Постанова

від 25.01.2021 по справі 922/1725/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р. Справа №922/1725/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник (вх.№3214Х/1 від 24.11.2020) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2020 (м. Харків, суддя Смірнова О.В., повний текст рішення складено 29.09.2020) у справі №922/1725/20,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник , м. Харків,

до Приватного підприємства Охорона і захист , м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Промислово-страхова компанія , м. Харків,

про стягнення 66040,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства Охорона і захист (відповідач), в якій просить суд стягнути з останнього збитки в сумі 66040,00 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження №130/17/П від 01.03.2017.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2020 у позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити строк позивачу для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1725/20 від 22.09.2020; прийняти скаргу до свого провадження; рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1725/20 від 22.09.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача; вирішити питання судового збору.

Одночасно, в тексті апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження оскільки позивач отримав вказане рішення тільки після того як було подане клопотання про отримання рішення, а саме 29.10.2020, що підтверджується наявними матеріалами справи доказами (т.1, а. с.149).

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає наступне:

- 04.04.2020 о 3:40 год спрацював сигнал Тривога та о 3:54 був здійснений телефонний дзвінок ОСОБА_1 , однак останній не зміг відповісти на телефонний дзвінок. Потім відповідач здійснив дзвінок ОСОБА_2 (вказаний як альтернативна особа для зв`язку), який повідомив, що не може виїхати на місце. Після чого була вислана оперативна група реагування, яка лише піднялася на поверх, оглянула вхідні двері , не виявивши будь-яких пошкоджень, не викликавши органи Національної поліції покинула місце;

- 04.04.2020 о 5:30 год знову спрацював сигнал Тривога , однак відповідач жодним чином на вказаний сигнал не відреагував та не направив групу реагування на місце;

- з витягу з ЄРДР вбачається, що проникнення до охоронюваного об`єкту сталося через вхідні двері та балкон;

- фактично судом було відмовлено у задоволенні вказаного позову лише на тій підставі, що позивач не направив свого відповідального представника до об`єкту охорони (квартири) у час встановлений Договором;

- позивачем були виконані всі умови Договору та відповідач несе матеріальну відповідальність за неналежне виконання умов Договору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/1725/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник . Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У випадку надіслання відзиву засобами поштового зв`язку, в цей же день направити його на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Повідомлено учасників справи про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги .

Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга може бути розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі була отримана представником позивача - 03.12.2020, представником відповідача - 11.12.2020, представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 02.12.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1, а.с.171, 172, 181).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Від Приватного підприємства Охорона і захист надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12292 від 09.12.2020), в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2020 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне:

- апеляційна скарга не містить жодних посилань на те, які саме норми матеріального та процесуального права порушено судом першої інстанції, або які норми матеріального права було застосовано невірно;

- співробітники відповідача не мають права самостійно заходити на територію об`єкту. Повідомлення правоохоронних органів передбачено лише за умови виявлення ознак кримінального правопорушення;

- твердження позивача про пошкодження зловмисниками балконних та вхідних дверей не відповідає дійсності. Уповноваженою особою відповідача був здійснений виїзд на об`єкт та спільно із уповноваженою особою позивача проведено огляд вказаного об`єкту, у тому числі з метою встановлення розміру збитків та механізму їх спричинення. Оглядом об`єкту пошкоджень балконних або вхідних дверей не встановлено. Натомість було встановлено, що зловмисники проникли на об`єкт шляхом протикання віконного профілю тонким загостреним предметом (імовірно - шилом) та впливу через цей отвір на запірний механізм вікна. Враховуючи, що посягання відбулося у нічний час, працівники відповідача об`єктивно не мали можливості встановити факт проникнення на об`єкт сторонніх осіб;

- копія витягу з ЄРДР не може бути доказом способу вчинення злочину, оскільки у ньому відображено не фактичні обставини справи, а зміст заяви про злочин;

- відповідач про обидва випадки спрацювання сигналізації повідомив позивача. У першому випадку представник замовника відмовився виїжджати на об`єкт, у другому випадку прибув на об`єкт у строк, що перевищує одну годину;

- поважність підстав неприбуття уповноваженої особи замовника на об`єкт не створює в односторонньому порядку для виконавця обов`язок з відшкодування збитків;

- майно, відшкодування вартості якого позивач вимагає, йому не належить. Власником майна є фізична особа ОСОБА_1 . Матеріальна шкода крадіжкою речі завдається її власнику, оскільки саме його право було порушено злочинним посяганням. Жодних доказів того, що збитки, завдані крадіжкою, завдані саме позивачу, останнім не надано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник (позивач, замовник) та Приватним підприємством Охорона та захист (відповідач, виконавець) укладено договір №130/17/П про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження (надалі - Договір).

Відповідно до п. 11.1 Договору останній діє до 01.03.2018 включно, а у випадку якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить про припинення він вважається пролонгованим на кожний наступний рік.

Відповідно до п. 2.1. Договору виконавець здійснює в інтересах замовника:

2.1.1 Спостереження за станом та технічне обслуговування охоронно-тривожної сигналізації, що встановлена на об`єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені у дислокації (додаток №1);

2.1.2 У разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання охоронно-тривожної сигналізації об`єкта, забезпечує виїзд групи реагування (надалі - ГР) для встановлення причин його надходження.

Виконавець надає послуги за даним Договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на об`єкті під спостереження і до моменту зняття з-під спостереження в межах часу, визначеного дислокацією (п. 2.2. Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору №130/17/П від 01.03.2017 дислокація об`єкту це АДРЕСА_1 (надалі - об`єкт) (т.1, а.с. 17).

На підставі наказу № 1 від 15.02.2020 відповідальною особою за Договором №130/17/П призначено ОСОБА_1 (т.1, а.с. 49).

Крім того, 02.01.2020 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг відповідального зберігання б/н. Згідно даного договору майно визначено у актах приймання-передачі майна (п. 1.2. Договору) (т.1, а.с. 21-32).

Відповідно до списку подій на об`єкті №1286 ул. АДРЕСА_1, 03.04.2020 в 03:42:34 на пункт централізованого спостереження відповідача (надалі - ПЦС) надійшов сигнал тривоги з охоронюваного об`єкта. 03.04.2020 в 06:52:28 на ПЦС повторно надійшов сигнал тривоги з об`єкта (т.1, а.с. 80-81).

Також матеріали справи містять стенограму розмов чергової ПЦС з групою реагування 03.04.2020, ул. АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 82).

Позивач зазначає, що 03.04.2020 з квартири АДРЕСА_2 невідомими була скоєна крадіжка майна на загальну суму 66040,00 грн.

04.04.2020 СВ Шевченківського ГУНП в Харківській області було зареєстровано ЄРДР за ч. 3 ст. 185 КК України (т.1, а.с. 46).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати шкоду (претензія №1 від 03.04.2020), завдану внаслідок неналежного виконання Договору.

06.05.2020 відповідач надав відповідь (№ 20/05/06-ПП03), в якій зазначив, що вважає, що вказаний збиток нанесений позивачу не в наслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору (т.1, а.с. 33-34).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач неналежним чином виконав свої обов`язки за Договором, оскільки після його інформування про спрацювання сигналізації не направив уповноважену особу на об`єкт. За таких обставин, у даному випадку відсутня неправомірна поведінка відповідача. Обставини, які б свідчили про наявність у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача збитки у цій справі не встановлено, а тому суд відмовив у задоволенні позову.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1,2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є об`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як зазначено в частині 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). До правових наслідків порушення зобов`язання належить, зокрема відшкодування збитків (п.4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Крім того, статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Позивач зазначає, що відповідачем неналежно виконані обов`язки встановлені Договором, у зв`язку з чим останній має відшкодувати збитки в сумі 66040,00 грн. З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.4.1.1 Договору виконавець зобов`язаний здійснювати спостереження за станом сигналізації, встановленої на об`єкті у визначений Договором період, у тому числі здійснювати припинення протиправних дій щодо об`єктів охорони з дотриманням вимог Закону України Про охоронну діяльність , здійснювати заходи щодо затримання осіб, які посягають на об`єкті, у т.ч. застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках (якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги). У разі виявлення ознак кримінального правопорушення здійснювати виклик правоохоронних органів, а до прибуття, працівників правоохоронних органів вжити всіх можливих заходів для охорони місця події та збереження слідів кримінального правопорушення, виявлення очевидців та фіксації їхніх персональних даних.

У разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації забезпечити негайне прибуття ГР для встановлення причин її спрацювання та здійснення дій, визначених цим Договором (п.4.1.2 Договору).

Пунктом 4.2.3. Договору передбачено, що у разі виявлення виконавцем ознак проникнення на об`єкт чи порушенні цілісності об`єкту, замовник зобов`язаний забезпечити своє прибуття (уповноваженої особи) на об`єкт протягом двох годин після її інформування про спрацювання сигналізації на об`єкті, з дозволу та у присутності якої ГР проходить у приміщення об`єкта; здійснити його огляд та особисто переконатися в причинах спрацювання сигналізації. Сторони погодили, що належним інформуванням замовника є сповіщення телефонним зв`язком (за вказаними у переліку номерами) про ситуацію на об`єкті за умови, що уповноважена особа замовника отримала вказану інформацію та надала відповідь виконавцю, про те що інформація нею отримана та підтвердила своє прибуття на об`єкт.

Пунктом 4.2.4. Договору встановлено, що у разі неприбуття замовника (уповноваженої особи) на протязі двох годин з моменту інформування про спрацювання сигналізації Виконавець не несе майнової відповідальності за збереження цінності Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи 03.04.2020 о 03:42:34 на пункт централізованого спостереження відповідача (надалі - ПЦС) надійшов сигнал тривоги з охоронюваного об`єкта. За місцем спрацювання сигналізації було направлену групу реагування. Відповідно до стенограми розмов чергової ПЦС з групою реагування о 03:47 об`єкт був оглянутий; порушень виявлено не було. О 03:56 був здійснений телефонний дзвінок відповідальній особі - ОСОБА_1 , однак останній не відповів. Потім був здійснений телефонний дзвінок ОСОБА_3 (вказаний як альтернативна особа для зв`язку), який повідомив, що не може виїхати на об`єкт. Тобто, відповідачем у даному випадку було дотримано вимог про належне інформування особи за Договором.

Проте, 03.04.2020 о 6:52:28 на ПЦС повторно надійшов сигнал тривоги з охоронюваного об`єкта. За місцем спрацювання сигналізації було направлену групу реагування. Відповідно до стенограми розмов чергової ПЦС з групою реагування о 06:57 об`єкт був оглянутий; порушень виявлено не було. Однак, з наданих сторонами доказів, не вбачається інформування позивача про спрацювання сигналізації вдруге. Стенограма розмов містить лише наступні записи: 06:52 - Повторно Тривога ; 06:53 - Прийнято ; 06:57 - Об`єкт оглянуто, без порушень . Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неналежне інформування замовника за фактом повторного спрацювання сигналізації, та відповідно неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе за цим Договором зобов`язань виконавець несе відповідальність згідно цього Договору та чинного законодавства України.

Пунктом 6.1.2 Договору встановлено, що виконавець несе повну майнову відповідальність за збереження майна, яке, знаходиться на об`єктах, обладнаних охоронною сигналізацією, що знаходяться під спостереженням та відшкодовує шкоду, завдану через неналежне виконання своїх зобов`язань, відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з п. 6.2.3. Договору виконавець звільняється від відповідальності за збитки, допущені за відсутності вини у їх спричиненні, у тому числі за майнові збитки, що заподіяні у разі неприбуття уповноваженої особи замовника на протязі однієї години з моменту інформування про спрацювання сигналізації.

Проте, як було зазначено вище, відповідачем, в порушення вимог ст.74 ГПК України не було надано доказів належного інформування замовника про факт повторного спрацювання сигналізації, а тому виконавець не може бути звільнений від відповідальності на підставі п. 6.2.3 Договору. Інші підстави для звільнення виконавця від відповідальності (п.п.6.2.1, 6.2.2) також відсутні. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідачів у відзиві на апеляційну скаргу на те, що нічний час завадив працівникам відповідача встановити факт проникнення на об`єкт сторонніх осіб. Спрацювання сигналізації в нічний час не звільняє відповідача від виконання покладених на нього договором обов`язків. Невиявлення ознак правопорушень на об`єкті та не сповіщення про це правоохоронні органи згідно умов 4.1.1. договору свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору. За таких обставин, судова колегія, оцінюючи поведінку відповідача у сукупності, зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягала, у неналежному виконанні відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору.

У рішенні першої інстанції факт невиконання позивачем своїх обов`язків за договором ґрунтується тільки на першому випадку спрацювання сигналізації, в той час як другий такий випадок був залишений судом поза увагою.

У відповідності до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За таких обставин, проаналізувавши вищевикладене, а також те, що відповідач не довів, що ним дотримано всіх умов договору та вжито всіх залежних від відповідача заходів щодо належного виконання зобов`язання, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності в діях відповідача такого критерію правопорушення як вини.

Щодо збитків, які були завдані позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6.1.3 Договору встановлено, що факт знищення (пошкодження) майна, що знаходиться на об`єктах охорони, спричинені крадіжками, грабежами, розбоями або в силу інших причин встановлюються у відповідності до вимог чинного законодавства. Розмір шкоди визначається замовником шляхом розрахунку вартості викраденого, знищеного або пошкодженого майна, витрат на його відновлення (реальних збитків, упущеної вигоди).

02.01.2020 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг відповідального зберігання б/н. Згідно даного договору майно визначено у актах приймання-передачі майна (п. 1.2. Договору). Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору передача майна на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару, який є додатком до даного Договору. Так, відповідно до вказаного Договору, ОСОБА_1 передав на відповідальне зберігання позивачу техніку, визначену в актах приймання-передачі майна від 02.01.2020, 17.01.2020, 06.03.2020, 10.03.2020 (т.1, а.с.24-32) на загальну суму 66040,00 грн. Згідно з зазначеними актами приймання-передачі, зберігання майна здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт, що знаходиться за вказаною адресою є предметом спірного Договору №130/17/П про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження (Додаток №1 до Договору) (т.1, а.с. 17).

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що його уповноваженою особою був здійснений виїзд на об`єкт та спільно з уповноваженою особою позивача проведено огляд об`єкту, у тому числі з метою встановлення розміру збитків та механізму їх спричинення (т.1, а.с. 175). Відповідачем заперечень щодо розміру збитків заявлено не було.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено розмір завданих збитків у розмірі 66040,00 грн.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини справи та наведені приписи чинного законодавства слід дійти висновку про те, що позивачем доведено у встановленому порядку наявність, а відповідачем не спростовано відсутність, повного складу цивільного правопорушення вчиненого останнім. А саме доведено з боку позивача і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором останніми не було затримано осіб, причетних до проникнення на об`єкт охорони, чим не зупинено таке протиправне діяння.

Щодо твердження відповідача про те, що майно, відшкодування вартості якого позивач вимагає, йому не належить, а тому останній не має права на таке відшкодування, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, між ОСОБА_1 та ТОВ ПФ Буревісник було укладено договір про надання послуг відповідального зберігання від 02.01.2020. Відповідно до статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст.950 ЦК України). Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи доведено майнову шкоду, яку зазнає позивач, у зв`язку із втратою речей, які були передані йому на зберігання через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, а апеляційна скарга - такою, що підлягає задоволенню.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2020 у справі №922/1725/20 слід скасувати через нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового судового рішення про задоволення позову, тому у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 273, п.2 ч.1 ст.275, п.п.1, 3, ч.1 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2020 у справі №922/1725/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник до Приватного підприємства Охорона і захист про стягнення 66040,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Охорона і захист (код ЄДРПОУ: 39845216, юридична адреса: 61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 2/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник (код ЄДРПОУ: 38384805; юридична адреса: 61016, Харківська обл., місто Харків, в`їзд Лисогірський, 4-й, будинок 2-А) 66040,00 грн (шістдесят шість тисяч сорок гривень нуль копійок) збитків за договором №130/17/П про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017.

Стягнути з Приватного підприємства Охорона і захист (код ЄДРПОУ: 39845216, юридична адреса: Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 2/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна фірма Буревісник (код ЄДРПОУ: 38384805; юридична адреса: Україна, 61016, Харківська обл., місто Харків, В`їзд Лисогірський, 4-й, будинок 2-А) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят три гривні нуль копійок).

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук