Ухвала

від 25.01.2021 по справі 908/870/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.01.2021р. м. Дніпро Справа № 908/870/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,

перевіривши матеріали апеляційної

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеслідер"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020р. (повний текст складено 30.10.2020р.)

у справі № 908/870/20 (суддя - Горохов І.С., м. Запоріжжя)

за позовом Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави

в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеслідер"

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 30.05.2008р., що зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Державного земельного кадастру від 04.09.2008р. за № 040826400452, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнеслідер", який посвідчено приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.Є. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеслідер" повернути земельну ділянку площею 0,2902 га (кадастровий номер 2320355400:10:003:0101), яка знаходиться по вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеслідер" на користь Прокуратури Запорізької області в особі Мелітопольської місцевої прокуратури кошти, витрачені на сплату у 2020р. судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4 204,00 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020р., позовні вимоги залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеслідер" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020р. у справі № 908/870/20, апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали докази оплати судового збору в розмірі 6 306,00 грн.

Копію ухвали суду від 30.11.2020р. представником скаржника отримано 28.12.2020р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, скаржник мав усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 13.01.2021р. (включно).

Разом з тим, 21.12.2020р. на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання, в якому він просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги для оплати судового збору до 31.12.2020р.

Колегія суддів звертає увагу, що строк десять днів, встановлений ухвалою апеляційної інстанції, є імперативною нормою, яка закріплена у ч. 2 ст. 174 ГПК України. При цьому, колегія суддів враховує позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.12.2018р. у справі № 904/5995/16. Приймаючи постанову у цій справі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що за змістом ч. ч. 1 та 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Натомість відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 910/13733/19, від 07.09.2020р. у справі № 910/1426/20.

Разом з тим, Законом України від 18.06.2020р. № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020р., внесено зміни, зокрема, до п. 4 розділу X "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України таких законодавчих актів України та викладено зазначений пункт у наступній редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами і доповненнями, запроваджено на території країни карантин з 01.08.2020р. до 31.12.2020р..

З урахуванням наведених змін у законодавстві учасник судового процесу, у визначених законом випадках має право на продовження процесуальних строків, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично продовжувати строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, перевіривши наведені обставини, які ґрунтуються на відповідних доказах - чи зумовлена неможливість вчинення певної процесуальної дії саме обмеженнями запровадженими у зв`язку з карантином.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. ст. 77, 78 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків мотивовано тим, що на теперішній час у зв`язку із скрутним матеріальним становищем скаржник не має можливості сплатити судовий збір при поданні апеляційної скарги до 31.12.2020р. Проте, скаржник вживає заходів для можливості сплатити судовий збір не пізніше, ніж 31.12.2020р.

Скаржником не підтверджено належними та достовірними доказами неможливість виконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків скарги саме через обмеження запроваджені у зв`язку з карантином.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 ГПК України, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 260, ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Станом на дату постановлення даної ухвали скаржником протягом розумного строку не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеслідер" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020р. у справі № 908/870/20 - повернути скаржнику.

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020р., апеляційна скарга разом з додатками скаржнику поштою не надсилається, а буде знаходитися в Центральному апеляційному господарському суді та скаржник має можливість отримати її в суді апеляційної інстанції нарочно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков