Рішення

від 27.04.2010 по справі 38/60-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р.                                                            Справа № 38/60-10

вх. № 1498/6-38

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя    

суддя                         

суддя                          

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

 позивача - ОСОБА_1 (особисто),  ОСОБА_2 дов  ВМО № 953061 від 19.01.2010 року.  відповідача - 1-го відповідача: Мартиросов В.І., дов. б/н від 09.11.2009 року.

2-го відповідача - Суркова Л.П. дов б/н від 09.11.2009 року.

3-го відповідача - Осьмак О.В. дов. б/н від 07.08.2008 року.

3-й особи - Біла Г.В. дов. 01-23/329 від 10.03.2010 року.

розглянувши справу за позовом ФО ОСОБА_1, с.Циркуни    

до  1 відповідача ТОВ "Харківагро - 2000", с. Петрівка,

2 відповідача ТОВ"Окко Капітал" м. Харків,

3 відповідача ТОВ "Житниця - ВС" м Харків   3-я особа  на стороні відповідачів яка не заявляє самостійних вимог Державний реєстратор Шевченковської районної державної адміністрації Харківської області (Біла Галина Вікторівна) с.м.т. Шевченкове. Харківської області.  

про про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИЛА:

Рішення виноситься 27.04.2010 р., оскільки в судовому засіданні оголошувались перерви до 15 год. 00 хв. 21.04.2010 р., 12 год. 00 хв. 26.04.2010 р. та до 16 год. 00 хв. 27.04.2010 р.

Вимоги позовної заяви гр. ОСОБА_1 до ТОВ «Харківагро-2000», ТОВ «ОККО КАПІТАЛ» та ТОВ «Житниця-ВС» полягають у визнанні недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000», укладеного між ТОВ «Харківагро-2000» та ТОВ «ОККО КАПІТАЛ» 27.02.2007 року та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В. 27.02.2007 р.; визнанні недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000», укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «ОККО КАПІТАЛ» 27.02.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В. 27.02.2007; визнанні недійсними змін до установчих документів ТОВ «Харківагро-2000», реєстрацію яких проведено згідно з записами у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 05.03.2007 р. за № 1 473 105 0001 000199, 17.05.2007 р. за № 1 473 105 0005 000199, 08.08.2008 за № 1 473 105 0008 000199; скасуванні державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Харківагро-2000», реєстрацію яких проведено згідно з записами у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 05.03.2007 р. за № 1 473 105 0001 000199, 17.05.2007 р. за № 1 473 105 0005 000199, 08.08.2008 р. за № 1 473 105 0008 000199; відновленні юридичного становища учасників ТОВ «Харківагро-2000» станом на 23.06.2006 року, залишивши єдиним діючим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційний запис № 1 473 120 0000 000199 від 23.06.2006 р.; визнанні єдиним засновником (учасником) ТОВ «Харківагро-2000» ОСОБА_1 та зобов‘язанні державного реєстратора внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

26.04.2010 р. позивач надав суду заяву (вх. 8437), в якій просить суд вийти за межі позовних вимог та розглянути питання стосовно визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000», загальною вартістю 119000,00 грн.

Крім того, позивач просив зупинити провадження у справі до закінчення розгляду судом справи № 63/114-10 за позовом ТОВ «Хаківагро-2000» до ТОВ «ОККО КАПІТАЛ» та ТОВ «Житниця – ВС» про визнання недійсними договорів, яких стосуються перші дві позовні вимоги даного позову, але 26.04.2010 р. вказане клопотання відкликав.

Також позивачем заявлено суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: заборони державному реєстратору Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно зміни складу учасників (засновників), реорганізації, зміни найменування, зміни організаційно-правової форми, зміни розміру статутного фонду (капіталу), зміни місцезнаходження та ліквідації ТОВ «Харківагро-2000» (код ЄДРПОУ 30764886); заборони ТОВ «Житниця-ВС» здійснювати будь які дії з належною часткою в статутному фонді ТОВ «Харківагро-2000»; заборони ТОВ «Харківагро-2000» передавати у заставу, вносити до статутних фондів юридичних осіб та в будь який спосіб відчужувати права на оренду земельних ділянок; заборони ТОВ «Харківагро-2000» передавати в заставу, вносити до статутних фондів юридичних осіб та у будь-який спосіб відчужувати все рухоме та нерухоме майно, яке належить йому на праві власності.

ТОВ «Харківагро-2000» заявлено суду клопотання про припинення провадження у справі в зв’язку з непідсудністю даного спору господарським судам.

Позивач та його представник в судових засіданнях позовні вимоги та заявлене клопотання підтримують.

Відповідачі та третя особа проти позову заперечують. Вважають, що даний спір не підсудний господарським судом і просять припинити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Постанова № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підкреслює, що у відповідності до п. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України всі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб’єктного складу учасників спору.

З огляду на те, що спір у даній справі полягає у визнанні недійсними договорів, за якими відбулось відчуження статутного капіталу, а також у застосуванні наслідків такого визнання, даний спір є корпоративним, підсудним господарським судам, а підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Позовні вимоги обґрунтовано ст. ст. 16, 89, 117, 147, 202, 203, 209, 215, 233, 388, 638, 656, 1000, 1007 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 62, 63, 88, 90, 167 Господарського Кодексу України, ст.ст. 7, 8, 10, 11, 52, 53, 58,59, 60, 61, 62 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 1, 2, 3, 4, 17, 18, 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

ТОВ «Харківагро-2000» було засновано позивачем (ОСОБА_1.), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та зареєстровано 15.02.2000 р. Харківською райдержадміністрацією Харківської області.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції Закону України від 05.05.1999 року, чиннім на момент створення ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”) установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю були установчий договір і статут.

В подальшому склад учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” змінювався.

26.12.2003 року додатковою угодою № 4 від 26.12.2003 року до установчого договору про створення ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 12.02.2000 року ст. 8 установчого договору про створення ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 12.02.2000 р. було викладено в новій редакції, за якою ОСОБА_1 вносить до статутного фонду ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” 113050,00 грн., що становить 95% голосів при вирішенні діяльності товариства, а частка ОСОБА_12 у розмірі 5950,00 грн., що складає 5% голосів при вирішенні діяльності товариства, залишається у власності ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”з підстав добровільного виходу ОСОБА_12 зі складу учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” (арк. с. 76).

Таким чином, ОСОБА_1 станом на 26.12.2003 року був власником частки в статутному фонді ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, що складало 95% статутного фонду товариства, а ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”було власником частки в статутному фонді ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, що складало 5% статутного фонду товариства.

27.02.2007 року між відповідачами - Товариством з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОККО КАПІТАЛ” було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000”. 27.02.2007 р. цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І. В., що підтверджується договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000” (арк. с. 24).

Згідно п. 1.1 договору ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” передало, а ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” прийняло у власність 100% частки, що належала ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, в статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, номінальною вартістю 5950,00 грн., що становить 5% від загальної величини статутного капіталу ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, за грошову компенсацію на умовах, визначених у цьому договорі.

П. 2.1 договору ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” та ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” визначили вартість частки у статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, що продається, в розмірі її номінальної вартості, що складає 5950,00 грн.

          П. 2.2  договору сторони договору - ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” та ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” встановили наступний порядок оплати: ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” здійснює оплату за відчужувану частку в статутному капіталі протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 260050149172 ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” у банку “Грант” м. Харків, код банку 351607. Розрахунки за відчужувану частку в статутному капіталі здійснюються в національній валюті Україні - гривні.

          ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” умови договору були виконані повністю та 27.02.2007 р. здійснено сплату в сумі та в порядку згідно п. п. 2.1, 2.2 договору, що підтверджується платіжним дорученням № 100 від 27.02.2007 р. із відміткою банку про сплату (арк. с. 46).

Також 27.02.2007 р. між ОСОБА_1 та ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” (код ЄДРПОУ: 33902085) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000”. 27.02.2007 р. цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І. В., що підтверджується договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000”.

Згідно п. 1.1 вказаного договору ОСОБА_1 передав, а ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” прийняло у власність 100% частки, що належала ОСОБА_1, в статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, номінальною вартістю 113050,00 гривень, що складає 95% від загальної величини статутного капіталу ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, за грошову компенсацію на умовах, визначених у цьому договорі.

П. 2.1 договору ОСОБА_1 і ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” визначили вартість частки у статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, що продається, в розмірі її номінальної вартості, що складає 113050,00 грн.

П. 2.2  договору сторони договору - ОСОБА_1 і ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” встановили наступний порядок оплати: ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” здійснює оплату за відчужувану частку в статутному капіталі протягом 2 банківських днів з моменту підписання договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 26200024648 ТОВ “Харківагро-2000” у банку “Грант”м. Харків, код банку 351607. Розрахунки за відчужувану частку в статутному капіталі здійснюються в національній валюті Україні - гривні.

ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” умови цього договору були виконані повністю та 27.02.2007 року здійснено сплату в сумі та в порядку згідно п. п. 2.1, 2.2 договору, що підтверджується платіжним дорученням № 101 від 27.02.2007 р. із відміткою банку про сплату.

          Твердження позивача про наявність у нього 100% частки в статутному фонді ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” та невизначеність за таких обставин сторонами під час укладення спірних договорів предмету договорів і, як наслідок, недійсність цих договорів, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне:

          Позивачем в підтвердження права власності у нього на 100% частки у статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” надані протоколи зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 10.03.2004 р., від 22.06.2006 р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.02.2007 року № 480/1240, за яким в строчці засновники юридичної особи зазначено ОСОБА_1 та свідоцтво товариства про сплату статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000”.

Ч. 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  

Абз. 3 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” визначено, що протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

П. 5.1 “Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, затвердженим наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005 р. № 97, встановлено, що витяг - це документ, що містить відомості про юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, протоколи зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 10.03.2004 року, від 22.06.2006 року не є підставами набуття у позивача права власності на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” і не свідчать про набуття такого права, а рівно витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.02.2007 року № 480/1240 та свідоцтво товариства про сплату статутного фонду ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 22.06.2006 року.  

Крім того, ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди невизначеність сторонами.

Відповідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Щодо посилань позивача на порушення під час укладення договорів ч. 2 ст. 656 ЦК України, які мають наслідком недійсність спірних договорів, то ці твердження також відхиляються колегією суддів з огляду на таке:

          Ч. 2 ст. 656 ЦК України розміщена в параграфі 1 “Загальні положення про купівлю-продаж” глави 54 “купівля-продаж” підрозділу 1 “Договірні зобов’язання” розділу III “Окремі види зобов’язань” ЦК України. Отже, ця стаття ЦК України встановлює загальні положення щодо предмету договору купівлі-продажу.

          Разом з тим, ЦК України містить ст. 147 “Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи”, яка розміщена в розділі 4 “Товариства з обмеженою відповідальністю” параграфу 1 “Господарські товариства” глави 8 “Підприємницькі товариства” ЦК України.

Відповідно до преамбули до Закону України “Про господарські товариства” цей Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Порядок, специфіка переходу частки (частини частки) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи встановлюється ст. 53 Закону України “Про господарські товариства”.

Отже, спеціальними нормами, що встановлюють підстави, порядок та специфіку переходу частки (частини частки) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи є ст. 147 ЦК України та  ст. 53 Закону України “Про господарські товариства”.  

Будь-яких порушень вимог ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” під час укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000” від 27.02.2007 року позивачем не доведено, а колегією суддів не встановлено.

          Твердження позивача про відсутність можливості продажу частки в статутному фонді ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”з підстав її відсутності та невизначеності в Статуті ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” і, як наслідок, недійсність спірних договорів, колегією суддів не приймаються, з огляду на таке:

          Станом на дату державної реєстрації ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників визначалися Законом України “Про господарські товариства”, ст. ст. 16, 52 якого передбачали створення у товаристві з обмеженою відповідальністю саме статутного фонду.

          З 01.01.2004 року набрали чинності Цивільний та Господарський кодекси України, які також визначили поняття і види господарських товариств, загальні правила їх створення, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

          Ст. 113 ЦК України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

          Ч. 1 ст. 140 ЦК України визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

          Згідно ч. 3 ст. 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України” від 27.04.2007 року до ст. ст. 16, 52 Закону України “Про господарські товариства” було внесено зміни, згідно яких поняття “статутний фонд” було замінено на поняття “статутний (складений) капітал”.

Таким чином, поняття “статутний фонд” і “статутний (складений) капітал” товариства з обмеженою відповідальністю є тотожними.

Згідно ч. 2 ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 147 ЦК України відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Іншого Статутом ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” встановлено не було, а, отже, порушення ч. 2 ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” та ч. 2 ст. 147 ЦК України під час укладення договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000” від 27.02.2007 року відсутні.

Твердження позивача про недійсність спірних договорів з підстав відмови ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” в продажі корпоративних (майнових) прав на ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, про що свідчить протокол зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 27.02.2007 року, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного:

Абзацем 3 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” встановлено, що протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

Згідно ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Ст. 244 ЦК України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

П. 2.1 “Положення про Єдиний реєстр довіреностей”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 року № 111/5 встановлено, що обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності на право розпорядження майном, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також відомості про припинення їх дії.

В протоколі зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 27.02.2007 року зазначено, що на зборах учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” 27.02.2007 року були присутні як представник ОСОБА_1, який володіє 100%  статутного фонду ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”ОСОБА_13, яка діє за договором доручення від 26 січня 2004 року, помічник генерального директора ОСОБА_10, генеральний директор ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”ОСОБА_1 (арк. с. 29).

Надана позивачем довіреність від 26.01.2004 року не є документом, що підтверджує право ОСОБА_13 на здійснення, зокрема, права управління ТОВ “Харківагро-2000”від імені учасника цього товариства ОСОБА_1, що підтверджується змістом довіреності від 26.01.2004 року.

Документу в підтвердження реєстрації довіреності від 26.01.2004 року в Єдиному реєстрі довіреностей позивачем також не надано.

Крім того, як підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 27.02.2007 року, ОСОБА_1 особисто був присутній на загальних зборах учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”27.02.2007 року, отже, мав можливість особисто прийняти рішення щодо товариства без доручення права приймати рішення третій особі.         

Першим відповідачем надано протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 27.02.2007 року, за яким на загальних зборах учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, що відбулися 27.02.2007 року, були присутні два учасника ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, а саме: ОСОБА_1, якому належало 113050,00 грн., що складає 95% статутного (складеного) капіталу ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, та ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”в особі генерального директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, якому належало 5950,00 грн., що складає 5% статутного (складеного) капіталу ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”.

Згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 27.02.2007 року учасниками ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”було прийнято рішення про продаж ТОВ “ОККО КАПІТАЛ”часток, що належать ОСОБА_1 і ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”ТОВ “ОККО КАПІТАЛ”, про розподілення частки учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”у спосіб, за яким ТОВ “ОККО КАПІТАЛ”належить 119000,00 грн., що складає 100% статутного (складеного) капіталу ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, про скасування посади генерального директора ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, введення посади директора ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, призначенням на посаду директора ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”ОСОБА_1, викладенням статуту ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”в новій редакції та дорученням  ОСОБА_1 зареєструвати зазначені зміни у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, протокол зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 27.02.2007 року, наданий позивачем, не є документом, що фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, та не є доказом в підтвердження прийняття рішення учасниками ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”на загальних зборах учасників, що відбулися 27.02.2007 року.

Документом, що фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, та  доказом в підтвердження прийняття рішення учасниками ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”на загальних зборах учасників, що відбулися 27.02.2007 року, є протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 27.02.2007 року, наданий першим відповідачем.

Твердження позивача про продаж частки у статутному фонді ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” на вкрай невигідних для позивача умовах та під впливом тяжких обставин, та недійсністю у зв’язку з цим спірних договорів, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 23.01.2007 року, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке:

Згідно протоколу зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 23.01.2007 року порядок денний зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” містив питання щодо затвердження річного звіту ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” за 2006 виробничий рік. Вирішення інших питань на ці збори учасниками ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” згідно цього протоколу не виносилися. Крім того, в протоколі зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 23.01.2007 року зазначено, що на зборах учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” 23.01.2007 року були присутні, зокрема, як представник ОСОБА_1, який володіє 100%  статутного фонду ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, ОСОБА_13, яка діє на підставі посвідчення від 26.12.2003 року та генеральний директор ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” ОСОБА_1

Згідно ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Надана позивачем довіреність від 26.01.2004 року не є документом, що підтверджує право ОСОБА_13 на здійснення, зокрема, права управління ТОВ “Харківагро-2000” від імені учасника цього товариства ОСОБА_1, що підтверджується змістом довіреності від 26.01.2004 року.

Документу в підтвердження реєстрації довіреності від 26.01.2004 року в Єдиному реєстрі довіреностей позивачем також не надано.

Крім того, як підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 23.01.2007 року, ОСОБА_1 особисто був присутній на загальних зборах учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”23.01.2007 року, отже, мав можливість особисто прийняти рішення щодо товариства без доручення права приймати рішення третій особі.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Надані позивачем протокол зборів учасників ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”від 23.01.2007 року, баланс ТОВ “Харківагро-2000”за 2007 рік, річний звіт ТОВ “Харківагро-2000”за 2007 рік, звіт про рух грошових коштів ТОВ “Харківагро-2000”за 2007 рік, звіт про власний капітал ТОВ “Харківагро-2000”за 2007 рік, баланс ТОВ “Харківагро-2000”на 01.01.2007 рік, звіт про фінансові результати ТОВ “Харківагро-2000”за 2006 рік, звіт про рух грошових коштів ТОВ “Харківагро-2000” за 2006 рік, звіт про власний капітал ТОВ “Харківагро-2000”за 2006 рік не є документами, що підтверджують укладення спірних договорів на вкрай невигідних для позивача умовах та під впливом тяжких обставин.

Наявність інших тяжких обставин і невигідних умов, якими м б скористалось ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” для укладення спірних договорів, колегією суддів не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Будь-якого недодержання вимог ст. 203 ЦК України під час укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000” від 27.02.2007 року позивачем не доведено, а колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, в позовних вимогах про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000”, укладених 27.02.2007 року ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” та ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” та ОСОБА_1, належить відмовити.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, державну реєстрацію яких проведено згідно з записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме: від 05.03.2007 р. за №1 473 105 0001 000199, від 17.05.2007 року за № 1 473 105 0005 000199, від 08.08.2008 р. за № 1 473 105 0008 000199, колегія суддів вважає належним зазначити наступне:

Згідно п. 1.1 укладеного між ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” та ТОВ “ЖИТНИЦЯ-ВС” договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” передало, а ТОВ “ЖИТНИЦЯ-ВС” прийняло у власність 100% своєї частки в статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” номінальною вартістю 119000,00 грн., що становить 100% статутного капіталу ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, за грошову компенсацію на умовах визначених у даному договорі. П. 2.1 договору ТОВ “ОККО КАПІТАЛ” та ТОВ “ЖИТНИЦЯ-ВС” визначили, що частка в статутному капіталі ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” продається за ціною 128000,00 грн. без ПДВ.

Ч. 1 ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено, а колегією суддів не встановлено, що на момент розгляду справи зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000”, державну реєстрацію яких проведено згідно з записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: від 05.03.2007 року за №1 473 105 0001 000199, від 17.05.2007 року за №1 473 105 0005 000199, від 08.08.2008 року за № 1 473 105 0008 000199 не відповідають вимогам законодавства, а положеннями змінених установчих документів ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” порушені права чи охоронювані законом інтереси позивача.

За таких обставин в позовних вимогах про визнання недійсними змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000” також  слід відмовити в повному обсязі.

Стосовно вимоги про відновлення юридичного становища ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” станом на 23.06.2006 року, залишивши єдиним діючим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційний запис за № 1 473 120 0000 000199 від 23.06.2006 року, колегія суддів зазначає, що вони є похідними від необґрунтованих вимог про визнання недійсним договорів купівлі-продажу. Крім того, а ні Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, що є спеціальним законом, який регулює відносини в сфері державної реєстрації юридичних осіб та також фізичних осіб – підприємців, а ні будь-яким іншим нормативним актом, не передбачено такого способу захисту прав як визнання особи судом єдиним діючим учасником товариства. Таким чином, в цій частині позову також належить відмовити.

Вказане також стосується позовної вимоги про визнання позивача єдиним засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВАГРО-2000”, що також є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000», укладеного між ТОВ «Харківагро-2000» та ТОВ «ОККО КАПІТАЛ» 27.02.2007 р. та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000», укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «ОККО КАПІТАЛ» 27.02.2007 року, що зумовлює відмову в цій частині позовних вимог.

Стосовно позовної вимоги про зобов’язання державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців колегія суддів зазначає, нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, який регулює спірні правовідносини, такого способу захисту  права судом не передбачено.

З огляду на вказане, а також враховуючи похідний характер даної позовної вимоги від відхилених судом вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів, колегія суддів вважає належним відмовити у цій частині позовних вимог також.

Повна відмова в позові зумовлює відхилення клопотання позивача про вихід за його межі та про вжиття заходів з його забезпечення.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 36, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Клопотання позивача про вихід за межі позову та про забезпечення позову відхилити.

В позові відмовити повністю.

Головуючий суддя                                                           

суддя                                                                                  

суддя