Постанова

від 24.03.2021 по справі 546/1217/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/1217/19 Номер провадження 22-ц/814/756/21Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 січня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Зіненка Ю.В. в м. Решетилівка

у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб про стягнення заборгованості з орендної плати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з вказаним позовом. Зазначала, що їй належить земельна ділянка площею 3,70 га, кадастровий номер - 5324255100:00:008:0150 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області.

01 січня 2006 року між позивачкою та СТОВ Хлібороб було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.11 грудня 2009 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 183 від 01 січня 2006 року.

Також після смерті свого батька ОСОБА_2 вона стала спадкоємцем земельної ділянки площею 3,5748, кадастровий номер 5324255100:00:008:0149, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області.01 січня 2006 року між ОСОБА_2 та СТОВ Хлібороб було укладено договір оренди №184 вказаної земельної ділянки. 10 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та СТОВ Хлібороб була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 184 від 01 січня 2006 року.

Вважає, що відповідач не належним чином виконував обов`язки щодо оплати орендної плати за користування вказаним и земельними ділянками. Просила стягнути з СТОВ Хлібороб на її користь заборгованість за орендну плату в сумі 30621,28 грн, що складається з заборгованості:

за 2016 рік -1973,87 грн (916,93 грн - орендна плата з урахуванням індексу інфляції,763,97 грн -пені, 221,53 грн -інфляції за весь час прострочення, 71,44 грн - 3% річних за весь час прострочення);

за 2017 рік - 6590,35 грн (3867,40 грн- орендна плата з урахуванням індексу інфляції, 2164,05 грн. - пені, 373,59 грн - інфляція за весь час прострочення, 185,31 - 3% річних за весь час прострочення);

за 2018 рік - 22057,06 грн ( 17866,37 грн - орендна плата з урахуванням індексу інфляції, 3693,69 грн - пені, 176,88 грн - інфляції за весь час прострочення, 30,12 грн - 3% річних за весь час прострочення).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб про стягнення заборгованості з орендної плати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок задоволено частково.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб на користь ОСОБА_1 5150,28 грн з яких сума основного боргу (не виплачена орендна плата за 2018 рік з урахуванням інфляції на підставі двох договорів оренди) - 3732,58 грн, пеня за прострочення сплати орендної плати - 1287,68 грн, втрати від інфляції за час прострочення - 63,45 грн, три проценти річних від простроченої суми - 66,57 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі (витрати по оплаті судового збору) в розмірі 129 грн 25 коп.

Рішення оскаржила ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні інших позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити повністю її позовні вимоги.

Вважає, що районний суд мав застосувати аналогію закону та при розрахунку орендної плати - Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ПЛ № 169183 від 23 грудня 2005 року належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,70 га, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 січня 2006 року між ОСОБА_1 СТОВ Хлібороб укладено договір оренди земельної ділянки № 183, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 3,70 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0150 для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури. Договір зареєстрований у Решетилівському районному відділенні Полтавської регіональної філії Центр ДЗК 18 червня 2007 року.

Згідно п.п. 3.1,4.1.,4.3 Договору договір укладено на 5 років починаючи з дати державної реєстрації і діє до 31 грудня 2010 року. За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 2 % від вартості земельної ділянки, що становить 679,88 грн. в строк до 1 квітня наступного року.

Відповідно до пункту 2.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33994, 29 грн.

Пунктами 4.2, 4.11 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексів інфляції. У разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від прострочення суми за кожен день прострочення.

11 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та СТОВ Хлібороб була укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № 183 від 01 січня 2006 року, відповідно до якої визначено що Договір укладається на термін 7 років, починаючи з дати державної реєстрації цієї Додаткової угоди. За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% від вартості земельної ділянки.

01 січня 2006 року між ОСОБА_2 СТОВ Хлібороб було укладено договір оренди земельної ділянки № 184, відповідно до якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,570 га, для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури, строком на 5 років, починаючи з дати державної реєстрації і діє до 31 грудня 2010 року. Орендна плата сплачується в розмірі 2 % від вартості земельної ділянки, що становить 679,88 грн в строк до 1 квітня наступного року. Договір зареєстрований у Решетилівському районному відділенні Полтавської регіональної філії Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 червня 2007 року.

10 листопада 2009 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем СТОВ Хлібороб була укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № 184 від 01 січня 2006 року, відповідно до якої визначено, що Договір укладається на термін 7 років, починаючи з дати державної реєстрації цієї Додаткової угоди. За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% від вартості земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадкоємцем якого згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом належної йому земельної ділянки, площею 3,5748 га, є позивачка ОСОБА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що СТОВ Хлібороб належним чином свої обов`язки по виплаті орендної плати за користування земельними ділянками площею 3,70 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0150 та площею 3,5748 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0149 не виконували, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Задовольняючи часткового позовні вимоги, районний суд своє рішення мотивував тим що позивачу за 2018 рік орендна плата за користування земельними ділянками площею 3,70 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0150 та площею 3,5748 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0149 СТОВ Хлібороб не була виплачена, тому підлягає виплаті ОСОБА_1 у розмірі 5150,28 грн, з яких сума основного боргу (не виплачена орендна плата за 2018 рік з урахуванням інфляції на підставі двох договорів оренди) - 3732,58 грн, пеня за прострочення сплати орендної плати - 1287,68 грн, втрати від інфляції за час прострочення - 63,45 грн, три проценти річних від простроченої суми - 66,57 грн.

Відмовляючи у стягненні заборгованості по орендній платі за 2016, 2017 роки, районний суд виходив з того, що фактичні виплати за цей період становили більшу величину ,ніж індекс інфляції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.24 даного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЗУ Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

В договорах оренди, укладених між сторонами, визначені всі істотні умови.

Так, пунктом 4.2 Договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексів інфляції.

З врахуванням цього та фактично виплачених сум, районний суд вірно зазначив, що зважаючи на індекс інфляції у 2016р. - 112,4% та у 2017р. - 113,7 %, орендна плата позивачу збільшувалась на більшу величину, ніж індекс інфляції.

Так, з наданих відповідачем розрахунків нарахування орендної плати по договорам оренди земельних ділянок площею 3,70 га та площею 3,5748 га вбачається, що ОСОБА_1 в 2016 році повинно бути виплачено орендну плату в розмірі 2572,62, фактично було виплачено 4518,00 грн;в 2017 році - 5145,24 грн,фактично було виплачено 9035 грн.( а.с.75).

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо застосування за аналогією закону приписів Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.1995р., адже зазначена Методика регулює не подібні відносини, що виникли із спору у даній справі між власником земельної ділянки та орендарем, а стосується зовсім інших правовідносин щодо механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства. Отже, це різні об`єкти власності: приватна та державна.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Розрахунки позивача, наведені в апеляційній скарзі на підставі вказаної Методики, не надавались суду першої інстанції, ним не перевірялись та не аналізувались, що відповідно до положень ч.3,6 ст.367 ЦПК України позбавляє суд апеляційної інстанції приймати до уваги дані твердження ОСОБА_1 .

Твердження апеляційної скарги про обчислення індексу інфляції кумулятивно з дати укладання договору оренди земельної ділянки суперечить умовам договорів, так як вони не передбачають автоматичного (без узгодження між сторонами ) перегляду розміру орендної плати в залежності від зміни нормативно-грошової оцінки землі.

Крім того, згідно п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: доходи громадян від здачі в оренду майна .

Таким чином, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.03.2021 р.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна