Постанова

від 21.01.2021 по справі 923/566/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/566/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Бєляновського В.В., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.11.2020

по справі №923/566/20

за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

до Державної авіаційної компанії "Херсон-Авіа"

про зобов`язання здійснити допуск до електроустановок

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.08.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" задоволено, зобов`язано Державну авіаційну компанію "Херсон-Авіа" допустити працівників Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до належних ДАК "Херсон-Авіа" об`єктів, що забезпечуються електроенергією - для відключення електропостачання у встановленому законодавством порядку та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 102 грн судового збору.

На виконання даного рішення, Господарським судом Херсонської області 07.09.2020 видано відповідні накази.

27.10.2020 АТ "Херсонобленерго" звернулося до суду першої інстанції зі скаргою на дії державного виконавця в якій, з урахуванням уточнень, просило:

1) визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Островського Богдана Леонідовича, з винесення 19.10.2020 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 63272590 та скасувати її;

2) визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Островського Богдана Леонідовича, з винесення 19.10.2020 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 63272712 та скасувати її;

3) зобов`язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомити Суд та Акціонерне товариство "Херсонобленерго" про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду цієї скарги - не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В обґрунтування своєї скарги позивач зазначив, що державним виконавцем необґрунтовано зупинено виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження , оскільки дані приписи, з урахуванням ч. 4 ст. 12 Закону України При приватизацію державного і комунального майна не можуть бути застосовані до зобов`язань вчинити дії та стягнення судового збору.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.11.2020 відмовлено в задоволенні скарги АТ "Херсонобленерго" від 26.10.2020 № 07/08-01539 на дії головного державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Островського Б.Л.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що ст. 34 та інші норми Закону України "Про виконавче провадження" не містять у собі будь-яких виключень з встановленого за п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" загального правила щодо зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій стосовно підприємств-боржників, щодо яких прийняте рішення про приватизацію, зокрема, виконавчих дій стосовно таких боржників, які здійснюються у відповідності до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити дії.

Як відзначено місцевим господарським судом, у відповідності до ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" заборона на укладання певних правочинів та вчинення дій, зокрема, щодо майна та майнових прав підприємства - об`єкта приватизації, без згоди органу приватизації, що діє до завершення приватизації, встановлена, безпосередньо, для підприємства, що є об`єктом приватизації, та уповноважених органів управління такого підприємства, а не для виконавця при примусовому виконанні рішення суду. Відповідно, наявність вказаних встановлених за ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" заборон (як власне, й їхня відсутність) не має будь-якого значення для виконавця при вчиненні ним виконавчих дій у встановленому нормами спеціального закону порядку.

З урахуванням наведених правових норм та викладених встановлених судом обставин, аналізу аргументів скаржника, матеріалів справи, положень законодавства, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги АТ "Херсонобленерго" на дії державного виконавця.

Не погодившись із вказаною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося АТ "Херсонобленерго" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.11.2020 по справі №923/566/20 та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Херсонобленерго" на дії головного державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Островського Б.Л. при виконанні рішення у справі №923/566/20.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норми матеріального права з огляду на наступне.

Так посилаючись на ст. 8 Конституції України апелянт зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За твердженням апелянта, Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна» частину першу статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 12. Необхідність включення даної норми зумовлена підвищенням інвестиційної привабливості державних підприємств через здійснення низки заходів, спрямованих на недопущення погіршення майнового стану підприємств, включених до переліку об`єктів великої або малої приватизації. На це прямо вказано у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про приватизацію державного майна» . Вказаний вище проект Закону спрямований на вирішення проблемних питань, які перешкоджають прискоренню процесів приватизації, спрощення процедури приватизації об`єктів державної власності та скорочення термінів її проведення, можливість визначення ціни об`єктів приватизації платоспроможним попитом, посилення захисту прав інвесторів.

Отже, як вважає скаржник, норму пункту 12 частини четвертої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено новим пунктом з метою недопущення погіршення майнового стану підприємств державної форми власності та пришвидшення процедури продажу об`єктів.

Як вважає апелянт, судом першої інстанції не враховано, що вимога допустити працівників АТ «Херсонобленерго» до належних ДАК «Херсон-Авіа» об`єктів, що забезпечуються електроенергією для відключення електропостачання у встановленому законодавством порядку не призводять до погіршення майнового стану ДАК «Херсон-Авіа» та не впливають на інвестиційну привабливість об`єкту, запропонованого до продажу.

На переконання скаржника, норма п.12 частини четвертої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» застосована судом формально, без урахування її сутнісного змісту та з`ясування тих відносин, на регулювання яких її прийнято, що є порушенням принципу верховенства права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №923/566/20 та призначено справу до розгляду на 21.01.2021.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якому останній просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зазначає, що на виконанні ДВС знаходиться зведене виконавче провадження №56172411 по боржнику ДАК «Херсон-Авіа» до якого станом на 05.11.2020 входить 57 виконавчих проваджень на загальну суму боргу 1 713 433,69 грн., з них 14 виконавчих проваджень про стягнення боргу по заробітній платі на загальну суму 370 719 грн. Наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 № 1236 (зі змінами) прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державної авіаційної компанії Херсон-Авіа шляхом продажу на аукціоні з умовами. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження встановлено чіткий порядок відповідно до якого державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій (тобто це є не право, а обов`язок державного виконавця) у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

За твердженням Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), керуючись п. 12 частини першої статті 34, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження №63272712 та №63272590 зупинені у зв`язку з тим, що Наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 № 1236 (зі змінами) прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державної авіаційної компанії Херсон-Авіа шляхом продажу на аукціоні з умовами.

У судове засідання від 21.01.2021 представники учасників справи не з`явилися, про причини нез`явлення суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи.

З огляду на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції визначені ч. 2 ст. 273 ГПК України та враховуючи те, що явка сторін у судове засідання від 09.09.2019 не визнавалась судом обов`язковою, колегія суддів вважає, що нез`явлення представників учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 13.10.2020 Головним державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Островським Богданом Леонідовичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 63272590 (сторони: стягувач - АТ "Херсонобленерго", боржник - ДАК Херсон-Авіа) з виконання наказу Господарського суду Херсонської області № 923/566/20 від 06.08.2020 про зобов`язання ДАК «Херсон-Авіа» допустити працівників АТ Херсонобленерго до належних ДАК «Херсон-Авіа» об`єктів, що забезпечуються електроенергією - для відключення електропостачання у встановленому законодавством порядку.

Також, 13.10.2020 виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 63272712 (сторони: стягувач - АТ "Херсонобленерго", боржник - ДАК «Херсон-Авіа» ) з виконання наказу Господарського суду Херсонської області № 923/566/20 від 06.08.2020 про стягнення з ДАК «Херсон-Авіа» на користь АТ "Херсонобленерго" 2102 грн судового збору.

19.10.2020 виконавцем винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 63272590 та ВП № 63272712.

Вказані постанови від 19.10.2020 виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 63272590 та ВП № 63272712 мотивовано прийняттям Фондом державного майна України рішення (у формі наказу цього Фонду) від 03.12.2019 № 1236 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році", із змінами до цього наказу, про приватизацію єдиного майнового комплексу ДАК «Херсон-Авіа» - боржника у цих провадженнях, а також обов`язком виконавця, згідно з п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", у такому випадку зупинити вчинення виконавчих дій щодо боржника, що включений до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Однак, АТ "Херсонобленерго" з такими рішеннями виконавця не погодилося, що стало підставою для звернення до суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості скарги АТ "Херсонобленерго" та відмови у її задоволенні.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про виконавче провадження однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Положеннями ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Закон України Про виконавче провадження є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Так, згідно з ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Положеннями статті 18 названого Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначені статтею 34 Закону України Про виконавче провадження .

За приписами пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

Державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України (ч.10 ст. 11 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна ).

У відповідності до Наказу Фонду державного майна України від 03.12.2019 за №1236 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДАК «Херсон-Авіа» , приватизовано єдиний майновий комплекс ДАК «Херсон-Авіа» шляхом продажу на аукціоні з умовами, тощо.

З огляду на наведені норми права та встановлені обставини у даній справі, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що включення ДАК «Херсон-Авіа» до об`єктів великої приватизації є у відповідності до ст. 34 Закону України Про виконавче провадження безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що дії державного виконавця при винесенні постанови від 19.10.2020 в межах виконавчого провадження №63272590 про зупинення виконавчих дій є правомірними. В даному конкретному випадку державний виконавець вправі був зупиняти вчинення виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Херсонської області виданого 06.08.2020 року у даній справі з покликанням на п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження .

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що приписи 12 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження , оскільки дані приписи, з урахуванням ч. 4 ст. 12 Закону України При приватизацію державного і комунального майна не можуть бути застосовані до зобов`язань вчинити дії та стягнення судового збору, з огляду на таке.

Так, на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника - державного підприємства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без прив`язки щодо окремих видів стягнення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 по справі №905/183/18.

Щодо оскарження АТ "Херсонобленерго" дій державного виконавця, з винесення 19.10.2020 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №63272712 колегія суддів зазначає таке.

Приписами ст.ст. 339, 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Разом з цим, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

До того ж, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України Про виконавче провадження , згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 30 Закону України Про виконавче провадження врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

В таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №911/100/18, від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 та від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16.

Колегія суддів відзначає, що постановою державного виконавця від 13.10.2020 виконавче провадження №63272712 з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06.08.2020 про стягнення ДАК "Херсон-Авіа" на користь АТ "Херсонобленерго" суми судового збору у розмірі 2102 грн, приєднано до зведеного виконавчого провадження №56172411, яке веде Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні ПМУЮ МЮ (м. Одеса).

У відповідності до облікової картки на зведене виконавче провадження №56172411, яка міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, на виконанні Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні ПМУЮ МЮ (м. Одеса) перебувають виконавчі документи щодо боржника ДАК "Херсон-Авіа" видані, зокрема, Господарським судом Херсонської області, Херсонським міським судом Херсонської області, ГУ Держпраці у Херсонській області

Отже, звертаючись із скаргою до суду першої інстанції позивач просив визнати бездіяльність державного виконавця в межах виконавчого провадження, яке перебуває у зведеному виконавчому провадженні з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій.

Відтак, оскарження бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктами 1, 2 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20.23. цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

З урахуванням приписів ч. ч. 1, 2 ст. 278 ГПК України оскаржена ухвала першої інстанції підлягає скасуванню частково, а провадження у цій справі з розгляду скарги позивача на дії державного виконавця з винесення 19.10.2020 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №63272712, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 278, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.11.2020 по справі №923/566/20 в частині розгляду скарги позивача на дії державного виконавця з винесення 19.10.2020 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №63272712 скасувати.

Провадження у справі щодо розгляду скарги АТ "Херсонобленерго" на дії державного виконавця з винесення 19.10.2020 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №63272712 - закрити.

Роз`яснити позивачу, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.11.2020 по справі №923/566/20 залишити без змін.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.01.2021.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Богатир К.В.