Рішення

від 15.01.2021 по справі 908/2208/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/154/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 Справа № 908/2208/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни , при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» (01033 м. Київ, вул. Жилянська, буд. 72А; адреса для листування: 69063 м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 22116499)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

про стягнення суми 221 753 грн. 62 коп.

за участю

представника позивача: Леушин А.М., дов. б/н від 03.01.2020 р.

представник відповідача: не з`явився

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Запоріжзв`язоксервіс» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення загальної суми 221 753 грн. 62 коп., у тому числі:

- заборгованість за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з січня по травень 2020 - 26 115,99 грн.;

- заборгованість за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з жовтня 2019 по травень 2020 - 8 201,54 грн.;

- пеня за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 1 486,87 грн. (за період надання послуг з січня по травень 2020);

- пеня за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 731,92 грн. (за період надання послуг з жовтня 2019 по травень 2020);

- 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 293,52 грн. (за період надання послуг з січня по травень 2020);

- 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 139,29 грн. (за період надання послуг з жовтня 2019 по травень 2020);

- 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 80 057,72 грн. (за період надання послуг з серпня 2017 по березень 2019);

- 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 25 400,67 грн. (за період надання послуг з липня 2017 по березень 2019);

- інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 133,89 грн. (за період надання послуг з січня по травень 2020);

- інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 358,62 грн. (за період надання послуг з жовтня 2019 по травень 2020);

- інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 56 194,38 грн. (за період надання послуг з серпня 2017 по березень 2019);

- інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 22 639,21 грн. (за період надання послуг з липня 2017 по березень 2019).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 позовні матеріали № 908/2208/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 02.09.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

07.09.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області від Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2208/20, присвоєно справі номер провадження 27/154/20, розгляд справи призначено на 06.10.2020.

06.10.2020 судом проведено підготовче засідання у справі № 908/2208/20.

Ухвалою суду від 06.10.2020, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 06.11.2020.

06.11.2020 судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/2208/20 .

Ухвалою суду від 06.11.2020 на підставі ст. 177 ГПК України, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 07.12.2020.

07.12.2020 судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/2208/20 .

Ухвалою суду від 07.12.2020 р., на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/2208/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 18.12.2020.

Ухвалою суду від 18.12.2020 оголошувалася перерва в судовому засіданні до 15.01.2021.

У судовому засіданні 15.01.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 15.01.2021, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Акорд» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2021 підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог № 377 від 01.10.2020 р. (вх. № 19379/08-08/20 від 02.10.2020 р.), надіслану на адресу суду 02.10.2020 р. в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, щодо збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача:

- заборгованість за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з січня 2020 року по травень 2020 - 26 115,99 грн.;

- заборгованість за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з жовтня 2019 по травень 2020 - 8 201,54 грн.;

- пеня за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з січня 2020 року по травень 2020 року - 1 769,25 грн. (з урахуванням збільшення);

- пеня за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з жовтня 2019 року по травень 2020 року - 758,91 грн. (з урахуванням збільшення);

- 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з січня 2020 року по травень 2020 року - 406,95 грн. (з урахуванням збільшення);

- 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з жовтня 2019 року по травень 2020 року - 175,00 грн. (з урахуванням збільшення);

- 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з серпня 2017 року по березень 2019 року - 99 691,97 грн. (з урахуванням збільшення);

- 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з липня 2017 року по березень 2019 року- 29 916,80 грн. (з урахуванням збільшення);

- інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з січня 2020 року по травень 2020 року - 133,89 грн.

- інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з жовтня 2019 року по травень 2020 року - 358,62 грн.;

- інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з серпня 2017 року по березень 2019 року - 56 194,38 грн.

- інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з липня 2017 року по березень 2019 року - 22 639,21 грн.

Відповідно до ухвали суду від 06.10.2020 заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між Приватним акціонерним товариством «Запоріжзв`язоксервіс» та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» укладено договору про приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005. Відповідно до умов договору замовник доручає, в виконавець зобов`язується через мережу своїх пунктів надання фінансових послуг в м. Запоріжжі, згідно з Додатком № 1 до цього договору, здійснювати приймання та перерахування грошових переказів від громадян споживачів (платників) на користь замовника, по структурним підрозділам замовника . Згідно договорів № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005 та розмір оплати за послуги становить 1 % від загальної суми платежів, які перераховані виконавцем, яка сплачується не пізніше 10-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт. На виконання умов договору № 041/04-09 від 27.04.2009 позивач у період з січня 2020 р. по травень 2020 надав відповідачу послуги з приймання та перерахування грошових коштів від фізичних осіб (громадян споживачів (платників)) на користь відповідача, на підтвердження чого сторонами за договором складені та підписані із засвідченням печатками кожної із сторін акти прийому-здачі виконаних робіт. 01.06.2020 позивач, керуючись умовами пунктів 1.1, 2.2.9 договору № 041/04-09 від 27.04.2009 та п. 2 Угоди № 5 про розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09 від 27.04.2009 перерахував на користь відповідача грошові кошти, які прийняті позивачем від платників протягом 29.05.2020 та 30.05.2020 в загальному розмірі 24558,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. з 01.06.2020 сторонами договору № 041/04-09 від 27.04.2009 досягнуто взаємної згоди про його розірвання, про що укладено відповідну Угоду № 5 про розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09 від 27.04.2009 пунктом 2, якої передбачено, що розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041-04-09 від 27 квітня 2009 року не звільняє сторони від обов`язку провести взаємні розрахунки за цим договором за послуги, надані в період строку його дії. На виконання умов договору № 9/2-05 від 09.02.2005 позивач у період з березня 2019 р. по вересень 2019 р. надав відповідачу послуги з приймання та перерахування грошових коштів від фізичних осіб (громадян споживачів (платників) на користь відповідача, на підтвердження чого сторонами за договором складені та підписані із засвідченням печатками кожної із сторін акти прийому-здачі виконаних робіт. 01.06.2020 та 02.06.2020 позивач, керуючись умовами пунктів 1.1, 4.1 договору № 9/2-05 від 09.02.2005 та п. 2 Угоди № 6 про розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 9/2-05 від 09.02.2005 перерахував на користь відповідача грошові кошти, які прийняті позивачем від платників протягом 29.05.2020 та 30.05.2020 в загальному розмірі 292,58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. З 01.06.2020 сторонами договору № 9/2-05 від 09.02.2005 досягнуто взаємної згоди про його розірвання, про що укладено відповідну Угоду № 6 про розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 9/2-05 від 09.02.2005 пунктом 2, якої передбачено, що розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041-04-09 від 27 квітня 2009 року не звільняє сторони від обов`язку провести взаємні розрахунки за цим договором, за послуги, надані в період строку його дії. Відповідач не виконав грошові зобов`язання з оплати наданих позхивачем послуг за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 зокрема, але не виключно за період з січня 2020 року по травень 2020 року та за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 зокрема, але не виключно за період з жовтня 2019 по травень 2020 в порушення свого зобов`язання не перерахував позивачу необхідних грошових сум в рахунок оплати отриманих від позивача послуг, розмір заборгованості в результаті порушення зобов`язання з оплати послуг склав: наданих згідно умов договору № 041/04-09 від 27.04.2009 за період з січня 2020 по травень 2020 - 26115,99 грн. наданих згідно умов договору № 9/2-05 від 09.02.2005 за період з жовтня 2019 по травень 2020 року - 8201,54 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача крім заборгованості за договорами - пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідач у судове засідання 15.01.2021 не з`явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. В попередніх судових засіданнях відповідач проти позову заперечив на підставах, викладених у письмовому відзиві № 10/05-юр від 05.10.2020 (вх. № 19683/08-08/20 від 07.10.2020.). Крім того, просив у випадку задоволення вимог позивача зменшити суму 3% річних до 10 000 грн. 00 коп. В обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне. Відповідно до п. 4.2 договору-1, за надані послуги з перерахування платежів за спожиту електричну енергію згідно п. 1.1.1, Замовник сплачує Виконавцю комісійну винагороду в розмірі 1% у м. Запоріжжя (ЗМЕМ) та у Запорізькій області (РЕМ) від загальної суми платежів, які перераховані Виконавцем на поточні рахунки зі спеціальним статусом використання, відкритих для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника. Відсоток винагороди не може перевищувати 1 % від загальної суми платежів, які перераховані виконавцем, якщо для виконання своїх обов`язків за договором виконавець залучатиме третіх осіб. Розрахунок виконується шляхом перерахування коштів з поточного рахунку ВАТ "Запоріжжяобленерго", відкритого для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт. Відповідно до п. 4.4 договору-1, підставою для остаточних розрахунків між Сторонами є Акти виконаних робіт, які підписуються при виконанні сторонами умов цього Договору. Акти виконаних робіт за послуги, надані для ЗМЕМ Замовника та для інших структурних підрозділів Замовника слід складати та підписувати окремо. Договір-2 також містить пункти 4.2 та 4.4, що визначають акти виконаних робіт як підставу для остаточних розрахунків між сторонами договору. За таких обставин, у випадку неукладення позивачем та відповідачем відповідних актів виконаних робіт за послуги, надані у травні 2020 р. за договором-1 у розмірі 125,98 грн. та за договором-2 у розмірі 2,93 грн., у відповідача не настав обов`язок сплатити позивачу зазначені суми. А отже, у позивача відсутні права стягувати їх із відповідача.

