Рішення

від 18.01.2021 по справі 551/1323/19

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/1323/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2021 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

секретаря - Чуб О.В.,

за участю представника позивача адвоката Говорової С.Л.,

представника відповідача адвоката Шведенка П.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2019 року позивач ТОВ Агрофірма ім. Довженка звернулось до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки.

Зокрема, позивач просив суд:

- визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 01.01.2014, яка укладена 05.12.2016 між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:004:0285;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 індексний номер 46859396 від 15.05.2019 щодо припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:004:0285.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору оренди землі від 01 січня 2014 року він є орендарем належної ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5325781600:00:004:0285. Даний договір належним чином зареєстрований та укладений строком на 10 років.

За весь час орендних відносин позивач використовує земельну ділянку за її цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачує власнику орендну плату.

В той же час позивачу 19 грудня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стало відомо, що приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 15.05.2019 було прийнято рішення про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка щодо вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_1 .

В якості підстави для прийняття такого рішень в реєстрі вказана угода про дострокове розірвання договору оренди землі, укладена 05.12.2016 між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 .

Позивач вказує на те, що вказана угоди про розірвання договору оренди землі між ним та ОСОБА_1 не укладались та вважає, що вона була сфальсифікована відповідачем в 2019 році та в подальшому приватним нотаріусом ОСОБА_3 був внесений відповідний реєстраційний запис про припинення у позивача права оренди на дану земельну ділянку.

Вказані твердження позивач обґрунтовує тим, що відповідно до існуючої у ТОВ Агрофірма ім. Довженка процедури укладання та розірвання договорів оренди землі дана угода не могли бути укладеною генеральним директором без погодження з рядом структурних підрозділів і фахівців товариства та внесення відповідних записів і змін в облікову документацію. Натоміть у товариства відсутній другий оригінальний примірник даної угоди, жодна інформація про її укладання у внутрішній документації товариства також відсутня.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Шведенко П.Ю. в установлені судом строки подано письмовий відзив на позовну заяву згідно якого відповідач проти позову заперечує з огляду на його безпідставність (т.1. а.с.129-138).

У відзиві вказано, що відповідачем дійсно був укладений з ТОВ Агрофірма ім. Довженка договір оренди належної відповідачу земельної ділянки, який в подальшому був розірваний шляхом укладання оспорюваної позивачем угоди з подальшою її реєстрацією у нотаріуса, як державного реєстратора.

Оригінал оспорюваної угоди був викрадений з автомобіля сина відповідача ОСОБА_2 24 грудня 2019 року разом з іншими документами та речами, що підтверджується витягом з ЄРДР від 15.01.2020 у к/п № 12019170020002811.

Посилання позивача на порушення локальних документів при укладанні спірних угод є недоречним, оскільки їх дія має лише внутрішній характер та не розповсюджується на цивільно-правові відносини між орендодавцями та ТОВ Агрофірма імені Довженка . Так само ТОВ Агрофірма імені Довженка не повинно керуватись локальними документами ТОВ Фірма Астарта Київ , оскільки, відповідно до Закону України Про холдінгові компанії в Україні та даних ЄДРПОУ вищевказане ТОВ не є Агропромхолдінгом, а є лише бенефіціаром ТОВ Агрофірма імені Довженка .

Також відповідач не вбачає жодних порушень в діях приватного нотаріуса ОСОБА_3, яка лише здійснила реєстраційні дії щодо припинення права оренди на підставі наданих оригіналів документів.

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено дату підготовчого засідання. Іншою ухвалою суду від 08 січня 2020 року у відповідача витребувано оригінал оспорюваної угоди про розірвання договору оренди землі (т. 1. а.с.116-117).

25 лютого 2020 року позивачем надано відповідь на відзив в якій крім доводів позовної заяви вказано, що оспорювана угода містять відкладні умови, які не можуть застосовуватись до даного виду правовідносин. В угоді не зазначено місце її укладення, що також свідчить на корить позиції позивача про те, що дана угода у вказану в дій дату не укладалась (т.1 а.с.168).

За клопотання позивача ухвалою суду від 25 лютого 2020 року у справі було призначено судово-технічну експертизу документів щодо оспорюваної угоди з одночасним зупиненням провадження у справі. В той же час оригінал оспорюваної угоди не був наданий в розпорядження експерта жодною зі сторін, позивачем з посиланням на те, що у нього такого примірника не має та не було, а відповідачем через викрадення оригіналів угоди з автомобіля її сина 24.12.2019 (т.1 а.с.180-181).

14.05.2020 матеріали цивільної справи були повернути суду експертом з повідомленням про неможливість надання висновку експерта в зв`язку відсутністю оригіналу об`єкту дослідження (оспорюваної угоди) та неможливістю проведення експертизи за її копією (т.1 а.с.189).

В зв`язку з цим провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 14 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Говорова С.Л. позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив відповідача ОСОБА_1 . Додатково вказала, що спірна угода була підписана відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 2019 році коли останній вже не обіймав посаду генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка про що, на її думку, свідчить ряд обставин, а саме: відсутність даних по реєстрацію спірної угоди в бухгалтерських програмах підприємства та у внутрішньо обліковій документації, державна реєстрація розірвання договору оренди землі нотаріусом лише в 2019 році, сумнівні пояснення сторони відповідача щодо обставин втрати оригіналу угоди, що унеможливлює проведення експертизи давності даного документа та рядом інших обставин.

Крім того, під час судових дебатів висловила позицію про те, що спірна угода підлягає визнання недійсною на підставі положень ст. 232 ЦК України як правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника орендаря ТОВ Агрофірма імені Довженка ОСОБА_2 з другою стороною - орендодавцем ОСОБА_1 , яка доводиться першому матір`ю.

Відповідач ОСОБА_1 через похилий вік в судове засідання не з`явилась, уповноважила на представлення своїх інтересів адвоката Шведенко П.Ю.

Останній в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, наведених у відзиві на позову заяву. Зокрема, вказав, що недійсність правочину у вигляді угоди про розірвання договору оренди землі відповідно до приписів ст. 218 ЦК України не може ґрунтуватись на показаннях свідків. Всі доводи позивача про те, що спірна угода укладалась в 2019 році мають характер припущень та жодними належними та достатніми доказами не підтверджуються.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою судом про час та місце розгляду справи, в підготовче та судове засідання жодного разу не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв по суті справи від неї не надходило.

Враховуючи викладене та відсутність заперечень з боку присутніх учасників судового розгляду, розгляд справи проведено за відсутності відповідача 2- ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні факти та правовідносини, що їх супроводжують.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8464га, що розташована на території колишньої Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастровий номер 5325781600:00:004:0285 (дата державної реєстрації 12.11.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 774730753257), (т.1 а.с.8-10,18-23).

01 січня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка в особі директора виробничого підрозділу Агрофірма Гоголево ОСОБА_12 укладено договір оренди землі б/н.

За умовами даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове приватне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,85га з кадастровим номером 5325781600:00:004:0285. Строк дії договору згідно п.9 становить 10 років (т.1 а.с.11-14).

01 січня 2014 року сторонами договору оренди складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, який є додатком до договору (т.1 а.с.15).

12 листопада 2015 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу здійснено реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка на земельну ділянку з кадастровим номером 5325781600:00:004:0285 на підставі вищевказаного договору оренди б/н від 01.01.2014 (т.1 а.с.8). При цьому суд звертає увагу, що з часу укладання договору до моменту його державної реєстрації минуло майже 2 роки.

15 травня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 до реєстру внесено запис про припинення іншого речового права (права оренди) належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:004:0285, індексний номер рішення 46859396. Підставою для прийняття даного рішення вказано угоду про розірвання договору оренди землі б/н від 05 грудня 2016 року, укладену між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 (т.1 а.с. 9).

Згідно тексту наданої відповідачем копії угоди про розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року яка датована 05 грудня 2016 року, сторони, а саме: орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора ОСОБА_13, дійшли взаємної згоди про розірвання договору оренди землі від 01.01.2014. З моменту набуття чинності цією угодою сторони не вважають себе обтяженими будь-якими права і обов`язками, що випливали з договору оренди землі та не мають одна до одної будь-яких претензій з приводу виконання договору оренди землі. Дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Відповідно до п. 4 даної угоди визначено, що вона складена у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, а другий в орендодавця (т.1 а.с.158).

Того ж дня сторонами угоди підписано акт приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:004:0285, який є додатком до угоди (а.с.159).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків заступник генерального директора з земельних активів ТОВ Агрофірма імені Довженка ОСОБА_4 та начальник юридичного відділу цього товариства ОСОБА_5 вказали, що оспорювану угоду вони вважають сфальсифікованою вже в 2019 році після звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора товариства, оскільки жодної угоди такого змісту товариство не укладало, спрямовуючи свою діяльність лише на збільшення земельного банку.

Зокрема, розірвання договорів оренди допускалось лише з метою подальшого укладення договорів емфітевзису щодо даних земельних ділянок. Інших підстав для дострокового розірвання договорі оренди землі товариство не допускало.

Згідно їх пояснень свідків за своєю посадою генеральний директор товариства ОСОБА_2 мав право підписувати угоди про розірвання договорів оренди землі, але перед цим вони підлягали обов`язковому вивченню та погодження певними структурними підрозділами товариства відповідно до існуючої процедури роботи з пайовиками. При цьому спірна угода не проходила жодної реєстрації в товаристві, не погоджувала його працівниками, у товаристві відсутній її другий примірник.

Як випливає зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12019170020002811, розпочатому 26 грудня 2019 року за ч.1 ст 185 КК України 25 грудня 2019 року до ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення ОСОБА_2 в період часу з 19-00 по 21-00 год. 24.12.2019 по вул. Соборності 77а в м. Полтава невідома особа з його автомобіля Mercedes Benz GL 350 шляхом розбивання заднього вітрового скла здійснила крадіжку мобільного телефону та ряду особистих документів (а.с.161).

Іншою стороною вищевказані обставини втрати оригіналів спірних угод представником відповідача не спростовані жодними доказами, другий примірник оригіналу угоди, який повинен зберігатись в ТОВ Агрофірма ім. Довженка суду не наданий з посиланням на його відсутність.

Доводи представника позивача про те, що крадіжка з автомобіля ОСОБА_2 була здійснена відразу ж після звернення позивача до суду з даним позовом є неспроможними, оскільки позовна заява датована 26 грудня 2019 року та надійшла до суду 27 грудня 2019 року, а згідно витягу з ЄРДР крадіжка документів у ОСОБА_2 вчинена 24 грудня 2019 року, із заявою до органів поліції ОСОБА_2 звернувся 25 грудня 2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч.9 ст. 93 ЗК).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з абз. 11 ч.1 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Пунктом 37 договору оренди землі від 01.01.2014 року передбачена можливість й1ого припинення шляхом розірвання за взаємною згодою сторін (т.1 а.с.13).

При цьому, процедура розірвання договору оренди землі за згодою сторін, а ні умовами договору, а ні вимогами Закону України Про оренду землі не регламентовано. Так само законодавством не визначено типової форми договору (угоди) про розірвання договору оренди землі.

Згідно ст. 364 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином єдиною законодавчою вимогою щодо оформлення взаємної згоди сторін на розірвання договору оренди землі є укладання відповідної договору (угоди) у письмовій формі з подальшою державною реєстрацією.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, згідно даної норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях

Таким чином, звернувшись до суду із позовом про визнання угод недійсними, саме позивач повинен довести суду законність та обґрунтованість своїх вимог.

В той же час, суд вважає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження своїх доказів про те, що спірна угода була укладена не у зазначену у ній дату, а пізніше, коли ОСОБА_2 вже не перебував на посаді генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Так само не надано позивачем й доказів того, що на час укладання спірних угод генеральний директор товариства ОСОБА_2 не мав повноважень на укладання даних договорів, або того, що вони виконанні в супереч існуючому в товаристві порядку.

Згідно ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 99 ЦК загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Згідно п. 18.1 Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , затвердженого загальними зборами товариства (протокол № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року) для керівництва поточною діяльністю товариства утворюється одноосібний виконавчий орган - генеральний директор (т.1 а.с. 140-157).

Генеральний директор без доручення діє від імені товариства в тому числі розпоряджається майном товариства, укладає договори та інші угоди, затверджує правила, процедури та інші внутрішні документи тощо (п. 19.5 Статуту).

Сторонами не заперечується та підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що ОСОБА_2 перебував на посаді генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка в період з березня 2009 по грудень 2017 року.

Так, загальними зборами учасників ТОВ Агрофірма ім. Довженка 27 грудня 2017 (протокол № 12/27/2017) припинено повноваження генерального директора товариства ОСОБА_2 в зв`язку з відкликанням, зі звільненням з посади, а на посаду генерального директора призначено ОСОБА_7 (т.1 а.с. 93-97).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що працював на посаді генерального директора ТОВ Агрофірма імені Довженка з 2009 по грудень 2017 року. Крім того, що він працював на посаді директора, він також є одним із засновників та співвласників даного товариства.

За своєю посадою він мав право підписувати будь-які договори з власниками земельних паїв не будучи обмеженим у цьому жодними документами.

В 2016 році до нього звернулась його мати ОСОБА_1 та попрохала розірвати договір оренди належної їй земельної ділянки для того щоб в подальшому передати землю в обробіток онуку (сину свідка) ОСОБА_8 , який розпочав займатися фермерством. На прохання матері ним були підготовлена та підписана угода про розірвання договору оренди землі.

Зважаючи на те, що син не відразу освоїв фермерську діяльність, вказані ділянки йому в обробіток не передавались та продовжували перебувати у користуванні ТОВ Агрофірма імені Довженка . В травні 2019 року він за дорученням матері зареєстрував угоду в приватного нотаріуса Ганночки в м. Кременчуці. Взимку 2019 року оригінал оспорюваної угоди був викрадений з його автомобіля в м. Полтаві з приводу чого він звернувся із заявою до поліції. На даний час вказаний злочин не розкрито.

При пред`явленні йому для огляду копії оспорюваної угоди та акту приймання-передачі з впевненістю підтвердив, що підписував дані документи та підпис на них належить саме йому, а печатка - ТОВ Агрофірма імені Довженка .

Вважає, що жодної шкоди інтересом товариства шляхом складання спірної угоди він не завдав, земля була повернута у фактично користування власника вже після збору врожаю орендарем.

Виходячи зі змісту спірної угоди, часу її реєстрації та вищевказаних пояснень свідка ОСОБА_2 , суд вважає, що доводи позовної заяви про фальсифікацію дати укладання угоди та складання її вже після того як ОСОБА_2 перестав обіймати посаду генерального директора товариства носять виключно характер припущень.

В той же час, визначений у Статуті товариства обсяг повноважень ОСОБА_2 жодним чином не перешкоджав йому в укладенні даних угод від імені товариства.

Надані позивачем копії Положення Про встановлення порядку використання та зберігання печаток та штампів від 01.04.2009, копії посадових інструкцій юрисконсульта та фахівця з землеустрою товариства в сукупності з іншими документами, що надавали право укладати договори оренди землі іншим працівниками товариства, окрім генерального директора (т.1 а.с. 26-30, 76-83, 239-243), жодним чином не спростовують, а ні показання свідка ОСОБА_2 про обставини підписання ним від імені товариства спірної угоди, а ні факту наявності у нього, як генерального директора, повноважень укладати та розривати договори оренди землі.

На думку суду, факт того, що оригінал договору оренди землі із ОСОБА_1 зберігався в м. Києві в ТОВ Астарта-Київ жодним чином технічно не перешкоджав укладанню угоди про його розірвання відповідно до положень чинного законодавства. Крім того, у ТОВ Агрофірма імені Довженка була в розпорядженні сканкопія даного договору, що підтверджується поясненнями свідків.

Доводи позивача про відсутність даних про розірвання договорів оренди землі зі ОСОБА_1 у внутрішній документації підприємства та у відповідних бухгалтерських програмах на висновки суду також не впливають, оскільки ведення даної паперової та електронної документації залежить виключно від волевиявлення і дій саме сторони позивача, яка згідно доводів її представника та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заінтересована в укладанні угод та договорів, що можуть призвести до зменшення земельного банку (т.1 а.с.40-75).

Не впливає на висновки суду й наданий позивачем Регламент взаємодії з власниками земельних ділянок ТОВ Астарта-Київ від 12.08.2016 щодо порядку укладання типових договорів оренди землі, внесення в них змін та доповнень, оскільки позивачем не надано доказів того, що він у встановленому порядку був доведений до Генерального директора Товариства ОСОБА_2 та був обов`язковим для виконання ним (т. 1 а.с. 33-37).

Крім того, суд вважає, що дотримання чи недотримання працівниками (в тому числі генеральним директором) ТОВ Агрофірма ім. Довженка певних локальних нормативних документів при підготовці та укладанні спірних угод жодним чином не повинно впливати на права та обов`язки відповідача ОСОБА_1 , яка підписуючи спірну угоду у генерального директора товариства - орендаря не повинна була перевіряти чи якимось чином припускати, що останній діє без дотримання певних внутрішніх інструкцій.

До показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які пояснили суду, що спірна угода укладена без дотримання існуючої у товаристві процедури розірвання договорів оренди землі та працівникам підприємства жодним чином не було відомо про її наявність, що свідчить про ознаки фальсифікації угоди відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд ставиться критично, оскільки дані свідки є працівниками керівної ланки ТОВ Агрофірма ім. Довженка та перебувають від нього у певній фінансовій залежності, обумовленою трудовими відносинами.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Так само суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що ознакою фальсифікації оспорюваної угоди є не зазначення в ній дати з який договір оренди припиняє свою дію, кадастрового номеру земельної ділянки, місця її укладання та невірне відображення інформації про орган яким зареєстровано спірну угоду.

Так, кадастровий номер земельної ділянки наведено в акті її приймання-передачі, укладеному того ж числа, що й спірна угода, який визначений як додаток до неї.

Відсутність в угоді посилання на дату розірвання договору оренди також не є перешкодою для її укладання, оскільки час розірвання договору оренди землі пов`язано з моментом державної реєстрації припинення права оренди відповідно до вимог Законів України Про оренду землі та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

При цьому у наданій стороною позивача суду в якості прикладу угоді про розірвання договору оренди землі з іншим орендодавцем також відсутній кадастровий номер земельної ділянки та дата розірвання договору оренди землі, що свідчить про те, що оспорювана угода не має суттєвих відмінностей від інших аналогічних угод, укладених товариством.

Місце укладання угоди про розірвання договору оренди землі не визначено як її істотна умова, а ні положеннями ЦК України, а ні Закону України Про оренду землі , а отже відсутність в тексті угоди даних про місце її укладання не є підставою для визнання спірної угоди недійсною.

З тих саме підстав суд не вважає істотним порушенням факт зазначення в тексті спірної угоди, яка виконана шляхом рукописного заповнення надрукованого бланку, даних про те, що договір оренди землі зареєстровано ДП Центр ДЗК при Держкомземі та вважає, що дана неточність виникла в зв`язку з використанням сторонами бланку угоди попереднього зразка. При цьому вказана обставина жодним чином на права чи обв`язки сторін не впливає.

Надані позивачем витяги з кримінальних проваджень (т.1 а.с. 84-87), що були розпочаті за заявами ТОВ Агрофірма імені Довженка за фактом можливих злочинних дій ОСОБА_2 , приватних нотаріусів ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ряду інших осіб при укладанні та реєстрації угод про дострокове розірвання договорів оренди з вказаним товариством на висновки суду також не впливають, оскільки згідно пояснень сторін жодній особі навіть підозра у вчиненні даних кримінальних правопорушень не пред`явлена. Натомість ст. 62 Конституції України закріплено презумпцію невинуватості особи.

Не заслуговують на увагу суду і висловлені представником позивача вимоги визнати спірну угоду недійсною на підставі положень ст. 232 ЦК України як правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника орендаря ТОВ Агрофірма імені Довженка ОСОБА_2 з другою стороною орендодавцем ОСОБА_1 , яка доводиться першому матір`ю.

Так, вказана вимога по суті є зміною правових підстав позову, що на стадії розгляду справи по суті не допускається та повинно вичинятись шляхом подання відповідної письмової заяви.

Крім того вказана підстава визнання угоди недійсною є взаємовиключною по відношенню до первісно заявленої позивачем підстави для визнання недійсної угоди, яка згідно доводів позивача нібито укладена в 2019 році, тобто в період коли ОСОБА_2 вже не обіймав посаду генерального директора, а отже й не мав прав та повноважень її укладати.

В той же час, відповідно до системного аналізу ст. 232 ЦПК України та роз`яснень наведених в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 57/6663/16-ц (провадження № 61-19241св18) однією з необхідних ознак правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є те, що дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Незважаючи на вищевикладене, з метою оцінки всіх доводів позивача, суд вважає необхідним надати свою оцінку й доводам позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 232 ЦПК України, як підстави недійсності правочину.

Згідно Постанови Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 57/6663/16-ц (провадження № 61-19241св18) іншими ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є:

- наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди;

- виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками.

Крім того, Верховний Суд України в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначив, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

У постанові від 11 вересня 2019 року у праві № 554/10202/13-ц Верховний Суд у подібних правовідносинах висловив позицію, що укладання договору купівлі-продажу в ситуації коли від імені продавця діє представник (мати покупця), саме по собі не свідчить, що мала місце зловмисна домовленість представника з іншою стороною та потребує доказування заме наявність зловмисної домовленості між ними.

Позивачем не доведено, що ОСОБА_2 чи його мати ОСОБА_1 отримали будь-яку вигоду від укладання оспорюваної угоди, оскільки ОСОБА_1 й до цього являлась повноправним власником спірної земельної ділянки, а розірвавши договір її оренди перестала отримувати кошти за її використання орендарем. Незважаючи на те, що угода про розірвання договору оренди землі укладена 05.12.2016, до теперішнього часу в оренду жодні іншій особі земельна ділянка ОСОБА_1 передана не була, що підтверджується інформацією з майнового реєстру.

Так само суд вважає, що позивачем не доведено те, що укладаючи дану угоду ОСОБА_2 діяв в супереч інтересам товариства, політикою якого було виключно збільшення земельного банку. Так, жодними наданими суду документами дана політика позивача офіційно не закріплена, натомість можливість розірвання договорів оренди землі передбачена, як положеннями Закону України Про оренду землі , так і положеннями договору оренди (в даному випадку п.37). Жодних обмежень на укладання даних договорів генеральним директором статут товариства на момент виникнення спірних правовідносин не містив.

Крім того, надана позивачем суду копія угоди про розірвання договору оренди землі з іншим орендодавцем ОСОБА_11 від 23.05.2017 (т.1 а.с 242) свідчить про те, що у товаристві все ж таки існувала практика укладання таких угод за певних обставин.

Не доведено позивачем і те, що укладання даної угоди потягло за собою несприятливі наслідки для товариства, їх характер та розмір.

Також суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2 на момент укладання спірної угоди був не лише керівником товариства, а й його учасником, що сторонами не заперечується, тобто укладаючи дану угоди не діяв виключно як представник ТОВ Агрофірми імені Довженка , а й фактично реалізовував волю довірителя.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_2 не був уповноважений на вчинення реєстраційних дій його матір`ю ОСОБА_1 в 2019 році є лише припущеннями оскільки жодними доказами не підтверджуються, натомість відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, а отже задоволенню не підлягають.

В зв`язку з відмовою у задоволені позовних вимог, суд повністю покладає судові витрати на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено та вручено (направлено) сторонам 27 січня 2021 року

Головуючий суддя Д.С. Сиволап