Рішення
від 20.01.2021 по справі 546/1217/19
РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1217/19

номер провадження 2/546/44/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Беркути В.Л. , представника відповідача СТОВ Хлібороб Назаревича І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб про стягнення заборгованості з орендної плати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 04 листопада 2019 року до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб про стягнення заборгованості з орендної плати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.

З позовної заяви вбачається, що позивачка є власницею земельної ділянки площею 3,70 га, кадастровий номер - 5324255100:00:008:0150 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №169183. 01 січня 2006 року між позивачкою та СТОВ Хлібороб було укладено договір оренди земельної ділянки № 183. Відповідно до п ункту 2.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33994, 29 грн. У підпункті 4.1. пункті 4 зазначено, що за користування вказаною земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 2% від вартості земельної ділянки, що становить 679 грн 88 коп. Відповідно до підпункту 4.2 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексів інфляції.

11 грудня 2009 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ Хлібороб в особі директора ОСОБА_6. була укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № 183 від 01 січня 2006 року, відповідно до якої п.п.3.1 п.3 Строк дії договору було викладено в наступній редакції: п.п. 3.1 Договір укладається на термін 7 (сім) років, починаючи з дати державної реєстрації цієї Додаткової угоди, а п.п.4.1 п. 4 Орендна плата був викладений в наступній редакції: п.п.4.1 За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% (п`ять) від вартості земельної ділянки.

Батько позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею, 3,5748, кадастровий номер 5324255100:00:008:0149, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області. 01 січня 2006 року між ОСОБА_3 та СТОВ Хлібороб було укладено договір оренди №184 вказаної земельної ділянки. Умови вказаного договору оренди відповідають умовам договору оренди №183.

10 листопада 2009 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СТОВ Хлібороб в особі директора ОСОБА_6. була укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № 184 від 01 січня 2006 року, відповідно до якої п.п.3.1 п.3 Строк дії договору було викладено в наступній редакції: п.п. 3.1 Договір укладається на термін 7 (сім) років, починаючи з дати державної реєстрації цієї Додаткової угоди, а п.п.4.1 п. 4 Орендна плата був викладений в наступній редакції: п.п.4.1 За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% (п`ять) від вартості земельної ділянки.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем вказаної земельної ділянки стала позивачка ОСОБА_1 .

Відповідно до п.4.11 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочення суми за кожен день прострочення.

Як зазначає позивачка, заборгованість зі сплати орендної плати за 2016 рік складає 916,93 грн. Пеня станом на 04.11.2019 складає 763.97 грн, інфляція за час прострочення складає 221,53 грн, три проценти річних за час прострочення складає 71 грн 44 коп.

Заборгованість зі сплати орендної плати за 2017 рік становить 3867,40 грн, пеня - 2164,05 грн, інфляція - 373,59 грн.

Заборгованість за двома договорами за 2018 рік становить 17866,37 грн, пеня - 3693,69 грн, інфляція 176,88 грн, три проценти річних 320,12 грн.

Позивачка вказує, що загальна сума заборгованості становить 30621, 28 грн, що складається із заборгованості за 2016 рік - 1973,87 грн, за 2017 рік - 6590,35 грн, за 2018 рік - 22057,06 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.ст. 525, 526, 625, 629, 631 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 звернулася до Решетилівського районного суду Полтавської області з вказаним цивільним позовом (а.с.2-6).

Ухвалою судді Лизенко І.В. від 07.11.2019, яка була відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 р. №175/о/15-19 строком на один рік, відкрито спрощене позовне провадження у справі. У зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. дана справа в порядку ст. 33 ЦПК України передана на розгляд судді Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненка Ю.В.

Ухвалою судді Зіненка Ю.В. дану справу було прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 10 вересня 2020 року. За клопотанням представника відповідача (а.с.66) підготовче судове засідання було відкладено на 16 листопада 2020 року, яке відкладено на 20 січня 2021 року.

03 вересня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Назаревича І.Р. (а.с.59-60), в якому відповідач позов не визнав, оскільки сторонами в договорі оренди було узгоджено орендну плату у розмірі 679,88 грн, що змінена додатковими угодами та становить 5% від вартості земельної ділянки. Пунктом 4.6 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається по мірі необхідності у разі, зокрема, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції. Істотними умовами будь - якого договору є його предмет, трок та ціна. Згідно п. 11.1 договору зміна умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Пропозиції щодо змін до договорів оренди земельної ділянки від позивача не надходили та CТОВ Хлібороб не погоджувались. Відповідач зазначає, що відповідачем позивачу сплачено орендну плату у 2016 році у розмірі 4518,00 грн та у 2017 році - 9035,00 грн. При визначенні розміру орендної плати за 2016-2018 роки відповідачем враховувався коефіцієнт індексації відповідно до довідок про грошову оцінку земельної частки (паю), що знаходиться на території Решетилівської селищної ради Полтавської області. Згідно вказаних довідок нормативна грошова оцінка землі за 2016-2018 роки становить 112236,85 грн, розрахована з урахуванням коефіцієнтів індексації земель 4,7964 та 1,756. Крім цього представник відповідача зазначав, що внесення орендарем орендної плати за майбутній період, як це передбачено п.4.7 Договору є правом відповідача, а не зміною умов договору. Реалізація даного права орендарем потребує лише усної згоди (відсутності заперечень) орендодавця. Також представник відповідача Назаревич І.Р. звертає увагу на те, що позивачкою не надано доказів, що підтверджують факт невиплати орендарем орендної плати за 2016 - 2018 роки, не підтверджено документально наявність боргу по сплаті орендної плати, не вказано загальну суму орендної плати, отриманої позивачкою у 2016 та у 2017 роках. Натомість CТОВ Хлібороб підтверджує виконання в повному обсязі своїх грошових зобов`язань за укладеними договорами оренди розрахунком, доданим до відзиву.

16 листопада 2020 року до суду від представника відповідача Назаревича І.Р. надійшла заява про застосування позовної давності до вимоги по стягненню заборгованості по орендній платі за 2016 рік та пені за невиконання зобов`язання, яка нарахована з порушенням строку спеціальної позовної давності (а.с.72).

В судовому засіданні 16.11.2020 та 20.01.2021 позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки Беркута В.Л. просили задовольнити позов в повному обсязі, посилалися на обставини, викладені в позові. Представник відповідача Назаревич І.Р. в задоволенні позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за 2016 рік та пені просив застосувати строк позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення та доводи позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Беркути В.Л., представника відповідача СТОВ Хлібороб адвоката Назаревича І.Р., дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, і давши цим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб про стягнення заборгованості з орендної плати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ПЛ № 169183, виданого 23 грудня 2005 року Решетилівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого за № 010556100346, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,70 га, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

01 січня 2006 року орендодавець ОСОБА_1 з одного боку та орендар СТОВ Хлібороб з другого, уклали договір оренди земельної ділянки № 183 про те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради (а.с.а.с.8-9). Відповідно до договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,70 га, для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури (пункт 5.1 Договору), за користування якою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 2 % від вартості земельної ділянки, що становить 679,88 грн (пункт 4.1 Договору), в строк до 1 квітня наступного року (пункт 4.3 Договору). Відповідно до п ункту 2.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33994, 29 грн. Згідно з пунктом 3.1 вказано, що Договір укладено на 5 років починаючи з дати державної реєстрації і діє до 31 грудня 2010 року. Пунктом 4.11 Договору передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від прострочення суми за кожен день прострочення. Пунктом 4.2 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексів інфляції.

Договір оренди земельної ділянки був підписаний особисто орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем в особі директора СТОВ Хлібороб ОСОБА_6 та зареєстрований у Решетилівському районному відділенні Полтавської регіональної філії Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 червня 2007 року.

Відповідно до акту приймання - передачі від 01 січня 2006 року, складеного між власником земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ Хлібороб , орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради загальною площею 3,70 га терміном на 5 років (а.с.10).

11 грудня 2009 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ Хлібороб в особі директора ОСОБА_6. була укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № 183 від 01 січня 2006 року, відповідно до якої п.п.3.1 п.3 Строк дії договору було викладено в наступній редакції: п.п. 3.1 Договір укладається на термін 7 (сім) років, починаючи з дати державної реєстрації цієї Додаткової угоди, а п.п.4.1 п. 4 Орендна плата був викладений в наступній редакції: п.п.4.1 За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% (п`ять) від вартості земельної ділянки.

08 червня 2018 року позивачкою ОСОБА_1 через районну газету Решетилівський вісник було подано лист - повідомлення наступного змісту: Я, ОСОБА_1 , власник земельної ділянки площею 3,70 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0150, повідомляю орендаря СТОВ Хлібороб про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки №183 від 01 січня 2006 року, право користування якої закінчується 14 червня 2018 року, у зв`язку з самостійним господарюванням на власній земельній ділянці (а.с.17).

01 січня 2006 року орендодавець ОСОБА_3 з одного боку та орендар СТОВ Хлібороб з другого, уклали договір оренди земельної ділянки № 184 про те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради (а.с.а.с.18-19). Відповідно до договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,570 га, для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури (пункт 5.1 Договору), за користування якою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 2 % від вартості земельної ділянки, що становить 679,88 грн (пункт 4.1 Договору), в строк до 1 квітня наступного року (пункт 4.3 Договору). Відповідно до п ункту 2.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33994, 29 грн. Згідно з пунктом 3.1 вказано, що Договір укладено на 5 років починаючи з дати державної реєстрації і діє до 31 грудня 2010 року. Пунктом 4.11 Договору передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від прострочення суми за кожен день прострочення. Пунктом 4.2 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексів інфляції.

Договір оренди земельної ділянки був підписаний особисто орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем в особі директора СТОВ Хлібороб ОСОБА_6 та зареєстрований у Решетилівському районному відділенні Полтавської регіональної філії Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 червня 2007 року.

Відповідно до акту приймання - передачі від 01 січня 2006 року, складеного між власником земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СТОВ Хлібороб , орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради загальною площею 3,57 га терміном на 5 років (а.с.10).

10 листопада 2009 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СТОВ Хлібороб в особі директора ОСОБА_6. була укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № 184 від 01 січня 2006 року, відповідно до якої п.п.3.1 п.3 Строк дії договору було викладено в наступній редакції: п.п. 3.1 Договір укладається на термін 7 (сім) років, починаючи з дати державної реєстрації цієї Додаткової угоди, а п.п.4.1 п. 4 Орендна плата був викладений в наступній редакції: п.п.4.1 За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% (п`ять) від вартості земельної ділянки.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцем земельної ділянки, площею 3,5748 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0149, яка розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області та належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ПЛ №001824, виданого Решетилівською районною державною адміністрацією 22.03.2004, є позивачка ОСОБА_1 (а.с.27).

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області від 29.01.2016 №27-1623-0.3-100/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області станом на 01.01.2016 вартість земельної ділянки (паю) становить 112236,85 грн з врахуванням коефіцієнтів індексації к=3,997х1,2 та к=1,756 (а.с.61).

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області від 06.02.2017 №32-1623-99.1-137/2-17 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області станом на 01.01.2017 вартість земельної ділянки (паю) становить 112236,85 грн з врахуванням коефіцієнтів індексації к=3,997х1,2 та к=1,756 (а.с.62).

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області від 02.03.2020 №99/114-20 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 3,75, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області (СТОВ Хлібороб ) у 2016,2017,2018 році становила 112236,85 грн з врахуванням коефіцієнтів індексації 3,997х1,756х1,2 грн (а.с.63).

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

У відповідності до ст.ст. 21-23 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 цього Закону).

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З поданих відповідачем розрахунків нарахування орендної плати по договорам оренди земельних ділянок площею 3,70 га та площею 3,5748 га вбачається, що ОСОБА_1 в 2016 році повинно бути виплачено орендну плату в розмірі 2572,62, фактично було виплачено 4518,00 грн; в 2017 році повинно бути виплачено орендну плату в розмірі 5145,24 грн, фактично було виплачено 9035,00 (а.с. 75). З цих же розрахунків вбачається, що в графі Фактично виплачено суми за 2018 рік не вказані. Представник відповідача Назаревич І.Р. пояснив, що в даній таблиці вказано запланована підприємством збільшена сума до видачі та з урахуванням плати за майбутній період, тобто сплачені в 2016 -2017 роках суми 2572,62 грн за 2016 рік та 9035,00 грн за 2017 рік включають в себе і орендну плату за 2018 рік. Це було зроблено для заохочення пайовиків до подальших договірних відносин та не суперечить умовам договорів оренди.

Те, що в 2018 році ОСОБА_1 не отримувала від СТОВ Хлібороб орендну плату підтверджується і Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.28).

Відповідно до пункту 11. 1 договорів оренди, зміна умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Судом встановлено, що протягом 2016-2018 років позивачка ОСОБА_1 не зверталася до орендаря з письмовою вимогою про зміну умов договору у частині розміру орендної плати чи нормативної грошової оцінки землі.

Суд не приймає пояснення представника відповідача Назаревича І.Р. щодо того, що в 2016-2017 роках орендну плату позивачці ОСОБА_1 було виплачено в збільшеному розмірі на підставі п. 4.7 договору, і ці суми включають також і орендну плату за 2018 рік, оскільки відповідно до п.4.7 договорів оренди внесення плати за майбутній період можливе тільки за додатковою згодою сторін. Відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Беркути В.Л. , не спростованих стороною відповідача, ніякої згоди про виплату орендної плати за майбутній період між сторонами не було. Так само судом не приймається і твердження представника відповідача щодо того, що самим прийняттям вказаної суми позивач визнав цей факт, оскільки воно суперечить п.4.7 договорів оренди.

Зазначена в наданих розрахунках нарахованої орендної плати - запланована підприємством збільшена сума до видачі та з урахуванням плати за майбутній період судом не приймається з цих же підстав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виплата орендної плати в підвищеному розмірі в 2016-2017 роках орендодавцю ОСОБА_1 не може вважатися переплатою орендної плати, яка враховує і виплату орендної плати за 2018 рік, а може лише бути розцінено судом як добровільне збільшення орендарем її розміру.

В договорах оренди № 183 від 01.01.2006, щодо земельної ділянки площею 3,70 га та № 184 від 01.01.2006 щодо земельної ділянки площею 3,57 га зазначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 33994,29 грн.

Відповідно до п.4.1 договорів оренди землі за користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 2% від вартості земельної ділянки, що становить 679,88 грн.

Додатковими угодами від 10 листопада 2009 року, укладеними між орендодавцями ОСОБА_3 та орендарем СТОВ Хлібороб в особі директора ОСОБА_6., від 11 грудня 2009 року, між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ Хлібороб в особі директора ОСОБА_6. п.п.4.1 п. 4 Орендна плата був викладений в наступній редакції: п.п.4.1 За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% (п`ять) від вартості земельної ділянки.

Пунктом 4.2 договору зазначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексу інфляції.

Верховний Суд в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 525/301/16-ц дійшов висновку, що при наявності умов договору, які сторони добровільно погодили, про визначення остаточного розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, такий розмір має визначатись із застосуванням визначеного індексу інфляції.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджено представником позивача в судовому засіданні позивачем обраховування суми заборгованості здійснювалося, виходячи із визначеної додатковими угодами до договорів оренди земельної ділянки орендною платою в розмірі 5% від вартості земельної ділянки (33994,29 грн), що становить 1699,72 грн.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як стверджує позивач, відповідач з моменту укладання договорів і до цього часу обчислював розмір орендної плати за земельні ділянки позивача без урахування індексів інфляції, що призвело до виплати орендної плати не в повному обсязі та утворення заборгованості.

В той же час суд не погоджується з розрахунком позивача в частині того, що при обрахунку орендної плати слід враховувати індекси інфляції з січня 2006 року, тобто з дати укладення договорів оренди, оскільки заборгованість позивачка просить стягнути за 2016-2018 роки.

За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за рік становив: у 2016 році - 112,4%, у 2017 році - 113,7%

Відповідно орендна плата за кожний поточний рік розраховується як добуток розміру орендної плати за минулий рік та індексу інфляції.

Орендна плата з урахуванням індексу інфляції мала б становити в 2016 році не менше - 1910,49 грн. (1699,72 х 112,4%), в 2017 році - 1932,58 грн. (1699,72 х 113,7%), а за два договори в 2017 році - 3865,16 грн.

Фактично нарахована позивачу орендна плата за договором оренди становила в 2016 році - 3195,81 грн, в 2017 році - 6391,62 грн (за два договори оренди).

Таким чином, з огляду на вказані розрахунки орендна плата збільшувалась на більшу величину ніж індекс інфляції. Отже, в задоволенні позову про стягнення орендної плати за 2016 рік та за 2017 рік слід відмовити.

В той же час, враховуючи відмову відповідача сплачувати ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік, враховуючи переплату, яка існує на думку представника відповідача, суд приходить до висновку, що за 2018 рік орендна плата повинна бути сплачена позивачці ОСОБА_1 , враховуючи наступне.

В договорах оренди сторони узгодили розмір орендної плати - 1699,72 грн.

За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за 2018 рік становив 109,8%.

З урахуванням індексу інфляції орендна плата в 2018 році мала б становити не менше - 1866,29 грн (1699,72 х 109,8%).

З огляду на це на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідача орендна плата за 2018 рік в сумі 3732 (три тисячі сімсот тридцять дві) грн 58 коп. (1866,29*2) за дві земельні ділянки. Сума, яка підлягає стягненню, визначена судом без сплати податків і обов`язкових платежів, оскільки вони підлягають стягненню при виплаті орендної плати у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача ТОВ АФГ Еліта підлягають стягненню втрати від інфляції за час прострочення в сумі 31 грн 73 коп., які розраховується за формулою:

(Індекс інфляції) - добуток щомісячних індексів за відповідний період

(Збитки від інфляції) = (Сума боргу) (Індекс інфляції) / 100% - (Сума боргу)

Розрахунок: 3732,58 (сума боргу) х 101,70 % ( сукупний індекс інфляції за час з 1 квітня 2019 року по 04 листопада 2019 року) / 100 % - 3732,58 (сума боргу) = 63,45 грн.

Три проценти річних від простроченої суми: 3732,58 х 3,00% / 100 % / 365 х 217 (кількість днів) = 66,57 грн.

У відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні представником відповідача Назаревичем І.Р. заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за 2016 рік та пені.

Щодо застосування позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за 2016 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256,257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимоги про стягнення орендної плати застосовується загальна позовна давність.

Пунктом 4.3 договорів оренди передбачено, що орендна плата вноситься в строки до 1 квітня наступного року. Таким чином, права позивача за цією вимогою вважаються порушеними з настанням 1 квітня 2017 року. Отже, відлік трирічного строку позовної давності розпочинається саме з цієї дати.

До суду позивачка звернулася 04 листопада 2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

Щодо застосування спеціальної позовної давності до вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно п. 4.11 у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від прострочення суми за кожен день прострочення.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання, не обмежується.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 18 травня 2016 року по справі №6-474цс16.

До суду позивачка звернулася 04 листопада 2019 року.

Пеню слід розраховувати відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті Національного Банку України, за період з 04 листопада 2018 року до 03 листопада 2019 року із розміру невиплаченої орендної плати за 2018 рік по двом договорам оренди в сумі 3732,58 грн наступним чином:

за період з 04 листопада 2018 року по 25 квітня 2019 року: 3732,58 х 36,00 % (подвійна облікова ставка) / 100 / 365 (днів) x 172 (кількість днів у періоді) = 633,21 грн;

за період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року : 3732,58 х 35,00 % / 100 / 365 x 83 = 297,07 грн;

за період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року 3732,58 х 34,00 % / 100 / 365 x 48 = 166,89 грн;

за період з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року 3732,58 х 33,00 % / 100 / 365 x 48 = 161,98 грн;

за період з 25 жовтня 2019 року по 03 листопада 2019 року 3732,58 х 31,00 % / 100 / 365 x 9 = 28,53 грн.

Всього - 633,21+297,07+166,89+161,98+28,53=1287,68 грн.

Таким чином з відповідача ТОВ АФГ Еліта на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за договорами оренди від 01 січня 2006 року №183 та №184 на суму 5150,28 грн, з яких сума основного боргу (не виплачена орендна плата за 2018 рік з урахуванням інфляції на підставі двох договорів оренди) - 3732,58 грн, пеня за прострочення сплати орендної плати - 1287,68 грн, втрати від інфляції за час прострочення - 63,45 грн, три проценти річних від простроченої суми - 66,57 грн.

В задоволенні іншої частини позовний вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції про сплату судового збору від 04.11.2019 року №28817429-1 АТ Креді Агріколь Банк вбачається, що позивачкою при зверненні до суду з даним цивільним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн (а.с.1).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в сумі 5085,28 грн, тобто 16,82% від суми позову, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в розмірі 127,63 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 15, 21-24 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 15, 409, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб про стягнення заборгованості з орендної плати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб на користь ОСОБА_1 5150 (п`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень 28 коп., з яких сума основного боргу (не виплачена орендна плата за 2018 рік з урахуванням інфляції на підставі двох договорів оренди) - 3732,58 грн, пеня за прострочення сплати орендної плати - 1287,68 грн, втрати від інфляції за час прострочення - 63,45 грн, три проценти річних від простроченої суми - 66,57 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі (витрати по оплаті судового збору) в розмірі 129 грн 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

представник позивача - Беркута Владислав Леонідович , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю Хлібороб , місцезнаходження: 38400, м. Решетилівка Полтавської області, вул. Петровського, буд. 41, код ЄДРПОУ 03769882;

представник відповідача - Назаревич Ігор Ростиславович, робоча адреса: 38400, м. Решетилівка Полтавської області, вул. Джерельна, 41.

Повний текст рішення складений 26 січня 2021 року.

Суддя Ю.В. Зіненко

СудРешетилівський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення20.01.2021
Оприлюднено26.01.2021
Номер документу94378452
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —546/1217/19

Ухвала від 12.05.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коломієць Ганна Василівна

Ухвала від 22.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коломієць Ганна Василівна

Постанова від 24.03.2021

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Прядкіна О. В.

Ухвала від 19.02.2021

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Прядкіна О. В.

Ухвала від 19.02.2021

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Прядкіна О. В.

Рішення від 20.01.2021

Цивільне

Решетилівський районний суд Полтавської області

Зіненко Ю. В.

Рішення від 20.01.2021

Цивільне

Решетилівський районний суд Полтавської області

Зіненко Ю. В.

Ухвала від 11.08.2020

Цивільне

Решетилівський районний суд Полтавської області

Зіненко Ю. В.

Ухвала від 07.11.2019

Цивільне

Решетилівський районний суд Полтавської області

Лизенко І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні