Постанова

від 27.01.2021 по справі 640/4220/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4220/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Глобал Плюс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Глобал Плюс , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0065381406 від 18 грудня 2018 року за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 675 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що в акті перевірки встановлено порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого неправомірно віднесено до складу інших фінансових витрат списану дебіторську заборгованість за 2017 рік без створення резерву сумнівних боргів та яка не відповідає ознакам безнадійної.

Апелянт зазначає, що ТОВ ВО Промтехресурс звітності не веде з 2013 року, тому вартість векселя станом на 01.01.2015 року становить 0 грн. Операція з продажу векселя АА № 1878050 проведена з порушенням МСФЗ № 13, а саме: не застосовано оцінку справедливої вартості інвестиції та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено вартість фінансових інвестицій за 2016 рік.

В прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

16 січня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Глобал Плюс , в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції.

Зокрема, позивач вказує, що ТОВ ВО Промтехресурс на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було зареєстровано в установленому законом порядку, не перебувало та не перебуває в процесі ліквідації або банкрутства, а твердження про відсутність податкової звітності є лише інформацією з баз податкової та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем (Продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД28-03/16 від 03 березня 2016 року з ТОВ Арчі Капітал (код ЄДРПОУ 38993145) (Покупець), а саме векселя простого АА1878050, номінальна вартість 5000000,00 грн., договірна вартість 3 000 000,00 грн.

На підставі акта приймання-передачі цінних паперів до Договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД28-03/16 від 05 жовтня 2016 року Продавець передав, а Покупець прийняв вексель ТОВ ВО Промтехресурс .

21 березня 2017 року між позивачем та (Первісний кредитор) та ТОВ Фінансова компанія АКЦЕПТ (Новий Кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №21-03/17.

Відповідно до Договору №21-03/17 ТОВ ФК Глобал Плюс відступлено заборгованість у розмірі 3 000 000,00 грн. за 10 000,00 грн. ТОВ Фінансова компанія АКЦЕПТ по договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД28-03/16 від 03 березня 2016 року, укладеного між Первісним Кредитором та ТОВ Арчі Капітал .

Згідно акта приймання-передачі документів від 22 березня 2017 року позивач передав, а ТОВ Фінансова компанія АКЦЕПТ отримав договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД28/036 від 03 березня 2016 року.

У період з 19 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року, що продовжений на підставі наказу №16186 від 31 жовтня 2018 року на 5 робочих днів, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача 17 ТОВ ФК Глобал Плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2015 року по 30 червня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 липня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 19 жовтня 2012 року по 30 червня 2018 року, про що складено акт від 15 листопада 2018 року №1363/26-15-14-06-02/38404124.

Проведеною перевіркою позивача встановлено порушення вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 540 000,00 грн., у томі числі за 2016 рік на суму 540 000,00 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 2 990 000,00 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 2 990 000,00 грн.

З акту перевірки позивача вбачається, що на думку контролюючого органу позивач в порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року включив до складу собівартості фінансових інвестицій реалізацію векселю простого серії АА №1878050, емітент - ТОВ ВО Промтехресурс , номінальна вартість 5 000 000,00 грн., за 3 000 000,00 грн., вартість якого, згідно висновків відповідача, дорівнює 0 грн., а саме: вексель не відповідає вимогам Закону України Про вексельний обіг в Україні .

Також акт перевірки містить посилання на те, що операція з продажу векселя серії АА №1878050 проведена з порушенням МСФЗ 13 Оцінка справедливої вартості , а саме: не застосовано оцінку справедливої вартості фінансової інвестиції та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено собівартість фінансових інвестицій на загальну суму 3 000 000,00 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 3 000 000,00 грн.

Згідно висновків контролюючого органу оцінка даної фінансової інвестиції повинна базуватися, виходячи з інформації щодо емітента векселя, а саме: згідно фінансової звітності емітента ТОВ ВО Промтехресурс встановлено, що підприємство з 2013 року не звітує. Статутний капітал складає 600 000,00 грн. Найманих працівників немає. Враховуючи те, що ТОВ ВО Промтехресурс діяльність не веде з 2013 року вартість векселя станом на 01 січня 2015 року становить 0 грн.

Відповідач вказував, що згідно копії векселя серії АА №1878050, дослідженої під час перевірки, встановлено, що індосаментний ряд, підписаний довіреними особами, без посилання на право підпису даних осіб та який не містить печаток ТОВ Профіт Брок , First Elite Investments Limited та ТОВ ФК Атлас . Згідно з фінансовою звітністю емітента ТОВ ВО Промтехресурс встановлено, що підприємство з 2013 року не звітує, статутний капітал складає 600000,00 грн., найманих працівників не має. За висновками відповідача, оскільки емітент не здійснює діяльність з 2013 року вартість векселя станом на 01 січня 2015 року становить 0 грн.

На підставі вищевказаних висновків, за результатом проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2018 року №0065391406, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 2 990 000,00 грн. та №0065381406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 675 000,00 грн., з яких 540 000,00 грн. за основним платежем та 135 000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного узгодження до ДФС України.

За результатом розгляду скарги позивача, контролюючим органом прийнято рішення №8847/6/99-99-11-04-01-25 від 22 лютого 2019 року, яким скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0065391406 від 18 грудня 2018 року, а податкове повідомленням-рішення №0065381406 від 18 грудня 2018 року - залишено без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що на думку суду, позивачем доведено правомірність відображення у бухгалтерському обліку операцій з продажу векселя серії АА №1878050. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що датою погашення векселя №1878050 є 03 серпня 2020 року, тому дебіторська заборгованість за векселем набуде статусу безнадійної дебіторської заборгованості у чинного власника векселя 03 серпня 2023 року, що спростовує висновки відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відтак колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок № 3480-ІV від 23 лютого 2006 року регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Відповідно до статті 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 75 Уніфікованого закону визначені обов`язкові реквізити простого векселя. Простий вексель містить: (1) назву простий вексель , яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно зі статтею 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

Також, відповідно до ст. 33, 34 Уніфікованого закону (з урахуванням вимог ст. 77 цього закону стосовно простих векселів), встановлено наступні строки платежу за переказним та простим векселем, а саме: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Простий вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. При цьому, він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

В силу норм ст. 4 Закону України Про обіг векселів в Україні видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. При цьому, у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку про те, що операції щодо видачі та погашення векселя є способом проведення не грошового розрахунку за отримані товари (роботи, послуги).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (Продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД28-03/16 від 03 березня 2016 року з ТОВ Арчі Капітал (код ЄДРПОУ 38993145) (Покупець), а саме векселя простого АА1878050, номінальна вартість 5000000,00 грн., договірна вартість 3 000 000,00 грн.

На підставі акта приймання-передачі цінних паперів до Договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД28-03/16 від 05 жовтня 2016 року Продавець передав, а Покупець прийняв вексель ТОВ ВО Промтехресурс .

21 березня 2017 року між позивачем та (Первісний кредитор) та ТОВ Фінансова компанія АКЦЕПТ (Новий Кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №21-03/17.

Відповідно до Договору №21-03/17 ТОВ ФК Глобал Плюс відступлено заборгованість у розмірі 3 000 000,00 грн. за 10 000,00 грн. ТОВ Фінансова компанія АКЦЕПТ по договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД28-03/16 від 03 березня 2016 року, укладеного між Первісним Кредитором та ТОВ Арчі Капітал .

Згідно акта приймання-передачі документів від 22 березня 2017 року позивач передав, а ТОВ Фінансова компанія АКЦЕПТ отримав договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД28/036 від 03 березня 2016 року.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, вексель серії АА №1878050 містить всі вищенаведені обов`язкові реквізити та ідентифікується як простий вексель.

Доводи апелянта про те, що ТОВ ВО Промтехресурс звітності не веде з 2013 року, тому вартість векселя станом на 01.01.2015 року становить 0 грн, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вірно вказував позивач, ТОВ ВО Промтехресурс на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було зареєстровано в установленому законом порядку, не перебувало та не перебуває в процесі ліквідації або банкрутства, а твердження про відсутність податкової звітності не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

До того, як вірно вказав суд першої інстанції, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Щодо оцінки справедливої вартості фінансової інвестиції під час операції з продажу векселя серії АА № 1878050, апеляційний суд зазначає наступне.

Міжнародний стандарт фінансової звітності 13 (далі - МСФЗ 13) визначає оцінку справедливої вартості, містить в одному МСФЗ концептуальну основу оцінювання справедливої вартості та вимагає розкривати інформацію про оцінки справедливої вартості.

Відповідно до п. 2 МСФЗ 13, справедлива вартість - це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб`єкта господарювання. Для деяких активів та зобов`язань може бути ринкова інформація або ринкові операції, інформація про які є відкритою. Для інших активів та зобов`язань може не бути ринкової інформації або ринкових операцій, інформація про які є відкритою. Проте мета оцінки справедливої вартості в обох випадках однакова - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу актива чи передачі зобов`язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов (тобто, вихідну ціну на дату оцінки з точки зору учасника ринку, який утримує актив або має зобов`язання).

Згідно з п. 3 МСФЗ 13, якщо ціна на ідентичний актив або зобов`язання не є відкритою, суб`єкт господарювання оцінює справедливу вартість, користуючись іншим методом оцінювання, який максимізує використання відповідних відкритих вхідних даних та мінімізує використання закритих вхідних даних . Оскільки справедлива вартість - це оцінка на основі даних ринку, то її оцінюють, використовуючи припущення, які використовували б учасники ринку, складаючи ціну актива або зобов`язання, в тому числі припущення про ризик. Внаслідок цього намір суб`єкта господарювання утримувати актив або погасити чи іншим чином виконати зобов`язання не є доречними при оцінюванні справедливої вартості.

П. 9 МСФЗ 13 вказує, що цей МСФЗ визначає справедливу вартість як ціну, яка була б отримана за продаж актива, або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки.

Відповідно до пунктів 15, 17 МСФЗ 13, оцінка справедливої вартості припускає, що актив або зобов`язання обмінюється між учасниками ринку у звичайній операції продажу актива або передачі зобов`язання на дату оцінки за поточних ринкових умов.

Суб`єктові господарювання не потрібно здійснювати всебічне дослідження усіх можливих ринків, щоб визначити основний ринок або, за відсутності основного ринку, найсприятливіший ринок, але він має взяти до уваги всю інформацію, яку можна отримати.

Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж актива або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції на основному (або найсприятливішому) ринку на дату оцінки за поточних ринкових умов (тобто вихідна ціна), незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінювання (пункт 24).

Мета оцінки справедливої вартості справедливої вартості - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу актива чи передачі зобов`язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов.

Оцінка справедливої вартості вимагає, щоб суб`єкт господарювання визначив усе перелічене далі: а) конкретний актив або зобов`язання, яке є предметом оцінки (що відповідає його одиниці обліку) б) для нефінансового актива - підставу оцінювання, яка відповідає оцінці (що відповідає його найвигіднішому та найкращому використанню) в) основний (або найсприятливіший) ринок для актива чи зобов`язання г) метод (методи) оцінки вартості, який годиться для цієї оцінки, з огляду на наявність даних, на основі яких будуть сформовані вхідні дані, які представляють припущення, які б використали учасники ринку, визначаючи ціну актива чи зобов`язання, та рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать ці вхідні дані.

Відповідно до МСФЗ 13 (пункт 72), з метою підвищення узгодженості та зіставності оцінок справедливої вартості та пов`язаного з ними розкриття інформації, цей МСФЗ встановлює ієрархію справедливої вартості, у якій передбачено три рівня вхідних даних для методів оцінки вартості, що використовуються для оцінки справедливої вартості. Ієрархія справедливої вартості встановлює найвищий пріоритет для цін котирування (нескоригованих) на активних ринках на ідентичні активи або зобов`язання (вхідні дані 1-го рівня) та найнижчий пріоритет для закритих вхідних даних (вхідні дані 3-го рівня).

Таким чином, для визначення справедливої вартості цінних паперів повинні використовуватись дані з основного (найсприятливішого) ринку, з максимальним використанням доречних відкритих вхідних даних. При цьому, перевага повинна бути надана ринку з найбільшим обсягом та рівнем активності для даного актива чи зобов`язання незалежно від виду ринку.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не наведено жодних доказів, в чому саме полягає порушення позивачем положень МСФЗ 13.

Так, визначаючи справедливу вартість векселя простого серії АА №1878050, емітент ТОВ ВО Промтехресурс , позивачем враховано аудиторський висновок незалежного аудитора про фінансову звітність позивача за наслідками роботи за 2015 рік про відповідність фінансової звітності та бухгалтерського обліку вимогам МСФЗ та МСБО. Підстави для переоцінки фінансової звітності у позивача були відсутні.

Різниці операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, визначаються відповідно до пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму від`ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з підпунктом 141.2.2 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 141.2.3 платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було правомірно відображено у бухгалтерському обліку операцій з продажу векселя серії АА №1878050.

Підпунктом 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Відповідно до пункту б підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

З матеріалів справи вбачається, що датою погашення векселя №1878050 є 03 серпня 2020 року, тобто строк пред`явлення до виконання не настав. Отже, з 03 серпня 2020 року починається сплив строку позовної давності, що складає 3 роки, із закінчення якого дебіторська заборгованість за векселем набуде статусу безнадійної дебіторської заборгованості у чинного власника векселя, тобто, 03 серпня 2023 року, що спростовує висновки відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що було правильно встановлено суд першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд також звертає увагу, що ГУ ДФС у м. Києві встановлено порушення вимог податкового законодавства шляхом включення до складу собівартості фінансових інвестицій реалізацію векселя простого АА №1878050 за 3000000,00 грн., замість 0 грн. у 2016 році, при цьому ДФС України визнано правомірним збільшення фінансового результату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості у розмірі 2 990 000 грн. за 2017 рік.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 22.02.2019 року № 8847/6/99-99-11-04-01-25, керуючись підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктом 139.2 статті 139 ПК України, Законом України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , МСФЗ 13 та МСФЗ 9 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0065391406 від 18.12.2018 року за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, яким було встановлено завищене від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 2 990 000 грн. у декларації з податку на прибуток за звітний період 2017 року.

Фінансовий результат до оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, за даними ГУ ДФС у місті Києві, повинен був становити 540 444 грн., однак ТОВ ФК Глобал Плюс правомірно визначено фінансовий результат до податкування у сумі 3 530 444 грн., що включає збиток у сумі 2 990 000 грн. за відступлення права вимоги за борговими цінним папером - векселем простим серії АА № 1878050 у сумі 3 000 000 грн. за 10 000 грн.

Сума збитку у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік включає 2 990 000 грн. - різницю між заборгованістю ТОВ Арчі Капітал перед ТОВ ФК Глобал Плюс за купівлю векселя простого серії АА № 1878050 за Договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД 28-03/16 та отриманим ТОВ ФК Глобал Плюс доходом у сумі 10 000 грн., на підставі Договору про відступлення права вимоги № 21-03/17, за відступлення ТОВ ФК Акцепт права вимоги заборгованості за проданим векселем серії АА № 1878050 у сумі 3 000 000 грн. від ТОВ Арчі Капітал .

Тобто, відповідно до прийнятої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік справедлива вартість векселя простого серії АА № 1878050 у сумі 3 000 000 грн. визнається.

Таким чином, висновок податкового органу щодо вартості векселя простого 0 грн. абсолютно суперечить та є протилежним іншому висновку податкового органу щодо визнання вартості відступлення боргу і відображення показників фінансового результату до оподаткування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2018 року №0065381406 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваних рішень. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Глобал Плюс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 січня 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма