Постанова

від 20.01.2021 по справі 752/11729/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/11729/19 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Т.М.

Провадження № 22-ц/824/2588/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в:

В червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Зазначила, що 05 червня 2018 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 у позику грошові кошти у сумі 150 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 5 червня 2018 року становило 3 900 000 грн., які зобов`язувався повернути до 26 червня 2018 року. Оскільки ОСОБА_1 не повернув їй кошти, ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 3 989 355 грн., інфляційне збільшення суми боргу у сумі 351 202,69 грн., три проценти річних у сумі 114 762,27 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року задоволено частково позов ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 989 355 грн. заборгованості за договором позики від 05 червня 2018 року, 114 762,27 грн. трьох відсотків річних за час прострочення виконання зобов`язань за договором позики та 9 605 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 . Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що адвокат Дутка І.М. не мав права підписувати позовну заяву від імені ОСОБА_2 , а тому суд безпідставно відкрив провадження в справі. Адвокат Дутка І.М. був і його представником згідно довіреності від 05 квітня 2019 року, він є свідком складання боргової розписки від 05 червня 2018 року, а тому не міг бути представником ОСОБА_2 в даній справі. Грошові кошти були отримані не від ОСОБА_2 , а від ТОВ Ерлайт на виконання доручень товариства. ОСОБА_2 виступала як фінансовий директор ТОВ Ерлайт . Відсутність у ОСОБА_2 права вимоги за розпискою підтверджується договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05 квітня 2019 року. Суд безпідставно відхилив його доводи та не надав належної оцінки вказаному договору.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики,згідно умов якого ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 у борг грошові кошти готівкою у сумі 150 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 900 000 грн. і зобов`язався повернути в термін до 26 червня 2018 року. На підтвердження укладення договору ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 розписку від 05 червня 2018 року (т. 1 а.с. 7).

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і стягнув з ОСОБА_1 на користь позивачки 3 989 355 грн. заборгованості за договором позики від 05 червня 2018 року та 114 762,27 грн. трьох відсотків річних за час прострочення виконання зобов`язань за договором позики.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Вказані вище висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року № 6-2789цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 надала суду розписку ОСОБА_1 від 05 червня 2018 року про отримання ним у борг коштів в сумі 150 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 900 000 грн., які зобов`язався повернути до 26 червня 2018 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 посилався на те , що вказані грошові кошти не отримував у борг, зазначена розписка складена ним та грошові кошти отримано для виконання доручення ТОВ Ерлайт - придбання майнових прав на землю сільськогосподарського призначення у Полтавській області.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в сумі 3 989 355 грн. та трьох процентів річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України в сумі 114 762,27 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що грошові кошти були отримані не від ОСОБА_2 , а від ТОВ Ерлайт на виконання доручень товариства, а ОСОБА_2 виступала як фінансовий директор ТОВ Ерлайт . Зазначені посилання не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та не відповідають змісту розписки від 05 червня 2018 року. Згідно розписки від 05 червня 2018 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти у борг від ОСОБА_2 як від фізичної особи, а не уповноваженої особи ТОВ Ерлайт .

16 березня 2020 року ОСОБА_1 надав до суду копію договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05 квітня 2019 року між ТОВ Агро-Зем та СПОП Обрій . Згідно з п. 1 вказаного договору сторони дійшли згоди щодо зарахування зустрічних вимог за зазначеними у ньому договорами, зокрема, за розпискою від 05 червня 2018 року про надання фінансовим директором ТОВ Ерлайт ОСОБА_2 позики ОСОБА_1 в розмірі 150 000 доларів США на виконання доручення директора товариства на придбання у користування сільськогосподарських угідь (а.с. 132 т. 1).

Позивачка ОСОБА_2 заперечувала наявність у неї повноважень представляти інтереси ТОВ Агро-Зем та сам факт підписання нею від імені ТОВ " Агро-Зем наданого ОСОБА_1 договору про зарахування зустрічних вимог від 05 квітня 2019 року між ТОВ Агро-Зем та СПОП Обрій . Наголошує на тому, що не обізнана про викладені у договорі обставини (а.с.158-160) . Заперечення ОСОБА_2 не спростовані відповідачем жодними доказами.

В розписці від 05 червня 2018 року, на підставі якої з ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги, зазначено, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 у борг грошові кошти як у фізичної особи, а не у ТОВ Ерлайт . У вказаній розписці відсутні зазначення, що кошти надавалися на виконання доручення директора ТОВ Ерлайт на придбання у користування сільськогосподарських угідь. Крім того, у вказаній розписці зазначено, що ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти у строк до 26 червня 2018 року, що вказує на наявність відносин, що випливають з договору позики, а не договору доручення.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на відсутність у адвоката Дутки І.М. повноважень на підписання позовної заяви і що він не міг бути представником позивачки.

Повноваження адвоката Дутки І.М. представляти інтереси ОСОБА_2 в суді у зв`язку з наданням правової допомоги підтверджені ордером від 10 червня 2019 року (а.с.16, т.1). В ордері зазначено, що права адвоката не обмежуються договором на надання правової (правничої допомоги) (а.с. 16, т.1) . Той факт, що ОСОБА_1 в квітні 2019 року видав довіреність на ім`я Дутки І.М. як фізичної особи бути його представником в установах, підприємствах, організаціях, товариствах, органах державної влади та управління тощо з корпоративних питань СПОП "Обрій" не позбавляє права надавати правову допомогу невизначеному колу осіб Дуткою І.М. як адвокатом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 січня 2021 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Крижанівська Г.В.