Рішення

від 27.01.2021 по справі 477/1139/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1139/20

Провадження №2/477/74/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

за участю:

представника позивача (прокурора) - Ільницької-Юртаєвої А.І.,

представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області - не з`явився,

відповідача - Приймака Р.В. (не з`явився),

розглянувши цивільну справу за позовом заступника Миколаївської місцевої прокуратури № 2, поданого в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про передачу земельної ділянки у приватну власність, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року прокурор, в особі заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2, звернувся до суду в інтересах держави до головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24 жовтня 2019 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, а також скасувати у Державному реєстрі речових прав реєстрацію за ним права власності на земельну ділянку, зобов`язавши повернути до власності держави земельну цю ділянку.

В обґрунтування позову зазначав про наступне.

Миколаївською місцевою прокуратурою № 2 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020151020000005 було виявлено порушення земельного законодавства, а саме: що ОСОБА_1 двічі скористався правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що є порушенням положень ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України.

Так, на підставі вказаного вище наказу ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 24 жовтня 2019 року у власність ОСОБА_1 передана земельна ділянка, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

В той же час, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 23 липня 2018 року він вже отримав земельну ділянку, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Арбузинської селищної ради Миколаївської області.

Таким чином вважав, що всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання йому у власність ділянки в межах території Первомайськоої селищної ради Вітовського району Миколаївської області, приховав дані про те, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Вказав, що повторне отримання безоплатно земельної ділянки ОСОБА_1 є протиправним і тому просив задовольнити наступні вимоги:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 8310/0/14-19-СГ від 24 жовтня 2019 року;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 33919382 від 28 жовтня 2019 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823355700:08:000:0233 за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути цю ділянку до власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Під час підготовчого засідання прокурор подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію за ОСОБА_1 права власності відносно зазначеної ділянки, вказавши, що це є вірним способом захисту права власності відповідно до положень ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Інші вимоги про скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області та про зобов`язання повернути ділянку залишив незмінними.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав.

Інший відповідач подав 23 липня 2020 року відзив, в якому просив відмовити в задоволені позову, оскільки земельна ділянка була надана ОСОБА_1 у власність відповідно до вимог законодавства згідно його заяви і підстав відмовити в наданні ділянки не було.

Прокурор подав відповідь на відзив, в якій наполягав на позовних вимогах, оскільки законом заборонено надання двічі безоплатно одній особі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою від 30 листопада 2020 року підготовче провадження в справі було завершено і справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурорка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області до судового засідання не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення та посилання прокурорки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокурора зокрема покладено обов`язок представляти інтереси держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист (ч. 2 ст. 23 цього ж Закону).

В частині 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Судом встановлено, що 06 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, зазначивши в заяві, що право на безоплатну приватизацію по такому цільовому призначенню він не використав.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області області від 03 липня 2019 року № 4411/0/14-19-СГ ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області орієнтовною площею ділянки - 2,0 га з призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24 жовтня 2019року № 8310/0/14-19-СГ було: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області; а також надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 4823355700:08:000:0233) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

На підставі вказаного наказу, державним реєстратором - Кумарівською сільської ради Первомайського району Миколаївської області 28 жовтня 2019 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, про що здійснено реєстраційний запис № 33919382).

Втім, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 23 липня 2018 року, він вже отримав безоплатно земельну ділянку, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Арбузинської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820355100:17:000:0078.

Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

В силу ч.ч. 1, 3, 4 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частинами 7 та 9 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої місто будівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі статтями 13-12 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земель ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до п б ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Всупереч вищевикладених положень ст.ст. 116, 121 ЗК України відповідач ОСОБА_1 двічі безоплатно отримав, а відповідач Головне управління Держгеокадастр в Миколаївській області - надав йому у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею по 2,0 га кожна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави щодо оскарження передачі ділянки відповідачу є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Статтею 16 ЦК України передбачено види захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути і відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того, статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином за даними положеннями закону відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний повернути власнику тобто державі отриману протиправно земельну ділянку, розташовану в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позову ( 6351,88 грн) та за подання заяви про забезпечення позову (1051 грн) підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах.

За викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-266 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 8310/0/14-19-СГ від 24 жовтня 2019 року про про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, кадастровий номер ділянки - 4823355700:08:000:0233).

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер якої 4823355700:08:000:0233, призначену для ведення особистого селянського господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області (реєстраційний запис № 33919382).

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер якої 4823355700:08:000:0233, призначену для ведення особистого селянського господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

Стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 на користь прокуратури Миколаївської області понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в загальній сумі 7402 (сім тисяч чотириста дві) грн. 88 коп. - по 3701 (три тисячі сімсот одній) грн. 44 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, виготовлення повного тексту рішення було продовжено більш як на десять днів в зв`язку із зайнятістю головуючого в інших справах і складено на 27 січня 2021 року.

Суддя Р.В.Козаченко