Ухвала

від 20.01.2021 по справі 2-3659/2008

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 2-3659/2008

провадження № 61-362ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу державного підприємства Бориспільське лісове господарство на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у складі суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Сліпченка О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 26 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про поділ майна, за яким належні їм на праві спільної часткової власності об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, на яких вони розміщені, що знаходяться в с. Іванків Бориспільського району Київської області, поділено між ними. ОСОБА_1 внаслідок такого поділу перейшов у власність бригадний будинок та земельна ділянка, що необхідна для розташування та обслуговування зазначеного об`єкта нерухомого майна, площею 4, 8386 га. Позивач вважав такий поділ нерівноцінним, оскільки вартість об`єктів нерухомого майна та земельної ділянки, що перейшли у власність відповідача відповідно до умов цього правочину, перевищує вартість об`єктів, право власності на які перейшло до позивача, а доплата різниці, встановлена договором, є замалою. Вважаючи, що зазначений правочин порушує його права, позивач не з`явився до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору та запропонував відповідачу збільшити розмір компенсації, узгодивши це питання додатковою угодою.

Позивач просив визнати за ним право власності на бригадний будинок № НОМЕР_1 , загальною площею 159, 60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку, площею 4, 8386 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0292, для обслуговування господарських будівель та споруд; зобов`язати ОСОБА_2 відшкодувати різницю вартості об`єктів нерухомого майна в сумі 327 311, 65 грн.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 безпідставно відмовляється від нотаріального посвідчення договору про поділ майна, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. ОСОБА_2 на виконання умов цього договору сплатив різницю вартості об`єктів, яку ОСОБА_1 прийняв. Зважаючи на наведене, просив визнати договір про поділ майна від 26 травня 2008 року дійсним; визнати за ОСОБА_2 право власності на: їдальню, інвентарний № 0481 , загальною площею, 369, 7 кв. м, розташовану на АДРЕСА_1 ; майстерню ІНФОРМАЦІЯ_1 та огорожу № 1-2 , інвентарний № 0402 , загальною площею 965, 00 кв. м, розташовані на АДРЕСА_2 ; бригадний будинок, інвентарний № 0351 , загальною площею 71, 00 кв. м, розташований на АДРЕСА_2 , а також на земельні ділянки, як необхідні для розташування та обслуговування зазначеного нерухомого майна, площею 3, 7250 га, кадастровий номер 3220884001:01:049:0041, з цільовим призначенням для обслуговування господарських будівель та споруд, площею 1, 7326 га, опис меж: від А до Б - землі загального користування, від Б до В - землі державної власності, від В до Г - землі загального користування, від Г до А - землі загального користування.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: бригадний будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , інвентарний номер 0350, загальною площею 159, 6 кв. м, вартістю 5 528, 63 грн, та земельну ділянку, площею 4, 8386 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0292, з цільовим призначенням для розташування та обслуговування господарських будівель та споруд, з описом меж: від А до Б - пай № НОМЕР_6 , від Б до В - пай № 795, від В до Г - пай № НОМЕР_7 , від Г до Д - пай № НОМЕР_8 , від Д до Е - пай № НОМЕР_9 , від Е до Ж - пай № НОМЕР_10 , від Ж до 3 - пай № НОМЕР_11 , від 3 до Й - пай № НОМЕР_12 , від Й до Й - пай № 815, від Й до А - землі загального користування, які необхідні для розташування та обслуговування зазначеного нерухомого майна.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано дійсним договір про поділ майна від 26 травня 2008 року № 26/05-08, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: їдальню, що розміщена в АДРЕСА_1 , інвентарний номер 0481, загальною площею 369, 7 кв. м, вартістю 84 703, 24 грн; майстерню ІНФОРМАЦІЯ_1 та огорожу № 1-2, що розташовані в АДРЕСА_2 , інвентарний номер 0402, загальною площею 965, 0 кв. м, та бригадний будинок, що розміщений в АДРЕСА_2 , інвентарний номер 0351, загальною площею 71, 0 кв. м, загальною вартістю 575 447, 52, а також земельні ділянки, площею 3, 7250 га, кадастровий номер 3220884001:01:049:0041, та площею 1, 7326 га, з цільовим призначенням для обслуговування господарських будівель та споруд, з описом меж: від А до Б - землі загального користування, від Б до В - землі державної власності, від В до Г - землі загального користування, від Г до А - землі загального користування, що необхідні для розташування та обслуговування зазначеного нерухомого майна.

У серпні 2016 році Державне підприємство Бориспільське лісове господарство (далі - ДП Бориспільське лісове господарство ), яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2016 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ДП Бориспільське лісове господарство на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2008 року та повернуто апеляційну скаргу заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Рішення є таким, що вирішує питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі в справі, коли рішення суду безпосередньо створює, змінює або припиняє певні правовідносини (як правило ті, що були предметом судового розгляду) за участю скаржника. За загальним правилом, у цих осіб не має правових підстав для апеляційного оскарження рішень суду, які в майбутньому лише можуть вплинути на права та обов`язки осіб, що не залучалися до участі в справі. Із змісту рішення вбачається, що суд поділив майно сторін на підставі укладеного між ними договору про поділ майна, яке їм належало на праві спільної часткової власності. Таким чином, оскільки право спільної часткової власності у сторін виникло раніше на підставі рішень сільської ради, тому можна зробити висновок, що вказаним рішенням питання прав та обов`язків ДП Бориспільський лісгосп не вирішувалося. Потенційно можливе часткове накладення земельних ділянок, не створює правової підстави для апеляційного оскарження рішення суду. В даному випадку ДП Бориспільський лісгосп у разі отримання належних доказів такого накладення, не позбавлений можливості захистити свої права в інший спосіб.

Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційну скаргу ДП Бориспільське лісове господарство задоволено. Ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2016 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції мав з`ясувати, чи відбулось накладення земельних ділянок, на які визнано право власності за сторонами у справі, із земельними ділянками, які перебувають у користуванні заявника. ДП Бориспільське лісове господарство не брало участі у справі ані як сторона, ані як третя особа, про розгляд справи не повідомлялося, чим було позбавлене можливості надати суду свої пояснення та докази, висловити власні міркування. Єдиним ефективним способом відновлення правового стану є реалізація ним права на апеляційне оскарження судового рішення у встановленому процесуальним законом порядку. Зважаючи на наведене, враховуючи, що висновки апеляційного суду є передчасними, ґрунтуються на припущеннях, не обґрунтовані належним чином, Верховний Суд вважає ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2016 року такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не врахував, що з апеляційною скаргою звернувся не учасник справи, рішення суду у цій справі може стосуватися його прав та інтересів, ним наведено та обґрунтовано підстави для прийняття його скарги та відкриття апеляційного провадження, на підтвердження чого суду надано письмові докази.

Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП Бориспільське лісове господарство на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ДП Бориспільське лісове господарство не вирішувалося. ДП Бориспільське лісове господарство не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами той факт, що земельна ділянка, площею 1,7326 га, право власності на яку судом визнано за ОСОБА_2 , накладається на землі ДП Бориспільське лісове господарство . На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії. Апеляційним судом ДП Бориспільське лісове господарство , яке не є учасником справи, з метою з`ясування факту порушення оскарженим рішенням його прав та інтересів, в судовому засіданні було роз`яснено право заявити клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи та ухвалою від 25 червня 2020 року задоволено клопотання ДП Бориспільське лісове господарство та призначено по справі судову земельно-технічну експертизу для вирішення питання про те, чи існує накладення меж земельної ділянки кварталів 35, 36 Старинського лісництва ДП Бориспільське лісове господарство , яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства Бориспільське лісове господарство , із межами земельної ділянки, кадастровий номер 3220884001:01:038:0033, площею 0,0886 га, яка належить ОСОБА_2 та розташована на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Проведення даної експертизи дало б відповідь на питання про те, чи вирішує оскаржуване рішення питання про права, свободи та інтереси апелянта, який не є учасником справи, та посилається у скарзі на те, що частина земельної ділянки, право власності на яку судом визнано за ОСОБА_2 , накладається на ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство та відноситься до земель лісового фонду. Разом з тим, 30 жовтня 2020 року справа повернулась з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання з підстав нездійснення ДП Бориспільське лісове господарство оплати за проведення експертизи та ненадання ним витребуваних експертами документів.

Апеляційний суд вказав, що за наведених обставин, враховуючи те, що ДП Бориспільський лісгосп не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, той факт, що земельна ділянка площею 1,7326 га, право власності на яку судом визнано за ОСОБА_2 , накладається на землі ДП Бориспільське лісове господарство , апеляційний суд, який вжив усіх можливих процесуальних способів для зясування даного питання, дійшов висновку, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ДП Бориспільське лісове господарство не вирішувалося.

04 січня 2021 року ДП Бориспільське лісове господарство засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ДП Бориспільське лісове господарство просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що в судовому засіданні 26 листопада 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частину оскарженої ухвали. Повний текст ухвали Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року ДП Бориспільське лісове господарство не надсилалась і в матеріалах справи відсутні докази такого надіслання. Ухвала Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 грудня 2020 року, тому касаційна скарга подана в межах тридцятиденного строку з моменту оприлюднення оскарженої ухвали.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

ДП Бориспільське лісове господарство у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було взято до уваги те, що станом на момент ухвалення рішення суду першої інстанції частина спірної земельної ділянки перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , що підтверджуєтеся листом від 25 лютого 2020 року № 90 з додатком - фрагментом публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталів 35 і 36 і межами їх таксаційних виділів Старинського лісництва ДП Бориспільський лісгосп . Відтак, оскарженим рішення суду першої інстанції було вирішено питання щодо спірної земельної ділянки без участі ДП Бориспільське лісове господарство . Під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції не було ураховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 2-3659/2008 та від 26 лютого 2020 року у справі № 2-3069/2008. Не зважаючи на те, що предметом спору була земельна ділянка, яка належить ДП Бориспільське лісове господарство , його до розгляду справи в суді першої інстанції залучено не було. Закриваючи апеляційне провадження суд не урахував наявність обставин накладення земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство на спірну земельну ділянку, право власності на яку визнано за оскарженим в частині рішенням суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Тлумачення статті 13, частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) дозволяє стверджувати, що правом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції наділені, у тому числі й, особи, які не брали участі у справі, за умови, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Згідно пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (в редакції, чинній постановлення оскарженої ухвали) суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що: у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті .

Встановивши, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2008 року не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ДП Бориспільське лісове господарство , апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити державному підприємству Бориспільське лісове господарство строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства Бориспільське лісове господарство на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук