Рішення

від 28.01.2021 по справі 911/2679/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/2679/20

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (65104, Одеська обл., м. Одеса, просп.. Академіpка Глушка, буд. 29, оф. 228, код ЄДРПОУ 42163494)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алдолат" (08055, Київська обл., Макарівський р-н, с. Юрівка, вул. Щорса, буд. 1, код ЄДРПОУ 33272217)

про стягнення заборгованості, пені, відсотків річних, за договором купівлі-продажу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 10.09.2020 ТОВ "Контейнери України" до ТОВ "Алдолат" про стягнення заборгованості, пені, річних, за договором купівлі-продажу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

05.10.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020, відповідна справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою від 15.10.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 06.11.2020; відповідачу - заперечень до 13.11.2020.

17.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.11.2020.

Позов обґрунтований наступним:

- згідно умов Договору купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 ТОВ Зелений шлях передало ТОВ Алдолат 26.07.2019 - 40 футовий рефконтейнер, APRU 5052148 вартістю 222492,40 грн;

- 01.04.2020 згідно угоди відбулася заміна сторони продавця з ТОВ Зелений шлях на ТОВ Контейнери України ;

- ТОВ Алдолат розрахувалось за переданий за Договором купівлі-продажу контейнер не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед новим продавцем (ТОВ Контейнери України ) у розмірі 84907,65 грн;

- у зв`язку з несвоєчасністю надходження коштів від ТОВ Алдолат позивачем нараховано відповідачу 4057,16 грн пені та 6880,10 грн 24% річних.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, Угода про заміну сторони продавця у Договорі купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 року від 01.04.2020, є саме угодою про внесення змін до договору та не може бути визнана договором відступлення права вимоги, а позивач за укладеною між сторонами Угодою, не набув право вимоги від відповідача суми боргу, що виник до 01.04.2020 а також, право нарахування пені та 24% річних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Зелений шлях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Алдолат (покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №1005/19 (далі - Договір) за яким, продавець зобов`язується здійснити доставку та передати у власність покупця товар в асортименті та за цінами відповідно до п. 2 цього договору, а покупець - прийняти і оплатити його згідно умов даного Договору (п. 1.1. Договору).

Продавець передає товар у власність покупцеві і здійснює його доставку Покупцю згідно виставленого продавцем рахунку-фактури в асортименті і за відповідними цінами, зазначеними у специфікації, що є невід`ємною частиною дійсного договору. У вартість товару включені витрати покупця по доставці товару (п. 2.1. та 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили форму і порядок розрахунків, за якими, зокрема, покупець здійснює перший платіж в розмірі 89066,15 грн, а залишок загальної суми перераховує на рахунок продавця в одинадцять етапів, рівними частинами в розмірі 12129,65 грн (з 10.10.2019 по 10.08.2020), останній платіж в розмірі 12129,75 грн.

Відповідно до п. 7.1., 7.3., Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань з цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором. У разі прострочення оплати товару згідно розділу 3 цього Договору або прийняття товару згідно п. 5.2 цього Договору, покупець сплачує продавцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також 24% річних від простроченої суми у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зміст цього Договору може бути доповнено або змінено лише у письмовій формі у вигляді угоди, підписаної обома сторонами. Усі зміни до цього Договору стають його невід`ємною частиною (п. 10.5. Договору).

Відповідно до Специфікації №1 від 10.05.2019 до Договору купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 товар, який передається за Договором - 40 футовий рефрижераторний контейнер (1 шт) загальною вартістю 222492,40 грн з ПДВ.

В матеріалах справи наявна Угода від 01.04.2019 про заміну сторони продавця у договорі купівлі-продажу товару №1005/19 від 10.05.2019 (далі - Угода), яка укладена між ТОВ Зелений шлях , ТОВ Алдолат та ТОВ Контейнери України , за яким замінено з 01.04.2020 сторону продавця у Договорі купівлі-продажу товару №1005/19 від 10.05.2019 з ТОВ Зелений шлях на ТОВ Контейнери України (позивач), а також викладено розділ 11 Договору (юридичні адреси сторін та банківські реквізити) в новій редакції.

Також, пунктом 3 Угоди сторони погодили, що всі інші умови договору №1005/19 купівлі-продажу товару від 10.05.2019 залишаються без змін і сторони підтверджують раніше прийняті на себе зобов`язання.

15.09.2020 до суду надійшла позовна заява ТОВ "Контейнери України" до ТОВ "Алдолат" про стягнення 84907,65 грн боргу, 4057,16 грн пені та 6880,10 грн 24% річних, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору купівлі-продажу товару №1005/19 від 10.05.2019.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що із суми вартості у 222492,40 грн переданого ТОВ "Алдолат" контейнера, останнім сплачено лише 137584,75 грн, у зв`язку з чим у ТОВ "Алдолат" утворилась заборгованість перед позивачем (з урахуванням Угоди про заміну сторони продавця) у розмірі 84907,65 грн.

Також, позивачем у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору ТОВ "Алдолат" в частині внесення оплати за поставлений товар, нараховано останньому 4057,16 грн пені та 6880,10 грн 24% річних.

Заперечуючи проти позову відповідач зауважує, що Угода про заміну сторони продавця у Договорі купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 року від 01.04.2020, є за своєю правовою природою угодою про внесення змін до договору та не є договором відступлення права вимоги, у зв`язку з цим, позивач за укладеною між сторонами Угодою, не набув право вимоги від відповідача суми боргу, що виник до 01.04.2020 а також, право нарахування пені та 24% річних до 01.04.2020.

У зв`язку з цим, за твердженням відповідача він повинен був з моменту укладення Угоди (з 01.04.2020) і до 10.08.2020 сплатити на рахунок позивача суму у розмірі 60648,35 грн, водночас, відповідачем 29.09.2020 сплачено на рахунок позивача 12129,65 грн, а отже загальна сума боргу відповідача становить 48518,70 грн.

Поряд з тим, відповідач зазначає, що безпідставним є нарахування пені та 24% річних на шостий та сьомий платежі, позаяк, як вже зазначено вище позивач набув права нараховувати штрафні санкції з моменту укладення Угоди (з 01.04.2020), відтак, нарахування пені та 24% річних буде правильним з восьмого по дванадцятий платіж, пеня та 24% річних за прострочення сплати яких, становить 1751,18 грн та 3706,50 відповідно.

Отже відповідач, викладаючи свої заперечення просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем суми заборгованості, пені та 24% річних.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Також правовідносини сторін, що виникли з Угоди про заміну сторони продавця регулюються Главою 47 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 264 Господарського кодексу України визначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договом купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Поряд з тим, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарська операція між позивачем та відповідачем оформлена документом у вигляді видаткової накладної.

Так, судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії видаткової накладної №148 від 26.07.2019 продавцем (ТОВ Зелений щлях ) передано відповідачу 40 футовий рефрижераторний контейнер (1 шт) вартістю 222492,40 грн, вказаний документ підписаний продавцем та відповідачем та скріплений їх печатками, а отже є такими, що підтверджують передачу товару відповідачу на суму.

Також на підтвердження передачі товару продавцем відповідачу, до справи додано належним чином завірену копію Акту прийому-передачі №1 від 26.07.2019 40 футового рефрижераторного контейнера APRU 5052148 вартістю 222492,40 грн.

Про належне виконання зобов`язань продавцем свідчить також відсутність скарг або заперечень відповідача щодо якості, відповідності, комплектності товару тощо.

Відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки з АТ Райффайзен Банк Аваль б/н від 20.05.2019 вбачається сплата відповідачем грошової суми у розмірі 89066,15 грн на рахунок ТОВ Зелений шлях .

Між тим, згідно з відомостями виписок з Акціонерного банку Південний по рахунку ТОВ Зелений шлях прослідковуються наступні оплати відповідача товару за договором купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019, а саме: 21.11.2019 - 12129,65 грн (другий платіж); 06.12.2019 - 12129,65 грн (третій платіж); 28.01.2020 - 12129,65 грн (четвертий платіж); 02.03.2020 - 12129,65 грн (п`ятий платіж) - разом на суму 48518,6 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна банківська довідка ПАТ Банк Восток №05/9603 від 29.09.2020 яка підтверджує відсутність надходження коштів від відповідача на розрахунковий рахунок ТОВ Контейнери України за період з 01.04.2020 по 28.09.2020.

Відтак, суд констатує, в матеріалах справи наявні докази оплати відповідачем товару за Договором купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 у розмірі 137584,75 грн (89066,15 + 48518,6) станом на 28.09.2020, а відтак неоплачена сума за товар на вказану дату залишилась у розмірі 84907,65 грн.

Водночас, відповідачем до справи додано платіжне доручення №5273 від 29.09.2020 з якого вбачається сплата відповідачем 12129,65 грн (шостий платіж) на рахунок позивача. Отже, з наведеного слідує, що відповідач після надходження позовної заяви до суду, оплатив частину вартості поставленого товару в обсязі 12129,65 грн,

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що частина заборгованості у сумі 12129,65 грн погашена відповідачем до відкриття провадження у справі, що підтверджено відповідними доказами, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 12129,65 грн боргу за відсутністю предмету спору.

Водночас, решта несплаченої суми боргу за поставлений товар відповідно до Договору купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 у розмірі 72778,00 грн (84907,65 - 12129,65) підлягає підставному стягненню з відповідача на користь ТОВ Контейнери України .

При цьому, суд не бере до уваги твердження відповідача щодо того, що позивач за укладеною між сторонами Угодою про заміну сторони продавця не набув право вимоги від відповідача суми боргу, що виник до 01.04.2020, позаяк, під час укладення вказаної Угоди до ТОВ Контейнери України як нового кредитора, відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України перейшли всі права первісного кредитора (ТОВ Зелений шлях ) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Тобто, Угодою від 01.04.2020, замінено сторону продавця, внаслідок чого відбулась і заміна кредитора, за якою права належні продавцю за Договором купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 перейшли до ТОВ Контейнери України , а разом з тим і права вимоги від відповідача належного виконання умов Договору.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що приписами ст. 512 Цивільного кодексу встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), з аналізу вказаної норми вбачається, що заміна кредитора іншою особою внаслідок передання їй своїх прав за своєю правовою природою є договором (правочином) відступлення права вимоги, при цьому законодавством не встановлено чіткого механізму передачі такого право, тобто не має прямої заборони передачі права вимоги шляхом укладення угоди про заміну сторони продавця.

Крім того, п. 3 Угоди про заміну сторони продавця сторонами, зокрема, відповідачем погоджено те, що всі умови Договору купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 залишаються без змін і сторони підтверджують прийняті на себе зобов`язання, а отже, окрім заміни продавця (кредитора) незмінними залишились всі інші умови Договору, зокрема і ті, що регулюють порядок оплати товару.

Відтак, сума боргу, яка виникла з моменту заміни продавця та сума боргу, яка не була сплачена відповідачем на користь первісного продавця до 01.04.2020 підлягає стягненню на користь позивача, позаяк, вказані суми є складовою ціни Договору та підлягають беззаперечній сплаті за поставлений товар на користь особи визначеної продавцем за Договором, позаяк зобов`язання щодо сплати ціни Договору продавцю залишились незмінні.

До того ж, суд окремо зауважує на тому, що заміна сторони продавця у Договорі купівлі-продажу №1005/19 від 10.05.2019 жодним чином не позбавляє відповідача обов`язку зі сплати переданого за вказаними Договором товару у порядку, зазначеному у розділі 3 даного Договору, факт несплати коштів відповідачем у строки визначені Договором лише вказує на ту обставину, що після заміни продавця вигодонабувачем всіх несплачених за поставлений товар коштів став новий продавець.

Щодо нарахування пені та 24% річних.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом .

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню та 24% річних за період прострочення платежів, визначених Розділом 3 Договору у розмірі 4057,16 грн та 6880,10 грн відповідно.

Водночас, суд зазначає, що право на нарахування пені та 24% річних виникло у позивача, з 01.04.2020 (з моменту підписання Угоди про заміну сторони продавця), позаяк, саме з 01.04.2020 у позивача виникло право вимоги від відповідача оплати ціни поставленого товару, що залишилась неоплаченою за Договором, а отже і прострочення оплат по відношенню до зобов`язання, яке існує у покупця перед новим покупцем почалося з 01.04.2020.

Крім того, суд зазначає, що право вимоги стягнення з відповідача пені та 24% річних за факти неналежного виконання останнім умов Договору у період до 01.04.2020 належить саме ТОВ Зелений шлях , тобто первісному продавцю.

Судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування пені та 24% річних та встановлено, що вони є невірними, позаяк правильним є нарахування штрафних санкцій з 01.04.2020 з підстав наведених вище. Разом з тим суд також зазначає, що невірним є нарахування штрафних санкцій з 10.05.2020; 10.06.2020; і дт., позаяк, вказані дати є останнім днем строку оплати платежів, а відтак право на нарахування пені та 24% річних у позивача виникало саме з 11.05.2020; 11.06.2020 і тд.

Крім того суд також наголошує, що у відповідності до положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, судом зроблено розрахунки пені та 24% річних в межах періодів, які позивач зазначає у своїх розрахунках, та встановлено, що розмір пені підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 3519,58 грн, а також 24% річних у розмірі 6251,91 грн.

Отже, на підставі наведеного суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача 72778,00 грн боргу, 3519,59 грн пені, 6251,91 грн 24% річних.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у розмірі 2102,00 грн, позаяк сума судового збору є мінімальної для даної категорії справ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алдолат" (08055, Київська обл., Макарівський р-н, с. Юрівка, вул. Щорса, буд. 1, код ЄДРПОУ 33272217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (65104, Одеська обл., м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, оф. 228, код ЄДРПОУ 42163494) 72778,00 грн боргу, 3519,59 грн пені, 6251,91 грн 24% річних, а також 2102,00 грн судового збору

Закрити провадження у справі у частині стягнення 12129,65 грн основного боргу.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз