Ухвала

від 11.12.2020 по справі 554/75/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 11.12.2020 Справа № 554/75/20

Провадження №1-кс/554/12708/2020

У Х В А Л А

іменемУкраїни

11 грудня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42019171010000251 від 03 жовтня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, в порядку ст.303 КПК України, у якій просить постановити ухвалу про зобов`язання слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №42019171010000251 від 03 жовтня 2019 року, повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно 09 січня 2020 року під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що зазначено у відповідному протоколі обшуку.

Скарга мотивована тим, що 09 січня 2020 року в рамках кримінального провадження №42019171010000251 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави, в ході якого було вилучено майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме: системні блоки у кількості 13 штук, комп`терні монітори 12 штук, оптичні мишки 11 штук, комп`ютерні клавіатури 12 штук, Wifi роутер 1 штука, один чековий апарат, два мобільні телефони. Однак ОСОБА_3 жодного відношення до незаконного грального бізнесу не має, оскільки приміщення за вказаною вище адресою знаходиться в суборенді в третьої особи, а речі перебували за даною адресою на зберіганні та ОСОБА_3 будь-яким чином не використовувались, не має відношення до незаконного ведення азартних ігор.

Вважає, що вилучене майно підлягає поверненню особі у порядку п.3 ч.1 ст.169 КПК України. На думку заявника, в межах кримінального провадження жодних слідчих дій на встановлення правової природи майна, що розміщене у нежитловому приміщенні, звідки його було вилучено, здійснено не було. Крім того, відсутні будь-які докази причетності такого майна до кримінального правопорушення. Разом із тим, як при проведенні обшуку, так і в подальшому слідчим не залучався експерт (спеціаліст) в галузі комп`ютерної техніки, а тому слідчий не з`ясовував необхідності тимчасового вилучення комп`ютерної техніки та іншого майна, а також щодо його утримання.

Посилаючись на положення ч.7, ч.9 ст.236 КПК України вважає, що майно (речі) незалежно від того, чи було воно прямо зазначено в ухвалі суду про обшук, відноситься до тимчасово вилученого майна. При цьому арешт на вищевказане майно накладено не було, тоді як законним способом подальшого утримання тимчасово вилученого майна (речі), а саме позбавлення права володільця на користування ним, є накладення арешту.

Крім того, вважає, що станом на час подання цієї скарги, майже через вісім місяців після вилучення, слідчим вже повинні або могли бути виконані всі слідчі дії та завдання, для виконання якого слідчий визнав таке майно речовим доказом та утримує його без накладення арешту.

Крім того, жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру. Версія органу досудового розслідування про те, що вилучене майно є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими доказами.

Таким чином, вважає, що на теперішній час відсутні підстави для подальшого утримання майна, а тому звернувся за судовим захистом.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, від його представника адвоката ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява від 11 грудня 2020 року про розгляд без участі у якій вимоги скарги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що володілець майна вже рік не може користуватись своїм майном, особливо тим, яке не надано на експертизу, крім того, арешт на майно взагалі не накладався. На підставі викладеного просив скаргу задовольнити та повернути майно.

Слідчий Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, 10 грудня 2020 року слідчий ОСОБА_6 надав на адресу суду заяву про розгляд без участі, зі скаргою не погодився, зазначивши, що під час обшуків, які проводились на території м.Полтави, у тому числі 09 січня 2020 року, було вилучено майно, дозвіл на відшукання якого був наданий ухвалою слідчого судді, а тому посилання адвоката на статус такого майна як тимчасово вилученого відповідно до ст.167, 168 КПК України, що має бути повернуто в порядку ст.169 КПК України, є недоцільними та необґрунтованими. Більше того, у ч.7 ст.236 КПК України зазначено, яке майно, вилучене в ході обшуку, вважається тимчасово вилученим, а саме вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Від адвоката чи його клієнта до слідчих у даному провадженні не надходило жодних клопотань про повернення майна. На даний час у кримінальному провадженні проводяться усі необхідні слідчі дії для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності, а всі вилучені речі лише у своїй сукупності можуть підтвердити незаконний вид діяльності їх володільців, а саме зайняття гральним бізнесом. Повернення їх власникам може призвести до приховання важливих речових доказів. У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні вимог скарги.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4ст.107 КПК України.

Дослідивши матеріали скарги та долучені документи, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Положеннями ст.24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1ст.303 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого,дізнавача,прокурора,яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу.

Під час розгляду скарги встановлено, що СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42019171010000251 від 03 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.203-2 КК України.

Також установлено, що 08 січня 2020 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави задоволено клопотання прокурора та надано дозвіл на проведення обшуку у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 з метою вилучення слідів злочину, а саме системних блоків, моніторів, іншої комп`ютерної техніки, систем відео нагляду, грошових коштів, отриманих від заняття незаконним видом діяльності, бухгалтерської документації та інших документів, речей та предметів, які можуть підтверджувати незаконний вид діяльності.

Слідчий суддя зазначає, що на підставі ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Згідно з ч.1ст.167КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

За змістом ч.7ст.236 КПК Українивилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як зазначено вище, згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 08 січня 2020 року слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №42019171010000251, а також прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво надано дозвіл на проведення обшуку у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та прямо вказано перелік майна, яке підлягає вилученню.

09 січня 2020 року на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено і вилучено, зокрема: системні блоки у кількості 13 штук, комп`терні монітори 12 штук, оптичні мишки 11 штук, комп`ютерні клавіатури 12 штук, Wifi роутер 1 штука, один чековий апарат, два мобільні телефони, що вбачається з долученої копії відповідного протоколу обшуку.

Разом з цим, вищевказане майно рішенням слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42019171010000251. Вказані обставини заявником не заперечуються.

Як слідує зі змісту скарги та наявних матеріалів, адвокат ОСОБА_5 звертався до слідчого з клопотанням про повернення вищевказаного майна, однак постановою слідчого від 26 березня 2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42019171010000251, за відсутності підстав для повернення вилученого майна, яке має статус речових доказів.

При цьому посилання заявника скарги на те, що певні вилучені речі не мають доказового значення в кримінальному провадженні, суд вважає передчасними, а долучені до скарги копії договору суборенди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з актом прийому-передачі до нього від 05 вересня 2019 року, самі по собі не спростовують правових підстав, які обумовлюють необхідність утримання вказаного майна як речових доказів для досягнення цілей кримінального провадження.

Крім того, заявником протягом судового розгляду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вилучене майно є власністю ОСОБА_3 . Натомість, у доданих до скарги копіях договору суборенди приміщення та акту прийому-передачі про це нічого не вказано.

Відповідно до п.п.15, 16 ч.1 ст.7, ст.22 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя,суд укримінальному провадженнівирішують лишеті питання,що винесеніна їхрозгляд сторонамита віднесенідо їхповноважень цимКодексом.

Таким чином, з огляду на викладене, не встановлено підстав, передбачених ч.1ст.169 КПК України, які б зобов`язували слідчого повернути ОСОБА_3 вилучене під час обшуку майно, перелік якого наведено у скарзі, що також свідчить про передчасність клопотання, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про безпідставність заявлених вимог, а відтак вимоги скарги потрібно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 7,98, 234-236,303-307, 309,372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42019171010000251 від 03 жовтня 2019 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1