Рішення

від 25.01.2021 по справі 363/4013/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.01.2021 Справа № 363/4013/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участю секретаря Рибка І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання недійсним свідоцтва та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання недійсним свідоцтва та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , видане 14.07.2014 року Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221886400:36:111:0602, яка розташована в селі Новосілки Вишгородського району Київської області; визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , видане 22.04.2014 року Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0156 га, кадастровий номер: 3221886400:36:118:6011, яка розташована в селі Новосілки Вишгородського району Київської області; витребувати з незаконного володіння на користь держави, в особі Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство у ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером: 3221886400:36:118:6011, площею 0,0156 га, яка розташована в селі Новосілки Вишгородського району Київської області та стягнути з відповідачів на користь Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство судовий збір у розмірі 3 842 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство отримало державний акт ІІ-КВ № 003308 на право постійного користування землею, який 24.09.1998 року було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 3. Однак, за даними Публічної кадастрової карти України із земель Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство було надано у власність земельні ділянки без відома та погодження лісгоспу за наступними кадастровими номерами: 3221886400:36:111:0602, площею 0,12 га та 3221886400:36:118:6011, площею 0,0156 га, загальною площею 0, 1356 га на села Новосілки Вишгородського району Київської області. Згідно листа ВО Укрдержліспроект № 104 від 27.02.2019 року дані земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство , а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:111:0602 (№3) накладається повністю на землі лісгоспу Лівобережного лісництва квартал № 909 виділ № 12; земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:118:6011 (№8) накладається повністю на землі лісгоспу Лівобережного лісництва квартал № 909 виділ № 14. Спірні земельні ділянки належать згідно інформації з Державного реєстру речових прав - земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:111:0602 - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , видане 14.07.2014 року Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області; земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:118:6011 - ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі - продажу від 29.05.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., реєстраційний номер 1178, яка була придбана у ОСОБА_3 , який набув право власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , видане 22.04.2014 року Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області. Зазначені земельні ділянки є земельними ділянками лісового фонду та відносяться до земель лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство . На підставі викладеного, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

07.11.2020 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Кілічава Т.М. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги повністю підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Раніше надавала письмову відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 .

Представники відповідача ОСОБА_2 - адвокати Руппа С.В. та Терентьєв О.Ю. в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, в якій заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Представник відповідача Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Раніше надавав письмові пояснення по справі, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Кабінету Міністрів України в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 27 вересня 1998 року Вище - Дубечанський держлісгосп на території Новосілківської сільської ради отримав у постійне користування 2398, 4 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування з цільовим призначенням для ведення лісового господарства відповідно до рішення Новосілківської сільської Ради народних депутатів від 20.02.1998 року № 11, на підставі чого було видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003308.

29 травня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0156 га, кадастровий номер 3221886400:36:118:6011, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу земельної ділянки від 29.05.2017 року, який посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1178.

Тобто, з 29.05.2017 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0156 га, кадастровий номер 3221886400:36:118:6011, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 88239977.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3218160332020 від 21.01.2020 року вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки площею 0,0156 га, кадастровий номер 3221886400:36:118:6011, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, відбулась на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 04.04.2017; ТОВ ЛЕНД.КОМ , ОСОБА_4 . Державна реєстрація земельної ділянки відбулась 03.05.2017 року Відділом у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

З листа Головного Управління Держгеокадастру у Київській області від 23.01.2020 року № 31-10-0-25-5/357-20 вбачається, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6011, 3221886400:36:118:6070 не перетинаються з іншими земельними ділянками, тобто, відсутній факт розташування в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6011, 3221886400:36:118:6070 інших земельних ділянок або їх частин.

З листа Головного Управління Держгеокадастру у Київській області від 23.01.2020 року № 31-10-0-25-5/357-20 вбачається, що відповідно до відомостей системи електронного документообігу Док Проф. Степ3, відсутня реєстрація вхідної кореспонденції щодо отримання каталогу координат поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6011, 3221886400:36:118:6070 за період 2017-2019 роки.

З листа Головного Управління Держгеокадастру у Київській області від 23.01.2020 року № 31-10-0-25-4/357-20 вбачається, що інформація про земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, згідно державного акта на право постійного користування серія ІІ-КВ № 003308, що зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 3/1 від 24.09.1998 року, була внесена до Державного земельного кадастру, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:35:012:6001, площа 515,1047 га, 3221886400:34:293:6001, площа 1659,2931 га, 3221886400:36:065:6001, площа 90,6096 га, 3221886400:36:073:6002, площа 1,8740 га, 3221886400:36:073:6001, площа 1,2427 га, 3221886400:37:305:6001, площа 2,1752 га, 3221886400:36:069:9001, площа 128,0177 га, цільове призначення вказаних земельних ділянок 01.09. для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія земель - землі лісогосподарського призначення.

Разом з тим, Головне Управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:34:293:6001 була розподілена на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленої ДП Науково - дослідний інститут землеустрою на дві ділянки з кадастровими номерами 3221886400:34:293:6003, площею 1655,8709 га та 3221886400:34:234:6002, площею 3,4222 га. Після внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:34:293:6003, площа становить 1657,3409 га.

Після внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:35:012:6001, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площа земельної ділянки становить 504,2609 га.

Після внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площа земельної ділянки становить 50,7131 га.

Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:069:9001 була перенесена до архівного шару на підставі листа від 05.09.2018 року № 09-22/386 ДП Вищедубечанське лісове господарство , в якому зазначалось, що межі земельної ділянки за кадастровим номером 3221886400:36:069:9001 не відповідають реальним межам, визначеним технічною документацією щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що перебувають в постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що перебувають в постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, розробленої ДП Науково - дослідний інститут землеустрою до Державного земельного кадастру були внесені відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:052:9001, площею 3,8734 га, 3221886400:36:060:9001, площею 6,3886 га, 3221886400:36:069:9005, площею 13,6067 га, 3221886400:36:069:9004, площею 6,4818 га, 3221886400:36:117:9001, площею 27,0857 га, 3221886400:36:118:9001, площею 1,4556 га, 3221886400:35:119:9002, площею 28,8896 га, 3221886400:35:119:9001, площею 6,0415 га, 3221886400:35:119:9003, площею 11,6099 га, 3221886400:35:002:9001, площею 1,2206 га, 3221886400:35:056:9001, площею 0,6817 га та 3221886400:35:068:6001 площею 1,2507 га.

Зазначена технічна документація із землеустрою до Відділу на зберігання не надходила.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них; земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділенні в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України)).

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу (частина друга статті 3 ЗК України ).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт е частини першої статті 19 ЗК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт б частини першої статті 164 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства - у частині використання й охорони лісового фонду

Порядок вилучення земельних ділянок наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності визначає стаття 149 ЗК України.

Відповідно до статті 57 ЛК України (на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У разі прийняття рішення щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Розглядаючи спір, який виник у розглядуваній справі, на підставі встановлених обставин, у відповідності до вказаних норм матеріального права та статей 19, 84 ЗК України, статті 5, 7, 57 ЛК України суд приходить до висновку, що ДП Вищедубечанське лісове господарство не доведено, що спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство .

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) зазначено, що у спорах щодо земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт а частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема, без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель лісового фонду з державної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Суд оцінює правовідносини, факти та обставини, які вже відбулися в минулому та надає їм правову оцінку в процесі судового розгляду конкретної справи, який обмежується предметом і підставами позову.

У відповідності до частини третьої ст. 12 та частини першої ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовий зміст наведених законодавчих норм окреслює предмет доказування у цивільному процесі. Обсяг предмету доказування обмежується не лише обставинами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а й іншими обставинами, які мають значення для вирішення цивільного спору.

Не оспорюється учасниками судового процесу той факт, що предметом спору, тобто матеріально - правовим об`єктом з привиду якого виникло конфліктне правовідношення між сторонами справи є нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Представником ДП Вищедубечанське лісове господарство надано до суду картографічні матеріали з начебто нанесеними межами та накладенням земельних ділянок, однак вони не містять масштабу, будь - яких розмірів та одиниць вимірювання, кадастрового номеру ділянки лісогосподарського призначення, координат поворотних точок земельних ділянок, дати складання, підпису та печатки сертифікованого інженера - геодизіста, землевпорядника або іншої особи, яка має право складати та посвідчувати достовірність таких документів, внаслідок чого вони складені в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України Про топографо - геодезичну та картографічну діяльність , Закону України Про землеустрій та не мають доказового значення по справі.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:118:6011, яка належить ОСОБА_2 , за даними архівного так і актуального шарів Публічної кадастрової карти України взагалі не межує із землями лісогосподарського призначення, оскільки поруч перебувають землі сільськогосподарського призначення, для індивідуального садівництва, які перебувають у приватній власності.

Таким чином, додані до позову картографічні матеріали засновані на припущеннях, не містять інформації щодо предмета доказування, не можуть свідчити про накладення, внаслідок порушення передбаченої законодавством процедури складання, а саме неотримання каталогів координат поворотних точок земельних ділянок, складання документів не уповноваженим суб`єктом, який за законом не несе відповідальності за їх якість та зміст.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення сторін, керуючись законодавством України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ДП Вищедубечанське лісове господарство .

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: М.Б. Баличева