Постанова

від 20.01.2021 по справі 640/21752/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21752/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансове сервіс бюро" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року № 0001784208 Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що жодним з підпунктів 164.2.1-164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України база оподаткування для доходів, визначених пункту 165.1.18 Податковим кодексом України не передбачена. Так само не передбачена вона і пунктами 164.3-164.6 статті 164 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує на те, що в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фінансове Сервіс Бюро" встановлено порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. е) 176.1 п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, з чого випливає, що позивачем не утримано в повному обсязі та не перераховано до бюджету військового збору на загальну суму нарахованих дивідендів фізичним особам - засновникам за II кв. 2017 року

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому, вказує на те, що наведене судом першої інстанції обгрунтування є вичерпним, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не свідчать про його помилковість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансове Сервіс Бюро" (ідентифікаційний код 33938839, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 18-А) зареєстроване 20 лютого 2016 року, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 28 серпня 2019 року по 10 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фінансове Сервіс Бюро" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2019 року, військового збору за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17 вересня 2019 року № 2/26-15-42-08-33938839 (а.с. 11-29).

Зі змісту акта перевірки убачається, що перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено, що за II кв. 2017 року ТОВ "Фінансова Сервіс Бюро" нарахувало дивіденди фізичним особам - засновникам, які були направлені до статутного фонду підприємства з дотриманням пропорцій (часток) участі всіх власників у статутному фонді, які відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу платника податку за умови, що нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

В той же час, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" від 02 березня 2015 року № 211-VIII від 02 березня 2015 року було внесені зміни в пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 (Інші перехідні положення) Розділу XX (Перехідні положення) Кодексу, де зазначено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу".

Таким чином, доходи платника податків у вигляді дивідендів, які направляються у статутний фонд шляхом реінвестування підлягають оподаткуванню військовим збором.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. е) 176.1 п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, ТОВ "Фінансове Сервіс Бюро" було не нараховано (не утримано) та не перераховано до відповідного бюджету військового бюджету військового збору на загальну суму 40 767,00 грн. за отриманими доходами у вигляді операцій з реінвестування дивідендів, а саме: 09 червня 2017 року - 2 717 800,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивач 01 жовтня 2019 року подав до контролюючого органу заперечення на акт від 17 вересня 2019 року № 2/26-15-42-08-33938839.

Листом від 09 жовтня 2019 року № 23421/10/26-15-42-08-25 "Про розгляд заперечення" Головне управління ДПС у м. Києві залишило заперечення ТОВ "ФСБ" без задоволення.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001784208 від 09 жовтня 2019 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 50 958, 75 грн., у тому числі за штрафними санкціями на суму 10 19175 грн. (а.с.40).

На підставі встановлених вище обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року № 125082-1305-2615 є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (підпункт 165.1.18 пункт 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).

У пункті 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.

Водночас, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п.1.3. п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 16-1 розділу 10 ХХ Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (підпункту 1.2 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

У пункті 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, у вказаних нормах зазначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 170.5.4 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України дивіденди оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Згідно вказаних пунктів ставки збору встановлюються у відсотках до бази оподаткування.

Судова колегія звертає увагу на те, що згідно податкового законодавства для нарахування збору необхідна наявність як мінімум двох складових: 1) щоб доходи підпадали під визначення об`єкту оподаткування; 2) щоб законом була чітко визначена база оподаткування, від якої має нараховуватися збір.

Так, база оподаткування визначена статтею 164 Податкового кодексу України.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

При цьому, вичерпний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено у пункті 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Водночас, жодним з підпунктів 164.2.1-164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України база оподаткування для доходів, визначених пункту 165.1.18 Податковим кодексом України не передбачена. Так само не передбачена вона і пунктами 164.3-164.6 статті 164 Податкового кодексу України.

Здійснивши системний аналіз вказаних вище положень чинного законодавства, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що хоча підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України законодавець виключив доходи, передбачені пунктом 165.1.18 із переліку доходів, які звільненні від оподаткування - нарахування збору на вказані реінвестиції є неможливим у зв`язку з відсутністю встановленої бази оподаткування.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року № 125082-1305-2615 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено "25" січня 2021 року.