Постанова

від 08.06.2021 по справі 1.380.2019.006676

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006676 пров. № А/857/5310/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., ,

з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 1.380.2019.006676 (головуючий суддя Качур Р.П., час ухвалення 16 год. 26 хв., м. Львів, повний текст рішення складений 22 січня 2021 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Самбірської міської ради Львівської області, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Громадська організація ,,Київська міська єврейська громада» , Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, товариство з обмеженою відповідальністю ,,Проектне об`єднання ,,Укрзахідурбанізація» , про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

12 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Самбірської міської ради ,,Про затвердження містобудівної документації - детального плану території» № 4 від 10.10.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він (позивач) є фактичним землекористувачем та законним власником будівель і споруд, які розташовані на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому має право оформити цю земельну ділянку в межах норм згідно з кадастровим планом в оренду відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 19 Закону України ,,Про оренду землі» .

Оскарженим рішенням міської ради частину земельної ділянки, на якій розміщені належні йому на праві приватної власності об`єкти нерухомого майна, самовільно відповідачем вилучена і віднесена до лісовкритих площ, внаслідок чого змінені межі, конфігурація, категорія і цільове призначення земельної ділянки, а також він позбавлений права користування земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому нерухоме майно. Вважає, що оскаржене рішення прийняте з порушенням процедури, встановленої Регламентом Самбірської міської ради, відтак таке рішення грубо порушує його законні права та інтереси.

Рішенням від 14 січня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його необґрунтованим та незаконним, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Свою апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у по зивача права на позов у матеріальному розумінні, оскільки він не довів порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням відповідача, у зв`язку із чим в задово ленні позову відмовлено.

Посилаючись на висновки Верховного суду, ОСОБА_1 доводить, що отримання ним дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд для надання в оренду на підставі рішення від 10 червня 2014 року № 21 Самбірської міської ради Львівської області ,,Про надання дозволу на складання проектів землеустрою тол о відведення земельних ділянок» , реалізація цього рішення шляхом складення та погодження проекту землеустрою, формування за його заявою земельної ділянки (проведено реєстрацію у державному кадастрі земельних ділянок, присвоєно кадастровий номер), подача проекту землеустрою на затвердження в Самбірську міську раду, очевидна протиправна бездіяльність Сам бірської міської ради (відсутність будь-якого реагування протягом майже півтора року на заяву від 19 вересня 2019 року про затвердження проекту землеустрою) дає правомірні та законні очікування, що після розробки проекту землеустрою спірна земельна ділянка може бути надана в оренду, та відповідно оформлені правовідносини оренди земельної ділянки, а відтак виникає право на захист цього законного інтересу, що може бути предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, позивач має право на одержання вказаної земельної ділянки у користу вання, адже є власником будівель і споруд, що розміщені на цій земельній ділянці, та отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовив такий проект та подав його на затвердження, а відтак має правомірні, небезпідставні сподівання та зако нні очікування, щодо оформлення правовідносин оренди земельної ділянки, тобто, має право на захист цього законного інтересу в судовому порядку, а тому оскаржене рішення відповідача про затвердження детального плану території порушує законні інтереси позивача.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Самбірська міська рада Львівської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошує на тому, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц у разі неотримання в користування земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат. Оскільки документація із землеустрою на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку Самбірською міською радою не затверджена, в користування ОСОБА_1 не передана, договір оренди між сторонами укладений, а тому позивач не набув прав на спірну земельну ділянку.

Таким чином, позивач не довів наявність речових прав на земельну ділянку, як і не надав належних та допустимих доказів існування об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Громадська організація ,,Київська міська єврейська громада» подала пояснення, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого позивачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи - Громадської організації ,,Київська міська єврейська громада» заперечили вимоги апеляційної скарги за їх безпідставності та просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники третіх осіб - Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу та товариства з обмеженою відповідальністю ,,Проектне об`єднання ,,Укрзахідурбанізація» в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

При цьому колегія суддів відхиляє клопотання третьої особи - Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи уже двічі відкладався за клопотання цієї третьої особи. Крім того, представники третьої особи в судовому засіданні, яке відбулось 20 квітня 2021 року, надавали суду пояснення щодо обставин справи та заперечення на апеляційну скаргу позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Самбірської міської ради ,,Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» № 21 від 10.06.2014 наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1400 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок частини земельної ділянки, якою користується ПМП ,, ОСОБА_2 » , за згодою останнього на вилучення частини земельної ділянки житлової та громадської забудови комунальної власності ради, для надання в оренду.

Нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_3 ,, ОСОБА_2 » надало згоду на вилучення земельної ділянки площею 1400 кв.м. для її передачі ОСОБА_1 з метою будівництва індивідуального житлового будинку.

Рішенням Самбірської міської ради ,,Про затвердження матеріалів відведення земельних ділянок та надання їх в оренду» № 82 від 18.07.2005 затверджені проекти відведення земельної ділянки АДРЕСА_2 » , площею 0,28 га для будівництва групи садибних будинків на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , площею 1,5 га і надано в оренду терміном на 15 років.

У довідці № 9100152482019 від 12.06.2019 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями визначено, що кадастровий номер земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1442 га, відсутній. Також відсутній документ, на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право власності або користування земельною ділянкою, відсутня категорія земельної ділянки (т.1 а.с. 42).

Актом встановлення і узгодження меж земельної ділянки Самбірської міської ради від травня 2014 року (оригіналу немає, дати не видно, т.1 а.с. 46) встановлено і погоджено на місцевості межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом прийому-передачі межових знаків від 04.04.2019 ОСОБА_1 передані на зберігання межові знаки (т.1 а.с. 52).

Висновком головного архітектора м. Самбора Б. Медведика від серпня 2014 року (дати не видно, оригінал відсутній) підтверджено, що земельна ділянка, площею 1442 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 не має накладених сервітутів та встановлених обмежень на використання земельної ділянки (т.1 а.с. 66).

Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 7680 від 01.07.2019 встановлено, що земельна ділянка, площею 1442 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови; склад угідь: малоповерхова забудова, форма власності: комунальна (т.1 а.с. 67).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -4610973412019 від 16.09.2019, виданого на запит ОСОБА_1 державним кадастровим реєстратором, земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 присвоєний кадастровий номер 46109000000:13:028:0014. Категорія: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с. 69).

У протоколі засідання архітектурно-містобудівельної ради по розгляду детального плану території, обмеженої АДРЕСА_4 , межею колишнього єврейського кладовища, АДРЕСА_5 від 23.07.2018, зазначено про вирішення: Детальний план території обмеженої АДРЕСА_5 виконавцю виконати в повному обсязі, у відповідності до ДБН Б.1.1-14:2012 ,,Склад та зміст детального плану території» із зауваженнями членів архітектурно-містобудівної ради та подати на розгляд постійної комісії з питань землекористування, будівництва, архітектури, охорони довкілля та благоустрою.

Розпорядженням міського голови м. Самбора № 217-р від 25.09.2019 скликана 56 сесія Самбірської міської ради VII демократичного скликання на 10 жовтня о 10:00 год.

Рішенням Самбірскої міської ради ,,Про затвердження містобудівної документації - детального плану території» № 4 від 10.10.2019 вирішено:

- затвердити містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої вулицями Дорошенка-бічна, Дорошенка, Братів Бережницьких, Коновальця, Купилева, р. Млинівка та О.Пчілки (в АДРЕСА_6 ;

- затверджену рішенням Самбірської міської ради від 31 липня 2018 року № 9 містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої АДРЕСА_4 , межею колишнього єврейського кладовища, АДРЕСА_5 , проектована територія якої є складовою частиною зазначеної в п. 1 документації, вважати такою, що втратила чинність.

У мотивувальній частині рішення зазначено, що воно прийняте з метою визначення планувальної організації та впорядкування території в АДРЕСА_6 » для забезпечення належного права громадян на відпочинок, дозвілля, керуючись п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні» , статтей 8, 10, 19, 21, 24, 25, 29 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності» , статтей 12, 39 Земельного кодексу України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 ,,Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» , ДБН Б.1.1-14:2012 ,,Склад та зміст детального плану території» .

Вважаючи рішення Самбірської міської ради безпідставним, необґрунтованим, неправомірним, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що документація із землеустрою на відведення земельної ділянки № 4610900000:13:028:0014, загальною площею 0,14 га, не затверджена, законні підстави для використання таких документів як доказів порушення прав позивача у цій справі відсутні.

При цьому суд відхилив доводи представника позивача про те, що детальний план території, затверджений оспорюваним рішенням, охоплює земельну ділянку за кадастровим № 4610900000:13:028:0014, підтвердженням чого є лист Управління з контролю за використанням та охороною земель № К-59/0-307/6-20 від 27.03.2020, акт перевірки № 107-ДК/73/АП/09/01/-20 від 28.02.2020 та клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства, адресоване голові Самбірської міської ради від 16.03.2020. Підставою для відхилення таких доводів суд першої інстанції зазначив ту обставину, що перевірка проведена Управлінням з контролю за використанням та охороною земель, тобто, органом, який не наділений повноваженнями для проведення перевірки з питань містобудування, а також не наділений правами на проведення робіт із землеустрою.

Також суд зазначив, що зі змісту наданих суду документів неможливо встановити, чи досліджувалось питання пересікання або накладання меж земельних ділянок. Якщо так, то в який спосіб встановлено викладені у перелічених документах порушення.

Оскільки позивач не довів наявність речових прав на земельну ділянку, як і не надав належних і допустимих доказів існування об`єктів нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача права на позов у матеріальному розумінні з тих підстав, що позивач не довів порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскарженим рішенням відповідача.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, єдиною підставою для відмови у задоволенні позову є відсутність порушеного права позивача чи охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 40 Земельного кодексу (ЗК) України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина1).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина 2).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина 3).

За змістом ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина 2).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина 4).

Відповідно до частини 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 як власник об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 46109000000:13:028:0014, має право на отримання цієї земельної ділянки в оренду.

Для оформлення договору оренди з Самбірською міською радою ОСОБА_1 зобов`язаний вчинити ряд дій, визначених ст. 123 та ст. 186-1 ЗК України, зокрема, отримати дозвіл та виготовити проект землеустрою, погодити цей проект з міською радою.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004р. №18-рп/2004 розтлумачив поняття ,,охоронюваний законом інтерес» , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуа льного кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям ,,права» , як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Слушним є також посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року у справі № 707/2230/18, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що отримавши та реалізувавши відповідне рішення уповноваженого органу державної влади (розпорядження про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, на підставі якого виготовлено проект із землеустрою), позивач мав всі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною шостою статтею 186-1 ЗК України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таки чином, Верховний Суд констатував, що позивач мав правомірні очікування щодо оформлення правовідносин оренди земельної ділянки, оскільки ним було дотримано всю процедуру, яка передує укладенню договору оренди землі, і ця процедура не завершилась внаслідок протиправної бездіяльності Черкаської РДА.

Колегія суддів також визнає абсолютно вірними висновки суду першої інстанції, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб. Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Однак, констатуючи про недоведеність позивачем факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно протоколу № 82 від 29 жовтня 2019 року (т.1 а.с. 81) постійна комісія Самбірської міської ради з питань землекористування, будівництва, архітектури, охорони довкілля та благоустрою вирішила підготувати проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 46109000000:13:028:0014) та передати земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1442 га в оренду терміном на 5 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 .

Також комісія вирішила подати проект рішення на розгляд сесії із зауваженнями про те, що конфігурація земельної ділянки не відповідає детальному плану території, який затверджений рішенням Самбірської міської ради від 10.10.2019 р. № 4.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку що оскарженим рішенням Самбірської міської ради від 10.10.2019 р. № 4 ,,Про затвердження містобудівної документації - детального плану території» порушене право позивача на затвердження проекту землеустрою та отримання спірної земельної ділянки в оренду.

Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції покликався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, в якій Велика Палата Верховного Суду надала висновки з питань наявності (відсутності) порушення прав (інтересів) особи, якій першій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку; правових наслідків надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.

При цьому, суд першої інстанції не навів викладених у цій постанові висновків Великої Палати Верховного Суду про те, що позивач, який претендує на одержання спірної земельної ділянки в оренду, вправі вимагати проведення земельних торгів щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки державної власності, але наявність державної реєстрації права оренди відповідача створює перешкоди позивачу у реалізації його законного інтересу.

Тому Велика Палата Верховного Суду визнала, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовної вимоги до відповідача, спрямованої на скасування державної реєстрації права оренди відповідача.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що позивач вправі вимагати скасування рішення Самбірської міської ради, яким затверджений детальний план території, однак лише в частині, яка стосується його прав та інтересів, а саме: в частині земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 46109000000:13:028:0014.

Враховуючи, що на спірній земельній ділянці розташовані належні на праві власності ОСОБА_1 об`єкти нерухомості, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с. 26), а оскарженим рішенням Самбірської міської ради обжене право позивача на отримання цієї земельної ділянки в оренду для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, колегія суддів визнає правильним визнати протиправним та скасувати рішення Самбірської міської ради від 10.10.2019 р. № 4 ,,Про затвердження містобудівної документації - детального плану території» в частині накладення детального плану на земельну ділянку з кадастровим номером 46109000000:13:028:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому колегія суддів визнає помилковими доводи суду першої інстанції про те, що позивач не довів наявність речових прав на земельну ділянку, як і не надав належних і допустимих доказів існування об`єктів нерухомого майна.

Так, позивач не набув прав на земельну ділянка (права власності, користування чи оренди) і не може його набути, оскільки набуттю такого права перешкоджає оскаржене рішення міської ради. Наявність на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України саме відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має обов`язком доводити правомірність свого рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що саме міська рада мала б надати суду належні та допустимі докази відсутності на спірній земельній ділянці належних позивачу об`єктів нерухомого майна.

Однак, таких доказів міська рада суду не надала, хоча мала усі повноваження, компетенцію та можливість такі докази надати. Таким доказом, зокрема, міг бути складений відповідною комісією міської ради, у складі якої були б спеціалісти із питань землеустрою виконавчих органів міської ради, акт про відсутність на земельній ділянці з кадастровим номером 46109000000:13:028:0014 будь-яких об`єктів нерухомості.

Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов хибного висновку щодо безпідставності позовних вимог та відсутності правових підстав для задоволення позову.

В силу приписів ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому визнає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п.2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 1.380.2019.006676 скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Самбірської міської ради ,,Про затвердження містобудівної документації - детального плану території» № 4 від 10.10.2019 в частині накладення детального плану території на земельну ділянку з кадастровим номером: 46109000000:13:028:0014 загальною площею 0,1442 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 18.06.2021.