Рішення

від 11.01.2021 по справі 460/1404/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/1404/19

Провадження №2/944/259/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судових засідань Мельник Є.Є.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в спрощеному провадженні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

19.03.2019 позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.11.2015 на автодорозі Львів-Краковець Яворівського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 .. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди. На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована. Підставою для позову стала регламентна виплата МТСБУ за відшкодування витрат на поховання, спорудження надгробного пам`ятника та шкоду, заподіяну внаслідок смерті годувальника для неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є померлий ОСОБА_2 . МТСБУ визначило розмір заподіяної шкоди та здійснило регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_4 19798 грн. Виплата була здійснена на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 13.01.2015, заяви про виплату страхового відшкодування від 10.03.2016, розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника від 22.03.2018 та розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із витратами на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника від 20.03.2018. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на момент настання ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів, тому після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу. З метою досудового врегулювання спору МТСБУ зверталося до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів, однак така вимога була залишена поза увагою останнього.

Ухвалою судді від 12.04.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився однак, представник позивача ОСОБА_5 подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов заперечив, пояснив, що потерпілим відшкодував шкоду в розмірі 110000 грн. про яку вони домовлялися. Просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2015 о 20:30 год. на 39 км+500 м автодороги Львів-Краковець ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Master , державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись ним у напрямку до м.Львова, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який від отриманих травм помер на місці пригоди.

Постановою ст.слідчого СУ ГУ НП у Львівській області майора поліції Клебанюка Т.Ю. від 31.08.2017 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140000000524 від 12.11.2015 закрито, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2016 до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернувся їхній представник генеральний директор ТОВ Відшкодування Ганджа А.А.

Як вбачається з наказу МТСБУ №2862 від 28.03.2018 "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 ", відповідно до ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961-IV та довідки №1 від 22.03.2018 про розмір відшкодування шкоди, ОСОБА_4 визначено розмір шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 19798 грн.

Згідно з платіжним дорученням №903271 від 29.03.2018 МТСБУ здійснило виплату ОСОБА_4 19798 грн. в рахунок відшкодування витрат на поховання, спорудження нагробного пам`ятника та шкоду, заподіяну, внаслідок смерті годувальника.

Також судом встановлено, що 24.09.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено договір про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого сторони домовились, що ОСОБА_1 в строк 30.12.2016 відшкодовує ОСОБА_8 матеріальну шкоду, заподіяну ним в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 80000 грн.

Згідно з письмової розписки від 30.10.2016 ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_1 гроші в сумі 20 тис.грн., як відшкодування шкоди завданої під час ДТП, внаслідок якої загинув її батько ОСОБА_2 .

Як вбачається з письмових розписок, наданих відповідачем, ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_1 , 25.11.2016 десять тисяч грн., 23.12.2016 п`ять тисяч грн., 09.02.2017 п`ять тисяч грн., 10.03.2017 п`ять тисяч грн., 11.04.2017 п`ять тисяч грн., 08.06.2017 п`ять тисяч грн., 18.09.2017 п`ять тисяч грн., 28.11.2017 десять тисяч грн., 30.12.2017 п`ять тисяч грн., 11.04.2018 п`ять тисяч грн., як відшкодування шкоди завданої під час ДТП, внаслідок якої загинув її батько ОСОБА_2 .

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно з частиною третьою статті 1193 ЦК України вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу (витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо), у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та у разі відшкодування витрат на поховання.

Згідно з ч. 27.2 ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 27.4. ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з підпунктом а пункту 41.1. статті 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застраховував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного особу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд зауважує, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди, а у випадках, визначених законом МТСБУ. Цей страховик (МТСБУ), хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком (МТСБУ) замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України , цей страховик (МТСБУ) набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Подані відповідачем ОСОБА_1 договір про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та розписки, свідчать про відшкодування заподіяної шкоди, спричиненої смертю потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Водночас МТСБУ сплатило ОСОБА_4 витрати на поховання, спорядження нагробного пам`ятника та шкоду, заподіяну внаслідок смерті годувальника, для неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого був померлий ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов обґрунтованого переконання, що майнові права позивача порушені, оскільки ним виплачено потерпілим суму страхового відшкодування і наявна підстава, передбачена ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , для регресного позову позивача (МТСБУ), а відповідач зазначену суму (виплачену МТСБУ суму страхового відшкодування потерпілим) позивачу не відшкодував і відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про протилежне, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 1921 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Моторно (транспортного) страхового бюро України майнову шкоду в розмірі 19798 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень та судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) гривня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 18.01.2021.

Позивач: Моторно (транспортне)

страхове бюро України

місце знаходженя: вул.Русанівський бульвар, 8

м.Київ ЄДРПОУ 21647131

Відповідач: ОСОБА_1 ,

місце проживання:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.М.Карпин