Рішення

від 19.01.2021 по справі 826/10089/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2021 року 14:15 № 826/10089/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

за участі представників сторін:

від позивача - Токменко В.В.,

від відповідача - Ткаченко Г.О.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011904205 від 14 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту Про результати документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати податків до державного бюджету України по операціях із Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-транспортна Компанія за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств № 1499/28-10-42-05/30603572 від 24 травня 2018 року є необґрунтованими та спростовуються наявними первинними бухгалтерськими документами. Також, представник позивача наголошував, що у спірних фінансово-господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія позивач є продавцем товару, отже наявність вироку у кримінальному провадженні щодо директора Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія не свідчить про безтоварність операцій.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що керівник та головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія з 23 вересня 2016 року - ОСОБА_1 зазначив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2017 року в кримінальній справі № 361/339/17 ОСОБА_2 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України, і призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу. Отже виписані контрагентом, незаконність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, первинні бухгалтерські документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт реалізації товарів, робіт чи послуг. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року позов Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" задоволено.

В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасовано вказані вище рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у адміністративній справі №826/10089/18 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 24 листопад 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволення позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати податків до державного бюджету України по операціях із Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, за результатом якої складено акт № 1499/28-10-42-05/30603572 від 24 травня 2018 року (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 869 036 грн.

Вказані висновки перевірки ґрунтуються на тому, що керівник та головний бухгалтер ТОВ Нафто-Транспортна Компанія з 23 вересня 2016 року - ОСОБА_1 зазначив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2017 року в кримінальній справі № 361/339/17 ОСОБА_2 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України, і призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу; Товариство з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія відсутнє за місцезнаходженням, що засвідчено актом від 19 грудня 2016 року № 743/10-02-14-03/3982137; у Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія відсутні необхідні активи для фінансово-господарських операцій із Підприємством з іноземними інвестиціями Амік Україна . На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011904205 від 14 червня 2018 року, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 869 036 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом 11 статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 5 П(с)БО 15 Дохід визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, зокрема сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо (підпункт 6.2 пункту 6 П(с)БО 15 Дохід ).

За приписами пункту 5 П(с)БО 11 Зобов`язання зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, для віднесення сум до безповоротної фінансової допомоги необхідно встановити, чи відбулось фактичне збільшення активів платника податків за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання певних товарів, робіт, послуг, або навпаки за рахунок надходження товарів, робіт, послуг без відповідної їх оплати. А відтак перевірці підлягають обставини щодо фактичного здійснення операцій між відповідними платниками податків. Судом встановлено, що відповідно до виписок по рахунку, загальна сума отриманих позивачем коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія за період 2016 року становить 9 869 036 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості 36 рахунку з Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія обороти складають: станом на 28 лютого 2016 р. - 839 180, 00 грн.; станом на 31 березня 2016 р. - 2 443 998, 00 грн.; станом на 30 квітня 2016 р. - 1 407 664, 00 грн.; станом на 31 травня 2016 р. - 1 210 17,2 грн.; станом на 30 червня 2016 р. - 1 070 277, 00 грн.; станом на 31 липня 2016 р. - 2 553 820, 00 грн.; станом на 31 серпня 2016 р. - 343 380, 00 грн., що в загальному складає 9 869 036 грн. На підтвердження факту реалізації пального Товариству з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія позивачем надано суду копії рахунків-фактури (т. 1 а.с. 41-174) та видаткових накладних (т. 1 а.с 175-292, т. 2 а.с. 1-24).

Отже, Підприємством з іноземними інвестиціями Амік Україна виставлялися рахунки Товариству з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія , від якого позивач отримував грошові кошти, на АЗС позивача мали заправлятися автомобілі за талонами (бланками-дозволами на відпуск пального), між Підприємством з іноземними інвестиціями Амік Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія складалися та підписувалися видаткові накладні.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафти і нафтопродуктів, установлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281).

Відповідно до пункту 7.1 Інструкції № 281 відпуск нафтопродуктів споживачам здійснюється на підставі договорів або за готівку, зокрема, за талонами (форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона; необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери) (підпункти 10.3.3.1, 10.3.3 пункту 10.3 цієї Інструкції).

Отже, талони, смарт-картки, паливні картки за своїм змістом є товарно-розпорядчими документами (далі - ТРД), на підставі яких відбувається відпуск пального.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази як здійснення фактичного відпуску паливно-мастильних матеріалів на підставі паливних карток (талонів), так і отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія самих талонів (смарт-карток). Наявні в матеріалах справи копії рахунків-фактури містять застереження, що для отримання документів на відпуск пального необхідно мати, зокрема, довіреність на визначену кількість н/п.

Проте, документи, що засвідчують факт передачі документів на відпуск пального відсутні.

Крім того, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року в кримінальній справі № 361/339/17 (текст якого наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень) ОСОБА_2 (директора ТОВ Нафто-Транспортна Компанія ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України, і призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700, 00 грн.

Зі змісту вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року в кримінальній справі № 361/339/17 вбачається, що судом встановлено, що 25 липня 2016 року обвинувачений, перебуваючи на території належної ОП Броварипромжитлобуд (код за ЄДРПОУ 05472985) та орендованої Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія відповідно до договору найму № 3 від 24 вересня 2015 року автозаправної станції, розташованої по вул. Лісовій, 4 в м. Бровари Київської області, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на незаконний збут підакцизних товарів, діючи з корисливого мотиву та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, незаконно придбав у невстановлених слідством осіб за готівкові кошти за ціною, значно нижчою за ринкову вартість, бензин моторний марки А-95 об`ємом 5500 літрів та дизельне паливо об`ємом 17000 літрів без документів про походження (виготовлення) нафтопродуктів, сертифікатів якості, при цьому надав усну вказівку оператору, не обізнаному зі злочинними намірами ОСОБА_1, злити пальне в підземні ємкості №№ 2, 3, 4 автозаправної станції. У подальшому в період з 25 липня 2016 року по 02 серпня 2016 року обвинувачений, використовуючи підземні ємності орендованої Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія автозаправної станції, незаконно зберігав нафтопродукти з метою збуту.

Отже, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року в кримінальній справі № 361/339/17 підтверджено придбання Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна компанія пального за готівкові кошти за ціною, значно нижчою за ринкову вартість з метою подальшої його реалізації.

З огляду на те, що позивач вказує на реалізацію Товариству з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна компанія талонів по безготівковому розрахунку, отже фактичні обставини, викладені у вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року в кримінальній справі № 361/339/17, не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача із вказаним контрагентом.

Одночасно суд звертає увагу, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року в кримінальній справі № 361/339/17 встановлено факт реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія пального через АЗС, що унеможливлює використання названим товариством талонів, придбаних у позивача.

З урахуванням наведеного вище, оскільки в матеріалах справи відсутні докази як здійснення фактичного відпуску паливно-мастильних матеріалів на підставі паливних карток (талонів), так і отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Транспортна Компанія самих талонів, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що в даному випадку відбулось фактичне збільшення активів такого платника податків за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання товару.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 червня 2018 року № 0011904205 є правомірним та не підлягає скасуванню, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 21 січня 2021 року.