Позивач надав відповідь на відзив № 412 від 020.11.2020 (вх. № 21320/08-08/20 від 02.11.2020).

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив № 05-11/юр від 05.11.2020 (вх. № 21800/08-08/20 від 06.11.2020).

Позивач заперечив проти зменшення розміру 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, вислухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

27.04.2009 між Закритим акціонерним товариством Запоріжзв`язоксервіс (виконавець, на даний час Приватне акціонерне товариство Запоріжзв`язоксервіс ) укладено договір на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09.

Відповідно до умов розділу І цього договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується через мережу своїх пунктів надання фінансових послуг в м. Запоріжжі, згідно з Додатком № 1 до цього Договору, здійснювати приймання та перерахування грошових переказів від громадян - споживачів (платників) на користь Замовника по структурним підрозділам Замовника. Структурними підрозділами Замовника є Запорізькі міські електричні мережі ВАТ «Запоріжжяобленерго» (ЗМЕМ) та Райони електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» (РЕМ). Приймання та перерахування грошових переказів здійснюється:

1.1.1. За спожиту електричну енергію, приймання та перерахування грошових

переказів доручається на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ВАТ «Запоріжжяобленерго» , відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника (види оплат - стор. 3 Додатку № 2 до Договору).

1.1.2. По актах про порушення Правил користування електричною енергією приймання та перерахування грошових переказів доручається на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ВАТ «Запоріжжяобленерго» , відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника (види оплат - стор. 3 Додатку № 2 до Договору).

1.1.3. За послуги, які відносяться до іншої ліцензійної діяльності Замовника та узгоджені з ним (повторне підключення, ремонт лічильників, видачу техумови, експертизу лічильників, пеню та ін.), приймання та перерахування грошових переказів доручається на поточні рахунки ВАТ «Запоріжжяобленерго» , відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника (види оплат - стор. 3-4 Додатку № 2 до Договору).

За умовами п. 2.2.2 розділу 2 договору Виконавець зобов`язаний надавати платникам ЗМЕМ (РЕМ) Замовника всіма ПНФП Виконавця в м.Запоріжжя шляхом переказу готівкових коштів згідно переліку побутових споживачів і нарахувань по ним, що надаватимуться Замовником електронному вигляді, а також згідно рахунків, виписаних у ЗМЕМ (РЕМ) Замовника.

В розділі 4 договору сторони погодили порядок розрахунків.

01.09.2014 сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору №041/04-09 від 27.04.2009, якою внесено зміни, в тому числі до пункту 4.2 договору та викладено його в новій редакції.

Згідно з п. 4.2 договору, з урахуванням додаткової угоди від 01.09.2014, встановлено, що за надані послуги з перерахування платежів за спожиту електричну енергію згідно пункту 1.1.1 Замовник сплачує Виконавцю комісійну винагороду в розмірі 1 % у м. Запоріжжя (ЗМЕМ) та у Запорізькій області (РЕМ) від загальної суми платежів, які перераховані Виконавцем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, відкритих для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника. Відсоток винагороди не може перевищувати 1 % від загальної суми платежів, які перераховані Виконавцем, якщо для виконання своїх обов`язків за договором, Виконавець залучатиме третіх осіб. Розрахунок виконується шляхом перерахування коштів з поточного рахунку ВАТ «Запоріжжяобленерго» , відкритого для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.4 договору підставою для остаточних розрахунків між сторонами є Акти виконаних робіт, які підписують при виконанні Сторонами умов цього Договору. Акти виконаних робіт за послуги надані для ЗМЕМ Замовника та для інших підрозділів (РЕМ) Замовника слід складати та підписувати окремо.

Згідно п. 4.5 договору, за підсумками надання послуг згідно пункту 1.1.1 в поточному місяці Акт виконаних робіт підписують генеральний директор Виконавця і директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника. Акти у двох примірниках направляються в ЗМЕМ (РЕМ) Замовника щомісяця, до 5 числа місяця наступного за звітним. У разі відсутності зауважень, директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника на протязі трьох банківських днів з дати отримання, підписує Акт виконаних робіт і один примірник повертає іншій Стороні. У разі наявності претензій до роботи Виконавця директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника зобов`язаний у триденний термін надати мотивовані заперечення та письмову претензію щодо виконання роботи Виконавцем. Форма Акта повинна відповідати Додатку № 8 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що його укладено на строк до 31-го грудня 2009 року. Договір набуває чинності з 1-го березня 2009 року. У разі подальшої необхідності дії договору, при умові продовження виконання виконавцем своїх зобов`язань та за відсутності письмового повідомлення від замовника про припинення дії договору, направленого виконавцю не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії цього договору, договір вважається чинним на такий же термін, та на тих же умовах на протязі наступного календарного року.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору №9/2-05 від 09.02.2005 передбачено, що його укладено на строк до 31 грудня 2005. Договір набуває чинності з 01 березня 2005 року. У разі подальшої необхідності дії договору, при умові продовження виконання приймальником своїх зобов`язань та за відсутності письмового повідомлення клієнта про припинення дії договору, направленого приймальнику не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії цього договору. Договір вважається чинним на такий же термін, та на тих же умовах на протязі наступного календарного року.

09.02.2005 між Закритим акціонерним товариством Запоріжзв`язоксервіс (приймальник, на даний час Приватне акціонерне товариство Запоріжзв`язоксервіс ) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (клієнт, в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» укладено договір на приймання платежів від фізичних осіб № 9/2-05.

Відповідно до умов розділу І цього договору Клієнт доручає, а Приймальник приймає на себе зобов`язання здійснювати підзвітними відділеннями приймальника в м. Бердянськ Запорізької області, згідно з додатком № 1 до цього договору, приймання та перерахування сум платежів від фізичних осіб - платників на користь клієнта по Бердянському міському району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» :

- за спожиту електричну енергію та по актах про порушення Правил користування електричною енергією - на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ВАТ «Запоріжжяобленерго» , відкритий для Бердянського міського РЕМ клієнта згідно з додатком № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною;

- за послуги, які відносяться до іншої діяльності клієнта та інші платежі, узгоджені з ним (повторне підключення, ремонт лічильників, видачу технічних умов, експертизу лічильників, пеню, тощо)- на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» відкритий для Бердянського міського РЕМ клієнта.

За умовами п. 2.2.1 розділу 2 договору приймальник зобов`язаний надавати побутовим споживачам електричної енергії БМРЕМ клієнта послуги з прийому платежів на користь клієнта всіма підзвітними установами приймальника в місті Бердянськ Запорізької області шляхом приймання готівки, згідно переліку побутових споживачів і нарахувань по ним, що надаватимуться клієнтом в електронному вигляді.

В розділі 4 договору сторони погодили порядок розрахунків.

26.12.2016 сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору на приймання платежів від фізичних осіб № 9/2-05 від 09.02.2005, якою внесено зміни до пункту 4.2 договору та викладено його в новій редакції. Встановлено, що за надані послуги з перерахування платежів за спожиту електричну енергію згідно підпункту «а» пункту 1.1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 1,0% від загальної суми платежів, перерахованих виконавцем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий для БМ РЕМ замовника та який вказаний в додатку № 2 до договору не пізніше 10-ти банківських днів з дати підписання акту прийому - здачі виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку ВАТ «Запоріжжяобленерго» на рахунок виконавця.

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4, 4.5 договору підставою для остаточних розрахунків між сторонами є акти виконаних робіт, які підписуються при виконанні сторонами договору. За підсумками надання послуг згідно пункту 1.1.1 в поточному місяці акт виконаних робіт підписують керівник приймальника і начальник БМРЕМ клієнта. Акти у двох примірниках направляються в БМРЕМ клієнта щомісяця до 5-го числа місяця, наступного за звітним. У разі відсутності зауважень, начальник БМРЕМ клієнта на протязі трьох банківських днів з дати отримання підписує акт виконаних робіт і один примірник повертає іншій стороні. У разі наявності претензій до роботи приймальника начальник БМРЕМ клієнта зобов`язаний у встановлений термін надати мотивовані заперечення та письмову претензію щодо виконання роботи приймальником. Сплата винагороди за послуги згідно з пунктом 1.1.2 договору здійснюється за рахунок побутових споживачів.

Згідно з розділом 6, договір укладений на строк до 31 грудня 2005. Договір набуває чинності з 01 березня 2005 року. У разі подальшої необхідності дії договору, при умові продовження виконання приймальником своїх зобов`язань та за відсутності письмового повідомлення клієнта про припинення дії договору, направленого приймальнику не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії цього договору, Договір вважається чинним на такий же термін, та на тих же умовах на протязі наступного календарного року.

Відповідно до додаткових угод № 5 від 27.05.2020 до договору № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 6 від 27.05.2020 до договору № 9/2-05 від 09.02.2005 сторони дійшли згоди достроково розірвати договори на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005 з 01.06.2020. Останній день строку дії договорів на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005 є 31.05.2020. Розірвання договорів на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005 не звільняє сторони від обов`язку провести взаємні розрахунки за цими договорами за послуги, надані в період строку його дії.

На виконання умов договору № 041/04-09 від 27.04.2009 позивач у період з січня 2020 року по травень 2020 року надав відповідачу послуги з приймання та перерахування грошових коштів від фізичних осіб (громадян споживачів (платників) на користь відповідача, на підтвердження чого сторонами за договором складені та підписані із засвідченням печатками кожної із сторін акти прийому-здачі виконаних робіт: від 31.01.2020 №№ 971/01-20, 973/01-20, 975/01-20, згідно з якими комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у січні 2020 року склала 7364,22 грн., 150,47 грн. та 42,48 грн., відповідно; від 29.02.2020 №№ 971/02-20, 973/02-20, 975/02-20, згідно з якими комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у лютому 2020 року склала 7328,41 грн., 287,46 грн. та 16,79 грн., відповідно; від 31.03.2020 №№ 971/03-20, 973/03-20, 975/03-20, згідно з якими комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у березні 2020 року склала 5360,43 грн., 197,70 грн. та 11,44 грн., відповідно; від 30.04.2020 №№ 971/04-20, 973/04-20, 975/04-20, згідно з якими комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у квітні 2020 року склала 2366,35 грн., 34,74 грн. та 0,35 грн., відповідно; від 31.05.2020 №№ 971/05-20, 973/05-20, 975/05-20, згідно з якими комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у травні 2020 року склала 2680,17 грн., 23,71 грн. та 5,68 грн., відповідно.

Пунктами 1.1, 2.2.9 договору № 041/04-09 від 27.04.2009 передбачено зобов`язання позивача надати відповідачу послуги переказу коштів, з перерахування коштів, прийнятих від платників на користь відповідача за спожиту електричну енергію протягом двох банківських днів після здійснення платежу споживачем відповідача на пункті надання фінансових послуг позивача.

01.06.2020 позивач, керуючись умовами пунктів 1.1, 2.2.9 договору № 041/04-09 від 27.04.2009 та п. 2 Угоди № 5 про розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 041/04-09 від 27.04.2009 перерахував на користь відповідача грошові кошти, які прийняті позивачем від платників протягом 29.05.2020 та 30.05.2020 в загальному розмірі 24 558 грн. 30 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1651300051 від 01.06.2020, № 1651300050 від 01.06.2020, № 1651300057 від 01.06.2020, № 1651300060 від 01.06.2020.

Внаслідок виконання позивачем зобов`язання з надання послуг переказу коштів в частині переказу 01.06.2020 грошових коштів, які прийняті від споживачів відповідача 29.05.2020 та 30.05.2020 на підставі договору № 041/04-09 від 27.04.2009 в загальному розмірі 24 558 грн. 30 коп., на підставі пункту 4.2 договору № 041/04-09 від 27.04.2009 комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у травні 2020 р. склала 245 грн. 59 коп.

На виконання умов договору № 9/2-05 від 09.02.2005 позивач зокрема, але не виключно у період з жовтня 2019 року по травень 2020 надало відповідачу послуги з приймання та перерахування грошових коштів від фізичних осіб (громадян споживачів (платників)) на користь відповідача, на підтвердження чого сторонами за договором складені та підписані із засвідченням печатками кожної із сторін акти прийому-здачі виконаних робіт: від 31.10.2019 № 2/10-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у жовтні 2019 р. склала 1495,25 грн.; від 30.11.2019 №2/11-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у листопаді 2019 р. склала 1774,42 грн.; від 31.12.2019 №2/12-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у грудні 2019 р. склала 1774,54 грн.; від 31.01.2020 №2/01-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у січні 2020 р. склала 1437,84 грн.; від 29.02.2020 №2/02-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані Відповідачу послуги у лютому 2020 р. склала 1022,56 грн.; від 31.03.2020 №2/03-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у березні 2020 р. склала 416,19 грн.; від 30.04.2020 №2/04-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у квітні 2020 р. склала 154,76 грн.; від 31.05.2020 №2/05-20 згідно з яким комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у травні 2020 р. склала 123,05 грн.

Пунктами 1.1, 4.1 договору № 9/2-05 від 09.02.2005 передбачено зобов`язання позивача надати відповідачу послуги переказу коштів, з перерахування коштів, прийнятих від платників на користь відповідача за спожиту електричну енергію протягом двох банківських днів після здійснення платежу споживачем відповідача на пункті надання фінансових послуг позивача.

01.06.2020 та 02.06.2020 позивач, керуючись умовами пунктів 1.1, 4.1 договору № 9/2-05 від 09.02.2005 та п. 2 Угоди № 6 про розірвання договору на приймання грошових переказів від фізичних осіб № 9/2-05 від 09.02.2005 перерахував на користь відповідача грошові кошти, які прийняті позивачем від платників протягом 29.05.2020 та 30.05.2020 в загальному розмірі 292 грн. 58 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 31265 від 01.06.2020, № 31460 від 02.06.2020.

Внаслідок виконання позивачем зобов`язання з надання послуг переказу коштів в частині переказу 01.06.2020 та 02.06.2020 грошових коштів, які прийняті від споживачів відповідача 28.05.2020 та 29.05.2020 відповідно на підставі договору № 9/2-05 від 09.02.2005 в загальному розмірі 292 грн. 58 коп. на підставі пункту 4.2 договору № 9/2-05 від 09.02.2005 комісійна винагорода позивача за надані відповідачу послуги у травні 2020 року склала також склала 2 грн. 93 коп.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав свої зобов`язання, що виникли за договорами № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005 та надало відповідачу передбачені даними договорами послуги, а саме за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період з січня 2020 по травень 2020 та за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період з жовтня 2019 по травень 2020 року, що підтверджується узгодженими (підписаними та скріпленими печатками) обох сторін без зауважень актами прийому-здачі виконаних робіт.

Так, згідно умов договору № 041/04-09 від 27.04.2009 складені акти : від 31.01.2020 №№ 971/01-20, 973/01-20, 975/0 1-20; від 29.02.2020 №№ 971/02-20, 973/02-20, 975/02-20 від 31.03.2020 №№ 971/03-20, 973/03-20, 975/03-20 від 30.04.2020 №№ 971/04-20, 973/04-20, 975/04-20; від 31.05.2020 №№ 971/05-20, 973/05-20, 975/05-20 на загальну суму 25 870 грн. 40 коп..

Згідно умов договору №9/2-05 від 09.02.2005 складені акти: від 31.10.2019 № 2/10-20; від 30.11.2019 № 2/11-20 від 31.12.2019 № 2/12-20;_від 31.01.2020 № 2/01-20 від 29.02.2020 № 2/02-20; від 31.03.2020 № 2/03-20; від 30.04.2020 № 2/04-20; від 31.05.2020 №2/05-20 на загальну суму 8 198 грн. 61 грн.

Крім того, позивачем в червні 2020 року переховані відповідачу кошти, які прийняті позивачем від платників на користь відповідача в травні 2020 року: на виконання умов договору № 041/04-09 від 27.04.2009 в розмірі 9 484 грн. 20 коп., 13 763 грн. 60 коп., 1 000 грн. 00 коп., 310 грн. 50 коп., в загальному розмірі

24 558 грн. 30 коп.; на виконання умов договору та договору № 9/2-05 від 09.02.2005 в розмірі 242 грн. 58 коп. та 50 грн. 00 коп., в загальному розмірі 292 грн. 58 коп.

В результаті виконання позивачем своїх зобов`язань за договорами № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005, у відповідача перед позивачем виникли зобов`язання, передбачені пунктом 4.2 договору № 041/04-09 від 27.04.2009 (в редакції додаткової угоди від 01.09.2014) та пунктом 4.2 договору № 9/2-05 від 09.02.2005 (в редакції додаткової угоди від 26.12.2016) оплатити дані послуги в розмірі 1,0 % від загальної суми платежів, перерахованих відповідачу.

З огляду на положення ч. 1 ст. 530 ЦК України, п. 4.2 договорів № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005, приписи ст. ст. 253, 254 ЦК України, встановлені законом святкові і неробочі днів в Україні у 2019 та 2020 роках, а також відповідні розпорядження Кабінету Міністрів України про перенесення робочих днів та Рішення Національного Банку України Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та банківської системи у 2019 та 2020 роках , відповідач зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок за надані послуги за актами прийому-здачі виконаних робіт:

- згідно умов договору № 041/04-09 від 27.04.2009:

від 31.01.2020 №№ 971/01-20, 973/01-20, 975/01-20 по 16.02.2020;

від 29.02.2020 №№ 971/02-20, 973/02-20, 975/02-20 по 16.03.2020;

від 31.03.2020 №№ 971/03-20, 973/03-20, 975/03-20 по 14.04.2020;

від 30.04.2020 №№ 971/04-20, 973/04-20, 975/04-20 по 18.05.2020;

від 31.05.2020 №№ 971/05-20, 973/05-20, 975/05-20 по 15.06.2020;

- згідно умов договору № 9/2-05 від 09.02.2005:

від 31.10.2019 № 2/10-20 по 14.11.2019;

від 30.11.2019 № 2/11-20 по 13.12.2019

від 31.12.2019 № 2/12-20 по 17.01.2020;

від 31.01.2020 № 2/01-20 по 14.02.2020;

від 29.02.2020 № 2/02-20 по 16.03.2020;

від 31.03.2020 № 2/03-20 по 14.04.2020;

від 30.04.2020 № 2/04-20 по 18.05.2020;

від 31.05.2020 № 2/05-20 по 15.06.2020.

Пунктами 1.1, 2.2.9 договору № 041/04-09 від 27.04.2009 та пунктами 1.1, 4.1 договору № 9/2-05 від 09.02.2005 передбачено зобов`язання позивача надати відповідачу послуги переказу коштів, з перерахування коштів, прийнятих від платників на користь відповідача за спожиту електричну енергію протягом двох банківських днів після здійснення платежу споживачем Відповідача на пункті надання фінансових послуг позивача.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

01.06.2020 позивачем та відповідачем досягнуто взаємної згоди про розірвання договорів № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005, про що укладено відповідні угоди № 5 та № 6 від 27.05.2020 пункти 2 яких передбачають, що розірвання договорів не звільняє сторони від обов`язку провести взаємні розрахунки за цими договором за послуги, надані в період строку його дії.

Відповідач доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості за надані послуги у вигляді сплати позивачу комісійної винагороди за вищевказаний період не надав, позовні вимоги в цій частині не спростував.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з січня по травень 2020 в розмірі 26 115 грн. 99 коп. та заборгованості за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з жовтня 2019 по травень 2020 в розмірі 8 201 грн. 54 коп. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суму пені за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 в розмірі 1 769 грн. 25 коп. та суму пені за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 в розмірі 758 грн. 91 коп.

Приписами ч. 1 ст. 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 і ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2 договору № 041/04-09 від 27.04.2009 та пунктом 5.2 договору №9/2-05 від 09.02.2005 передбачено, що за несвоєчасне перерахування виконавцю комісійної винагороди згідно пункту 4.2 цього договору на рахунок виконавця замовника сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми не перерахованого платежу за кожний день затримки перерахування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який стягується пеня.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати послуг, наданих з січня 2020 по травень 2020 за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 та за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період з жовтня 2019 по травень 2020 року, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 769 грн. 25 коп. та 758 грн. 91 коп. заявлено правомірно.

Наданий позивачем розрахунок пені здійснено вірно, з урахуванням вищенаведених приписів законодавства - за період, який не перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тому вимоги в частині стягнення суми пені за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 в розмірі 1 769 грн. 25 коп. та суми пені за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 в розмірі 758 грн. 91 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 406 грн. 95 коп.; 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 175 грн.; 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 99 691 грн. 97 коп.; 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 29 916 грн. 80 коп.; інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 133 грн. 89 коп.; інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 358 грн. 62 коп.; інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 56 194 грн. 38 коп.; інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 22 639 грн. 21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом при перевірці розрахунків позивача також враховано, що передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних договорами № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005 у загальній сумі 130 190 грн. 72 коп. та 79 326 грн. 10 коп. інфляційних втрат.

Відповідач контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, пені та додаткових нарахувань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань за договорами № 041/04-09 від 27.04.2009 та № 9/2-05 від 09.02.2005 та по суті відповідачем не спростований.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру 3 % у випадку задоволення позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями,а виступають способом захисту майнового права та інтересу, тякий полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процентів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовимикоштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 903/125/18.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів сплати заборгованості.

Позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики та надання розстрочки відповідачу може призвести до негативних наслідків для позивача.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті б Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Із підстав, умов та меж: надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим .

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Доводи відповідача судом спростовані наведеними вище доказами та обставинами.

При цьому, судом враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, довготривале не повернення відповідачем суми заборгованості може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» (01033 м. Київ, вул. Жилянська, буд. 72А; адреса для листування: 69063 м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 22116499):

- заборгованість за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 за період надання послуг з січня по травень 2020 - 26 115 (двадцять шість тисяч сто п`ятнадцять) грн. 99 коп.;

- заборгованість за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 за період надання послуг з жовтня 2019 по травень 2020 - 8 201 (вісім тисяч двісті одну) грн. 54 коп.;

- пені за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 1 769 (одну тисячу сімсот шістдесят дев`ять) грн. 25 коп.;

- пені за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 758 (сімсот п`ятдесят вісім) грн. 91 коп.;

- 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 406 (чотириста шість) грн. 95 коп.;

- 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 175 (сто сімдесят п`ять) грн. 00 коп.;

- 3 % річних за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 99 691 (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одну) грн. 97 коп.;

- 3 % річних за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 29 916 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн.80 коп.;

- інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 133 (сто тридцять три) грн. 89 коп.;

- інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 358 (триста п`ятдесят вісім) грн. 62 коп.;

- інфляційні втрати за договором № 041/04-09 від 27.04.2009 - 56 194 (п`ятдесят шість тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 38 коп.;

- інфляційні втрати за договором № 9/2-05 від 09.02.2005 - 22 639 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн. 21 грн.;

- 3 696 (три тисячі шістсот дев`яносто шість) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення сторони мають право отримати 25.01.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.