Ухвала

від 27.01.2021 по справі 902/69/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"27" січня 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/69/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В. , при секретарі судового засідання: Сичук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 )

про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу корпоративних прав та витребування частки у статутному капіталі

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 23.11.2000 року, Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області,

представника позивача: Радіщев Володимир Олегович, одер серія АВ № 1009747 від 25.01.20121 року

В С Т А Н О В И В :

25.01.2021 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про

- визнання недійсною довіреність від 18.11.2020 року, що складена від імені громадянина ОСОБА_1 на ім`я громадянина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною, зареєстрована в реєстрі за № 2551;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" від 23.11.2020 року, який укладений між громадянином ОСОБА_1 , в інтересах якого, на підставі довіреності від 18.11.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною діяв громадянин ОСОБА_3 , та громадянином ОСОБА_2 щодо відчуження належної громадянину ОСОБА_1 частки у розмірі 36,24% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод";

- витребування від відповідача громадянина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь позивача - громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) 36,24% частки у статутному капіталі ТОВ "Іллінецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 32456622; 22700, м. Іллінці, вул. Карла Маркса, буд. 3), вартість якої становить 16 670 000,00 грн.

Поряд з тим, одночасно з вказаною позовною заявою представником ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 24.01.2021 року), в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- встановлення заборони відповідачу ОСОБА_2 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатись, в т.ч., але не виключно продавати, міняти, дарувати, передавати у заставу, управління тощо, часткою у статутному капіталі ТОВ "Іллінецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 32456622; 22700, м. Іллінці, вул. Карла Маркса, буд. 3) розміром 36,24%, вартість якої становить 16 670 000.00 грн та

- встановлення заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії (вносити зміни) щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які можуть вчинятись внаслідок розпорядження громадянином ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) часткою в статутному капіталі ТОВ "Іллінецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 32456622; 22700, м. Іллінці, сул. Карла Маркса, буд. 3) розміром 36,24%, вартість якої становить 16 670 000,00 грн - в тому числі, але не виключно шляхом укладення ним договору купівлі-продажу, договору дарування, договору застави, договору міни, договору управління тощо відносно цієї частки.

Частиною 1 статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 3 зазначеної норми, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Враховуючи, що заявник посилається на використання підробного документа (паспорта громадянина України), однак долучив до заяви про забезпечення позову копії двох паспортів, з огляду на ту обставину, що частина документів надана у ксерокопіях, зміст яких неможливо встановити у повному обсязі, суд прийшов до висновку про необхідність отримати пояснення заявника щодо долучених до заяви документів.

Тому, Ухвалою суду від 26.01.2021 року заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 24.01.2021 року) призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2021 року.

27.01.2021 року представником позивача до суду подано заяву (б/н від 27.01.2021 року) про долучення доказів до матеріалів справи (належні копії недостовірного паспорта, ідентифікаційного номеру та довіреності).

В судове засідання 27.01.2021 року з`явився позивач та представник позивача, які підтримали вимоги заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 27.01.2021 року судом оглянуто оригінал паспорту позивача ОСОБА_1 та встановлено його особу.

Судом також співставлено відомості з наданого оригіналу паспорта та копії, котра зі слів заявника використана при оформленні довіреності від 18.11.2020 року.

В результаті порівняння судом встановлено невідповідність у наданій фотокопії паспорта в частині фотокартки особи (зображення не відповідає особі ОСОБА_1 який був присутній у судовому засіданні), місця народження: зазначено "м. Вінниця", замість вірного: "смт. Кирнасівка, Тульчинського району Вінницької області"; невідповідність штампу про реєстрацію шлюбу; невідповідність місця реєстрації постійного проживання: " АДРЕСА_1 ", однак заявника знято з реєстрації за цією адресою 19.06.2020 року.

27.01.2021 року у судовому засіданні в межах дня оголошувалась перерва до 14.00.

Після закінчення перерви позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 24.01.2021 року), суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач посилається на можливість подальшого відчуження новими власниками часток у статутному капіталі ТОВ "Іллінецький цукровий завод", з метою відновлення прав власності на відповідну частку, позивач буде змушений повторно звертатись до суду з новим позовом до нового власника частки.

Вказані обставини, на думку заявника, дають підстави вважати, що існує реальна загроза порушення прав, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Заявник посилається на використання підробного документа (паспорта громадянина України) , який використовувався для отримання довіреності від імені ОСОБА_1 .

Водночас, повідомлені заявником обставини відносно можливого порушення його прав та перешкоджанню виконанню судового рішення повинні узгоджуватись із запропонованими способами забезпечення позову.

Однак, суд вважає, що обраний представником позивача спосіб вжиття заходів забезпечення позову не відповідає предмету та межам позовних вимог.

Згідно із пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18).

Водночас, вжиття таких заходів має бути достатньо обґрунтованим та співмірним з предметом позову та обсягом прав позивача, який звернувся до суду за захистом.

Здійснивши аналіз заборон, котрі просить вжити заявник, суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" лише опосередковано стосуються предмету спору.

Зокрема, позивач посилається на володіння частками у статутному капіталі ТОВ " "Іллінецький цукровий завод" у загальному розмірі 36,24%.

При цьому, запропоновані заходи забезпечення позову спрямовані на заборону вчинення реєстраційних дій, які стосуються корпоративних прав та заборони змін розміру часток інших учасників ТОВ "Іллінецький цукровий завод".

Заборона вчиняти реєстраційні дії обмежуватиме права інших учасників товариства, які володіють переважним обсягом корпоративних прав у ТОВ "Іллінецький цукровий завод".

Тобто, забезпечення позову таким засобом призведе до порушення прав інших учасників господарського товариства, що суперечить ч. 10 ст. 137 ГПК України та забороні незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини, що зазначено в статті 6 Господарського кодексу України (подібні позиції висловлено Північно-західним апеляційним господарським судом при вирішенні справ №902/774/20, №902/775/20).

Також, запропоновані позивачем заходи стосуються необмеженого кола суб`єктів державної реєстрації, однак суд позбавлений можливості безпосереднього втручання у реалізацію наданих повноважень у сфері державної реєстрації.

Обрані заявником заходи забезпечення позову хоча і прямо не підпадають під перелік заборон згідно ч. 5 ст. 137 ГПК України, однак унеможливлюють легалізацію та надання офіційного статусу рішенням загальних зборів ТОВ "Іллінецький цукровий завод" з приводу зміни складу учасників товариства, зміни розміру статутного капіталу товариства, зміну розміру часток учасників товариства, зміну керівника товариства, зміну осіб, які уповноважені вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну місцезнаходження товариства.

Тобто, визначені заявником заходи передбачають істотне втручання у мирне володіння майном та можуть розцінюватись як порушення ст. 1 Першого Протоколу Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод.

Отже, вжиття таких заходів має бути достатньо обґрунтованим та переслідувати легітимну мету, а також мати правове обґрунтування у національному законодавстві.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Визначені заявником способи забезпечення позову виходять за межі захисту його прав на частку у статутному капіталі ТОВ "Іллінецький цукровий завод", тому їх застосування суперечить п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Крім того, обравши спосіб забезпечення у виді заборони відповідачу ОСОБА_5 вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України) заявник не врахував, що даний захід забезпечення не стосується заборон на укладення договорів або права розпорядження майном, зокрема корпоративними правами.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову повинні носити чіткий, конкретний, зрозумілий та однозначний зміст, не допускати розширюваного тлумачення, а також у повній мірі запобігати виникненню ризиків істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наведений у заяві про забезпечення позову перелік заборон фізичній особі ОСОБА_2 носить не вичерпний характер, тому не зможе у повному обсязі захистити інтереси позивача.

Підсумовуючи викладене вище, надавши сукупну оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Тому, заява про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 24.01.2021 року) шляхом:

- встановлення заборони відповідачу ОСОБА_2 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатись, в т.ч., але не виключно продавати, міняти, дарувати, передавати у заставу, управління тощо, часткою у статутному капіталі ТОВ "Іллінецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 32456622; 22700, м. Іллінці, вул. Карла Маркса, буд. 3) розміром 36,24%, вартість якої становить 16 670 000.00 грн;

- встановлення заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії (вносити зміни) щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які можуть вчинятись внаслідок розпорядження громадянином ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) часткою в статутному капіталі ТОВ "Іллінецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 32456622; 22700, м. Іллінці, сул. Карла Маркса, буд. 3) розміром 36,24%, вартість якої становить 16 670 000,00 грн - в тому числі, але не виключно шляхом укладення ним договору купівлі-продажу, договору дарування, договору застави, договору міни, договору управління тощо відносно цієї частки.

2. Копію ухвали направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 27.01.2021 року.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Ухвалу складено - 27.01.2021 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 )

3 - відповідачу 1 ( АДРЕСА_2 )

4 - відповідачу 2 ( вул. Монастирська, 18, с. Біла Церква, Рахівський район, Закарпатська область, 21034)