Постанова

від 07.06.2021 по справі 460/1404/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 460/1404/19 Головуючий у 1 інстанції: Карпин І.М.

Провадження № 22-ц/811/890/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:46

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Симця В.І.;

адвоката Джоха Р.В. - представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути зі згаданого відповідача на користь позивача 19 798 грн. майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 11.11.2015 року на автодорозі Львів-Краковець Яворівського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Renault Master під управлінням відповідача ОСОБА_1 , в результаті якої пішохід ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди. На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахованою. Підставою для позову стала регламентна виплата МТСБУ за відшкодування витрат на поховання, спорудження надгробного пам`ятника та шкоду, заподіяну внаслідок смерті годувальника для неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є померлий ОСОБА_3 МТСБУ визначило розмір заподіяної шкоди та здійснило регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_5 у розмірі 19 798 грн., які і є предметом позовних вимог. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на момент настання ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу. З метою досудового врегулювання спору МТСБУ зверталося до відповідача з вимогою про повернення виплачених коштів, однак така вимога була залишеною поза увагою останнього (а.с. 1-3).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 19 798 грн. майнової шкоди та 1 921 грн. судових витрат (а.с. 92-95).

Дане рішення оскаржив представник відповідача.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Звертає увагу на те, що кримінальне провадження по факту ДТП, за результатами якої помер ОСОБА_3 , було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України - за відсутності в діях відповідача ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Стверджує, що відповідачем (апелянтом) було добровільно відшкодовано потерпілим 30 000 грн., пов`язаних з похованням, відшкодуванням шкоди у зв`язку зі смертю годувальника та для подальшого спорудження надгробного пам`ятника, що підтверджується розписками потерпілих.

Крім цього, 24.09.2016 року між апелянтом та потерпілими було укладено Договір про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, на суму 80 000 грн., який апелянтом було виконано у повному обсязі (а.с. 98-101).

Позивач, МТСБУ, надіслав до суду заяву про апеляційний розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 158).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог МТСБУ суд мотивував тим, що позивачем виплачено потерпілим суму страхового відшкодування і наявна підстава, передбачена статтею 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , для регресного позову МТСБУ.

Вищенаведені висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені за неправильного застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.

ЦПК України встановлено, що :

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).

Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається усіма учасниками справи те, що 11.11.2015 року мала місце ДТП за участю автомобіля Renault Master під управлінням відповідача ОСОБА_1 , в результаті якої пішохід ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Львівській області від 31.08.2017 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 12.11.2015 року, було закрито - у зв`язку з відсутністю у діяннях відповідача ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (а.с. 8-11).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахованою не була, а відтак шкода на умовах, визначених Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , підлягала відшкодуванню МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (пункт 41.1 статті 41 згаданого Закону).

15.03.2016 року ТзОВ Відшкодування в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (доньок загиблого в ДТП), ОСОБА_9 і ОСОБА_4 (синів загиблого в ДТП) та ОСОБА_5 (дружини загиблого в ДТП) звернулося до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування, у якій (у відповідності до вимоги, зазначеної у пункті г пункту 35.1 статті 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ) в графі Інформація щодо взаєморозрахунків зазначено не проводились (а.с. 13-15).

29 березня 2018 року (через більш, як 24 місяці з дня отримання заяви про страхове відшкодування) МТСБУ виплатило ОСОБА_5 (дружині загиблого в ДТП) 19 798 грн. страхового відшкодування (а.с. 28), стягнення якого в порядку регресу і є предметом позовних вимог у даній справі.

Виплачені 19 798 грн. страхового відшкодування складаються з :

- 14 616 грн. - в якості шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України (згідно пункту 27.2 статті 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ; а.с. 23, 30);

- 5 182 грн. - в якості витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника (згідно пункту 27.4 статті 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ; а.с. 24-27, 30).

В той же час, матеріалами справи стверджується те, що ще 24 вересня 2016 року між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , донькою загиблого в ДТП ОСОБА_3 , було укладено Договір про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно якого згадані сторони домовились, що ОСОБА_1 виплачує ОСОБА_7 в якості відшкодування матеріальної шкоди 80 000 грн. (а.с. 74-75).

Крім цього, наявними у матеріалах справи копіями розписок стверджується, що:

-ОСОБА_6 (донька загиблого в ДТП) отримала від ОСОБА_1 в якості відшкодування шкоди, а також для поховання і виготовлення надгробного пам`ятника всього 90 000 грн. , а саме:

o 24.11.2015 року, 16.01.2016 року та 21.01.2016 року - по 10 000 грн., а всього разом - 30 000 грн. (а.с. 155);

o 23.11.2016 року - 10 000 грн. (а.с. 66);

o 23.12.2016 року - 5 000 грн. (а.с. 61);

o 09.02.2017 року - 5 000 грн. (а.с. 63);

o 10.03.2017 року - 5 000 грн. (а.с. 62);

o 11.04.2017 року - 5 000 грн. (а.с. 61);

o 08.06.2017 року - 5 000 грн. (а.с. 60);

o 18.09.2017 року - 5 000 грн. (а.с. 59);

o 28.11.2017 року - 10 000 грн. (а.с. 58);

o 30.12.2017 року - 5 000 грн. (а.с. 57);

o 11.04.2018 року - 5 000 грн. (а.с. 56);

-ОСОБА_7 (також донька загиблого в ДТП) отримала від ОСОБА_1 30.10.2016 року в якості відшкодування шкоди 20 000 грн. (а.с. 65).

Тобто, родині загиблого у ДТП, як потерпілим, відповідачем ОСОБА_1 сумарно було виплачено 110 000 грн., що значно більше від нарахованого МТСБУ страхового відшкодування у розмірі 19 798 грн.

Як також стверджується матеріалами справи, запит МТСБУ до ОСОБА_1 про (зокрема) надання інформації про вже здійснені взаєморозрахунки з учасниками ДТП датований 22.03.2018 року (а.с. 54), однак вже через 7 (сім) днів (!) , а саме - 29.03.2018 року, МТСБУ (не чекаючи від ОСОБА_1 відповіді на свій запит ) виплатило ОСОБА_5 спірне страхове відшкодування (а.с. 28), хоча 12.04.2018 року (в межах місячного строку) ОСОБА_1 повідомив МТСБУ про вже здійснені взаєморозрахунки - з долученням в якості доказів копій вищезгаданих розписок потерпілих (а.с. 55-66).

Ні вимога МТСБУ до ОСОБА_1 від 29.10.2018 року (а.с. 31-33), ні позовна заява МТСБУ, ні Відзив МТСБУ на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 (а.с. 142-143) не містять жодних оцінок, коментарів, заперечень тощо стосовно доводів ОСОБА_1 про здійснені ним в порядку відшкодування шкоди виплати потерпілим - ще до виплати МТСБУ їм страхового відшкодування - з долученими до матеріалів справи доказами про такі виплати.

За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів вважає, що станом на 29.03.2018 року у МТСБУ були відсутніми правові підстави для виплати потерпілим страхового відшкодування у розмірі 19 798 грн., оскільки включені в це страхове відшкодування складові ще до 29.03.2018 року були компенсованими потерпілим відповідачем ОСОБА_1 в добровільному порядку і у значно більшому розмірі.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити Моторному (транспортному) страховому бюро України у задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 17 червня 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.