Постанова

від 02.06.2021 по справі 826/10089/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/10089/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,

представника позивача Токменка В.В.,

представника відповідача Труфанової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №11904205 від 14.06.2018, -

В С Т А Н О В И В :

Підприємство з іноземними інвестиціями Амік Україна звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011904205 від 14.06.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 позов Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна задоволено.

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 скасувати та залишити в силі рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.07.2020 касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна задоволено частково: постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 в задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що на момент здійснення господарської діяльності з ТОВ Нафто-Транспортна Компанія договір про визнання електронних документів був чинний, реєстрація платником ПДВ також була чинною, кримінальне провадження не було розпочато.

Крім того, відносини з придбання пального за бланками-дозволами (талонами) на пред`явника не охоплені предметом розгляду у справі №361/339/17 у якій в подальшому Броварським міськрайонним судом Київської області був винесений вирок.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходило.

02.06.2021 в судовому засіданні представник позивача підтримав обґрунтування та вимоги апеляційної скарги, представник відповідача - просив відмовити в задоволенні такої та залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 без змін.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПзІІ Амік Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати податків до державного бюджету України по операціях із ТОВ Нафто-Транспортна Компанія за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, за результатом якої складено акт №1499/28-10-42-05/30603572 від 24.05.2018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 869 036 грн.

Відповідач прийшов до таких висновків, оскільки керівник та головний бухгалтер ТОВ Нафто-Транспортна Компанія з 23.09.2016 - ОСОБА_1 зазначив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2017 в кримінальній справі №361/339/17 ОСОБА_2 (директор ТОВ Нафто-Транспортна Компанія ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу. Також ТОВ Нафто-Транспортна Компанія відсутня за місцезнаходженням, що засвідчено актом від 19.12.2016 №743/10-02-14-03/ 3982137 ; у ТОВ Нафто-Транспортна Компанія відсутні необхідні активи для фінансово-господарських операцій із Підприємством з іноземними інвестиціями Амік Україна .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0011904205 від 14.06.2018, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 869 036 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0011904205 від 14.06.2018, позивач звернувся до суду із відповідним позовом до відповідача.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення фактичного відпуску паливно-мастильних матеріалів на підставі паливних карток (талонів) та отримання ТОВ Нафто-Транспортна Компанія таких талонів, отже фактичне збільшення активів позивача відбулось за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання товару, що вказує на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), згідно з абз. 11 ст. 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - Положення №290) визначено, що Дохід визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, зокрема сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо (пп. 6.2 п. 6 Положення №290).

За приписами п. 5 Положення №290 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, для віднесення сум до безповоротної фінансової допомоги необхідно встановити, чи відбулось фактичне збільшення активів платника податків за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання певних товарів, робіт, послуг, або навпаки за рахунок надходження товарів, робіт, послуг без відповідної їх оплати.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до виписок по рахунку, загальна сума отриманих позивачем коштів від ТОВ Нафто-Транспортна Компанія за період 2016 року становить 9 869 036 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості 36 рахунку з ТОВ Нафто-Транспортна Компанія обороти складають: станом на 28.02.2016 - 839 180, 00 грн.; станом на 31.03.2016 - 2 443 998, 00 грн.; станом на 30.04.2016 - 1 407 664, 00 грн.; станом на 31.05.2016 - 1 210 17,2 грн.; станом на 30.06.2016 - 1 070 277, 00 грн.; станом на 31.07.2016 - 2 553 820, 00 грн.; станом на 31.08.2016 - 343 380, 00 грн., що в загальному складає 9 869 036 грн.

На підтвердження факту реалізації пального ТОВ Нафто-Транспортна Компанія позивачем надано суду копії рахунків-фактури та видаткових накладних.

ПзІІ Амік Україна виставляло рахунки ТОВ Нафто-Транспортна Компанія та отримувало грошові кошти від свого контрагента, а АЗС позивача мали заправлятися автомобілі за талонами (бланками-дозволами на відпуск пального), між Підприємством з іноземними інвестиціями Амік Україна та ТОВ Нафто-Транспортна Компанія складалися та підписувалися видаткові накладні.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафти і нафтопродуктів, установлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281).

Відповідно до п. 7.1 Інструкції №281 відпуск нафтопродуктів споживачам здійснюється на підставі договорів або за готівку, зокрема, за талонами (форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона; необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери) (підпункти 10.3.3.1, 10.3.3 п. 10.3 Інструкції №281).

Отже, талони, смарт-картки, паливні картки за своїм змістом є товарно-розпорядчими документами (далі - ТРД), на підставі яких відбувається відпуск пального.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази як здійснення фактичного відпуску паливно-мастильних матеріалів на підставі паливних карток (талонів), так і отримання ТОВ Нафто-Транспортна Компанія самих талонів (смарт-карток). Наявні в матеріалах справи копії рахунків-фактури містять застереження, що для отримання документів на відпуск пального необхідно мати, зокрема, довіреність на визначену кількість н/п.

Проте, документи, що засвідчують факт передачі документів на відпуск пального, до суду першої та апеляційної інстанції позивачем не надавалися.

Колегія суддів, за допомогою Єдиного державного реєстра судових рішень ознайомилась з вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2017 в кримінальній справі №361/339/17. Вказаним вироком ОСОБА_2 (директора ТОВ Нафто-Транспортна Компанія ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України, і призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700, 00 грн.

Зі змісту вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2017 в кримінальній справі №361/339/17 вбачається, що судом встановлено, що 25.07.2016 обвинувачений, перебуваючи на території належної ОП Броварипромжитлобуд (код за ЄДРПОУ 05472985) та орендованої ТОВ Нафто-Транспортна Компанія відповідно до договору найму №3 від 24.09.2015 автозаправної станції, розташованої по вул. Лісовій, 4 в м. Бровари Київської області , з метою реалізації злочинного умислу, направленого на незаконний збут підакцизних товарів, діючи з корисливого мотиву та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, незаконно придбав у невстановлених слідством осіб за готівкові кошти за ціною, значно нижчою за ринкову вартість, бензин моторний марки А-95 об`ємом 5 500 літрів та дизельне паливо об`ємом 17 000 літрів без документів про походження (виготовлення) нафтопродуктів, сертифікатів якості, при цьому надав усну вказівку оператору, не обізнаному зі злочинними намірами ОСОБА_1, злити пальне в підземні ємкості №№ 2, 3, 4 автозаправної станції. У подальшому в період з 25.07.2016 по 02.08.2016 обвинувачений, використовуючи підземні ємності орендованої ТОВ Нафто-Транспортна Компанія автозаправної станції, незаконно зберігав нафтопродукти з метою збуту.

Отже, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2017 в кримінальній справі №361/339/17 підтверджено придбання ТОВ Нафто-Транспортна компанія пального за готівкові кошти за ціною, значно нижчою за ринкову вартість з метою подальшої його реалізації.

З огляду на те, що позивач вказує на реалізацію ТОВ Нафто-Транспортна компанія талонів по безготівковому розрахунку, як вірно зауважив суд першої інстанції, фактичні обставини, викладені у вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2017 в кримінальній справі №361/339/17, не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача із вказаним контрагентом.

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2017 в кримінальній справі №361/339/17 встановлено факт реалізації ТОВ Нафто-Транспортна компанія пального через АЗС, зазначене унеможливлює використання названим товариством талонів, придбаних у позивача.

З урахуванням наведеного вище, оскільки в матеріалах справи відсутні докази як здійснення фактичного відпуску паливно-мастильних матеріалів на підставі паливних карток (талонів), так і отримання ТОВ Нафто-Транспортна Компанія самих талонів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача є обґрунтованими, отже в даному випадку відбулось фактичне збільшення активів ПзІІ Амік Україна за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання товару.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14.06.2018 №0011904205 є правомірним та не підлягає скасуванню, у зв`язку із чим у обґрунтованого відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийнято податковим органом, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, а тому підстави для задоволення позовної заяви ПзІІ Амік Україна відсутні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 червня 2021 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов