Рішення

від 20.01.2021 по справі 925/1165/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1165/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Рева С.В. - адвокат;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: Кірічко Т.Л. - адвокат (бере участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ , м. Черкаси

до Приватного підприємства Фабрикант-М , м. Черкаси

про стягнення 153 605,50 грн,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства Фабрикант-М , м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ , м. Черкаси

про стягнення 1 208,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ (пров. Хоменка, 6, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21376011) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Фабрикант-М (вул. Смілянська, 23, оф.57, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 39051487) про стягнення 61 442,20 грн заборгованості за укладеним між сторонами договором поставки від 13 грудня 2019 року № 13/12-19 та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки.

Ухвалою від 11 вересня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначив у судовому засіданні на 27 жовтня 2020 року; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту - ГПК України) передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

09 жовтня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшов зустрічний позов Приватного підприємства Фабрикант-М до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ про стягнення 1 208,70 грн пені за прострочення поставки товару за договором поставки від 13 грудня 2019 року № 13/12-19 та понесених судових витрат.

У зустрічній позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до яких позивач включив витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката, та міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26 жовтня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив на зустрічний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ , у якому керівник товариства просить на підставі п. 5 ст. 126 ГПК України зменшити Приватному підприємству Фабрикант-М розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, та письмові уточнення щодо судових витрат, відповідно до яких до судових витрат, окрім понесених витрат по сплаті судового збору, просить включити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

27 жовтня 2020 року від представника Приватного підприємства Фабрикант-М надійшла заява про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Ухвалою від 27 жовтня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв зустрічний позов Приватного підприємства Фабрикант-М для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ і об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 925/1165/20; перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 16 листопада 2020 рок; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

12 листопада 2020 року до Господарського суду Черкаської області від Приватного підприємства Фабрикант-М надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

16 листопада 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Приватного підприємства Фабрикант-М заборгованість за поставку товару, яка була здійснена на виконання умов договору поставки № 13/12-19 від 13 грудня 2019 року в сумі 153 605,50 грн та понесені судові витрати: 3 484,45 грн судового збору, 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 16 листопада 2020 року Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про дату перенесення підготовчого засідання: 15 грудня 2020 року.

14 грудня 2020 року до Господарського суду Черкаської області від Приватного підприємства Фабрикант-М надійшла заява про відстрочку виконання рішення на шість місяців.

Ухвалою від 15 грудня 2020 року Господарський суд Черкаської області постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ про збільшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду та задовольни; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 14 січня 2021 року.

11 січня 2021 року від Приватного підприємства Фабрикант-М надійшли: заява про відшкодування судових витрат на професійно-правничу допомогу, заперечення щодо судових витрат позивача за первісним позовом на професійно-правничу допомогу, заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до нього на суму 40 000,00 грн.

12 січня 2021 року від Приватного підприємства Фабрикант-М надійшла заява № 2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 40 000,00 грн.

14 січня 2021 року від Приватного підприємства Фабрикант-М надійшло уточнення до заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідач за первісним позовом надав суду докази сплати боргу в розмірі 80 000,00 грн: платіжні доручення № 3434 від 29.12.2020, № 3436 від 06.01.2021.

У судовому засіданні, що відбулося 14.01.2021, суд оголошував перерву до 15.01.2021.

У судовому засіданні, що відбулося 15.01.2021, суд оголошував перерву до 20.01.2021.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ підстави звернення з позовом підтримав, заперечив проти покладення на нього витрат відповідача за первісним позовом на професійну правничу допомогу, просив відмовити у заяві про відстрочення виконання рішення суду, оскільки заява подана передчасно. Проти зустрічного позову не заперечив.

Представник Приватного підприємства Фабрикант-М погодився з первісним позовом, заперечив проти судових витрат первісного позивача на правничу допомогу, зустрічний позов підтримав, просив задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення суду у зв`язку з скрутним фінансовим становищем.

У судовому засіданні 20.01.2021 згідно з ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд установив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ (постачальник за договором, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) та Приватним підприємством Фабрикант-М (замовник за договором, відповідача за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) було укладено договір поставки № 13/12-19 від 13 грудня 2019 року (далі - Договір, а.с. 10-11).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Замовнику меблеві вироби (надалі - Товар), у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються у Додатках до цього Договору, а Замовник зобов`язується оплатити їх вартість і прийняти вказаний Товар.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору Замовник зобов`язується своєчасно сплатити за поставлений Товар на умовах, визначених в даному Договорі та Додатках до нього.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Товар на умовах, обумовлених даним договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору зобов`язання Постачальника здійснити поставку Товару в порядку, передбаченому цим Договором, виникає за умови своєчасного та в повному обсязі зарахування Замовником передплат, передбачених п. 5.1 цього Договору, на поточний рахунок Постачальника. Поставка товару здійснюється постачальником до 01 березня 2020 року включно.

Поставка Товару здійснюється на умовах DDP за адресою: ТРЦ Retroville , проспект Правди, 47, м. Київ.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору ціна на Товар встановлюється в національній валюті України в гривнях (з врахуванням податку на додану вартість) та вказується в Додатку до цього Договору та рахунках. Загальна сума даного Договору складає суму усіх підписаних Сторонами Додатків до Договору та відповідних товарних накладних. Доставка та монтаж Товару включені в загальну вартість, яка вказується в Додатках до даного Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки здійснюються шляхом сплати на розрахунковий рахунок Постачальника загальної вартості Товару; визначеної окремо Додатками до цього Договору, у наступні етапи:

передплата в розмірі 10 % - 30 721,10 грн у т.ч. ПДВ 20 % до 20.12.2019 передплата в розмірі 10 % - 30 721,10 грн у т.ч. ПДВ 20 % до 27.12.2019

передплата в розмірі 20 % - 61 442,20 грн у т.ч. ПДВ 20 % до 10.01.2020

передплата в розмірі 10 % - 30 721,10 грн. у т.ч. ПДВ 20 % за 3 робочі дні до відвантаження Товару

оплата в розмірі 20 % - 61 442,20 грн у т.ч. ПДВ 20 % протягом 5 робочих днів з моменту відвантаження Товару, що підтверджується видатковою накладною, яка виписується в день закінчення монтажу

оплата в розмірі 30 % - 92 163,30 грн у т.ч. ПДВ 20 % протягом 60 робочих днів з моменту відвантаження Товару, що підтверджується видатковою накладною, яка виписується в день закінчення монтажу.

Відповідно до п. 7.3. Договору Постачальник за даним Договором несе відповідальність, серед іншого, за несвоєчасну поставку Товару з вини Постачальника - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми непоставленого товару і нараховується за кожен день прострочки.

Сторонами 13 грудня 2019 року було укладено та підписано Додаток № 1 до Договору: специфікацію, відповідно до якої Виконавець виготовляє касову стійку С2, на загальну суму - 307 211,00 грн в т.ч. ПДВ 51 201,83 грн (а.с. 12).

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ здійснило поставку Товару відповідно до видаткової накладної № РН-0000052 від 17 серпня 2020 року.

Приватне підприємство Фабрикант-М здійснило такі оплати на суму 153 605,50 грн (а.с. 13-18):

30 721,10 грн відповідно до платіжного доручення № 3145 від 20.12.2019,

30 721,10 грн відповідно до платіжного доручення № 3163 від 24.12.2019;

24 442,20 грн відповідно до платіжного доручення № 242 від 10.01.2020;

37 000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 3301 від 12.02.2020,

15 000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 3395 від 27.07.2020;

15 721,10 грн відповідно до платіжного доручення № 3397 від 30.07.2020.

