Постанова

від 20.01.2021 по справі 580/556/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/556/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 06.11.2020р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС про визнання протиправними дій та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, збільшення позовних вимог від 09.09.2020 просив суд:

- визнати протиправними дії щодо розірвання трудового договору між позивачем та Інформаційно-довідковим департаментом ДФС;

- скасувати наказ № 324-о від 30.09.2019 про звільнення позивача з Інформаційно-довідкового департаменту ДФС;

- скасувати наказ № 256-о від 30.09.2019 про призначення позивача до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати та стягнути недоотриману середньомісячну заробітну плату за жовтень, листопад, грудень 2019 року із розрахунку середньоденної заробітної плати 1104,98 грн у розмірі 50970,24 грн, з 01.01.2020 із розрахунку середньоденної заробітної плати 1202,22 грн по день ухвалення рішення у справі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує посиланням на норми права та практику судів адміністративної юрисдикції без зазначення у апеляційній скарзі без обґрунтування неправильності чи неповноти дослідження доказів і встановлення обставин у справі.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 20.01.2021 р. за вх. № 2239, у якому відповідач наголошує, що в апеляційній скарзі позивач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є працівником органів доходів і зборів.

01.10.2014 позивач був переведений на посаду начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДФС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, у зв`язку з реорганізацією Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів шляхом приєднання до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.

Позивачем 29.01.2019 заключено контракт з Міністерством оборони України про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу, у зв`язку з чим позивача на підставі ст. 119 Кодексу законі про працю України увільнено від виконання службових обов`язків.

ОСОБА_1 16.09.2020 на ім`я виконуючого обов`язки директора Інформаційно-довідкового департаменту ДФС написано заяву про звільнення із займаної посади, у порядку переведення, для подальшої роботи в Інформаційно-довідковому департаменті ДПС 30 вересня 2019 року.

Крім того, 16.09.2020 позивачем написано заяву на ім`я директора Інформаційно-довідкового департаменту ДПС про призначення його на посаду начальника відділу реєстрації користувачів ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС з 01 жовтня 2019 року в порядку переведення та увільнити від роботи у зв`язку з укладеним контрактом на проходження військової служби, під час дії особливого періоду, відповідно до статті 119 Кодексу законі про працю України та статті 23 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 30.09.2020 № 324-о позивача звільнено 30.09.2019 з посади начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДФС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС у порядку переведення для подальшої роботи в Інформаційно-довідковому департаменті ДПС, п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законі про працю України.

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 30.09.2020 № 256-о позивача з 01.10.2019 призначено на посаду начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у порядку переведення Інформаційно-довідковому департаменті ДФС.

Пунктом 5 наказу Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 30.09.2020 № 256-о позивача, відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законі про працю України та статті 23 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, увільнено від 01.10.2019 на час проходження військової служби за контрактом в особливий період із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку.

31.10.2019 позивач звернувся до директора Інформаційно-довідкового департаменту ДПС з заявою, в якій просив вважати недійсними заяви від 16.09.2019, продовжити дії трудового договору та виплачувати заробітну плату виходячи із середнього заробітку до реорганізації.

На вказану заяву позивача, відповідач надіслав лист від 04.12.2019 № А/11/14/99-95-11-14.

Вважаючи протиправним дії відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено територіальний орган Державної податкової служби Інформаційно-довідковий департамент ДПС (далі Постанова № 537).

Згідно з пунктом 2 Постанови № 537 реорганізовано територіальний орган Державної фіскальної служби Інформаційно-довідковий департамент ДФС шляхом його приєднання до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 14.08.2019 № 10-рг Про реорганізацію Інформаційно-довідкового департаменту ДФС розпочато реорганізацію Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.

Отже, в спірних відносинах має місце реорганізація Інформаційно-довідковий департамент ДФС шляхом його приєднання до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.06.2020 припинено юридичну особу - Інформаційно-довідковий департамент ДФС (ідентифікаційний код 39384476).

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі КЗпП України).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України в зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, проходженням військової служби у Збройних Силах України здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (п.5 Положення №1153/2008).

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №2232-XII, військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами 3,4 статті 119 КЗпП України, а також частиною 1 статті 51, частиною 5 статті 53, частиною 3 статті 57, частиною 5 статті 61Закону України"Про освіту".

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків закріплені статтею 119 КЗпП України.

Відповідно до статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Гарантії, визначені частиною 3 статті 119 КЗпП України, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Таким чином, з моменту призову на військову службу, за громадянами України зберігаються: місце роботи та середній заробіток на підприємстві, установі, організації, в яких вони працювали на час призову.

Згідно з частиною 5 статті 36 КЗпП України однією із підстав припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 30.09.2020 № 324-о позивача звільнено 30.09.2019 з посади начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДФС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС у порядку переведення для подальшої роботи в Інформаційно-довідковому департаменті ДПС, п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України

Та призначено з 01.10.2019 року на посаду начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у порядку переведення з Інформаційно-довідкового департаменту ДФС відповідно до наказу Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 30.09.2020 № 256-о.

Відтак, спірними наказами позивача переведено на рівнозначну посаду.

З огляду на викладені обставини, судом першої інстанції зроблено вірні висновки щодо збереження за позивачем робочого місця, відповідно до вимог статті 119 КЗпП України.

Також безпідставними є доводи апелянта щодо порушення його прав, у зв`язку із переведенням, що полягає у зменшенні розміру середньої заробітної плати.

Відповідно до змісту апеляційної скарги, до переведення на посаду начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС його середньомісячна заробітна плата складала 23204,58 грн, натомість, після переведення, середній заробіток йому виплачено в розмірі 6 480,00 грн.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, п. 2 наказу від 30.09.2019 № 256-о позивачу встановлено посадовий оклад згідно з штатним розписом у розмірі 6480,00 грн на місяць.

Колегія суддів зазначає, що поняття посадового окладу та середньомісячного заробітку не є тотожними.

Так, абзацом 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 встановлено, що у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Підпунктом ї пункту 1 Порядку №100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку залучення працівників до виконання військових обов`язків.

Згідно з пунктом 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов`язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно з наданим витягом з штатного розпису Інформаційно-довідкового департаменту ДФС на 2019 рік (введений в дію з 01.01.2019) посадовий оклад начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС складав 6000,00 грн.

Таким чином, при переведенні позивача на посаду начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС його посадовий оклад збільшився на 480,00 грн.

Відтак, доводи апелянта, що розрахунок його середньої заробітної плати відповідач проводить не правильно (у меншому розмірі), оскільки він прийнятий на роботу до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у зв`язку з реорганізацією Інформаційно-довідкового департаменту ДФС шляхом його приєднання, тобто відповідач є правонаступником прав та обов`язків, а отже трудові відносини ОСОБА_1 не припинялись, що є наслідком для розрахунку його середнього заробітку на підставі саме абз.3 п.2 Порядку №100, а не на підставі посадового окладу згідно із штатним розписом, є безпідставними.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 30.09.2020 № 324-о позивача звільнено 30.09.2019 у порядку переведення для подальшої роботи в Інформаційно-довідковому департаменті ДПС на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законі про працю України, яка визначає, що підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Відтак, трудовий договір між позивачем та Інформаційно-довідковим департаментом ДФС припинено 30.09.2019 року.

Відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку №100 у випадку, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Таким чином, оскільки позивача призначено на посаду начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, нарахування з 01.10.2019 року заробітної плати здійснювалось виходячи з посадового окладу у розмірі 6480,00 грн.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС про визнання протиправними дій та скасування наказів залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддяА.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 21.01.2021року)