Повістка

від 27.01.2021 по справі 908/2213/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/101/20-15/171/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27.01.2021 Справа № 908/2213/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" про стягнення понесених витрат на правничу допомогу у справі № 908/2213/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив", 03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3

до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3)

про стягнення коштів

без виклику сторін

установив

Господарським судом Запорізької області розглянуто позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки № 216(З)УК/53-121-01-19-08084 від 05.06.2019 в розмірі 992 409,30 грн, інфляційних втрат у розмірі 11 887,42 грн, 3% річних у розмірі 17 955,81 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.01.2021 у справі № 908/2213/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" основний борг у розмірі 992 409,30 грн, 3% річних у розмірі 17 955,81 грн, інфляційні втрати в розмірі 9878,92 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 15 303,66 грн, із зазначенням у рішенні за цим позовом про нарахування 3% річних до моменту виконання такого рішення відповідачем із вказівкою на правила розрахунку остаточної суми таких платежів щодо основного боргу.

02.11.2020 позивачем в межах справи № 908/2213/20 було заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат та винесення додаткового рішенні.

Від відповідача 12.11.2020 до суду надійшли заперечення на клопотання позивача, в якому відповідач зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 24 100,00 грн, є неспівмірними, необгрунтованими та непропорційними предмета спору. Вважає, що зазначені витрати не підтвердженні належними та достатні доказами, відповідно до вимог чинного законодавства України, ціна позову не впливає на вирішення питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Справа, що розглядається, не викликає публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін.

До Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" № б/н від 16.01.2021 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь адвоката позивача Вінокурова В.О. витрат на правничу допомогу в розмірі 24 100,00 грн.

Розглянувши заяву позивача про винесення додаткового рішення про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 100,00 грн господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Правову допомогу позивачу надавав адвокат Вінокуров В.О. згідно з договором про надання правової допомоги № 02/18 від 27.06.2018, укладеного з ТОВ "Хімлаборреактив".

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2018 адвокатом Вінокуровим Володимиром Олеговичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (клієнт) укладений договір № 02/18 про надання правничої допомоги (адвокатських послуг).

Відповідно до п. 1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу та представляти інтереси клієнта в будь-яких адміністративних, кримінальних, цивільних та господарських справах (спорах) в суді, в будь-яких правоохоронних органах, перед будь-якими органами державної влади та місцевого самоврядування, їх структурними підрозділами, посадовими та службовими особами, перед будь-якими юридичними особами та фізичними особами, при проведенні слідчих дій, перевірок, що стосуються клієнта або проводяться у його володінні тощо, за що клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар.

Згідно з п. 2 договору розмір гонорару та порядок розрахунку визначається в додаткових угодах до цього договору.

До зазначеного договору адвокат Вінокуров Володимир Олегович та ТОВ "Хімлаборреактив" 17.08.2020 уклали додаткову угоду.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу та представляти інтереси клієнта в Господарському суді Запорізької області з питань підготовки, подачі позову та представництва інтересів клієнта в судовій справі за позовом клієнта до ДП "НАЕК "Енергоатом".

Пунктом 4 вказаної додаткової угоди сторони узгодили, що остаточний розрахунок гонорару адвоката за виконання доручення, передбаченого цією додатковою угодою, визначається у Звіті про надану правничу допомогу та/або виставленому адвокатом на користь клієнта рахунку.

Пунктом 5 додаткової угоди визначено, що за домовленістю сторін, витрати на професійну допомогу (гонорар) відшкодовуються безпосередньо адвокату за рахунок ДП "НАЕК "Енергоатом" за рішенням суду в рамках відповідної судової справи. Частина витрат, не покритих контрагентом за рішенням суду в рамках відповідної судової справи, оплачуються клієнтом протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення рахунку адвокатом.

До клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача додав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 908/2213/20 Господарський суд Запорізької області, відповідно до якого адвокатом Вінокуровим Володимиром Олеговичем надано/виконано/витрачено, а клієнтом прийнято послуги/роботи/витрати на загальну суму 24 100,00 грн, а саме:

- аналіз справи, збір доказів по справі, вироблення правової позиції - 8100,00 грн;

- підготовка, оформлення позовної заяви, розрахунок % річних, інфляційних втрат та інших нарахувань), додаткові письмові пояснення у справі, підготовка відповіді на відзив - 13 500,00 грн;

- підготовка, оформлення та подання до суду заяви клопотання про стягнення судових витрат від 02.11.2020 - 500,00 грн;

- компенсація витрат адвоката на сканування, друк, копіювання документів, ведення адвокатського досьє - 2000,00 грн.

Крім того, представник позивач додав до клопотання звіт про надану правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) № 02/18 від 27.06.2018 від 27.06.2018, який підписаний адвокатом Вінокуровим В.О. і уповноваженим представником ТОВ "Хімлаборреактив" та скріплений печатками сторін договору. Вказаним звітом про надану правничу допомогу визначено гонорар адвоката в загальній сумі 24 100,00 грн.

Попередній орієнтовний розрахунок витратна професійну правничу допомогу до позову було наведено в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором, яка складається з основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних. Розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу. Також не обтяжена справа кількістю доказів, які б потребували вивчення.

З огляду на обставини справи, справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Справа розглядалась за правилам спрощеного позовного провадження, у справі призначено два засідання. Враховуючи, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, представник позивача адвокат Вінокуров В.О. участь у судових засіданнях не брав.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно з ціною позову та складністю справи є неспіврозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 22 100,00 грн.

Суд вважає необґрунтованим та безпідставним включення до судових витрат на професійну правничу допомогу - компенсації витрат адвоката на сканування, друк, копіювання документів, ведення адвокатського досьє, поштові витрати, оскільки такі дії повинні відбуватися під час збору доказів по справі, та такі витрати вже відображені у пункті 1 детального опису робіт. Крім того, такий вид робіт безпосередньо не пов`язаний з професійною правничою допомогою адвоката. Понесення поштових витрат не деталізовано та не обґрунтовано, що виключає можливість аналізу правомірності їх понесення, та пов`язаності з розглядом даної справи.

Відносно доводів відповідача щодо відсутності доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу суд зауважує, що виходячи із положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, розмір заявлених витрат є співмірним із сумою позову 1 022 252,53 грн та у відсотковому відношенні до заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу 24 100,00 грн становить лише 2,36%.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 908/2213/20, проте, зважаючи на вищезазначені приписи норм чинного законодавства, критерії розумності та реальності, суд зменшує ці витрати та до стягнення підлягає сума витрат на правову допомогу у розмірі 22 100,00 грн.

Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) на користь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" адвоката Вінокурова Володимира Олеговича (РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія КС №6775/10 від 27.06.2018, 02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, буд. 4, 7 поверх, каб. 16) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 100,00 грн (двадцять дві тисячі сто гривень 00 коп.). Видати наказ.

3. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 27 січня 2021 року.

Суддя І. С. Горохов