Первісний позивач зазначає (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), що Замовник відповідно до п. 5.1 не сплатив 153 605,50 грн за отриманий Товар.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається та сторонами визнається, що вони уклали договір поставки меблевих виробів, Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ 17.08.2020 поставило касову стійку С2 на суму 307 211,00 грн з ПДВ, а Приватне підприємство Фабрикант-М частково виконав умови договору, не здійснив оплату за отриманий Товар у сумі 153 605,50 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд встановив, що відповідач за первісним позовом під час розгляду справи сплатив на користь позивача за первісним позовом частину боргу в розмірі 80 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 3434 від 29.12.2020, № 3436 від 06.01.2021.

Отже, клопотання відповідача за первісним позовом про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 80 000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору підлягає до задоволення.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача за первісним позовом виник обов`язок з оплати отриманого товару, отже, позовні вимоги про стягнення решти заборгованості у сумі 73 605,50 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заяви Приватного підприємства Фабрикант-М про відстрочку виконання рішення.

В обґрунтування заяви ПП ФАБРИКАНТ-М , посилаючись на ст. 331 ГПК України зазначає, що наявні обставини, що призведуть до істотного ускладнення виконання рішення суду майнового характеру у даній справі.

Такою обставиною є скрутний фінансовий стан, що підтверджується таким.

1. Згідно з фінансовою звітністю мікропідприємства ПП ФАБРИКАНТ - М (Баланс на 30 вересня 2020 року):

- у підприємства наявні основні засоби, однак вони потрібні для можливості здійснення господарської діяльності,

- дебіторська заборгованість підприємства становить 982 500,00 грн, з якої основну частину, а саме 683 713,90 грн - 70 %, складає борг ПрАТ Мультіплекс Холдинг за Договором з ПП ФАБРИКАНТ-М № 10.04-1 від 10 квітня 2018 року, про стягнення якого заявлено позов до Господарського суду міста Києва. ПрАТ Мультіплекс Холдинг здійснює господарську діяльність у сфері культури та розваг, однак за умов карантину така сфера зазнала збитків та негативного впливу від введених карантинних обмежень,

- кредиторська заборгованість перед банком становить 314 900,00 грн. Підприємством було укладено кредитний договір від 28.01.2020 з АТ КБ ПРИВАТБАНК на суму 420 000,00 грн, згідно з яким наявне щомісячне зобов`язання в розмірі 40 880,00 грн та поточна заборгованість на суму 245 000,00 грн,

- поточна кредиторська заборгованість Підприємства за товари, роботи, послуги - 1 218 600,00 грн,

- за звітний період наявні збитки, тобто звітний період не є прибутковим.

2. Згідно з довідкою про рахунок і залишок коштів АТ КБ ПРИВАТБАНК від 01.12.2020 на рахунках підприємства є 879,00 грн та борг на суму 245 000,00 грн, що підтверджує відсутність власних грошових коштів на рахунках підприємства.

3. З початку 2020 року підприємство не укладало жодного договору поставки чи іншого договору з підприємницькою метою одержання прибутків та/чи збуту товару.

4. Щомісячне зобов`язання підприємства перед працівниками, з урахуванням оподаткування, - становить 42 700,00 грн.

5. Також обставиною, яка негативно вплинула на господарську діяльність підприємства та фінансові результати безсумнівно є запровадження загальнодержавного карантину у зв`язку з пандемією коронавірусу, яка негативно впливає на рівень доходів від підприємницької діяльності, що не потребує додаткового доказування.

З наведеного вбачається наявність збитків за звітний період, а також переважання кредиторської заборгованості над дебіторською, що може призвести до банкрутства Підприємства.

Отже, у зв`язку з погіршенням фінансового становища у 2020 році виникли фінансові труднощі, що і є підставою невиконання зобов`язання Замовником з оплати заключних платежів за Договором поставки з ТОВ ІНДРАФТ , та ускладнить виконання рішення суду.

Позивач за первісним позовом проти задоволення заяви заперечував, зазначаючи, що передчасно розглядати заяву, оскільки у справі ще не ухвалено рішення.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суд дійшов таких висновків.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже відстрочення та розстрочення рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи інтереси позивача за первісним позовом, на користь якого прийнято рішення, те, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення його порушеного права, надані відповідачем за первісним позовом фінансова звітність та твердження про скрутний фінансовий стан не є виключною підставою, в розумінні ч. 3 ст. 331 ГПК України для розстрочення виконання рішення суду, приймаючи до уваги, що останнім не надано доказів можливості фактичного виконання рішення у даній справі у випадку задоволення судом заяви, а також враховуючи відсутність згоди позивача за первісним позовом на надання відстрочки виконання рішення, правові підстави для задоволення заяви наразі відсутні.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат за первісним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України Про судовий збір (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі п. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Оскільки сплата частини боргу відбулася після пред`явлення позову, під час розгляду справи, а спір виник внаслідок неправильних дій відповідача за первісним позовом, зокрема, порушення ним своїх зобов`язань, суд вважає за необхідне судовий збір повністю покласти на відповідача за первісним позовом.

Відповідно до наявних у справі платіжних доручень № 163 від 25.08.2020 на суму 2 102,00 грн, поданого при подачі до суду позовної заяви, № 384 від 12.11.2020 на суму 1 382,45 грн, поданого при подачі заяви про збільшення позовних вимог, позивач за первісним позовом загалом сплатив 3 484,45 грн судового збору. Згідно з заявою про збільшення позовних вимог ТОВ ІНДРАФТ просить суд стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 484,45 грн з відповідача.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 2 102 грн 00 коп.

Визначена позивачем за первісним позовом ціна позову: 153 605,50 грн. Судовий збір за зазначену вимогу становить 2 304,08 грн, який суд покладає на відповідача за первісним позовом.

Отже, позивач за первісним позовом помилково сплатив судовий збір у більшому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За відсутності відповідного клопотання питання про повернення позивачу надмірно сплаченої суми судового збору при ухвалені даного рішення суд не вирішує.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до яких включило витрати по сплаті судового збору: 2 102,00 грн.

У письмовому уточненні щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом справи про стягнення заборгованості за поставлений товар від 23.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ зазначило, що до судових витрат включені витрати по сплаті судового збору: 2 102,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу адвоката: 5 000,00 грн. До уточнень товариство долучило копію договору про правове супроводження від 14.08.2020 № 02, копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору від 23.10.2020, копію платіжного доручення від 23.10.2020 № 304 про оплату послуг за договором правового супроводження, копію посвідчення адвоката та свідоцтва про здійснення адвокатської діяльності, копію довіреності на адвоката.

Приватне підприємство Фабрикант-М просить відмовити в задоволенні вимоги про покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 2 ст. 124 ГПК України з таких підстав: незазначення ТОВ ІНДРАФТ орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу у позовній заяві, незазначення поважних причин щодо пропуску строку зазначення орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу у першій заяві по суті спору та неподання клопотання про поновлення такого строку, подано заяву про уточнення щодо судових витрат без жодної процесуальної вимоги щодо судових витрат.

Враховуючи наведені норми законодавства, те, що позивач за первісним позовом належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із даною справою, вказані витрати є судовими, відповідають вимогам ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, не суперечать вимогам ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а тому підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом в розмірі 5 000,00 грн.

Щодо зустрічного позову.

Приватне підприємство Фабрикант-М звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ 1 208,70 грн пені за прострочення поставки товару за договором поставки від 13 грудня 2019 року № 13/12-19 та понесених судових витрат.

Як зазначено вище, відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки здійснюються шляхом сплати на розрахунковий рахунок Постачальника загальної вартості Товару; визначеної окремо Додатками до цього Договору, у наступні етапи:

передплата в розмірі 10 % - 30 721,10 грн у т.ч. ПДВ 20 % до 20.12.2019 передплата в розмірі 10 % - 30 721,10 грн у т.ч. ПДВ 20 % до 27.12.2019

передплата в розмірі 20 % - 61 442,20 грн у т.ч. ПДВ 20 % до 10.01.2020

передплата в розмірі 10 % - 30 721,10 грн. у т.ч. ПДВ 20 % за 3 робочі дні до відвантаження Товару

оплата в розмірі 20 % - 61 442,20 грн у т.ч. ПДВ 20 % протягом 5 робочих днів з моменту відвантаження Товару, що підтверджується видатковою накладною, яка виписується в день закінчення монтажу

оплата в розмірі 30 % - 92 163,30 грн у т.ч. ПДВ 20 % протягом 60 робочих днів з моменту відвантаження Товару, що підтверджується видатковою накладною, яка виписується в день закінчення монтажу.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що четверта чергова передплата у розмірі 10 % здійснюється - за три робочі дні до відвантаження товару.

Таку передплату Замовник сплатив в повному розмірі - 30.07.2020 відповідно до платіжного доручення № 3397.

Отже, згідно з Договором після спливу трьох робочих днів після здійснення вказаної четвертої чергової передплати на загальну суму 30 721,10 грн мав бути поставлений товар (касова стійка С2), тобто до 04.08.2020 включно.

Товар - касову стійку С2 - на суму 307 211,00 грн з ПДВ було поставлено Замовнику лише 17.08.2020 відповідно до видаткової накладної № РН- 0000052 від 17.08.2020.

З наведеного вбачається, що виникло прострочення поставки товару строком 12 календарних днів - з 05.08.2020 по 16.08.2020.

У зв`язку з прострочкою поставки Товару з вини Постачальника на підставі п. 7.3. Договору Постачальник несе відповідальність у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми непоставленого товару і нараховується за кожен день прострочки.

За розрахунками ПП Фабрикант-М пеня становить - 1 208,70 грн.

З наведених підстав ПП Фабрикант-М звернулось з зустрічним позовом до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що нарахування позивачем за зустрічним позовом пені на суму непоставленого товару зроблені вірно.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат за зустрічним позовом.

У зустрічній позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до яких позивач включив витрати по сплаті судового збору: 2 102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката: 5 000,00 грн.

На підтвердження витрат ПП Фабрикант-М подало копію договору про надання правової допомоги від 18.09.2020, копію ордеру про надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2644.

У заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 04.01.2021 додатково, на виконання вимог ст. 126, 129 ГПК України з метою підтвердження розміру витрат на правову допомогу подало копію акту від 15.12.2020 приймання - передачі наданої правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 18.09.2020 на загальну суму 12 000,00 грн.

Згідно з п. 4.2 договору про надання правової допомоги його сторони погодили, що оплата за правову допомогу, яка надається за Договором, сплачується за наступним погодинним тарифом: 1 000,00 грн за годину.

Згідно з актом Адвокатським об`єднанням витрачено 12 годин робочого часу на надання правової допомоги в порядку, передбаченому ГПК України, та відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, Адвокатським об`єднанням клієнту надано такі послуги:

Підготовчі дії: вивчення та аналіз наданих клієнтом документів та формування правової позиції на підставі поданих документів; оформлення документів для здійснення представництва: отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб стосовно клієнта; здійснення дій для оплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви до суду першої інстанції в інтересах клієнта;

Дії, пов`язані зі складенням позовної заяви по суті спору (зустрічного позову); розрахунок, суми боргу (пені); складення тексту зустрічної позовної заяви; формування пакету додатків до зустрічної позовної заяви (14 додатків); виготовлення копії зустрічної позовної заяви з додатками іншій стороні та до суду; надіслання копії зустрічної позовної заяви з додатками іншій стороні та до суду;

Складення відповіді на Відзив на зустрічну позовну заяву з додатками; надіслання копії відповіді на відзив іншій стороні у справі;

Вивчення документів фінансової діяльності клієнта з метою складення заяви про відстрочку виконання рішення у справі за бажанням та в інтересах клієнта; складення заяви про відстрочку виконання рішення суду з додатками;

Участь Адвоката в судовому засіданні 15.12.2020 в режимі відеоконференції.

На виконання п. 6 ст. 129 ГПК України станом на момент подання зустрічної позовної заяви клієнт не висловлював наміру щодо необхідності відстрочки виконання рішення суду, така заява не є обов`язковою заявою з процесуальних питань чи по суті спору, та не може обов`язково чи плановано передбачатися на момент розрахунку орієнтовних витрат при поданні позову (першої заяви по суті спору), а тому такі витрати часу (зокрема, на вивчення документів фінансового стану та результатів фінансової діяльності Клієнта) та послуги зі складення такої заяви не входили в орієнтовний розрахунок судових витрат станом на момент подання зустрічного позову, а тому передбачені (включені в Акт) додатково.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України ПП Фабрикант-М вважає заявлений розмір витрат на правову допомогу співміриий та пропорційний із: 1) часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг (12 годин); 2) обсягом наданих адвокатом послуг; 3) ціною первісного та зустрічного позову, оскільки адвокат здійснює захист інтересів клієнта в межах позовних вимог первісного та зустрічного позову; 4) значенням справи для клієнта.

ПП Фабрикант-М зазначає також, що ціна позову не впливає на якість, обсяг, час підготовки адвокатом документів до суду. Адвокат незалежно від ціни позову здійснює належну та необхідну підготовку документів для подачі до суду, консультування клієнта, аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз судової практики, розрахунок заборгованості, тобто загалом виконує всі необхідні дії, які передбачені процесуальним законодавством. Крім того, звертає увагу на те, що в даній справі об`єднано два позови, первісний та зустрічний, адвокат здійснює захист клієнта в межах двох позовів з майновими вимогами.

Прострочення поставки товару від Постачальника ТОВ ІНДРАФТ за Договором мало особливе значення для Позивача за зустрічним позовом, оскільки надалі ПП Фабрикант-М виступало постачальником отриманого від ТОВ ІНДРАФТ товару та відповідно розраховувало на належне та своєчасне виконання зобов`язання по поставці товару постачальником, що також має вплив і на господарські відносини клієнта з іншим контрагентом.

Встановлення у договорі про правову допомогу погодинного тарифу оплати за адвокатські послуги відповідає положенням ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а ціна послуг - в розмірі 1000,00 грн за годину роботи адвоката є адекватною та повністю відповідає актуальним ринковим цінам.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ ІНДРАФТ на підставі ч. 5 ст. 126 ГПК України просило зменшити розмір витрат на правову допомогу, через їх не співмірність із ціною позову та складністю справи.

Суд вважає, що розмір витрат не виправданий, не співрозмірний із виконаною роботою, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Також у порядку статті 86 ГПК України слід надавати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг із виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви ПП Фабрикант-М , заперечення відповідача за зустрічним позовом в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, вважає, що заявлена сума є необґрунтованою. Суд погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом про неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу зі складністю справи, ціною позову.

Враховуючи наведені норми законодавства, та те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який позивач за зустрічним позовом просить відшкодувати за рахунок відповідача за зустрічним позовом, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг, суд вважає, що клопотання ПП Фабрикант-М про відшкодування судових витрат підлягає до часткового задоволення, розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача за зустрічним позовом, з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 2 000 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в сумі 2 102,00 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог за первісним позовом на суму 80 000,00 грн закрити за відсутністю предмету спору.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Фабрикант-М (вул. Смілянська, 23, оф.57, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 39051487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ (пров. Хоменка, 6, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21376011) 73 605,50 грн боргу, 2 304,08 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви Приватного підприємства Фабрикант-М про відстрочення виконання судового рішення на шість місяців відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДРАФТ (пров. Хоменка, 6, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21376011) на користь Приватного підприємства Фабрикант-М (вул. Смілянська, 23, оф.57, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 39051487) 1 208,70 грн пені договором поставки від 13 грудня 2019 року № 13/12-19, 2 102,00 грн витрат зі сплати судового збору та 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 25 січня 2021 року.

Суддя О.В. Чевгуз