №11-1-:-11-9 в літ. А-4 загальною площею 392,4 кв.м., з яких в приміщеннях підвалу 106,1 кв.м., в приміщеннях 1-го поверху - 286, 3 кв.м.

З Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.09.2008 року вбачається, що вказані нежитлові приміщення були зареєстровані у Комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації на праві власності за ОСОБА_1 .

10.12.2008 року між ОСОБА_1 (продавцем) та ОСОБА_2 (покупцем) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу №3779 від 10.12.2008, згідно з яким ОСОБА_2 стала власницею 1/2 вказаних нежитлових приміщень.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.12.2008 року, ОСОБА_2 належить на праві власності Ѕ частка нежитлових вказаних приміщень на підставі договору купівлі-продажу №3779 від 10.12.2008 року.

Таким чином, позивач та відповідач є співвласниками (по Ѕ частці кожний) вказаних нежитлових приміщень у літ. А-4 по АДРЕСА_1 .

З технічного паспорту на спірне нерухоме майно, виготовлене КП Харківське МБТІ станом на 07.08.2008 року, та з технічного паспорту на спірне нерухоме майно, виготовлене ТОВ Архілаін станом на 05.03.2019 року, довідки ТОВ Архілаін від 05.03.2019 №9082, вбачається, що спірні нежитлові приміщення не є самочинним будівництвом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач як співвласники спірних нежитлових приміщень не можуть в договірному порядку здійснити виділ власності у натурі, у них існують суперечки щодо порядку користування спірними нежитловими приміщеннями, у зв`язку з чим позивачка вимушена була звернутися до суду з цим позовом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положеннями статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Для цього у справі проводяться будівельно-технічні експертиза. Для позитивного висновку експертизи частки співвласників повинні бути ізольовані один від одного, мати окремі виходи, окремі системи водопостачання, водовідведення, опалення, тощо. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Кількість та розміри виходів повинні відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд. Якщо при поділі відбувається реконструкція та необхідно додержуватися вимог ДБН та санітарних правил.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №27652 від 26.04.2019 року, проведеної на підставі ухвали суду від 29.11.2018 року експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, було запропоновано два варіанти розподілу нежитлових приміщень з відступом часток співвласників, надати по 1/2 частки нежитлових приміщень не надається можливим.

Згідно із запропонованим експертом варіантом №1 розподілу приміщень (частково враховує умови варіанту розділу вказаного майна, запропонованого позивачем на аркуші справи 3 матеріалів цивільної справи), приміщення першого співвласника ОСОБА_1 :

на 1/2 частку першому з співвласників виділяється: з приміщень першого поверху: - частина торгівельного залу 11-1 площею 76,7 кв.м; - топочна 11-2 площею 6.3 кв.м; - коридор 11-3 площею 2.6 кв.м.; - санвузол 11-4 площею 2.6 кв.м.; - приміщення персоналу 11-5 площею 6,9 кв.м.; - торговельна зала 11-6 площею 46,6 кв.м.; - з приміщень підвалу - виставочна зала XXI площею 52,1 кв.м. Всього на 1/2 частину спільного майна першому співвласнику виділяється приміщень площею 193,8 кв.м, що на 2,4 кв.м (196,2-193,8) менше, чим покладено на його ідеальну частку, в тому числі: - приміщень підвалу виділяється площею 52,1 кв.м., що на 0,95 кв.м. (53,05-52,1) менше, чим покладено на ідеальну частку; приміщень першого поверху виділяється площею 141,7 кв.м., що на 1,45 кв.м. (143,15-141,7) менше, чим покладено на його ідеальну частку. Частка першого співвласника по варіанту розподілу складає 49/100 (193,8/392,4), замість його ідеальної частки - 50/100 (1/2) в праві власності на нежитлові приміщення.

Приміщення другого співвласника ОСОБА_2 на 1/2 частку другому з співвласників виділяється: з приміщень підвалу: - торговельна зала XIX площею 54,0 кв.м; з приміщень першого поверху: - частина торгівельного залу 11-1 площею 89,3 кв.м; - торгівельна зала 11-7 площею 51,5 кв.м; - вмивальник 11-8 площею 2,2 кв.м; - санвузол 11-9 площею 1,6 кв.м; Всього на 1/2 частину спільного майна другому співвласнику виділяється нежитлових приміщень площею 198,6 кв.м, що на 2,4 кв.м (198,6-196,2) більше, чим покладено на його ідеальну частку, в тому числі: - приміщень підвалу виділяється площею 54,0 кв.м., що на 0,95 кв.м. (54.0-53,05) більше; - приміщень першого поверху виділяється площею 144,6 кв.м., що на 1,45 кв.м. (144,6-143,15) більше, чим покладено на його ідеальну частку. Частка другого співвласника по варіанту розподілу складає 51/100 (198,6/392.4), замість його ідеальної частки - 50/100 (1/2) в праві власності на нежитлові приміщення.

Запропонований експертом варіантом № НОМЕР_1 розподілу приміщень фактично відповідає варіанту №1 і відрізняється лише в зміні місць приміщень, тобто ОСОБА_1 виділяється приміщення, частка у власності яких складає 51/100 (які за варіантом №1 виділялись ОСОБА_2 ), а ОСОБА_2 виділяється приміщення, частка у власності яких складає 49/100 (які за варіантом №1 виділялись ОСОБА_1 ).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги права та законні інтереси усіх співвласників, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок .

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1443цс16 зроблено висновок, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно .

Враховуючи заявлені позовні вимоги, беручи до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи №27652 від 26.04.2019 року, згідно з запропонованим експертом варіантом №1 розподілу приміщень, який фактично (окрім топочної 11-2) враховує умови варіанту розділу вказаного майна, запропонованого позивачем в позові, то суд вважає можливим виділити в натурі:

ОСОБА_1 (частка якої по цьому варіанту розподілу складає 49/100, замість її ідеальної частки - 50/100 в праві власності на нежитлові приміщення) такі приміщення: з приміщень першого поверху: - частина торгівельного залу 11-1 площею 76,7 кв.м; - топочна 11-2 площею 6.3 кв.м; - коридор 11-3 площею 2.6 кв.м.; - санвузол 11-4 площею 2.6 кв.м.; - приміщення персоналу 11-5 площею 6,9 кв.м.; - торговельна зала 11-6 площею 46.6 кв.м.; з приміщень підвалу - виставочна зала XXI площею 52,1 кв.м.

ОСОБА_2 (частка якої по цьому варіанту розподілу складає 51/100, замість її ідеальної частки - 50/100 в праві власності на нежитлові приміщення) такі приміщення:

з приміщень підвалу: - торговельна зала XIX площею 54,0 кв.м; з приміщень першого поверху: - частина торгівельного залу 11-1 площею 89,3 кв.м; - торгівельна зала 11-7 площею 51,5 кв.м; - вмивальник 11-8 площею 2,2 кв.м; - санвузол 11-9 площею 1,6 кв.м..

Як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи №27652 від 26.04.2019 року, розподілу нежитлових приміщень в натурі 1/2 ідеальній частці кожному із співвласників приміщень є неможливим, виділ в натурі можливий лише з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, а саме: частка ОСОБА_1 по цьому варіанту розподілу складає 49/100, замість її ідеальної частки - 50/100 в праві власності на нежитлові приміщення, а частка ОСОБА_2 по цьому варіанту розподілу складає 51/100, замість її ідеальної частки - 50/100 в праві власності на нежитлові приміщення.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

За таких обставин, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовною заявою просить здійснити поділ нежитлового приміщення з урахуванням варіанту № 1 запропонованого експертом, що міститься у висновку № 27652 від 26.04.2019 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, у відповідності до якого зменшується її ідеальна частка права власності у нежитловому приміщенні з 50/100 (1/2) до 49/100 (193,8/392,4), приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 не заявляє вимоги про присудження їй грошової компенсації як співвласнику, частка якого зменшилась до відповідача ОСОБА_2 , частка якої у вказаному нерухомому майні збільшуються з 50/100 (1/2) до 51/100 (198,6/392,4) суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявлених позовних вимог з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, при цьому забезпечуючи дотримання рівності прав як позивача, так і відповідача при поділі нерухомого майна, які є співвласниками нежитлових приміщень.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач ОСОБА_2 не зверталась до суду з зустрічною позовною до позивача ОСОБА_1 з запропонованим поділом/виділу в натурі нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Враховуючи, що позивач не заявляв вимог щодо розподілу судових витрат, то питання щодо їх стягнення судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 356, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 262- 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Харківська міська рада про поділ нежитлового приміщення між власниками в натурі (виділення частки) - задовольнити частково.

Здійснити поділ в натурі нежитлових приміщень у літ. А-4 по АДРЕСА_1 , загальною площею 392,4 кв.м., між власниками в натурі згідно з першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи №27652 від 26.04.2019 року.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_1 частку нежитлових приміщень у літ. А-4 по АДРЕСА_1 , а саме:

приміщення першого поверху:

- частину торгівельного залу 11-1 площею 76,7 кв.м;

- топочну 11-2 площею 6,3 кв.м;

- коридор 11-3 площею 2,6 кв.м.;

- санвузол 11-4 площею 2,6 кв.м.;

- приміщення персоналу 11-5 площею 6,9 кв.м.;

- торговельну залу 11-6 площею 46,6 кв.м.;

приміщення підвалу:

- виставочну залу XXI площею 52,1 кв.м.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_2 частку нежитлових приміщень у літ. А-4 по АДРЕСА_1 , а саме:

приміщення підвалу:

- торговельну залу XIX площею 54,0 кв.м;

приміщення першого поверху:

- частину торгівельного залу 11-1 площею 89,3 кв.м;

- торгівельну залу 11-7 площею 51,5 кв.м;

- вмивальник 11-8 площею 2,2 кв.м;

- санвузол 11-9 площею 1,6 кв.м;

В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, повний текст виготовлено протягом десяти днів.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7

Суддя -