Рішення

від 19.01.2021 по справі 685/1384/20

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/1384/20

Провадження № 2/685/49/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретарів Казмірчук І.Ю. та Бабійчука В.М.,

представника позивача Богуша І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь Хмельницької області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

02 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, заявивши вимоги визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Теофіпольської районної ради Хмельницької області від 12 жовтня 2020 року № 39-р про відкликання з відпустки позивача, як директора комунального некомерційного підприємства Теофіпольська центральна районна лікарня Теофіпольської районної ради Хмельницької області (далі по тексту КНП Теофіпольська ЦРЛ ); визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Теофіпольської районної ради Хмельницької області від 13 жовтня 2020 року № 40-р про звільнення позивача з займаної посади та припинення контракту на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Теофіпольської районної ради Хмельницької області від 13 жовтня 2020 року № 41-р про призначення ОСОБА_2 виконуючою обов`язки директора даного підприємства; поновити позивача на посаді директора КНП Теофіпольська ЦРЛ ; стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 жовтня 2020 року до дня ухвалення рішення.

Позовна вимога визнання недійсним та скасування розпорядження про відкликання з щорічної відпустки обґрунтована порушенням вимог ч. 3 ст. 12 Закону України Про відпустки , відповідно до якої відкликання з відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої даної статті, оскільки позивач не надавав своєї згоди на відкликання з відпустки. Крім того, причиною відкликання з відпустки у спірному розпорядженні зазначено акт у сфері пожежної та техногенної безпеки від 18 грудня 2019 року № 172, тобто виданий фактично за 11 місяців до відкликання та існував на день прийняття рішення про надання відпустки, а тому не може бути реальною підставою для відкликання з відпустки.

Позовна вимога визнання недійсним та скасування розпорядження про звільнення обґрунтована тим, що вирішення питання про звільнення позивача з роботи належить до компетенції Теофіпольської районної ради і має бути прийняте лише рішенням ради відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , тому одноосібне розпорядження голови районної ради від 13 жовтня 2020 року про звільнення позивача з роботи прийняте з перевищенням повноважень, визначених приписами вищезазначеного закону та Положення про порядок укладення, переукладення та розірвання контрактів з керівниками комунальних підприємств, установ, організацій , затвердженого рішенням Теофіпольського районної ради Хмельницької області 18 березня 2016 року № 29-4/2016, тому є протиправним.

Позивач також не погоджується з підставами для його звільнення, зазначеними у додатку до спірного розпорядження, а саме, порушення вимог пунктів 12, 13 та 14 контракту, ухвалення Хмельницьким окружним адміністративним судом рішення щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі головного корпусу КНП Теофіпольська ЦРЛ до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки згідно акту від 18 грудня 2019 року № 172; подання депутатами районної ради заяв про відкликання підписів щодо продовження контракту, а також невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених підпунктом а пункту 23 контракту.

Зокрема, відсутнє порушення п. 12 контракту щодо перевищення повноважень при укладенні господарських договорів на купівлю товарно-матеріальних цінностей та вчинення інших правочинів на суму понад 5000 грн. без погодження з головою районної ради, оскільки даним пунктом контракту передбачено погодження з головою районної ради або його заступником розподіл прибутку підприємства на суму понад 5 тис.грн., а не укладення господарських договорів понад цієї суми, тому перевищення повноважень в даному випадку відсутня. При цьому у додатку до розпорядження зазначені видаткові накладні, оформлені у період суворого карантину, і за ними було придбано ліки та медичні засоби, які безпосередньо необхідні для забезпечення процесу лікування. Крім того, умовами трудового контракту не передбачено право дострокового розірвання контракту у випадку придбання матеріальних цінностей та вчинення інших правочинів на суму понад 5000 грн. без погодження з головою районної ради або його заступником.

Позивач зазначає, що порушень пунктів 13, 14 контракту також немає, оскільки пунктом 13 контракту йому було лише делеговано повноваження щодо ведення переговорів та укладення колективного договору, а не встановлено обов`язок його укладення, а пункт 14 контракту регулює правовідносини щодо укладення лише індивідуальних трудових договорів, а тому не створює правових наслідків щодо колективного договору.

Рішення Хмельницького окружного адмінсуду від 17 вересня 2020 року, яким зупинено експлуатацію головного корпусу лікарні, ще не набрало законної сили, оскільки було оскаржене. Значна частина недоліків, вказаних в акті від 18 грудня 2019 року № 172 за результатами позапланового контролю ГУ ДСНС України в Хмельницькій області, була усунута. Усунення решти недоліків можливе лише у випадку належного фінансування лікарні районною радою, у зв`язку з чим КНП Теофіпольська ЦРЛ зверталася із відповідними запитами до районної ради та райдержадміністрації щодо необхідності виділення коштів на фінансування заходів пожежної безпеки, зокрема, встановлення пожежної сигналізації, але кошти так і не було виділено.

Щодо заяв депутатів районної ради про відкликання своїх підписів при голосуванні за рішення про продовження дії контракту, яке було прийняте 31 травня 2019 року, позивач зазначає, що це рішення є чинним, а саме право на відкликання свого підпису по уже прийнятому рішенню не передбачено ні Регламентом районної ради, ні Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , тому відкликання депутатами своїх підписів є протиправним.

Позивач також посилається на те, що однією з підстав для звільнення було невиконання ним як керівником без поважних причин обов`язків, покладених контрактом, однак у розпорядженні не конкретизовано, які саме обов`язки контракту ним не були виконані і яким чином це встановлено.

В ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та додатково пояснив, що між позивачем та головою Теофіпольської райради ОСОБА_3 також має місце особистий конфлікт.

28 грудня 2020 року ухвалою суду до участі у справі була залучена Хмельницька районна рада Хмельницької області як правонаступник Теофіпольської районної ради Хмельницької області.

14 січня 2021 року ухвалою суду Хмельницька районна рада Хмельницької області була замінена на належного відповідача Теофіпольську селищну раду.

Від відповідача Теофіпольської селищної ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 надана заява про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частин першої та шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці сьомому статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.

Частиною першою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним органом чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною третьою цієї ж статті, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

На контрактну форму трудового договору не поширюються положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.

Однією з підстав припинення трудового договору, визначеною п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, є підстави, передбачені контрактом.

17 серпня 2012 року розпорядженням голови Теофіпольської районної ради Хмельницької області № 59-р позивача було призначеного головним лікарем Теофіпольського району.

21 вересня 2012 року це розпорядження було затверджено рішенням Теофіпольської районної ради Хмельницької області за № 10-12/12 (а.с. 9).

20 листопада 2014 року розпорядженням голови Теофіпольської районної ради № 58-р посаду головного лікаря Теофіпольського району замінено на посаду головного лікаря Теофіпольської центральної районної лікарні.

18 березня 2016 року рішенням Теофіпольської районної ради № 29-4/2016 затверджено Положення про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Теофіпольського району (а.с. 11 - 16).

08 червня 2016 року між Теофіпольською районною радою та головним лікарем Теофіпольської центральної районної лікарні ОСОБА_1 укладений контракт строком дії до 08 червня 2017 року, в подальшому продовженому до 08 червня 2022 року (далі по тексту - Контракт) (а.с. 17 - 22).

Відповідно до пунктів 1, 6 Контракту керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, установою, закладом, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використанні і збереження закріпленого за підприємством, установою, закладом майна, а орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для організації праці керівника. Також керівник організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, статутом (положенням) підприємства та цим контрактом.

18 лютого 2019 року рішенням Теофіпольської районної ради № 1-24/2019 комунальний заклад Теофіпольська центральна районна лікарня була реорганізована шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство Теофіпольська центральна районна лікарня Теофіпольської районної ради Хмельницької області (далі - КНП Теофіпольська ЦРЛ) (а.с. 25-26).

01 квітня 2020 року розпорядженням голови Теофіпольської районної ради № 12-р найменування посади керівника КНП Теофіпольської ЦРЛ змінено з головний лікар на директор (а.с. 27).

Відповідно до наказу КНП Теофіпольська ЦРЛ від 01 жовтня 2020 року № 22 позивач перебував у щорічних основній та додатковій відпустках з 05 жовтня по 05 листопада 2020 року (а.с. 44).

Розпорядженням голови Теофіпольської районної ради від 12 жовтня 2020 року № 39-р позивача відкликано з щорічної відпустки з 13 жовтня 2020 року з перенесенням невикористаної частини відпустки на листопад 2020 року. В якості підстави для відкликання зазначено, що з метою збереження життя та здоров`я працівників, відвідувачів та пацієнтів КНП Теофіпольська ЦРЛ , а також з метою недопущення зупинки експлуатації вказаного підприємства та приведення його будівель у відповідність до вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті від 18 грудня 2019 року № 172. Зазначений акт, згідно підстави для винесення розпорядження, складений ГУ ДСНС у Хмельницькій області, за результатами проведення позапланового заходу Державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено ряд порушень, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (а.с. 28-29).

Частиною третьою статті 12 Закону України Про відпустки допускається відкликання з щорічної відпустки за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. Аналогічні підстави для відкликання з відпустки передбачені частиною восьмому статті 79 КЗпП України.

Як встановлено в ході судового розгляду, у період з 17 по 18 грудня 2019 року Теофіпольським районним сектором Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Хмельницькій області проводився позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками 18 грудня 2019 року складено акт № 172, відповідно до якого були встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в КНП Теофіпольська ЦРЛ (а.с. 83 - 99).

Більшість порушень з часу їх виявлення та до початку відпустки позивача не усунуті. Більше того, 17 вересня 2020 року Хмельницьким окружним адміністративним судом був задоволений позов Головного управління ДСНС у Хмельницькій області та застосовано заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації головного корпусу КНП Теофіпольська ЦРЛ до повного усунення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених у вищезазначеному Акті від 18 грудня 2019 року № 172 (а.с. 76 - 82, 163 - 167).

Як вбачається з Акту комісії з приймання-передачі комунальних підприємств та установ Теофіпольського району із спільної власності територіальних громад сіл, селищ Теофіпольського району у власність Теофіпольської селищної ради (а.с. 194 - 197), наданого відповідачем, фактично вся лікарня (крім дитячого, терапевтичного та інфекційного відділень, технічних приміщень) розташована в головному корпусі по вул. Заводська, 2 в смт Теофіполь. Тому сам факт ухвалення судом рішення про заборону діяльності даного корпусу, що фактично може призвести до зупинки діяльності всієї лікарні, навіть якщо це рішення ще не набрало законної сили, є достатньою підставою для відкликання керівника лікарні з відпустки для прийняття необхідних рішень по забезпеченню безпеки персоналу лікарні, пацієнтів та відвідувачів, а також відверненню простою підприємства.

Відсутність згоди позивача на відкликання з відпустки в даній ситуації охоплюється висновком щодо не поширення на контрактну форму працевлаштування положень ст. 9 КЗпП України про недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю.

За таких обставин підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної ради про відкликання позивача з відпустки задоволенню не підлягає.

Судом також не вбачається підстав для задоволення позовної вимоги визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної ради про звільнення позивача з займаної посади, виходячи з наступного.

Підпунктом в пункту 22 Контракту передбачені деякі з підстав для його припинення, а саме, до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 23, 24 цього контракту.

Підпунктом а пункту 23 Контракту, на який посилається відповідач у додатку до спірного розпорядження про звільнення позивача як підставу для звільнення, визначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном до закінчення строку його дії у разі невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом та статутних завдань.

Пунктом 12 Контракту передбачено право керівника укладати від імені підприємства, установи, закладу господарські договори, вчиняти інші правочини, здійснювати розподіл прибутку підприємства на суму не більше 5 тис.грн., понад 5 тис.грн. - за погодженням з головою районної ради або його заступником.

Згідно довідки Теофіпольської районної ради від 02 вересня 2020 року № 187/02-17 вбачається, що від директора КНП Теофіпольська ЦРЛ не надходило письмових звернень про укладення від імені лікарні господарських та інших договорів, вчинення інших правочинів, здійснення розподілу прибутку підприємства на суму більше 5 тис.грн. (а.с. 100).

В інформації, яка є додатком до спірного розпорядження, наведений перелік накладних поставщиків КНП Теофіпольська ЦРЛ за березень та квітень 2020 року, сума по кожній з яких значно перевищує 5 тис.грн. (а.с. 31-32). Відповідачем також надано копії деяких накладних, актів виконаних робіт та договорів поставки за цей період (а.с. 124 - 133). Факт укладення договорів на суму понад 5 тис.грн. без погодження з головою районної ради або його заступником визнає і сам позивач у своїй позовній заяві.

Позивач у позовній заяві обґрунтовує свої дії щодо укладення договорів та вчинення правочинів на суму понад 5 тис.грн. без погодження з головою районної ради тим, що відповідно до п. 12 Контракту він повинен погоджувати лише здійснення розподілу прибутку підприємства на суму, що перевищує 5 тис.грн., а не укладення господарських договорів.

Суд не погоджується з таким висновком позивача.

За правилами тлумачення змісту правочину, визначеними ст. 213 ЦК України, береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Враховуючи те, що права керівника на укладення господарських договорів від імені підприємства, вчинення інших правочинів та здійснення розподілу прибутку підприємства викладене в одному підпункті пункту 12 Контракту, вони розділені комами як однорідні члени речення, з чого слідує, що обмеження в сумі стосується кожного з зазначених у підпункті прав, тобто, укладення господарських договорів, вчинення правочинів, здійснення розподілу прибутку.

Крім того, є нелогічним встановлення обмежень для керівника лише у праві розподілу прибутку підприємства, яке є некомерційним, за відсутності обмежень та контролю за витрачанням коштів зі сторони власника даного підприємства.

Таким чином, в діях позивача, як директора КНП Теофіпольська ЦРЛ , які виразилися в укладенні господарських договорів на суму понад 5 тис.грн. без згоди голови районної ради чи його заступника є порушенням вимог пункту 12 Контракту.

Твердження позивача в позовній заяві та його представника в судовому засіданні щодо суворого карантину в березні та квітні 2020 року та можливість здійснення придбання певних засобів без проведення тендеру суд до уваги не приймає, оскільки існуючий карантин не перешкоджав отримання згоди на укладення господарських договорів на суму понад 5 тис.грн.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо невиконання позивачем своїх обов`язків по контракту, що призвело суттєвих порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки КНП Теофіпольська ЦРЛ , виявлених в ході позапланової перевірки Теофіпольського РС ГУ ДСНС у Хмельницькій області 17 та 18 грудня 2019 року та викладених в Акті від 18 грудня 2019 року № 172, наслідком яких є потенційне зупинення експлуатації головного корпусу лікарні, про що судом було дано оцінку вище.

Також з самого акту вбачається, що аналогічні перевірки проводилися в липні 2017 року та в серпня 2018 року, за наслідками яких видавалися приписи щодо усунення порушень, які не були виконані.

Тобто директором КНП Теофіпольська ЦРЛ не виконано своїх обов`язків забезпечення виконання завдань, передбачених законодавством, щодо забезпечення техногенної та пожежної безпеки підприємства.

Пунктом 13 Контракту позивачу було делеговано повноваження щодо укладення колективного договору на підприємстві, 27 січня 2020 року виданий наказ № 50 Про створення робочої комісії по укладенню колективного договору , однак до дня звільнення колективний договір так і не укладений, відомостей про проведення колективних переговорів, розробки тексту колективного договору, вирішення розбіжностей не надано. Зазначені обставини свідчать про неналежне виконання завдань, передбачених законодавством, щодо забезпечення прав працівників.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні не передбачена можливість депутата на відкликання свого голосу, тому суд погоджується з думкою позивача про відсутність такої підстави для припинення контракту, як відкликання деякими з депутатів районної ради своїх голосів за продовження строку дії Контракту.

Судом не вбачається підстав для задоволення позову з підстав прийняття рішення про звільнення неналежним суб`єктом, на що посилається позивач, виходячи з наступного.

Дійсно, згідно пункту 20 частини першої статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні районними і обласними радами виключно на пленарних засіданнях вирішується питання щодо призначення і звільнення керівників об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Разом з тим, рішенням Теофіпольської районної ради Хмельницької області від 30 грудня 2010 року № 11-3/2010 Про делегування окремих повноважень районної ради голові районної ради було доручено голові районної ради від імені та в інтересах ради, зокрема, за погодженням голови районної державної адміністрації призначати та звільняти керівників комунальних підприємств, установ, організацій з подальшим затвердженням на сесії районної ради, саме в такому порядку самого позивача було призначено на посаду.

Відповідно до даного рішення від 30 грудня 2010 року спірним розпорядженням позивач був звільнений з посади, пунктом 3 розпорядження було винесення цього розпорядження на розгляд чергової сесії районної ради.

Станом на день розгляду справи відсутні відомості про затвердження сесією Теофіпольської районної ради або Теофіпольської селищної ради розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з посади.

Тобто процедура звільнення позивача з займаної посади не завершена, однак в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт порушення позивачем умов контракту, які є підставою для його звільнення на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, тому розпорядження голови районної ради про звільнення позивача скасуванню не підлягає, підстав для поновлення на посаді також немає.

Не надання можливості надати свої пояснення перед прийняттям оскаржуваного розпорядження, на що посилається позивач у позовній заяві, забезпечується його правом надати такі пояснення на засіданні сесії ради під час вирішення питання про затвердження розпорядження.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позову через звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності.

Позивач зазначає, що в день звільнення 13 жовтня 2020 року у нього різко погіршився стан здоров`я, що змусило звернутися до лікаря, тобто спірне розпорядження є протиправним також і тому, що видане в період тимчасової непрацездатності через хворобу, на підтвердження надано копію листка непрацездатності серії АДЦ № 559135, відповідно до якого ОСОБА_1 з 13 жовтня по 13 листопада 2020 року проходив амбулаторне лікування в КНП Теофіпольська ЦРЛ .

Частиною третьою статті 40 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Ця гарантія поширюється і на випадки припинення трудового договору (контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом. Наслідком порушення даної гарантії у цьому випадку усуваються шляхом зміни дати припинення трудових відносин на перший день після закінчення періоду непрацездатності або відпустки.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року по справі № 205/4196/18.

Тому, за відсутності підстав для поновлення на роботі, для дотримання гарантів заборони звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, датою звільнення позивача необхідно визначити перший день після завершення періоду непрацездатності, яким є 13 листопада 2020 року.

Провадження за позовною вимогою про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Теофіпольської районної ради Хмельницької області від 13 жовтня 2020 року № 41-р про призначення ОСОБА_2 виконуючою обов`язків директора КНП Теофіпольська ЦРЛ закрито.

Керуючись ст.ст. 5-1, 9, 21, 36, 79 КЗпП України, ст. 12 Закону України Про відпустки , ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 213 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства Теофіпольська центральна районна лікарня Теофіпольської районної ради Хмельницької області відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, з 13 жовтня 2020 року на 13 листопада 2020 року.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 січня 2021 року.

Суддя А.П.Самойлович