Ухвала

від 25.01.2021 по справі 922/897/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"25" січня 2021 р. Справа № 922/897/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Оріол-Ойл (вх. №3370Х) на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20

за позовом Приватного підприємства Оріол-Ойл , м. Полтава,

до Приватно-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ , Харківська область, м. Вовчанськ,

про стягнення 51583,09 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ПП Оріол-Ойл звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Приватно-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ на користь Приватного підприємства Оріол-Ойл надлишково сплачені по рахунку №4/02 від 12.02.2020 грошові кошти за договором поставки №12/02 від 12.02.2020 у розмірі 51583,09 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2102,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 (суддя Смірнова О.В.) в позові відмовлено.

ПП Оріол-Ойл звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 та ухвалити нове рішення, яким позов ПП Оріол-Ойл до Приватно-орендного малого підприємства «Лиман-СІЧ» про стягнення 51583,09 грн. задовольнити в повному обсязі, а також стягнути з Приватно-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ на користь ПП Оріол-Ойл понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду першої інстанції в сумі 2102,00 грн., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн., витрати на правничу допомогу, які відповідач поніс в суді першої інстанції в сумі 15000,00 грн, витрати, які відповідач поніс в суді апеляційної інстанції в сумі 25000,00 грн., а всього 45255,00 грн.

Одночасно позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2020 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено Приватному підприємству Оріол-Ойл десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку; зазначено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 261 ГПК України.

Копію вказаної ухвали від 11.12.2020 отримано Приватним підприємством Оріол-Ойл 18.12.2020 (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення). У зв`язку із чим, заявник мав усунути недоліки апеляційної скарги у встановлений судом десятиденний строк, тобто, в період з 19.12.2020 по 28.12.2020.

Проте, станом на час винесення даної ухвали недоліки апеляційної скарги заявником усунуті не були.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шевель О.В., яка входить до складу колегії, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, судом було встановлено таке.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник зазначає, що на час подання апеляційної скарги рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 на його адресу не надходило. Про існування оскаржуваного рішення ПП Оріол-Ойл стало відомо 18.11.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, позивач звертає увагу, що строк на звернення з апеляційною скаргою на судове рішення від 29.05.2020 спливає 19.06.2020, тобто в період дії карантину, який продовжено до 31.12.2020, а тому, враховуючи положення ст. 256 та пункту 4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України, він вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Надаючи оцінку доводам ПП Оріол-Ойл щодо поновлення строків на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався в спрощеному порядку без виклику сторін. Повне рішення господарського суду Харківської області було складено 29.05.2020.

З матеріалів апеляційної скарги, а саме з відбитку штампу Укрпошта на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга вбачається, що з апеляційною скаргою на рішення від 29.05.2020 позивач звернувся 27.11.2020, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Розглядаючи питання про поновлення строку, суд зазначає, що лише сам факт подання відповідного клопотання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку він має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У частинах першій та третій статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Рябих проти Росії ).

Колегія суддів зазначає, що необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Колегія суддів зазначає, що з моменту ухвалення оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 пройшов значний період часу (майже шість місяців). Судове рішення у справі набрало законної сили.

Отже, необґрунтоване поновлення Приватному підприємству Оріол-Ойл пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, а також права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2020 у справі №922/897/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи - ПП Оріол-Ойл є: Україна, 36010, Полтавська область, Полтавський район, місто Полтава, вулиця Половки, будинок 64.

Копія вказаної ухвали від 30.03.2020 була направлена судом за зазначеною адресою та отримана ПП Оріол-Ойл 07.05.2020 (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи), що підтверджує обізнаність заявника апеляційної скарги про розгляд даної справи.

Копія рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 була направлена судом позивачу 04.06.2020 на адресу: вул. Половки, 12, м. Полтава, 36010 , яка повернулася без вручення адресату з довідкою «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» . (що підтверджується інформацією, зазначеною на конверті, наявному в матеріалах справи).

Таким чином, ПП Оріол-Ойл дійсно не отримало копію оскаржуваного рішення від 29.05.2020.

Проте, апеляційний господарський суд звертає увагу, що 24.06.2020 господарським судом Харківської області у справі №922/897/20 ухвалено додаткове рішення, копію якого було направлено позивачу 14.07.2020 та, згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано ПП Оріол-Ойл 15.07.2020.

Зі змісту вказаного додаткового рішення вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2020 року у справі №922/897/20 у задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, ПП Оріол-Ойл , отримавши 07.05.2020 ухвалу про відкриття провадження від 30.03.2020, а також 15.07.2020 додаткове рішення від 24.06.2020 було обізнане про розгляд його справи у суді, а також про постановлення судом першої інстанції оскаржуваного заявником рішення за наслідками розгляду його позову.

Проте, позивач не звертався до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи або надання йому копії вказаного рішення, яке він не отримав.

Колегія суддів також звертає увагу, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України Про доступ до судових рішень .

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04.06.2020.

Приватне підприємство Оріол-Ойл , навіть не отримавши рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020, проте будучи обізнаним про відкриття провадження у справі та належним чином опікуючись про долю власного позову, мало можливість ознайомитися з його змістом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, обставини справи свідчать, що позивач, який принаймні з 15.07.2020 був обізнаний про прийняття судом оскаржуваного ним рішення, звернувся з апеляційною скаргою лише 27.11.2020.

Зі змісту поданої ним апеляційної скарги не вбачається, що саме перешкоджало позивачу звернутися до суду з апеляційною скаргою протягом такого тривалого періоду.

Що стосується твердження заявника щодо введення на території України карантину, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, а відповідно визначений ним строк закінчився 06.08.2020.

Проте, як було встановлено судом, заявником подано апеляційну скаргу лише 27.11.2020, при цьому не обґрунтовано яким чином обмеження, впроваджені Урядом у зв`язку з карантином, перешкоджали позивачу своєчасно звернутися з апеляційною скаргою до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені в клопотанні відповідача обставини не можна вважати доведеними, обґрунтованими та такими, що дають підстави для його задоволення.

Колегія суддів зазначає, що за положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

У п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки заявником не подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, а наведені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Оріол-Ойл на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Відмовити Приватному підприємству Оріол-Ойл у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2020 у справі №922/897/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток : апеляційна скарга з додатками на 15 арк. та конверт на 1 арк., всього документів на 16 арк.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.О. Фоміна