УХВАЛА
26 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/408/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України")
на рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
15.12.2020 (відповідно до поштових відміток на конверті) АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 925/408/20 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягненні 174 375,56 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення 174 375,56 грн. пені. Крім того, скаржник просить поновити йому строк на касаційне оскарження.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та матеріали справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Позов у цій справі було подано про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням умов договору постачання природного газу від 03.10.2018 № 1378/18-ТЕ-36 (далі - Договір) у сумі 4 640 982,62 грн., з яких: 4 113 765,58 грн. основного боргу; 348 751,11 грн. пені; 118 245,99 грн. - 3% річних, 60 219,94 грн. "інфляційних втрат".
Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020: позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь АТ "НАК "Нафтогаз України": 3 840 000 грн. основного боргу; 147 135,99 грн. - 3% річних; 110 149,95 грн. "інфляційних втрат"; 174 375,55 грн. пені, а також судовий збір у сумі 64 074,92 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими. Водночас, враховуючи клопотання Підприємства про зменшення розміру пені, суд на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зменшив розмір пені на 50%, врахувавши при цьому значення Підприємства в забезпеченні теплом мешканців міста, відсутність альтернативних постачальників тепла, невідповідність затверджених тарифів та витрат підприємства на виробництво та постачання теплоносія кінцевим споживачам, необхідність підготовки до опалювального сезону 2020-2021. Суд також врахував відсутність активних дій позивача щодо зменшення збитків, завданих порушенням зобов`язання відповідача.
Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 233 ГК України, статті 551 ЦК України та просить зазначені рішення та постанову скасувати в частині зменшення пені і вважає, що рішення та постанова в цій частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.
АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що питання зменшення пені, порядок та підстави такого зменшення має виняткове значення для скаржника, а також фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансове становище підприємств - учасників даного ринку. При цьому скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення суперечать висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, зокрема, щодо надання переваги правам відповідача перед правами позивача.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанцій про те, що з огляду на встановлені обставини справи щодо ступеню виконання зобов`язання відповідачем, майнового стану сторін, відсутності доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача з виконання умов Договору, а також беручи до уваги суспільну необхідність господарської діяльності відповідача та відіграння нею особливої соціальної ролі, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 50%.
З огляду на викладене висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, зазначений в оскаржуваній постанові, відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19 щодо передбаченого статтею 233 ГК України, статтею 551 ЦК України права суду на зменшення пені, яке може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 925/408/20, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 925/408/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2021 |
Оприлюднено | 28.01.2021 |
Номер документу | 94417488 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні