ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 1.380.2019.006676
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року м. Львів
16 год. 26 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О., представника позивача Бобера А.М., представників відповідача Пишника Ю.І. та Добрянського І.І., представників третіх осіб Городинського І.М., Могінської Т.А., Шумелди Р.Р., Шейхеда М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірської міської ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Громадської організації Київська міська єврейська громада , Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, Товариства з обмеженою відповідальністю Проектне об`єднання Укрзахідурбанізація про визнання протиправним та скасування рішення -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Самбірської міської ради Львівської області (далі - відповідач, Самбірська міська рада), у якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Самбірської міської ради Про затвердження містобудівної документації - детального плану території № 4 від 10.10.2019.
В обґрунтування зазначив, що позивач - фактичний землекористувач, є законним власником будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому має право оформити цю земельну ділянку в межах згідно з кадастровим планом в оренду відповідно до ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, ч. 2 ст. 19 Закону України Про оренду землі . Оскаржуваним рішенням частину земельної ділянки, на якій розміщено належні йому на праві приватної власності об`єкти нерухомого майна, самовільно відповідачем вилучено і віднесено до лісовкритих площ, внаслідок чого змінено межі, конфігурацію, категорію і цільове призначення земельної ділянки, а також позбавлено його права користування земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому нерухоме майно. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої Регламентом Самбірської міської ради, відтак таке рішення грубо порушує його законні права та інтереси.
Ухвалою суду від 13.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою від 17.12.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 11.02.2020 зобов`язано Самбірську міську раду Львівської області надати суду для огляду Генеральний план міста Самбора.
Ухвалою суду від 12.03.2020 допущено до участі у справі Громадську організацію Київська міська єврейська громада як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 30.04.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі залучено Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 28.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справу Товариство з обмеженою відповідальністю проектне об`єднання Укрзахідурбанізація як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 17.09.2020 відмовлено у задоволення клопотання Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 18.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Надав аналогічні усні пояснення, просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 4717ел від 26.05.2020). Зазначив, що відповідачем не порушено процедури прийняття оскаржуваного рішення, оскільки у 2015 році Самбірською міською радою прийнято рішення Про розробку детального плану території… , що стосується 28 кварталу. Це рішення № 40 від 26 лютого 2015 року та № 31 від 07 квітня 2015 року. Також зазначив, що рішенням № 21 від 10 червня 2014 року надано дозвіл на виготовлення позивачем документації, але не закріплено земельну ділянку за житловим будинком. Також вказав про те, що ОСОБА_1 не надав жодних документів, які б підтверджували факт володіння чи користування зазначеною земельною ділянкою за кадастровим номером 46109000000:13:028:0014. Щодо довідки № 9100152482019 від 12.06.2019, виданої на ім`я ОСОБА_1 , зазначив, що у ній у графі назва документа, на підставі якого виникло право власності або право користування зазначено відсутній , як відсутня інформація про категорію землі і цільове призначення земельної ділянки. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи - Громадської організації Київська міська єврейська громада , проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях (вх. № 40055 від 12.08.2020). Зазначив, що підставою позову вказано те, що позивач є законним землекористувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому не надано жодних документів, які б про це свідчили. Оскільки ні право власності, ні право оренди на земельну ділянку за цією адресою не зареєстровано, дана земельна ділянка є комунальною власністю і розпорядження цією земельною ділянкою від імені громади здійснює Самбірська міська рада Львівської області. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі
Представники третьої особи - Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, проти позову заперечили з підстав, викладених у поясненнях (вх. № 26217 від 26.05.2020). Вказали, що позивач, стверджуючи про те, що земельна ділянка, на якій розташовані належні йому будівлі та споруди ( АДРЕСА_1 ), входить в межі території, охопленої Детальним планом території, що затверджений оскаржуваним рішенням, не надав жодного доказу на підтвердження такого твердження.
Щодо тверджень про неоприлюднення оскаржуваного рішення, що позбавило позивача можливості подати пропозиції, спростовується опублікованими на сайті Самбірської міської ради оголошенням https://sambircity.gov.ua/ рішення: від 03 жовтня 2017 року № 9 Про розробку містобудівної документації - детального плану території обмеженої вул.. Коновальця, річкою Млинівка та межею зелених насаджень озера Молодіжного в межах 28 кварталу в м. Самборі (опубліковано 28.09.2017; від 10 жовтня 2017 року № 50 Про розробку містобудівної документації - детального плану території в межах 28 кварталу в м. Самборі ; від 19 липня 2016 року № 29 Про розробку містобудівної документації - детального плану території обмеженої вул. Купилева, проїздом між вулицями Купилева та Олени Пчілки, вул. О. Пчілки та межею Єврейського кладовища в межах 28 кварталу в м. Самборі (опубліковано 26.07.2016); проектом рішення сесії VII демократичного скликання Про розробку містобудівної документації - детального плану території обмеженої вул. Купилева, проїздом між вулицями Купилева та Олени Пчілки, вул. О. Пчілки та межею Єврейського кладовища в межах 28 кварталу в м. Самборі (опубліковано 16.05.2016). Просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд заслухав вступне слово представників сторін та інших учасників справи, дослідив матеріали справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та встановив таке.
Рішенням Самбірської міської ради Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 21 від 10.06.2014 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1400 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок частини земельної ділянки, якою користується ПМП Ліля , за його згодою на вилучення частини земельної ділянки житлової та громадської забудови комунальної власності ради, для надання в оренду.
Нотаріально засвідченою заявою ПМП Ліля надало згоду на вилучення земельної ділянки площею 1400 кв.м. для її передачі ОСОБА_1 з метою будівництва індивідуального житлового будинку.
Рішенням Самбірської міської ради Про затвердження матеріалів відведення земельних ділянок та надання їх в оренду № 82 від 18.07.2005 затверджено проекти відведення земельної ділянки ПМП Ліля , площею 0,28 га для будівництва групи садибних будинків по АДРЕСА_1 та вул. Коновальця , площею 1,5 га і надано в оренду терміном на 15 років.
У довідці № 9100152482019 від 12.06.2019 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями визначено, що кадастровий номер земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1442 га, відсутній. Також відсутній документ, на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право власності або користування земельною ділянкою, відсутня категорія земельної ділянки (а.с. 42).
Актом встановлення і узгодження меж земельної ділянки Самбірської міської ради від травня 2014 року (оригіналу немає, дати не видно, а.с. 46) встановлено і погоджено на місцевості межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом прийому-передачі межових знаків від 04.04.2019 ОСОБА_1 передано на зберігання межові знаки (а.с. 50).
Висновком головного архітектора м. Самбора Б.Медведика від серпня 2014 року (дати не видно, оригінал відсутній) підтверджено, що земельна ділянка, площею 1442 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 не має накладених сервітутів та встановлених обмежень на використання земельної ділянки (а.с. 66).
Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 7680 від 01.07.2019 встановлено, що земельна ділянка, площею 1442 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови; склад угідь: малоповерхова забудова, форма власності: комунальна (а.с. 67).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -4610973412019 від 16.09.2019, виданим на запит ОСОБА_1 державним кадастровим реєстратором, слідує, що земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 46109000000:13:028:0014. Категорія: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 69).
У протоколі засідання архітектурно-містобудівельної ради по розгляду детального плану території, обмеженої вул. О.Пчілки, межею колишнього єврейського кладовища, Самбірської ЦРЛ, вул. Дорошенка -бічна та межею колишнього єврейського кладовища в межах 28 кварталу в м. Самборі від 23.07.2018, зазначено про вирішення: Детальний план території обмеженої вул. О. Пчілки, межею колишнього єврейського кладовища, Самбірської ЦРЛ, вул. Дорошенка -бічна та межею колишнього єврейського кладовища в межах 28 кварталу в м. Самборі виконавцю виконати в повному обсязі, у відповідності до ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території із зауваженнями членів архітектурно-містобудівної ради та подати на розгляд постійної комісії з питань землекористування, будівництва, архітектури, охорони довкілля та благоустрою.
Розпорядженням міського голови м. Самбора № 217-р від 25.09.2019 скликано 56 сесію Самбірської міської ради VII демократичного скликання на 10 жовтня о 10:00 год.
Рішенням Самбірскої міської ради Про затвердження містобудівної документації - детального плану території № 4 від 10.10.2019 вирішено:
- затвердити містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої вулицями Дорошенка-бічна, Дорошенка, Братів Бережницьких, Коновальця, Купилева, р. Млинівка та О.Пчілки (в районі озера Молодіжне ), в межах 28 кварталу в м. Самборі;
- затверджену рішенням Самбірської міської ради від 31 липня 2018 року № 9 містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої вул. О. Пчілки, межею колишнього єврейського кладовища, Самбірської ЦРЛ, вул. Дорошенка-бічна та межею колишнього єврейського кладовища в межах 28 кварталу в м. Самборі, проектована територія якої є складовою частиною зазначеної в п. 1 документації, вважати такою, що втратила чинність.
У мотивувальній частині рішення зазначено, що його прийнято з метою визначення планувальної організації та впорядкування території в районі озера Молодіжне для забезпечення належного права громадян на відпочинок, дозвілля, керуючись п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 8, 10, 19, 21, 24, 25, 26, 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 12, 39 Земельного кодексу України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні , ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території .
Позивач вважає це рішення Самбірської міської ради безпідставним, необґрунтованим, неправомірним, відтак звернувся до суду із цим позовом про його скасування.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
За приписами частин першої-третьої статті 8 цього ж Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Як передбачено частиною першою статті 16 Закону № 3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частинами першою-третьою статті 18 Закону № 3038-VI передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.
Відповідно до частини 8 зазначеної статті план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Як передбачено частиною восьмою статті 19 Закону № 3038-VI, детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно з ч. 10 зазначеної статті внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 107 від 12.03.2012) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.
Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; -визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.
Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території , детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об`єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об`єкти, гори, яри, ліси). Примітка 2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту).
Отже, генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім цього, детальний план території не може суперечити плану зонування.
Судом встановлено, що Самбірською міською радою 10 жовтня 2019 року прийнято рішення № 4 Про затвердження містобудівної документації - детального плану території , яким затверджено містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої вулицями Дорошенка-бічна, Братів Бережницьких, Коновальця, Купилева, р. Млинівка та О.Пчілки (в районі озера Молодіжне ) в межах 28 кварталу в м. Самборі.
Позивач вважає, що таким рішенням Самбірської міської ради порушено його право власності та користування. На підтвердження факту набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку подав такі документи: рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.08.2013 у справі № 452/2572/13-ц; постанову Самбірського відділу поліції від 11.0.2020 про закриття кримінального провадження № 12019140290000125; висновок експерта № 1565/2055 від 21.07.2020; копію рішення Самбірської міської ради Про розробку містобудівних обґрунтувань на розташування кварталів садибної забудови в районі вулиць Коновальця, Дорошенка, Шухевича № 27 від 14.09.2004; копію висновку Самбірського міського відділу містобудування та архітектури від 25.11.2004; копію рішення Самбірської міської ради Про затвердження містобудівних обґрунтувань на розташування кварталів садибної забудови в районі вулиць Коновальця, Дорошенка № 43 від 11.01.2005; копію рішення Самбірської міської ради Про встановлення межі Аквапарку в районі вулиці Дорошенка № 42 від 11.01.2005; копію опорного плану без дати його виготовлення та затвердження; проект відводу на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 без зазначення кадастрового номеру.
Відповідач надав копії графічних частин містобудівної документації, а саме: Генерального плану; детального плану території, пояснювальну записку та письмові пояснення від 14.01.2021.
Судом встановлено, що згідно з витягом № 8776978 від 02.09.2013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.08.2013 у справі № 452/2572/13-ц зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 75,8 кв.м.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.08.2013 у справі № 452/2572/13-ц визнано за ОСОБА_1 , який зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , право власності на індивідуальний житловий будинок - загальною площею 75,8 кв.м, житловою площею 39,1 кв.м та басейн по АДРЕСА_1 .
Судом також встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради № 112 від 25.03.2009 ОСОБА_1 було дозволено виділити в окреме будинковолодіння площею 1000 кв.м будівлю бані та басейн з присвоєнням вуличного номеру АДРЕСА_1 з переобладнанням будівлі бані під житло з розробкою проектної документації і погодженням її в установленому порядку.
На підставі такого рішення позивачем було розроблено проектну документацію та у 2009 році збудовано індивідуальний житловий будинок, загальною площею 75,8 кв.м, житловою площею 39,1 кв.м та басейн. Судом визнано право власності за ОСОБА_1 на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була йому відведена. При цьому, судом не встановлено на якій саме земельній ділянці збудовано згаданий будинок (відсутній кадастровий номер та/або географічні координати).
З технічного паспорта, інвентарний № 6523 від 2009 року, слідує, що житловий будинок та басейн розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; дата будівництва - 2009 р.; на земельній ділянці, площею 1000 кв.м, згідно з експлікацією - площа забудови будинку 52,1 кв.м + 11,5 кв.м, площа басейну - 30,4 кв.м; відмітки про самовільне будівництво та дані про наявність прав землекористування відсутні.
Рішенням Самбірської міської ради Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 21 від 10.06.2014 надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , площею 1400 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок частини земельної ділянки, якою користувалося ПМП Ліля , за його згодою на вилучення та частини земельної ділянки житлової та громадської забудови комунальної власності ради для надання в оренду.
На пропозицію суду надати правовстановлюючі документи, відповідно до яких земельна ділянка перебувала в користуванні ПМП Ліля , позивачем таких не надано; відсутня така інформація і в нотаріально посвідченій заяві від 13.06.2014, посвідченої приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу.
Зі змісту нотаріально посвідченої заяви від 13.06.2014 слідує, що ПМП Ліля дає згоду на вилучення земельної ділянки площею 800 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 для передачі її ОСОБА_1 з метою будівництва житлового будинку.
Позивачем подано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розроблений ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим № 4610900000:13:028:0014 (Т. І, а.с. 30-68).
У проекті наявні такі документи: пояснювальна записка; завдання на виконання робіт від 13.03.2018; заява клопотання на виготовлення проекту землеустрою від 13.03.2019; заява-договір № 60/18 від 13.03.2018; схема земельної ділянки; схема планової знімальної основи; фрагмент генерального плану від 30.05.2014; кадастровий план земельної ділянки з координатами поворотних точок та експлікацією земель; відомість про обчислення площі земельної ділянки; звіт геодезичних вимірів; довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сформована за даними сертифікованого інженера-землевпорядника), № 9100152482019 від 19.06.2019 (довідка не підписана, орган, який її видав не вказаний); акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від травня 2014 р.; абрис встановлення меж земельної ділянки; список межових знаків переданих на зберігання; креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість); дані щодо прив`язки поворотних точок меж земельної ділянки до геодезичного пункту ДГМ України; акт перевірки і прийомки виконаних проектно-пошукових робіт по виготовленню технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); перелік обмежень щодо використання земельної ділянки; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; висновок Самбірського міського відділу архітектури і містобудування про відсутність сервітутів та обмеження використання № 1/1-401 від травня 2014 р.; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання № 040719 від 04.07.2019; висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 7680 від 01.07.2019; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (без дати, на бланку, що містить виправлення в назві органу видачі).
Поземельна книга на земельну ділянку кадастровий № 4610900000:13:028:0014 відкрита 16.09.2019 містить: кадастровий план земельної ділянки; експлікацію земельних угідь, відповідно до якої на земельній ділянці наявні чотири об`єкти нерухомого майна - малоповерхова забудова, площами: 0,0031 га, 0,0070 га, 0,0035 га і 0,1306 га; відомості про земельну ділянку, серед яких відсутні відомості про нормативно-грошову оцінку земель, а також зазначено, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; кадастровий план земельної ділянки; координати поворотних точок меж земельної ділянки (Т. І, а.с. 72-76).
Із витягу з Державного земельного кадастру від 16.09.2019 судом встановлено, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; документація із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 13.03.2018 р., ФОП ОСОБА_2 .
Також суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про те, що акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 2014 року виготовлено до розроблення проектної документації, договір на виготовлення якої укладено 13.03.2018 за № 60/18, що суперечить вимогам статті 50 Закону України Про землеустрій .
На неодноразову пропозицію суду подати документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою за кадастровим № 4610900000:13:028:0014 позивач таких документів не надав; в останньому судовому засіданні повідомив суд про їх відсутність.
Щодо постанови Самбірського відділу поліції від 11.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12019140290000125 суд зазначає, що така не є доказом наявності речових прав на земельну ділянку та не є підставою для звільнення від доказування з урахуванням вимог статті 78 КАС України.
Частинами 1, 2 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В силу вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Щодо долученого до матеріалів справи висновку експерта № 1565/2055 від 21.07.2020 за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи суд зазначає, що із змісту вступної частини висновку слідує, що проведення такої експертизи призначено постановою слідчого СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області від 20.02.2019 у кримінальному провадженні № 12019140290000125. Оскільки вказаний висновок виготовлено на замовлення особи, яка не є учасником справи та з питань, які не стосуються предмета спору, суд не оцінює його як доказ у цій справі з огляду на те, що він не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 73, 74 КАС України щодо належності та допустимості доказів, а також проведений не у порядку та не у спосіб, що визначені ст.ст. 101-106 КАС України.
Долучені до матеріалів справи рішення Самбірської міської ради Про розробку містобудівних обґрунтувань на розташування кварталів садибної забудови в районі вулиць Коновальця, Дорошенка, Шухевича № 27 від 14.09.2004; рішення Самбірської міської ради Про затвердження містобудівних обґрунтувань на розташування кварталів садибної забудови в районі вулиць Коновальця, Дорошенка в„– 43 від 11.01.2005 та рішення Самбірської міської ради Про встановлення межі Аквапарку в районі вулиці Дорошенка № 42 від 11.01.2005 стосувалися надання дозволу на розробку містобудівних обґрунтувань на розташування кварталів садибної забудови, їх затвердження та надання дозволу на ведення проектно-пошукових робіт на проектування кварталів садибної забудови ПМП Ліля та Самбірської міської ради, тобто, по суті є передпроектною документацією, де також вказано орієнтовне місце розташування без зазначення адрес, кадастрових номерів, інших прив`язок до місцевості тощо.
Позивачем також подано копії таких документів: рішення Самбірської міської ради Про затвердження містобудівних обґрунтувань на розташування кварталів садибної забудови в районі вулиць Коновальця, Дорошенка в„– 43 від 11.01.2005; рішення Самбірської міської ради Про встановлення межі Аквапарку в районі вулиці Дорошенка № 42 від 11.01.2005; опорного плану без дати його виготовлення та затвердження.
Графічна частина проекту відводу на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, не може бути належним та допустимим доказом, оскільки стосується іншої адреси, ділянки іншою площею, без зазначення кадастрового номера, без дати виготовлення та за відсутності доказів затвердження.
З наведених документів також слідує, що вони не стосуються позивача ОСОБА_1 , а ПМП Ліля та Самбірської міської ради.
Зважаючи на те, ні у висновку, ні в рішеннях не вказано точного місця розташування земель для яких виготовлялося містобудівне обґрунтування, на різницю у площах земельної ділянки, право на яку захищає позивач, встановити відношення даного документу до предмету спору неможливо.
Містобудівна документація, відповідно до ст. 17 ЗУ Про основи містобудування № 2780-XII від 16.11.1992 (у редакції, чинній станом на день складення висновку) є основою для підготовки даних для розробки землевпорядної документації.
Як уже зазначалося вище, документація із землеустрою на відведення земельної ділянки № 4610900000:13:028:0014, загальною площею 0,14 га, не затверджена, законні підстави для використання таких документів як доказів порушення прав позивача у цій справі відсутні.
Представник позивача також стверджує, що детальний план території, затверджений оспорюваним рішенням, охоплює земельну ділянку за кадастровим № 4610900000:13:028:0014. На підтвердження такого твердження посилається на лист Управління з контролю за використанням та охороною земель № К-59/0-307/6-20 від 27.03.2020, акт перевірки № 107-ДК/73/АП/09/01/-20 від 28.02.2020 та клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства, адресоване голові Самбірської міської ради від 16.03.2020.
Зі змісту таких документів слідує, що перевірку проведено Управлінням з контролю за використанням та охороною земель.
Статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель № 963-IV від 19.06.2003 визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Проведення перевірок у інших сферах законом не передбачено.
Таким чином, орган, що провів перевірку не наділений повноваженнями для проведення перевірки з питань містобудування, а також не наділений правами на проведення робіт із землеустрою. Зі змісту наданих суду документів неможливо встановити, чи досліджувалось питання пересікання або накладання меж земельних ділянок. Якщо так, то в який спосіб встановлено викладені у перелічених документах порушення.
Обстеження земельної ділянки відповідно до ст. 1 Закону України Про землеустрій № 858-IV від 22.05.2003 є одним із видів робіт із землеустрою.
Роботи із землеустрою відповідно до ч. 2 ст. 26, ст. 66 цього Закону мають право проводити: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами - землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Зі змісту зазначених вище документів неможливо встановити наявність кваліфікаційних документів в особи, яка проводила перевірку.
Право на проведення перевірок у сфері містобудування, в тому числі щодо законності містобудівної документації, належить іншому органу, який до участі у проведенні перевірки залучений не був.
Частинами 1, 2 статті 41-1 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, Управління з контролю за використанням та охороною земель не наділено повноваженнями на проведення перевірок з питань дотримання містобудівного законодавства, в тому числі, законності детальних планів територій та рішень про їх затвердження.
Таким чином, з документів на земельну ділянку, право користування та розпорядження якою, за твердженням позивача, порушено спірним рішенням, є лише дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, документація із землеустрою та поземельна книга, що свідчить лише про реєстрацію земельної ділянки як об`єкта речових прав, та в якій вказано, що право власності та користування на земельну ділянку не зареєстровані.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц надала висновки з питань наявності (відсутності) порушення прав (інтересів) особи, якій першій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку; правових наслідків надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.
Відповідно до висловленої Великою Палатою правової позиції розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.
Зважаючи на те, що документація із землеустрою на земельну ділянку за кадастровим № 4610900000:13:028:0014, розроблена на замовлення ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку не затверджена, Самбірською міською радою в користування ОСОБА_1 не передана, договір оренди між сторонами не укладено, - позивач не набув прав на земельну ділянку за кадастровим № 4610900000:13:028:0014.
Таким чином, позивач не довів наявність речових прав на земельну ділянку, як і не надав належних і допустимих доказів існування об`єктів нерухомого майна.
Право на звернення до суду та способи судового захисту визначено ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, судовому захисту підлягають наявні порушені права та/або охоронювані законом інтереси позивача. Адміністративним процесуальним правом встановлено обов`язок відповідача довести правомірність свого рішення, в той же час, доказування наявності прав, за захистом яких звернувся позивач, покладено на позивача.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб. Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд при розгляді справи враховує правові висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 18.08.2016 у справі № 826/2706/15.
Таким чином, у першу чергу при розгляді цієї справи необхідно встановити наявність порушення відповідачем своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю прав чи законних інтересів позивача, тобто, наявність в останнього права на позов у матеріальному розумінні.
Суд також зазначає, що Генеральний план м. Самбора було затверджено 1976 року та з часу затвердження зміни до нього не вносилися. У судовому засіданні судом оглянуто Генеральний та детальний плани території м. Самбора Львівської області та встановлено, що детальний план відповідає генеральному.
Щодо твердження позивача про зміну категорії земельної ділянки з кадастровим № 4610900000:13:028:0014 судом встановлено, що внаслідок затвердження детального плану зміна такої не відбулася. Відомості про цільове призначення земельних ділянок у генеральному та детальному планах не зазначаються.
Наявний у матеріалах справи витяг з Державного земельного кадастру із зазначенням категорії земель землі житлової та громадської забудови із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не є належним доказом зміни категорії та цільового призначення землі, оскільки присвоєння земельній ділянці кадастрового номера здійснюється в процесі виготовлення проектної документації та не містить посилання на правовстановлюючі документи.
Із викопіювання Генерального плану м. Самбора судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах зелених насаджень (Т. І, ас. 181-184).
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на позов у матеріальному розумінні, оскільки він не довів порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Самбірської міської ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадської організації Київська міська єврейська громада , представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, Товариства з обмеженою відповідальністю Проектне об`єднання Укрзахідурбанізація про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.01.2021.
Суддя Р.П. Качур
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2021 |
Номер документу | 94382533 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Святецький Віктор Валентинович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Святецький Віктор Валентинович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Святецький Віктор Валентинович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні