Постанова

від 16.12.2020 по справі 372/191/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 372/191/20 Головуючий у 1 інстанції: Потабенко Л.В.

Провадження № 22-ц/824/11684/2020 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

16 грудня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:

Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

за участю секретаря Телятник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Альмораді державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Гнатюк Мирослави Валеріївни, треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни про скасування державної реєстрації прав власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Альмораді (далі - ТОВ Альмораді ) державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Гнатюк М.В. (далі - КП Агенція адміністративних послуг Гнатюк М.В.), треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. про скасування державної реєстрації прав власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Просила суд скасувати:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49457628, від 31 жовтня 2019 року Державним реєстратором Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Гнатюк М.В. про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,122 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0144 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 1874986732231), яка розташована в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 33941700 на ОСОБА_3 ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49457628, від 31 жовтня 2019 року Державним реєстратором Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Гнатюк М.В. про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 660,8 кв.м, житловою площею 102,00 кв. м, опис Б-навіс, №-ворота, №1-огорожа, №2-ворота, №3-хвіртка, №4-вимощення, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662192432231), адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 33939272 на ОСОБА_3 ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49786260, від 21 листопада 2019 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,122 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0144 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 1874986732231), яка розташована в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 34246876 на Товариство з обмеженою відповідальністю Алмораді (код ЄДРПОУ 43345270);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49786260, від 21 листопада 2019 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 660,8 кв.м, житловою площею 102,00 кв. м, опис Б-навіс, №-ворота, №1-огорожа, №2-ворота, №3-хвіртка, №4-вимощення, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662192432231), адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 33939272 на Товариство з обмеженою відповідальністю Алмораді (код ЄДРПОУ 43345270);

- стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що 25 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов`язань, що виникли по Договору позики від 25 червня 2015 року між тими самими сторонами, та було передано нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662192432231), який належав ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2009 року; земельна ділянка, площею 0,2070 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0117, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662212432231, яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ№283629 від 02 квітня 2003 року.

Сторони погодили у Договорі іпотеки вартість іпотечного майна в розмірі 4 200 000,00 грн.

16 травня 2019 року між ОСОБА_4 (первісний кредитор) та ОСОБА_3 (новий кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір уступки прав вимоги за договором позики від 25 червня 2015 року та іпотечного договору від 25 червня 2015 року.

02 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,085 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223186801:01:020:0143, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки кадастровим номером 3223186801:01:020:0117 на земельні ділянки площею 0,085 га кадастровим номером 3223186801:01:020:0143 та площею 0,0122 га кадастровим номером 3223186801:01:020:0144.

02 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір до Іпотечного договору від 25 червня 2015 року, до якого були внесені зміни в частині майна, переданого в іпотеку, із урахуванням поділу земельної ділянки передана в іпотеку земельна ділянка площею 0,122 га кадастровий номер 3223186801:01:020:0144.

04 жовтня 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшла вимога ОСОБА_3 про дострокове повернення позики в розмірі 62 000 доларів США протягом 30 денного строку з моменту отримання вимоги. Термін виконання даної вимоги до 03 листопада 2019 року включно. Даною вимогою повідомлено про те, що невиконання даної вимоги є підставою звернення стягнення на предмет іпотеки.

31 жовтня 2019 року Державним реєстратором Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Гнатюк М.В. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 494573628, про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, номер запису про право власності 34246876 на ОСОБА_3

ОСОБА_1 вважає дану реєстраційну дію такою, що підлягає скасуванню.

Станом на дату проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, державним реєстратором не було дотримано 30 денний строк з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя. Такий строк припадав на 04 листопада 2019 року, після якого можливо проводити державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки.

Державним реєстратором не дотримані вимоги п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127, який вимагає подання для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Державна реєстрація проведена без оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, що призвело до порушень прав позивача з огляду на те, що розмір забезпечувального зобов`язання значно менший ніж ринкова вартість.

Відомості про те, що іпотечне майно зареєстровано за ТОВ Альмораді , ОСОБА_1 дізналась 27 листопада 2019 року з листа ТОВ Альмораді .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , 31 липня 2020 року подала апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що рішення суду першої інстанції є незаконним у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, при ухваленні рішення суд неправильно застосував норми матеріального права.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 надала реєстратору усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності, які передбачені п.п. 40, 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та державний реєстратор мав підстави для проведення реєстраційних дій щодо іпотечного майна.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що вимога від 04 жовтня 2019 року є повторною вимогою до вимоги ОСОБА_3 від 19 червня 2019 року, яка апелянтом була отримана 02 липня 2019 року. Апелянт вважає, що дана письмова вимога не може бути підставою для застосування процедури іпотечного застереження.

Суд першої інстанції не надав належну оцінку змісту вимоги про усунення порушень від 19 червня 2019 року, яка не містить в діях ОСОБА_1 порушень зобов`язання передбаченого п. 8 Договору іпотеки від 25 червня 2015 року та інших договорів у зв`язку з укладенням попереднього договору купівлі-продажу іпотечного майна та яке може бути підставою для дострокового повернення позики та права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

11 вересня 2020 року адвокат Губський Р.В. представник ОСОБА_3 та 28 вересня 2020 року адвокат Морозова Г.Є. представник ТОВ Альмораді подали відзив на апеляційну скаргу, зазначили, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, рішення суду першої інстанції є законним ухвалене на підставі вірно встановлених обставин справи та з правильним застосування норм матеріального права, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники ТОВ "Альмораді" та ОСОБА_3 заперечували проти апеляційної скарги, просили її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник органу опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації надав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, представників учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належали будинок загальною площею 660,8 кв.м, житловою площею 102,0 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та земельна ділянка, площею 0,2070 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

25 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено Договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_4 позичила ОСОБА_1 80 500 доларів США, а ОСОБА_1 прийняла кошти і зобов`язалася повернути їх не пізніше 25 грудня 2015 року.

25 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений Іпотечний договір, відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло з договору позики від 25.06.2015 року, укладеного між зазначеними особами, за умовами якого позичальник отримала 80 500 доларів США та зобов`язана повернути позикодавцю 80 500 доларів США не пізніше 25 грудня 2015 року, ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_3 , та земельну ділянку, площею 0,2070 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0117, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

16 травня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений Договір, відповідно до умов якого первісний кредитор передала, а новий кредитор, відповідач по справі, прийняла на себе право вимоги належного виконання зобов`язань позичальника за договором позики від 25 червня 2015 року, із змінами та доповненнями внесеними: додатковою угодою №1 від 25 грудня 2015 року до договору позики від 25 червня 2015 року, додатковою угодою №2 від 24 червня 2016 року до договору позики від 25 червня 2015 року, а саме, право вимоги повернення існуючої заборгованості за позикою в розмірі 117 700 доларів США 00 центів.

Відповідно до п.1.2. вказаного Договору разом з правом вимоги виконання зобов`язань, що передається за цим договором, до нового кредитора переходять права, за договорами, що забезпечують виконання зобов`язання, а саме: права іпотекодержателя, що виникають з іпотечного договору та будь-яких змін, доповнень, додаткових угод до нього.

Згідно з п.1.3. вказаного Договору з моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора у основному договорі та повністю замінює іпотекодержателя та отримує всі права та приймає всі обов`язки, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за основним договором, що зазначені в п.1.2. цього договору.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, в зв`язку з недоведеністю позивачем обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам процесуального закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що 02 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідач купила у позивача та прийняла у власність земельну ділянку, площею 0,085 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 3223186801:01:020:0143.

02 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір до Іпотечного договору, яким були внесені зміни в частині майна, переданого в іпотеку із урахуванням поділу земельної ділянки передану в іпотеку.

Зазначені договори є чинними, обов`язковими для виконання і ніким не оспорюються.

Судом першої інстанції встановлено, що з інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 30 жовтня 2019 року реєстратором КП Агенція адміністративних послуг було зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 660,8 кв.м, житловою площею 102 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 на підставі Додаткового договору до Іпотечного договору від 02 серпня 019 року, вимоги про дострокове повернення позики та сплати процентів за користування позикою (з відміткою іпотекодавця про отримання) від 17 вересня 2019 року, Договору іпотеки від 25 червня 2015 року.

31 жовтня 2019 року реєстратором КП Агенція адміністративних послуг було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:01:020:0144, площею 0,122 га, на підставі договору іпотеки від 16 травня 2019 року, додаткового договору до іпотечного договору від 02 серпня 2019 року, вимоги про дострокове повернення позики та сплати процентів за користування позикою (з відміткою іпотекодавця про отримання) від 17 вересня 2019 року.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20 листопада 2019 року житловий будинок загальною площею 660,8 кв.м, житловою площею 102 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка з кадастровим номером 3223186801:01:020:0144, площею 0,122 га, належить ТОВ Альмораді на праві приватної власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 15 листопада 2019 року.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 589 ЦК України та ст.ст. 12, 33 Закону України Про іпотеку №898-IV від 05 червня 2003 року у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону №898-IV у разі порушення основного зобов`язання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Відповідно до ст. 36 Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням: за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем); за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).

Відповідно до ст. 37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Загальні засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, порядок проведення державної реєстрації прав визначено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі Закон №1952-ІV), а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.8 іпотечного договору іпотекодержатель здобуває право звернення стягнення на предмет іпотеки при прострочення позичальником сплати боргу будь-якого з поточних платежів більш ніж на п`ять днів за договором позики в забезпечення якого укладається цей договір.

Сторони дійшли згоди, що будь-яка кореспонденція на ім`я іпотекодавця/позичальника має надсилатися на адресу, вказану в договорі.

Така кореспонденція має вважатися отриманою іпотекодавцем в день її надходження на поштове відділення, що обслуговує будинок за цією адресою, незалежно від того, чи отримав іпотекодавець її особисто, та незалежно від причин неотримання особисто.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 червня 2019 року ОСОБА_3 вперше направила на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень та повернення коштів.

Позивача було попереджено, що в разі невиконання вимоги буде здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимогу позивач отримала 02 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

ОСОБА_3 направила позивачу повторну вимогу про усунення порушень та повернення коштів 17 вересня 2019 року, яка була отримана позивачем 04 жовтня 2019 року.

Після невиконання ОСОБА_1 умов договору та вимог ОСОБА_3 надала реєстратору усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності, які передбачені п.п.40,61 Порядку №1127, що фактично і було зроблено.

Доводи апелянта щодо незгоди з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 надала реєстратору усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності, які передбачені п.п. 40, 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та державний реєстратор мав підстави для проведення реєстраційних дій щодо іпотечного майна, є необґрунтованими.

Апелянт не надав суду відповідних доказів на підтвердження своїх сумнівів та доводів, а тому колегія суддів не може прийняти їх до уваги.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо безпідставного висновку суду першої інстанції про направлення повторної вимоги апелянту.

Будь яка вимога кредитора повинна бути виконана боржником терміново з моменту її отримання, що ОСОБА_1 зроблено не було.

Не виконання умов договору та вимоги кредитора є підставою для реалізації прав кредитора щодо задоволення своїх вимог відповідно до умов договору іпотеки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно вивчив матеріали справи, повністю дослідив усі обставини, та вірно залишив позов без задоволення.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належіть залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2020 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль