Постанова

від 27.01.2021 по справі 922/1984/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа № 922/1984/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх. №3014 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 (повний текст складено 06.10.2020), ухвалене о 10 год 55 хв. у складі судді Смірнової О.В.

справі 922/1984/20,

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до відповідача Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків

про стягнення 209591,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області (далі позивач, Інспекція) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (далі відповідач), в якій просить стягнути з останнього шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 209591,00 грн, мотивуючи свої вимоги незаконним знесенням зелених насаджень на території об`єкту природно-заповідного фонду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20 у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, про стягнення 209591,00 грн відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області, який просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20, скасувати рішення суду першої інстанції від 29.09.2020 у даній справі та ухвалити нове рішення про стягнення з Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна на користь держави шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 209591,00 грн. Судові витрати просить стягнути з відповідача.

Скаржник вважає, що зазначене рішення ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для розгляду справи.

Апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції на ст. 28 Закону України "Про благоустрій населення" та на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", оскільки предметом спору є стягнення шкоди внаслідок порушення спеціального закону, а саме Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Позивач вважає, що в результаті незаконних дій посадових осіб відповідача на території Ботанічного саду, а саме - незаконного видалення дерев хвойних порід у кількості 89 штук без затвердженого на це ліміту на спеціальне використання природних ресурсів та відповідного дозволу, державі заподіяно шкоду в розмірі 209591,00 грн, яка розрахована згідно з додатком № 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" внаслідок незаконної порубки дерев.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20 залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надати до Східного апеляційного господарського суду докази доплати судового збору у розмірі 1,30 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 поновлено Державній екологічній інспекції у Харківській області строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20. Встановлено відповідачу строк до 15.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту. Розгляд апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20 ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи (а.с. 179-180 т. 1) вбачається, що сторони отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 30.11.2020, та належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження.

15.12.2020 до апеляційного суду від Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим, зазначає, що видалення дерев було спрямовано не на здійснення заготівлі деревини, як одного з видів спеціального використання природних ресурсів, а як дії невідкладного характеру, як незапланований, аварійний захід, спрямований на збереження ботанічних колекцій та недопущення загрози життю та здоров`ю громадян, які є співробітниками та відвідувачами Ботанічного саду.

22.12.2020 до апеляційного суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що на офіційному вебсайті Міндовкілля (https://mepr.gov.ua/news/34863.html) надано роз`яснення стосовно застосування суб`єктами господарювання ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд", де зазначено, що відповідно до статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

Водночас, у зв`язку із стихійними лихами, аварійними та іншими надзвичайними ситуаціями, у тому числі загрозами для життя людей та завдання серйозних збитків та пошкоджень інфраструктурі, виникає необхідність видалення аварійних, пошкоджених та повалених дерев, наприклад, падіння дерев на лінії електропередач та трубопроводи, або дерев, які можуть своїм падінням нанести збитки чи завдати шкоди людям у парках- пам`ятках садово-паркового мистецтва, ботанічних садах тощо.

При цьому, відповідно до пункту 8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Крім того, відповідно до пункту 10 Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 409, рішення комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Зважаючи на викладене, у вищезазначених ситуаціях необхідно видалити або відтягнути в сторону повалені/аварійні дерева та залишити у природному середовищі з подальшим оформленням документів для отримання у встановленому порядку ліміту на використання природних ресурсів у межах відповідного об`єкта природно-заповідного фонду (вид використання - заготівля деревини).

Як вже зазначалось вище, вказана апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи, зважаючи на приписи ч. 10 ст. 270 ГПК України, якими передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення учасників справи від сторін не надходили.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією у Харківській області на адресу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна надіслано повідомлення 250/06-06 від 20.01.2020 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області №240/11-02 від 25.02.2020 прийнято рішення про здійснення планового заходу (перевірки) Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в термін з 02 по 06, з 10 по 13, 16 березня.

У період з 06.03.2020 по 13.03.2020 Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 4,5,7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Інспекції від 25.02.2020 року № 240/11-02 було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 240/11-02/06-06 від 13.03.2020.

Актом перевірки зафіксовано, що структурним науково - дослідним природоохоронним підрозділом відповідача є Ботанічний сад Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (далі - Ботанічний сад). Ботанічний сад оголошений постановою Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983 № 311 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 584, затверджений як об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, розширена територія згідно з Указом президента України від 09.12.1998 № 1341/8.

Перевіркою також встановлено, що в 2019 році на території Ботанічного саду (вул. Отакара Яроша, 24, м. Харків) без затвердженого на це ліміту на спеціальне використання природних ресурсів та відповідного дозволу здійснено незаконне видалення дерев хвойних порід у кількості 89 штук, що відображено у переліковій відомості пнів зрубаних дерев від 04.03.2020.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки, Інспекцією винесено припис від 19 березня 2020 року за № 09/06-06, пунктом 2 якого зобов`язано відповідача дотримуватися режиму території Ботанічного саду з урахуванням його класифікації та цільового призначення.

Позивач вважає, що в результаті зазначених незаконних дій посадових осіб відповідача на території Ботанічного саду, державі заподіяно шкоду в розмірі 209591,00 грн, яка розрахована згідно з додатком № 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" внаслідок незаконної порубки дерев.

Розрахунки розміру шкоди разом із претензією № 31 від 16.03.2020 року в порядку ГПК України направлена позивачем на адресу відповідача, однак після її отримання (повідомлення про вручення № 6102230876354) шкода сплачена не була.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Як зазначалося, рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Господарським судом встановлено, що у даному випадку відбулося видалення аварійних дерев, тобто мав місце незапланований, аварійний захід, спрямований на збереження ботанічних колекцій та недопущення загрози життю та здоров`ю громадян, які є співробітниками та відвідувачами Ботанічного саду.

Суд прийшов до висновку, що у даному випадку позивачем не надано доказів неправомірної поведінки відповідача, як і фактичних збитків понесених державою, оскільки відповідачем, з метою збереження ботанічних колекцій та недопущення загрози життю та здоров`ю громадян, було здійснено знесення саме аварійних та сухостійних дерев, що регулюється Порядком №1045 та не потребує затвердження ліміту на спеціальне використання природних ресурсів та надання відповідного дозволу. При цьому відповідачем належним чином було дотримано приписи Порядку №1045.

Отже, обставин, які б свідчили про наявність у відповідача обов`язку сплатити на користь держави збитки в сумі 209591,00 грн судом у цій справі не встановлено.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За загальними положеннями статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною другою статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц.

Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача в частині незаконного знесення зелених насаджень на території об`єкту природно-заповідного фонду, державі заподіяно шкоду в розмірі 209591,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва (ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються ботанічним садам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на території ботанічних садів забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню колекцій флори.

Статтею 9 вказаного Закону території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Статтею 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природі заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч. 15 вказаної статті).

Відповідно до статті 5 Закону завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них.

Згідно з пунктом 1.2. Положення про Ботанічний сад загальнодержавного значення Харківського держуніверситету від 09.03.1999 року (далі - Положення), Ботанічний сад є науково-дослідною, природоохоронною установою, і має за мету збереження, вивчення, інтродукцію, акліматизацію, розмноження в спеціально-створених умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори, шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Пунктом 2.1. Положення передбачено, що головними завданнями ботанічного саду є: а) збереження в культурі видів місцевої та світової флори; б)поповнення колекцій генофонду живих рослин, особливо рідкісних та унікальних; г) проведення науково-дослідних робіт з інтродукції, акліматизації та селекції, розмноження та ефективного використання рослин місцевої і світової флори; г)ведення навчальної та освітньо-виховної роботи з питань ботаніки, екології, охорони природи, селекції, рослинництва, декоративного садівництва і ландшафтної архітектури.

Згідно з пунктом 8.2. Положення на території Ботанічного саду забороняється будь яка діяльність, що не пов`язана з виконанням безпосередній завдань Ботанічного саду і загрожує збереженню колекцій флори.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на території Ботанічного суду було виявлено розповсюдження небезпечного стовбурового шкідника короїда типографа.

З огляду на серйозність ситуації, відповідач звернувся до Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Харківлісозахист", з метою проведення лісопатологічного обстеження та надання рекомендацій щодо проведення санітарних заходів, копія листа від 20.03.2019 № 0601-032 міститься в матеріалах справи.

За результатами проведеного обстеження Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством "Харківлісозахист" був складений висновок № 06-09/162 від 26.04.2019, відповідно до якого загальний санітарний стан колекції "Шпилькових рослин" на момент обстеження був незадовільним через масове розповсюдження стовбурових шкідників. Для поліпшення загального санітарного стану та попередження зараження інших дерев, що зростають на території Ботанічного саду, було запропоновано терміново провести видалення 79 обстежених дерев хвойних порід з наступним їх окорюванням та обробкою дозволеними в Україні препаратами.

Крім того, відповідач зіштовхнувся з проблемою старих та аварійних дерев, зростаючих на території Ботанічного саду, які загрожували безпеці співробітників та відвідувачів.

Знесення аварійних, сухостійних дерев регулюється Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045 (далі - Порядок № 1045).

Пунктом 2 Порядку № 1045 передбачено, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).

Пунктом 7 Порядку № 1045 передбачено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1045 підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою дотримання вимог зазначеного Порядку № 1045 відповідач звернувся до Комісії Харківської міської ради по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню, призначеної рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.02.2007 № 182 "Про створення міської комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню на території м. Харкова".

За результатами обстеження зелених насаджень комісією було складено відповідні акти обстеження зелених насаджень, які підлягають знесенню від 09.08.2018, з яких вбачається, що видаленню підлягають у загальній кількості 149 дерев на підставі п. 2, 7 Порядку №1045.

Як правильно зазначено судом першої інстанції вказані акти підписані представником Державної екологічної інспекції у Харківській області Котенком Ігорем Олександровичем, який входив до складу комісії Харківської міської ради по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відбулося видалення аварійних дерев на підставі Порядку №1045, тобто мав місце незапланований, аварійний захід, спрямований на збереження ботанічних колекцій та недопущення загрози життю та здоров`ю громадян, які є співробітниками та відвідувачами Ботанічного саду, а не є заходами спрямованими на заготівлю деревини, як зазначає позивач.

Разом з тим, апелянт вважає, що навіть у випадку видалення аварійних, сухостійних дерев, які несуть загрозу життю та здоров`ю громадян, відповідач повинен був здійснювати такі дії на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів, а саме у відповідності до ч. 15 ст. 9-1, яка регулює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Так, згідно до з ч. 15 ст. 9-1 проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

Як вбачається, дана норма стосується проведення рубок лісів та є спеціальним використанням природних ресурсів.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До лісового фонду України не належать:

зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Тобто як вбачається із вказаної норми, сади не відносяться до лісового фонду.

Крім того, з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вбачається, що заготівля деревини є спеціальним використанням природних ресурсів.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах (ч. 3).

Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду регулюється Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459 та Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 761.

Як вже зазначалося, згідно з пунктом 8.2. Положення Ботанічний сад загальнодержавного значення Харківського держуніверситету на території Ботанічного саду забороняється будь яка діяльність, що не пов`язана з виконанням безпосередній завдань Ботанічного саду і загрожує збереженню колекцій флори.

А така діяльність як заготівля деревини, є спеціальним використанням природних ресурсів, відповідно до вказаного Положення не включена до видів діяльності ботанічного саду університету, можливість здійснення такої діяльності не передбачена і ст. 31, 32 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", що виключає можливість для ботанічного саду отримання дозволу та лімітів на таке спеціальне використання природних ресурсів.

Колегія суддів звертає увагу, що нормами Закону України "Про природно-заповідний фонд України" не врегульовано питання видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев на території Ботанічних садів.

Єдиним спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює порядок видалення дерев є виключно Порядок № 1045.

Враховуючи, що Ботанічний сад Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна знаходиться на території міста, колегія суддів вважає обґрунтованим врахування судом першої інстанції також і норм Закону України "Про благоустрій населення".

Відповідно до статті 28 Закону України "Про благоустрій населення" негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Згідно зі статтею 3 Закону одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей.

Оскільки в даному випадку відповідач здійснювалося видалення аварійних, сухостійних дерев, таких, що уражені шкідниками, що не пов`язано зі спеціальним використанням природних ресурсів, а спрямоване на швидке та ефективне усунення небезпеки для громадян, а також з метою попередження поширення шкідника короїда та на збереження ботанічних колекцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі дії не потребували отримання відповідачем дозволу та лімітів на рубку дерев.

Щодо посилання скаржника на роз`яснення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, що міститься на офіційному вебсайті (https://mepr.gov.ua/news/34863.html) судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614, Міндовкілля у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Міндовкілля, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» . Нормативно-правові акти Міндовкілля підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази Міндовкілля, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному вебсайті (https://mepr.gov.ua/news/34863.html) Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, вказана інформація міститься в розділі новини, та не є відтворенням тексту наказу Міндовкілля, прийнятого у межах його повноважень, а тому не містить загальнообов`язкових норм.

Враховуючи викладене, вказана інформаціє не може розглядатися судом як джерело права.

Враховуючи, що видання аварійних, сухостійних дерев здійснено з дотримання Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах №1045, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності неправомірної поведінки відповідача та фактичних збитків понесених державою.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Харківській області задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/1984/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий