Рішення

від 26.01.2021 по справі 923/1141/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1141/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача Державної екологічної інспекції у Херсонській області

до Комунальне підприємство "Надія"

про стягнення 238 237,66 грн збитків,

за участі:

- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,

- представників:

прокурора - Кобзаря А.І.,

позивача - не прибув,

відповідача - не прибув,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи прокурора

11.11.2020 заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся із позовом в інтересах держави в особі Позивача - Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Комунального підприємства Надія про стягнення 238 237,66 грн збитків, заподіяних унаслідок самовільного користування водними ресурсами.

За твердженнями Прокурора, позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави в особі Позивача, оскільки бездіяльність Позивача завдає матеріальної шкоди інтересам держави та проявляється у тривалому незверненні до суду з позовом про стягнення суми спричинених збитків.

У якості обґрунтування власної позиції Прокурор вказав, що під час здійсненої у січні 2020 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було установлено порушення Відповідачем положень статті 23 Кодексу України Про надра , яке виявилося у споживанні підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами. Зокрема, такий видобуток води здійснений у період з 01.07.2017 по 22.01.2020, у зв`язку з чим він склав 182 118 куб. м на загальну суму 238 237,66 грн. Поряд з цим, Прокурор зазначив, що Відповідач є самостійним суб`єктом господарювання, а тому з його боку відсутнє втручання у здійснення діяльності органу місцевого самоврядування.

Під час судового розгляду справи Прокурор підтвердив власну позицію та просив позовні вимоги задовольнити.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та вказав, що:

- позов Прокурора є втручанням у здійснення діяльності органу місцевого самоврядування, оскільки у відповідності до статті 145 Конституції України територіальні громади самостійно управляють своїм майном,

- відсутні підстави для прокурорського представництва, оскільки Позивач самостійно міг звернутися до суду з відповідним позовом,

- стягнення спірної суми спричинить припинення діяльності підприємства та його банкрутство,

- за змістом акту перевірки забір підземної води без дозволу на спеціальне користування здійснювався у період з 02.01.2018 по 17.10.2018, але нарахування збитків здійснене за період з 01.07.2017 по 22.01.2020, що не відповідає акту перевірки,

- ним не порушувалися положення пункту 9 статті 44 та статті 48 Водного кодексу України, оскільки ним вживалися дії стосовно отримання відповідних дозволів на водокористування.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 17.11.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче провадження здійснив у підготовчому засіданні 22.12.2020, а розгляд справи по суті - 26.01.2021.

Розгляд справи по суті проведений без участі представників Позивача та Відповідача, оскільки вони у засідання не з`явилися, хоча належними чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, що слідує з відповідних повідомлень про вручення поштових відправлень № 7300309743147 та № 7300309743155.

Установлені судом обставини

У період з 16 по 22 січня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведена планова перевірка Комунального підприємства Надія щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складений Акт № 01-51/12/20.

За змістом розділу Охорона водних ресурсів Акту перевірки:

- Централізоване водопостачання в селі Надеждівка забезпечується Комунальним підприємством Надія . Підприємство також здійснює централізоване водопостачання у селі Зорівка … ,

- Водозабір здійснюється з трьох свердловин … ,

- Забір підземної води Підприємством здійснюється на підставі Дозволу на спеціальне водокористування № 856/ХС/49д-18 від 18.10.2018 з терміном дії до 18.10.2023. Попередній дозвіл на спеціальне водокористування № Укр 1.52 Хрс від 26.12.2014 був виданий на термін з 26.10.2014 по 01.01.2018. У період з 02.01.2018 по 17.10.2018 Комунальним підприємством Надія здійснювався забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням пункту 9 статті 44 та статті 48 Водного кодексу України. ,

- Комунальне підприємство Надія здійснює забір підземної води для господарських та питних потреб, що не перевищує 300 куб. м на добу. Земельні ділянки під свердловинами, що експлуатує КП Надія не оформлені згідно вимог чинного законодавства. Спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування підземних вод) КП Надія не оформлений, що є порушенням пункту 2 статті 44 Водного кодексу України, статті 23 Кодексу України про надра ,

- За 2018 рік забрано підземної води - 74,7 тис. куб. м .

Поряд з цим, за змістом пункту 5 розділу Опис виявлених порушень вимог законодавства Акту перевірки у підрозділі Опис фактичних обставин … вказано про відсутність спеціального дозволу на користування надрами (підземна вода).

За результатами перевірки Позивачем Відповідачу внесений Припис № 01-51/12/20 від 23.01.2020, за змістом якого серед інших вимог зобов`язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Як слідує з листів Басейнового управління водних ресурсів Нижнього Дніпра за вих. № 14-10/3-330 від 06.04.2020 та № 366-01-42 від 24.04.2020, адресованих Позивачу, ним на адресу Позивача направлені Звіти про використання води Відповідачем за формою 2ТП - водгосп (річна) за 2017 - 2019 роки.

Так, відповідно до Звітів про використання води за 2017, 2018 та 2018 роки Відповідач добув протягом липня - грудня 2017 року 35 200 куб. м, у 2018 році - 74 700 куб. м, у 2019 році - 70 900 куб. м.

За змістом листа Відповідача, адресованого Позивачу, за вих. № 49 від 24.03.2020 Відповідач повідомив, що об`єм видобутку води у період з 01.01.2020 по 22.01.2020 склав 1318 куб. м.

На підставі виявленого порушення Позивачем 06.05.2020 здійснений розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, за змістом якого:

- Відповідач здійснював забір підземної води без спеціального дозволу на користування надрами,

- відповідно до звітів за формою № 2ТП - водгосп (річна) кількість забраної Відповідачем підземної води у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 складає 35 200 куб. м, у 2018 році - 74 700 куб. м, у 2019 році - 70 900 куб. м,

- згідно з довідкою № 49 від 24.03.2020, яка надана безпосередньо Відповідачем, кількість підземної води за період з 01.01.2020 по 22.01.2020 становить 1 318 куб. м,

- розрахунок розміру відшкодування збитків здійснений за формулою: З сам = 5 х W х Тар х 0,3 (грн), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м куб; Тар - розмір аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення; … З сам = 5 х 182118 куб. м. х 0,8721 х 0,3 = 238 237,66 грн,

- рентна плата за спеціальне використання води в Херсонській області становить у 2020 році 87,21 грн за 100 куб. м,

- сума заподіяних державі збитків внаслідок забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами за період з 01.07.2017 по 22.01.2020 становить 238 237,66 грн.

26.05.2020 Позивач надіслав Відповідачу претензію про сплату нарахованої суми збитків, а також вказав у ній, що у період з 01.07.2017 по 22.01.2020 забрано без спеціального дозволу на користування надрами 182 118 куб. м підземної води.

Отже, підсумовуючи викладені обставини, суд зазначає, що Позивачем нараховані збитки у сумі 238 237,66 грн у зв`язку з допущеним Відповідачем порушенням статті 23 Кодексу України Про надра , а саме видобування підземної води у кількості 182 118 куб. м у період з 01.07.2017 по 22.01.2020 без спеціального дозволу на користування надрами.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо прокурорського представництва

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Згідно з положеннями пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. А за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру . Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Поряд з цим, у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді, а також правові висновки стосовно застосування наведених вище правових норм відносно прокурорського представництва:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом; розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно; у кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Отже, в цій справі колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права стосовно прокурорського представництва:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності; наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

В іншій постанові від 21.12.2018 у справі № 922/901/17 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону.

Про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів інших касаційних судів (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 802/4083/15-а, від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та інші; постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 201/5279/16, від 04.09.2019 у справах № 372/1688/17-ц, № 448/764/17 та інші).

В додаток до наведених правових висновків суд зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 надані додаткові правові висновки стосовно прокурорського представництва. Зокрема:

- відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу;

- бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу;

- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу; розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва;

- якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові; але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Таким чином, з огляду на вказані правові положення на висновки Верховного Суду стосовно їх застосування, суд приходить до висновку, що:

- Прокурор у даній справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, тобто Позивача;

- бездіяльність Позивача наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Надаючи оцінку вказаним Прокурором обставинам бездіяльності Позивача, суд зазначає, що відповідно до п. 1. Положення про державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.17 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із пунктом 1 Положення про державну екологічну інспекцію у Херсонській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.18 № 249, Державна екологічна інспекція у Херсонській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Голова Херсонської обласної державної адміністрації координує діяльність Інспекції та сприяє їй у виконанні покладених на неї завдань. Повноваження Інспекції поширюються на територію Херсонської області, за винятком територій та об`єктів, віднесених до зони діяльності Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Пунктом 3 Положення передбачено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Херсонської області, за винятком територій та об`єктів, віднесених до зони діяльності Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Отже, Позивач у справі є компетентним суб`єктом у спірних правовідносинах, оскільки на нього покладено контрольні функції стосовно дотримання законодавства у сфері надр.

Надаючи оцінку наявності бездіяльності Позивача у захисті інтересів держави, суд зазначає, що Позивач тривалий час після проведеної перевірки не звертався до суду з позовом про стягнення спричинених збитків (перевірка проведена в січні 2020, розрахунок збитків здійснений у травні 2020), а у листі за вих. № 2457/10-12/08-35 від 09.10.2020 повідомив Прокурора, що причиною цьому є відсутність фінансування на сплату судового збору.

Отже, суд приходить до висновку, що Прокурором доведені підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки Позивач, як належний компетентний орган тривалий час не звертався до суду з позовом про стягнення спричинених збитків.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача, оскільки Прокурором доведена наявність прокурорського представництва та воно не є втручанням у здійснення діяльності органу місцевого самоврядування, якому підпорядкований Відповідача.

Щодо дотримання законодавства у природоохоронній сфері

Статтею 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища (в редакції чинній на дату проведення перевірки) встановлено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України про надра (в редакції станом на час перевірки), надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до частини 2 статті 16 того ж Кодексу спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів АР Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території АР Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 Кодексу України про надра (в редакції станом на час перевірки), надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів.

Таким чином, у випадку добування підземної води така особа повинна мати відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами.

Статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції станом на час проведення перевірки) було унормовано, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Отже, для існування відповідного права необхідна наявність двох умов: права землекористування земельною ділянкою, на якій розміщена артезіанська свердловина, та дотримання обсягу водозабору - 300 куб. м на добу.

У даному випадку, за Актом перевірки № 01-51/12/20 Відповідач здійснював забір підземної води у кількості, що не перевищує 300 куб. м на добу, але право землекористування земельними ділянками під свердловинами не було оформлене відповідно до чинного законодавства, а тому він зобов`язаний при видобуванні підземної води мати відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами.

За статтею 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Поряд з цим, у відповідності до статей 216 та 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом (серед іншого) відшкодування збитків.

За змістом частини 2 статті 224 того ж Кодексу під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Безпосередньо порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлений положеннями Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.09 № 389.

Зокрема, пунктом 1.2. Методики встановлено порядок визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Так, згідно з пунктом 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

У відповідності до пункту 9.2. Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Отже, чинним законодавством встановлені підстави для відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземної води), формула визначення розміру відшкодування та перелік документів, на підставі яких визначається фактичний об`єм води, що використаний самовільно. Таким чином, ключовими при розрахунку є період та об`єм самовільного водокористування.

У даному випадку Позивачем при розрахунку об`єм води визначений у кількості 182 118 куб. м не за Актом перевірки (в Акті зазначено лише про об`єм добутої у 2018 році води у кількості 74 700 куб. м), а за довідкою Відповідача (вих. № 49 від 24.03.2020) та Звітами про використання води за 2017, 2018, 2019 роки (отриманими 08.04.2020 та 24.04.2020), які були надані після здійсненої перевірки, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлені положеннями Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Статтею 7 цього Закону встановлено, що:

- Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина 1),

- За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід … (частина 6),

- На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства … у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу… (частина 7).

Безпосередньо форма акту затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 450 від 26.11.2019 Про затвердження Уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів .

Зокрема, у розділі акту перевірки під назвою опис виявлених порушень підлягає зазначенню опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства.

У цьому контексті суд зазначає, що в Акті перевірки № 01-51/12/20 у пунктах 8 та 10 підрозділу Умови спеціального водокористування розділу Охорона водних ресурсів відображено лише про відсутність у Відповідача спеціального дозволу на користування надрами та забір ним підземної води у 2018 році у кількості 74 700 куб. м. При цьому інших даних, а саме періоду такої відсутності та об`ємів використаної води за період здійсненого Позивачем нарахування збитків, а саме з 01.07.2017 по 22.01.2020, в Актах не зазначено. Про період відсутності дозволу на користування надрами не зазначено і в пункті 5 Розділу Акту № 01-51/12/20 Опис виявлених порушень вимог законодавства , в якому зафіксовано лише сам факт відсутності спеціального дозволу, який судом сприймається як фіксація факту на дату перевірки, а не на певний період.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що Позивачем нарахування збитків здійснено за інформацією (вихідними даними), яка частково не зазначена в Акті перевірки, у тому числі періоду порушення та об`ємів видобутої води, а основується на документах отриманих після її проведення, що суперечить положенням наведеної статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за суттю якої виявлені порушення, у тому числі вихідні данні та період порушення, повинні бути відображені в акті перевірки.

У даному випадку в Акті № 01-51/12/20 взагалі не вказано періоду, за який здійснювалася перевірка, та в який були відсутні спеціальні дозволи на користування надрами, а стосовно видобутої кількості води вказано лише її кількість у 2018 році, тобто 74 700 куб м.

За таких обставин, вказані у Розрахунку розміру відшкодування збитків період порушення (з 01.07.2017 по 22.01.2020) та кількість добутої води (182 118 куб. м) взяті за основу розрахунку не на підставі Акту № 01-51/12/20 та обставин, які встановлені при її проведенні, а поза їх межами, у зв`язку з чим правомірним та доведеним є нарахування лише збитків, які спричинені видобуванням води у 2018 році, виходячи із зазначеного в Акті перевірки об`єму 74 700 куб. м.

Таким чином, правомірним розрахунком спричинених збитків за даними Акту № 01-51/12/20 є наступний: 5 х 74 700 куб. м х 0,8721 х ,03 = 97 718,81 грн, а тому саме ця сума підлягає стягненню з Відповідача, як сума завданих збитків.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та правових положень суд вважає, що:

- Позивач у справі є компетентним суб`єктом у спірних правовідносинах, так як на нього покладені контрольні функції стосовно дотримання законодавства у сфері надр,

- Прокурором доведені підстави для представництва інтересів держави у суді, оскільки Позивач, як належний компетентний орган, тривалий час не звертався до суду з позовом про стягнення спричинених збитків, виявлених під час перевірки Відповідача,

- Відповідач станом на час перевірки здійснював забір підземної води у кількості, що не перевищує 300 куб. м на добу, але право землекористування земельними ділянками під свердловинами не було оформлене відповідно до чинного законодавства, а тому він зобов`язаний був отримати спеціальний дозвіл на користування надрами,

- у випадку добування підземної води без спеціального дозволу на користування надрами винна особа повинна відшкодувати завдані збитки, ключовим при розрахунку яких є період та об`єм самовільного водокористування,

- у даному випадку Позивачем при розрахунку збитків об`єм води визначений у кількості 182 118 куб. м не за Актом перевірки, а за довідкою Відповідача та Звітами про використання води за 2017, 2018, 2019 роки, які були отримані після здійсненої перевірки, а тому нарахування збитків основується на документах отриманих після проведення перевірки, що суперечить положенням статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за суттю яких виявлені порушення, у тому числі вихідні данні та період порушення, повинні бути відображені в акті перевірки,

- в Акті № 01-51/12/20 взагалі не вказано періоду, за який здійснювалася перевірка та в який були відсутні спеціальні дозволи на користування надрами, а стосовно видобутої кількості води вказано лише її кількість у 2018 році, тобто 74 700 куб м, у зв`язку з чим правомірним розрахунком спричинених збитків за даними Акту є наступний: 5 х 74 700 куб. м х 0,8721 х ,03 = 97 718,81 грн,

- в іншій частині стягуваної суми Прокурором та Позивачем не доведено як самого факту спричинення Відповідачем збитків, так і підстав для їх відшкодування.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 97 718,81 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вимоги про стягнення 140 518,85 грн є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Херсонської обласної прокуратури на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1821 від 02.11.2020 у сумі 3 573,57 грн, які згідно із приписами статті 129 ГПК України відносяться на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 1 465,88 грн (виходячи з 41,02 % задоволених вимог).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути із Комунального підприємства Надія (75015, Херсонська область, Білозерський район, с. Надеждівка, вул. Центральна, 57; ідентифікаційний код 31874009) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області (73003, м. Херсон, провулок Козацький, 10; ідентифікаційний код 38044149) - 97 718,81 грн збитків, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA258999980333189331000021373 в УК у Білозерському районі / ОТГ с. Станіслав / 24062100, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37949011.

3. Стягнути із Комунального підприємства Надія (75015, Херсонська область, Білозерський район, с. Надеждівка, вул. Центральна, 57; ідентифікаційний код 31874009) на користь на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33; ідентифікаційний код 04851120) - 1 465,88 грн компенсації по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 27.01.2021

Суддя М.К. Закурін