Постанова

від 18.01.2021 по справі 307/3206/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/3206/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 січня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КОЖУХ О.А., БИСАГИ Т.Ю.

за участю секретаря МІЦИ О.-Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 307/3206/19 за позовом ОСОБА_1 до Тячівського району електричних мереж Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго та Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , про стягнення вартості майна та відшкодування втраченої вигоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 12 червня 2020 року, повний текст якого складено 22 червня 2020 року, головуючий суддя Бобрушко В.І., -

встановив:

11.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Тячівського РЕМ ПрАТ Закарпаттяобленерго та ПрАТ Закарпаттяобленерго . Протокольною ухвалою Тячівського районного суду від 21.01.2020 залучено до участі в справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Позов мотивувався таким.

У 1992 році позивач придбав трансформаторну підстанцію за 80000,00 грн, про що свідчать накладна та касовий ордер. Позивач виготовив технічну документацію на встановлення трансформатора на земельній ділянці, що належала селянському фермерському господарству Рецитар . Трансформаторна підстанція була введена в експлуатацію, до неї була під`єднана пилорама, крім того, позивач дав згоду на під`єднання до трансформатора ліній трьох мешканців с. Вільхівці.

Позивач припинив підприємницьку діяльність у с. Вільхівці і мав намір розпорядитись своїм обладнанням, тому звернувся до Тячівського РЕМ з проханням повернути трансформатор. Однак, трансформатор не був повернений, натомість Тячівський РЕМ повідомив, що до трансформатора під`єднане 41 дворогосподарство. Тим часом, згоди на таке позивач не давав, його майном Тячівський РЕМ розпоряджався на свій розсуд.

Вимоги повернути трансформатор відповідачі проігнорували, від правоохоронних органів позивач отримав відповідь про те, що мають місце цивільно-правові відносини, тому позивач повторно звернувся до відповідачів з вимогою повернути трансформатор, на що отримав лише відписку.

Таким чином, відповідачі порушили право власності позивача, протиправно привласнили його майно і десять років експлуатують його. Крім того, з відповіді ПрАТ Закарпаттяобленерго позивачу стало відомо, що до відповідачів звернулася ОСОБА_2 із тим, що начебто придбала у позивача спірний трансформатор, проте, позивач не продавав трансформатор і не складав документи про його передачу ОСОБА_2 .

Своїми діями відповідачі завдали позивачу матеріальної шкоди на 80000,00 грн вартості привласненого трансформатора 160/10 № 1312071 та ще на 50000,00 грн втраченої вигоди у зв`язку з використанням трансформатора 41 дворогосподарством і трьома підприємствами.

Посилаючись на ці обставини, на норми ст.ст. 317, 319 ЦК України щодо права власності, позивач ОСОБА_1 просив стягнути на його користь із Тячівського РЕМ ПрАТ Закарпаттяобленерго та ПрАТ Закарпаттяобленерго вартість трансформатора 160/10 № 1312071 в сумі 80000,00 грн та 50000,00 грн втраченої вигоди, разом - 130000,00 грн.

Рішенням Тячівського районного суду від 12.06.2020 у позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його безпідставності та недоведеності, оскільки позивач не є власником трансформатора, продав його у 2003 році ОСОБА_2 і не довів факту заподіяння йому як власнику майна відповідачами майнової шкоди.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив рішення суду як незаконне. В апеляційній скарзі зазначає, що намагався довести наявність у нього права власності на трансформатор, просив відповідача надати документи про відчуження та передачу йому трансформатора, такі документи не були надані. Трансформатор ніколи не належав СФГ Рецитал , його власником був і є позивач. Крім того, на договорі купівлі-продажу від 29.12.2003 № 736, де покупцем є ОСОБА_2 , підпис від імені позивача підроблений і сфальсифікований. Просить рішення суду скасувати, позов - задовольнити.

У відзиві на апеляцію відповідач ПрАТ Закарпаттяобленерго вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, зокрема, про повну бездоказовість тверджень позивача про належність йому спірного трансформатора, що був у 2003 році ним же проданий ОСОБА_2 на підставі чинного договору, та про безпідставність і бездоказовість вимоги про відшкодування майнової шкоди.

Відповідач ПрАТ Закарпаттяобленерго подав також заяву про розподіл судових витрат після постановлення рішення судом апеляційної інстанції у зв`язку з укладенням договору про надання професійної правничої допомоги з Адвокатським об`єднанням Консенсус . Сторона зазначає, що на підставі вказаного договору від 30.01.2018 № 38, за яким надання правничої допомоги в конкретній справі оформлюється додатком до договору, та додатку № 140 до цього договору сплачені відповідачем витрати за надання правничої допомоги під час апеляційного розгляду справи складають 7000,00 грн. Однак, за умовами договору акт про надання правничої допомоги може бути складений лише після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, тому до моменту ухвалення цього рішення відповідач з об`єктивних причин не в змозі надати увесь необхідний для розподілу судових витрат комплект документів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: позивача ОСОБА_1 , який апеляцію підтримав, представника відповідача ПрАТ Закарпаттяобленерго адвоката Чекан В.В., яка скаргу не визнала, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Пред`являючи позов про відшкодування майнової шкоди, позивач ОСОБА_3 виходив із того, що відповідачами така шкоди заподіяна йому як власнику майна - трансформатора 160/10 № 1312071, який він купив у 1992 році, що доводиться накладною та касовим ордером (а.с. 1-3).

Водночас на підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_3 надав суду в копіях, зокрема:

технічні умови № 59/95, видані 26.06.1995 Закарпатським обласним підприємством електричних мереж споживачу фермерському господарству Рецитал на електропостачання в урочищі Лужани с. Вільхівці, які передбачали, зокрема, встановлення трансформаторної підстанції КТП-160 із одним виводом для потреб села (а.с. 7);

титульний аркуш акту вибору земельної ділянки до відводу селянському (фермерському) господарству Рецитал для будівництва виробничої бази за квітень 1996 року (а.с. 5);

рішення Виконавчого комітету Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 28.02.1997 № 16 Про надання дозволу ФГ Рецитал для будівництва бази , яким дозволено будівництво бази на землях цього фермерського господарства, до складу якої входить, серед іншого, пилорама (а.с. 5);

завдання на проектування виробничої бази ФГ Рецитал (без дати документа), складене на підставі рішення Виконкому Вільховецької сільської ради Тячівського району від 28.02.1997 № 16 (а.с. 6);

окремі матеріали щодо відведення земельної ділянки площею 0,40 га для ведення селянського (фермерського господарства) та ділянки для розташування виробничої бази ФГ Рецитал (а.с. 8-10);

Державний акт серії ЗК-011 № 00016 на право постійного користування землею на земельну ділянку загальною площею 2,97 га (ділянки площами 2, 57 га і 0,40 га), призначену для ведення селянського (фермерського господарства) на ім`я ОСОБА_4 , без дати видачі (а.с. 14);

розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 23.06.1997 № 485, яким затверджено акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації пилорами фермерського господарства Рецитал в с. Вільхівці (а.с. 12).

У клопотанні від 05.03.2019 про зняття напруги з трансформатора, адресованому начальнику Тячівського РЕМ, у повідомленні про кримінальне правопорушення від 08.04.2019, адресованому начальнику ГУ НП в Закарпатській області, ОСОБА_1 зазначав, що 20.01.1995 купив у фермерському господарстві Добруник трансформатор ТМГ 160/10 № 1312071, про що свідчить акт прийому-передачі та касовий ордер, за яким він сплатив 87000000,00 купоно-карбованців (а.с. 19-21).

Накладна та касовий ордер, на які як на докази купівлі трансформатора вказував позивач, суду не були надані, такі документи не вказувалися і в додатку до позовної заяви (а.с. 3).

Таким чином, докази придбання ОСОБА_1 трансформатора 160/10 № 1312071 у 1992 році відсутні, відповідно, відсутні й будь-які дані про обставини купівлі, реквізити документів (дата купівлі, найменування, характеристики товару, ціна, продавець, доказ оплати товару, реквізити документів тощо), відсутні докази щодо дійсної вартості майна, про відшкодування якої ставилося питання. Крім того, з наданих позивачем документів убачається, що питання про встановлення трансформатора конкретного типу і потужності постало лише у 1995 році і не для ОСОБА_1 як фізичної особи, а для фермерського господарства Рецитал . Щодо купівлі трансформатора у 1995 році будь-які документи теж відсутні.

Такі обставини не узгоджуються з підставами та доводами позову, а пояснення позивача є суперечливими і бездоказовими.

Під час розгляду справи суд першої інстанції оглянув оригінал договору купівлі-продажу № 736, укладеного 29.12.2003 під час торгів на Південній товарній біржі (Тячівська філія) членом біржі ПП Тячів-Брокер в особі брокера ОСОБА_6 в інтересах СФГ Рецитал , код ЄДРПОУ 22068702, (продавця) з членом біржі ПП Тячів-Брокер в особі брокера ОСОБА_7 , який діяв від імені ОСОБА_2 (покупця), на підставі якого продавець продав, а покупець купив за 16774,00 грн будівлю пилорами з навісом та електролінією в АДРЕСА_1 (преамбула, п.п. 1, 6 договору) (а.с. 133, 135).

За умовами цього договору, зокрема:

відчужується … будівля Б - пилорами … в цілому … та трансформатор (електролінія). (п. 2);

право власності у покупця виникає з моменту підписання та реєстрації договору сторонами (п. 7);

продавець несе повну відповідальність згідно чинного законодавства України за дачу на біржі завідомо недостовірних даних щодо об`єктів, які продаються (п. 10).

Договір підписано: з боку продавця - директором СФГ Рецитал ОСОБА_1 , брокером ПП Тячів-Брокер ОСОБА_6 , з боку покупця - ОСОБА_8 , брокером ПП Тячів-Брокер ОСОБА_7 . Договір зареєстровано у Тячівській філії Південної товарної біржі 29.12.2003 за № 736, що засвідчено підписом директора цієї філії ОСОБА_9 . Договір містить відбитки печаток СФГ Рецитал , ПП Тячів-Брокер і Тячівської філії Південної товарної біржі.

Відповідно до ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-81 ЦПК України:

правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав;

кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують право на пред`явлення вимог (право на позов), обов`язок доказування позову лежить на позивачеві;

доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

Сторонами у справах позовного провадження є позивач (позивачі) - особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач (відповідачі) - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом (ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 ЦПК України).

Таким чином, по захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі належного позивача (позивачів) відповідає обов`язок належного відповідача (відповідачів) усунути порушення права.

Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих учасниками справи доказів (ст. 13 ч. 1 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Біржовий договір купівлі-продажу від 29.12.2003 № 736 є чинним, даних про оспорювання його судовим порядком немає. Правомірність цього договору та набуття права власності презюмуються, договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідні права підлягають захисту, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні (ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4, 6, 41, 86, 128, 151, 161, 162, 224 ЦК Української РСР (1963 р.), ст.ст. 2, 8, 12, 48, 49, 55 Закону України Про власність , ст. 15 Закону України Про товарну біржу . Аналогічно по суті відповідні питання врегульовані й ЦК України (2003 р.) (ст.ст. 11, 15, 16, 204, 316-319, 321, 328, 334, Глава 29, ст.ст. 509, 525, 526, 629). Наявність чи відсутність документів щодо придбання трансформатора до моменту укладання біржового договору купівлі-продажу не впливає на факти чинності цього договору та набуття на його підставі ОСОБА_2 права власності на майно.

Особа вправі вимагати повного відшкодування майнової шкоди, завданої їй винною, протиправною поведінкою іншої особи; за загальним правилом, відсутність вини у шкоді доводить заподіювач, право відповідної вимоги та розмір завданої шкоди доводяться позивачем (ст.ст. 4, 6, 440 ЦК Української РСР (1963 р.), ст.ст. 11-16, 22, 1166 ЦК України (2003 р.)).

За таких умов, належний до пилорами трансформатор був проданий 29.12.2003 продавцем СФГ Рецитал покупцю ОСОБА_2 разом із пилорамою, покупець за чинним договором набув право власності на це майно, яке підлягає захисту.

З відповідей Тячівського РЕМ ПрАТ Закарпаттяобленерго ОСОБА_1 на його звернення, що надавалися у 2018-2019 рр., та з інших матеріалів справи випливає, що до трансформатора, який належить гр-ці ОСОБА_2 , підключені 43 споживачі електроенергії в с. Вільхівці (а.с. 22-23, 24-29 та ін.).

Діючи у цивільних і процесуальних відносинах на власний ризик і розсуд, позивач ОСОБА_1 не довів факту належності йому з відповідних передбачених законом або договором підстав трансформатора, про повернення якого та відшкодування збитків внаслідок використання трансформатора для електропостачання дворогосподарств у с. Вільхівка він пред`явив позов. Позивач не довів наявності у нього права на пред`явлення вказаних у заяві вимог (права на позов). З огляду на це недоведеність по суті позову і в частині відшкодування позивачу майнової шкоди (розмір завданої шкоди, підстави, порядок його визначення тощо), як це має місце, вже не має правового значення. Доводи позивача ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Своєю чергою, доводи відповідача ПрАТ Закарпаттяобленерго про відсутність його вини в заподіянні шкоди ОСОБА_1 як власнику трансформатора обґрунтовані.

Міркування позивача про начебто підроблення його підпису на біржовому договорі купівлі-продажу від 29.12.2003 № 736 не можуть братися до уваги, оскільки з цих підстав і щодо відповідного їм предмета позов не пред`являвся, такі обставини не можуть розглядатися апеляційним судом (ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 6 ЦПК України) і не є предметом доказування в цій справі (ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Саме лиш твердження апелянта про начебто підроблення його підпису на договорі не є достатнім для встановлення такого факту, а у випадку наявності відповідного спору такий вирішується судом.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові, чого доводи апеляції жодним чином не спростовують.

Тячівський район електричних мереж як структурний підрозділ ПрАТ Закарпаттяобленерго , який не є юридичною особою, не може бути самостійним учасником цивільних і процесуальних відносин, а тому не міг бути відповідачем у справі (ст.ст. 1, 2, 80, 81, 83, 88-92 ЦК України (2003 р.), ст.ст. 1, 4, 42, 46-48 ЦПК України). Поряд із цим, позов був пред`явлений і до юридичної особи ПрАТ Закарпаттяобленерго , щодо якої й був вирішений судом першої інстанції по суті. Сам по собі факт зазначення в числі відповідачів Тячівського РЕМ ПрАТ Закарпаттяобленерго процесуальних прав сторін не порушує. Апеляційний суд не вбачає підстав для зміни правильного по суті та законного рішення суду першої інстанції з одних лише формальних міркувань.

Відтак, на підставі ст. 375 ЦПК України апеляцію слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тячівського районного суду від 12 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 22 січня 2021 року.

Судді