Постанова

від 18.01.2021 по справі 334/2839/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 334/2839/17

провадження № 61-13835св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності

в Запорізькій області (далі - НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 до 24 квітня 2017 року працювала методистом вищої категорії обласних та міста Запоріжжя курсів удосконалення керівних кадрів УКК І категорії. Наказом по НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області від 06 вересня 2016 року № 165 за невиконання плану усунення недоліків, затверджених наказом Центру від 11 липня 2016 року № 41 та систематичне невиконання положень своєї посадової інструкції, вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани. Вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за пропуском встановленого законом строку, за неповним з`ясуванням обставин,

за відсутності її провини та без наявної шкоди інтересам установи, а викладені

в наказі доводи не підлягають дійсним обставинам справи, до дисциплінарного стягнення її притягнуто з порушенням статей 147-149 КЗпП України.

Просила суд визнати поважною причину пропуску строку та поновити строк

на звернення до суду із указаним позовом, визнати незаконним та скасувати наказ НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області від 06 вересня 2016 року № 165 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, позбавлення премії та відповідних надбавок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення

до суду з позовом про оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення та поновлено їй цей строк.

Позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області

від 06 вересня 2016 року № 165 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, позбавлення премії та відповідних надбавок.

Вирішено питання судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 у встановлені законом строки звернулась до Комісія по трудових спорах (далі - КТС) із заявою про оскарження незаконного притягнення її до дисциплінарної відповідальності

за наказом № 165 від 06 вересня 2016 року, проте згідно відповіді КТС 21 квітня 2017 року, яку позивач отримала поштою 27 квітня 2017 року, ОСОБА_1 відмовлено у розгляді заяви, що є поважною причиною пропуску строку звернення її до суду, у зв`язку з чим поновив її цей строк.

Щодо задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування наказу НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області від 06 вересня 2016 року № 165 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд виходив

з того, що положення посадової інструкції ОСОБА_1 не містять заходів, які мають місце у плані усунення недоліків, розробленого 08 липня 2016 року, крім пункту 11, який було заплановано на липень 2016 року відповідно до плану роботи, затвердженого 30 червня 2016 року та виконаний ОСОБА_1 повністю. Про факт виконання ОСОБА_1 плану усунення недоліків у встановлені строки свідчить наказ по НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області, яким ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 18 липня по 29 серпня 2016 року. Під час перевірки Державною службою України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України), яка відбулася з 15 по 19 серпня 2016 року недоліків з питань невиконання плану усунення недоліків не було виявлено. Посилання у наказі щодо невиконання ОСОБА_1 посадових обов`язків за пунктами 2.1, 2.2, 2.9, 2.12, 2.13. 2.15, 2.19

її посадової інструкції є неконкретними та не встановлені у висновку службового розслідування. Крім того, відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують наявність в діях (або бездіяльності) вини позивача, порушення останньою будь-яких нормативних або локальних актів під час виконання своїх посадових обов`язків, недоведеність представниками відповідача правомірності застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення, шляхом оголошення останній догани.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 серпня 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2020 року скасовано,

у задоволенні позову відмовлено у зв`язку з пропуском строку звернення до суду із зазначеним позовом.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наказ від 06 вересня 2016 року

№ 165 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності

є незаконним та порушує трудові права позивачки, однак, встановивши,

що ОСОБА_1 була ознайомлена з оскаржуваним наказом 27 вересня 2016 року, проте звернулася із зазначеним позовом до суду 05 травня 2017 року, тобто майже через вісім місяців з дня ознайомлення із зазначеним наказом, належних та беззаперечних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпПУкраїни не надала, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від її волевиявлення, пов`язаних

з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду не навела.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 334/2839/17 та витребувано її з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду,

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що пропуск строку на звернення до суду є обґрунтованим, оскільки позивач попередньо зверталась до КТС і цей строк пропущений з поважних причин.

Крім того, суди в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 376/229/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 760/18590/14-ц, від 28 лютого 2018 року

у справі № 761/25946/15-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 334/2840/17,

від 30 березня 2020 року у справі № 826/10808/18 та від 22 липня 2020 року

у справі № 554/9493/17.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2020 року НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Указувало, що судом апеляційної інстанції враховано правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносин, а правові висновки Верховного Суду на які посилається

ОСОБА_1 не є подібними правовідносинам, які оскаржуються у касаційному порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що наказом № 10/0 від 01 листопада 2011 року ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника начальника обласних курсів з навчальної роботи підвищення кваліфікації керівних кадрів НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області.

В подальшому, у зв`язку з організаційно-штатними заходами Наказом

від 08 травня 2015 року № 66 в межах НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області позивачка була переведена на посаду методиста вищої категорії обласних

та міста Запоріжжя курсів удосконалення керівних кадрів УКК І категорії,

де і працювала до 24 квітня 2017 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2013 року

№ 3 посада методиста відноситься до посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, тобто посада ОСОБА_1 не відноситься до публічної служби та на неї не розповсюджуються положення Закону Про Державку службу .

Згідно посадової інструкції методиста обласних та м. Запоріжжя курсів удосконалення кадрів 1 категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області, затвердженої наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту

та безпеки життєдіяльності Запорізької області від 09 грудня 2015 року № 192, закріплені наступні посадові обов`язки позивача: пункт 2.1 - організовувати методичну роботу на обласних та м. Запоріжжя курсах удосконалення керівних кадрів 1 категорії та несе персональну відповідальність за її результати; пункт 2.2 - готувати проекти планів методичної роботи і представляти їх на затвердження: пункт 2.9 - організовувати та проводити інструктивно-методичні заняття; пункт 2.12 - організовувати роботу з удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних працівників обласних та міста Запоріжжя курсів удосконалення керівних кадрів 1 категорії; пункт 2.15 - формувати бібліотечний фонд курсів та електрону базу навчальної, довідкової, наукової, методичної літератури, власних розробок і фахових періодичних видань; пункт 2.19 - виконувати окремі службові доручення у межах своєї компетенції.

З посадовою інструкцією ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис

19 лютого 2016 року.

Згідно наказу (з основної діяльності) Про затвердження плану від 11 липня

2016 року № 41, затверджено план усунення недоліків в організації

та провадженні методичної роботи обласних та міста Запоріжжя курсів УКК І категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області. Методисту обласних та міста Запоріжжя курсів УКК І категорії ОСОБА_1 вжити дієві заходи щодо виконання зазначеного плану. Контроль за виконанням наказу покладено

на т.в.о. заступника завідувача обласних та міста Запоріжжя курсів УКК І категорії ОСОБА_2 .

На виконання зазначеного наказу було складено План усунення недоліків

в організації та провадженні методичної роботи обласних та міста Запоріжжя курсів удосконалення керівних кадрів І категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області, затверджені тимчасово виконуючого обов`язки начальника НМЦ ЦЗ

та БЖД Запорізької області Арнаутовим О. Г. 11 липня 2016 року, який містить 12 пунктів та які ОСОБА_1 повинна виконати терміном до 29 липня 2016 року.

З наказом № 41 від 11 липня 2016 року ОСОБА_1 була ознайомлена в цей же день, про що свідчить її особистий підпис на наказі.

06 вересня 2016 року в.о. начальника НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області, ОСОБА_3 видано Наказ № 42 про проведення службового розслідування, яким було призначено комісію для проведення службового розслідування фактів, викладених у доповідній записці завідувача обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області Могілевця Ю.Є., наказу НМЦ ЦЗ

та БЖД Запорізької області від 11 липня 2016 року №41 Про затвердження плану .

Згідно з актом, ОСОБА_1 відмовилась надавати пояснення (т. 6, а. с. 149).

06 вересня 2016 року комісією по проведенню службового розслідування Центру, яку було призначено наказом виконуючого обов`язки начальника Центру

від 06 вересня 2016 року№ 42 Про проведення службового розслідування , було складено висновок службового розслідування за фактом невиконання трудових обов`язків та посадової інструкції, який був затверджений головою комісії

та подано на розгляд керівництву.

Комісією станом на 06 вересня 2016 року встановлено факт тривалого невиконання методистом обласних та м. Запоріжжя курсів удосконалення кадрів 1 категорії ОСОБА_1 трудових обов`язків та посадової інструкції. Під час роботи комісії виявлено, що план усунення недоліків в організації

та провадженні методичної роботи обласних та м. Запоріжжя курсів удосконалення керівних кадрів 1 категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області, затверджений наказом НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області від 11 липня

2016 року №41 Про затвердження плану не виконаний та підтверджуються повністю інші факти, зазначені у доповідній записці завідувача обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області Могілевця Ю. Є. Комісією запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оголосити догану за систематичне невиконання своїх посадових обов`язків та позбавити всіх заохочувальних виплат на час дії стягнення 06 вересня 2016 року.

Згідно наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності

від 06 вересня 2016 року № 165, ОСОБА_1 оголошено догану та встановлено строк до 07 жовтня 2016 року усунути виявлені порушення у роботі

з обов`язковим наданням письмового звіт про виконану роботу

з підтверджуючими матеріалами.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності визначено матеріали розслідування, яке було проведено згідно наказу по НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області № 42 від 06 вересня 2016 року. Висновок службового розслідування, складеного за фактом невиконання плану усунення недоліків в організації та провадженні методичної роботи методиста обласних

та міста Запоріжжя курсів удосконалення керівних кадрів 1 категорії

ОСОБА_1 складено 06 вересня 2016 року.

Причинами для застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарної відповідальності визнано невиконання нею плану усунення недоліків, затвердженого наказом по НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області від 11 липня 2016 року № 41 Про затвердження плану та систематичне невиконання останньою пунктів 2.1, 2.2, 2.9, 2.12, 2.13, 2.15 та 2.19 її посадової інструкції.

Згідно посадової інструкції методиста обласних та м. Запоріжжя курсів удосконалення кадрів 1 категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області, затвердженої наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту

та безпеки життєдіяльності Запорізької області від 09 грудня 2015 року № 192, закріплені наступні посадові обов`язки ОСОБА_1 :

пункт 2.1 - організовувати методичну роботу на обласних та м. Запоріжжя курсах удосконалення керівних кадрів 1 категорії та несе персональну відповідальність за її результати;

пункт 2.2 - готувати проекти планів методичної роботи і представляти

їх на затвердження;

пункт 2.7 - розробляти та подавати пропозиції щодо удосконалення навчального процесу на обласних курсах удосконалення керівних кадрів;

пункт 2.9 - організовувати та проводити інструктивно-методичні заняття;

пункт 2.12 - організовувати роботу з удосконалення фахової освіти

та кваліфікації педагогічних працівників обласних та міста Запоріжжя курсів удосконалення керівних кадрів І категорії;

пункт 2.13 - формувати базу даних щодо перспективного педагогічного досвіду та інноваційної діяльності педагогічних працівників обласних та м. Запоріжжя курсів УКК І категорії засідань методичної комісії курсів;

пункт 2.15 - формувати бібліотечний фонд курсів та електрону базу навчальної, довідкової, наукової, методичної літератури, власних розробок і фахових періодичних видань;

пункт 2.19 - виконувати окремі службові доручення у межах своєї компетенції.

З посадовою інструкцією ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис

19 лютого 2016 року.

ОСОБА_1 було розроблено план усунення недоліків 08 липня 2016 року

та затверджено наказом по НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області від 11 липня 2016 № 41.

Вимоги плану усунення недоліків ОСОБА_1 виконала раніше визначених відповідачем строків, надавши на затвердження керівництву Центру звіт про виконану роботу та відповідні матеріали (том 1 а. с. 176-235, том 2 а. с. 1- 31, том 4 а. с. 2-214, том 5 а. с. 2-151), в тому числі і розглянуті та схвалені методичною комісією обласних та міста Запоріжжя курсів УКК І категорії відпрацьовані нею методичні матеріали у кількості 34 методичних розробок, що підтверджено належними доказами, а саме доповідною запискою завідувача ОМК Могілевець Ю. Є. (том 2 а. с. 47-51).

Факт виконання позивачем плану усунення недоліків у встановлені відповідачем строки свідчить наказ по НМЦ ЦЗ та БЖД Запорізької області, яким ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 18 липня 2016 року по 29 серпня 2016 року

(том 2 а. с. 44-45).

Крім того, під час перевірки ДСНС України, яка відбулася з 15 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року недоліків з питання невиконання плану усунення недоліків не було виявлено (том 3 а. с. 75-81, а. с. 65-74).

Від заступника завідувача обласних та міста Запоріжжя курсів УКК 1 категорії ОСОБА_2 , на яку відповідно до наказу № 41 від 11 липня 2016 року покладено контроль за виконання ОСОБА_1 плану усунення недоліків будь яких доповідних щодо невиконання останньою цього плану в термін до 29 липня 2016 року не надходило.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України , провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення,

як догана.

Згідно з частиною першою статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо

за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення,

не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення

не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю)

і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з цим саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника

до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий

до дисциплінарної відповідальності.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Відповідно до положень статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник зобов`язаний зажадати від працівника письмові пояснення. Тобто законодавець чітко визначив, що всі дії щодо процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, законом роботодавця зобов`язано провести до його застосування.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, тощо.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, які підтверджують відсутність в діях (або бездіяльності) вини позивача, порушення останньою будь-яких нормативних або локальних актів під час виконання своїх посадових обов`язків, недоведеність представниками відповідача правомірності застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення, шляхом оголошення останній догани, дійшов правильного висновку щодо незаконного притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Проте, реалізація права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками,

в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Доводи касаційної скарги про те, що вона не пропустила строку звернення

до суду, не заслуговують уваги з наступних підстав.

Так, згідно з статтями 233, 234 КЗпП України, працівник може звернутися

із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суд в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права,

а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний умісті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений статті 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов`язки сторін.

Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на суд , тлумачення статті 233 КЗпП України, суд робить висновок, що початок перебігу строку звернення особи для захисту порушених законних прав та інтересів у сфері трудових правовідносин слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обставини порушення її прав.

Так, у статті 234 КЗпП Українине передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Вирішуючи питання про застосування строків, встановлених статтею 233 КЗпП України, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що у даному випадку початок перебігу тримісячного строку звернення до суду розпочався

з 27 вересня 2016 року, тобто з дня коли ОСОБА_1 була ознайомлена

з наказом № 165 від 06 вересня 2016 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

З позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише в травні 2018 року, тобто

з пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач не надала доказів того,

що не мала реальної можливості звернутися з даним позовом у межах строку визначеного законом.

Посилання ОСОБА_1 в своїй касаційній скарги на те, що позовну заяву

до районного суду подала вчасно, оскільки 03 жовтня 2016 року зверталась

до КТС, не заслуговують уваги. Так, як судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу засідання комісії по трудовим спорам № 5

від 04 жовтня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 була присутня на засіданні комісії, яка вирішила, що за відсутності підстав для скасування наказу № 165

від 06 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності її клопотання залишено без задоволення, тобто ОСОБА_1 знала про рішення комісії по трудовим спорам 04 жовтня 2016 року, проте навіть з цього часу звернулася до суду з позовом майже через сім місяців.

Доводи касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції не застосовано правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від викладених у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року

у справі № 376/229/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду

від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 760/18590/14-ц, від 28 лютого 2018 року

у справі № 761/25946/15-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 334/2840/17,

від 30 березня 2020 року у справі № 826/10808/18 та від 22 липня 2020 року

у справі № 554/9493/17 не заслуговують на увагу, оскільки обставини справи, яка є предметом розгляду не є подібними у наведених позивачем справах.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального

і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів

у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).

Судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи та вирішена справа із застосуванням норм матеріального

та процесуального права, які підлягали застосуванню, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення,

а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК Українипередбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційні скарги залишені без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку

з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141, 400 , 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 26 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська