Ухвала

від 18.01.2021 по справі 910/1254/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"18" січня 2021 р. Справа№ 910/1254/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020

у справі № 910/1254/20 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТОСНАБ - СЕРВІС

до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства

про стягнення 904 232,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 від Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20 у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г.

Ухвалою 29.12.2020 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1254/20, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

13.01.2021 від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/1254/20.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Частиною ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Ціна позову у даній справі 904 232,64, враховуючи оскарження апелянтом судового рішення в частині задоволених позовних вимог, що у загальному розмірі складає 894 739,64 грн, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення становить - 20 131,65 грн (150 відсотків від 13 421,10 грн).

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, колегією суддів встановлено, що до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Натомість, скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення до моменту прийняття Північним апеляційним господарським судом рішення по даній справі сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що скаржник на даний момент не має можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору (Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладена також в ухвалах Верховного Суду від 28.11.2018 №922/2771/16, від 22.02.2019 №916/1052/18, від 02.09.2019 №918/361/18). При цьому даний перелік розширеному тлумаченню не підлягає та не включає умову про арешт рахунків скаржника.

Тобто, суддівський розсуд при вирішенні питання щодо відстрочки сплати судового збору на певний строк за клопотанням сторони не є необмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яким може бути надано відстрочення та розстрочення сплати судового збору на певний строк, та підстави вчинення таких дій. Скаржник не є таким суб`єктом, а тому дія частини 1 статті 8 цього Закону на нього не поширюється. (Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладена також в ухвалі Верховного Суду від 05.06.2019 №918/681/18).

Враховуючи, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору не можуть бути застосовані до скаржника у даній справі, а тому клопотання Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, апеляційна скарга подана без додержання вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України та підлягає залишенню без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

Стосовно клопотання скаржника поновлення строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20 колегія судді зазначає наступне.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що починаючи з липня 2020 року у Київському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві відбулися кадрові зміни внаслідок яких не вбачається можливим встановити факт надходження копії оскаржуваного судового рішення, а про наявність оскаржуваного рішення скаржник дізнався 01.12.2020, після надходження постанов державного виконавця від 27.11.2020 у межах виконавчого провадження №63728635 про арешт рахунків та майна.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України .

Зокрема, Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03 квітня 2008 року) (пункт 47 рішення).

З урахуванням наведеного, колегія суддів не визнає вказані у клопотанні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20 поважними, та не бере їх до уваги, оскільки кадрові зміни у Київському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві не є поважною причиною пропуску вказаного строку майже на шість місяців, а може свідчити про власну недбалість та неорганізованість скаржника.

Колегія суддів також враховує, що, як свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення оскаржуваного судового рішення, копія оскаржуваного рішення 07.07.2020 була направлена судом за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку також зазначено у поданій апеляційній скарзі.

Крім того, із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що її було подано 23.12.2020, про що свідчить доданий апелянтом до апеляційної скарги поштовий конверт, тобто не лише із майже шестимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20, а також і з пропуском 20-ти денного строку з дня, коли за твердженням скаржника (01.12.2020), він дізнався про наявність оскаржуваного рішення, причини чого скаржник у своєму клопотанні не зазначив.

Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, скаржник має надати докази сплати судового збору у розмірі 6 306,00 грн та вказати інші підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20.

Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, скаржник має надати докази сплати судового збору у розмірі 20 131,65 грн.

Крім того, скаржник має вказати інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20.

Колегія суддів роз`яснює, що за змістом ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо скаржник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася зі скаргою.

Разом із тим, згідно з приписами ч. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 174, 234, п. 2 ч. 3 ст. 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про відстрочення сплати судового збору відхилити.

2. Апеляційну скаргу Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/1254/20 залишити без руху.

3. Встановити Київському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємству строк для усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

4. Попередити Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, що у випадку неусунення у встановлений термін вказаних у мотивувальній частині даної ухвали недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику у разі ненадання доказів сплати ним судового збору у визначеному у даній ухвалі розмірі або буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо скаржник не вкаже інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

5. Всі документи та письмові докази подаються через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1А (І поверх).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич