Постанова

від 21.01.2021 по справі 560/1412/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1412/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

21 січня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача - Ткачука Б.М.

представника відповідача - Величко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокар" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокар" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" №0001470509 від 14 лютого 2020 року, яким застосовано штрафні санкції за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №482/95-ВР від 19 грудня 1995 року, в сумі 250000,00 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що винесене податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, оскільки перевіркою встановлено здійснення ТОВ "Прокар" роздрібної торгівлі скрапленим газом без наявності ліцензії на газовій АЗС (смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1), що належить позивачу, у зв"язку з чим, на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокар" відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є зареєстрованою юридичною особою, основним видом діяльності якої є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30).

ТОВ "Прокар" відповідачем було видано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційними номерами №22250314201900265 від 22 листопада 2019 року, адреса місця торгівлі - 29000, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 7/3, АЗС та № 22250314201900266 від 22 листопада 2019 року, адреса місця торгівлі - 29000, м. Хмельницький, вул. Західно-окружна, 16/10, АЗС .

16 січня 2020 року Розпорядженням Головного управління ДПС у Хмельницькій області №190-р від 24 грудня 2019 року вищевказані ліцензії були анульовані відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (зі змінами та доповненнями)".

17 січня 2020 року у зв`язку із прийняттям відповідачем зазначеного Розпорядження про скасування ліцензій, наказом директора ТОВ "ПРОКАР" на підприємстві введено простій в порядку ст. 113 Кодексу Законів про працю України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №560/324/20 задоволено заяву ТОВ "ПРОКАР" про забезпечення позову та зупинено дію розпорядження №190-р від 24 грудня 2019 року "Про анулювання ліцензій".

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання наказу ГУ ДПС в області від 20 січня 2020 року №165 "Про проведення фактичної перевірки", на підставі п.п. 80.2.2., п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокар".

За результатами перевірки ТОВ "Прокар" контролюючим органом складено акт фактичної перевірки від 20 січня 2020 року №00274/22-01-0501/41059752 в якому, зокрема, зафіксовано що в період з 02 липня 2019 року по 03 липня 2019 року на газовій АЗС яка належить ТОВ "Прокар" та знаходиться за адресою: смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1 із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 3000303459 здійснено реалізацію скрапленого газу за ціною 12,50-12,60 грн. за 1 л. на загальну суму 5275 грн. 14 коп., що підтверджується даними з Інформаційної системи "Податковий блок". При цьому, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на вказаній АЗС відсутня.

На підставі вищезазначеного, згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 до ТОВ "Прокар" за роздрібну торгівлю скрапленим газом без наявності ліцензії на газовій АЗС Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14 лютого 2020 року №0001470509.

Позивач не погоджуючись із висновками відповідача та податковими повідомленнями-рішеннями, які винесені відповідачем на їх підставі, звернувся до суду про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", за таких обставин податковий орган протиправно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до оскарженого податкового повідомлення-рішення форми "С" від 14 лютого 2020 року №0001470509.

На переконання суду, оскільки обов`язок доведення відповідних обставин щодо правомірності рішень покладається на суб`єкт владних повноважень, суд вважає, що виключно дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу та зазначення у акті перевірки певні порушення, які містять розбіжності і з датою складання акту та із самою адресою господарської одиниці АЗС на якій, за твердженням відповідача проведено фактичну перевірку, на переконання суду, не може бути беззаперечним підтвердженням вчиненням особою певного порушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Хмельницького окружного адміністративного суду з наступних підстав.

Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень (ст. 17 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, визначено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно із п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, визначених даною нормою документів.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001470509 від 14 лютого 2020 року підставою його прийняття, вказано Акт перевірки №0027/22-01-05/41059752 від 24 січня 2020 року. Однак, в обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідач надав суду Акт перевірки №0027/22-01-05/41059752, проте датою Акту є 20 січня 2020 року, а не 24 січня 2020 року, як це зазначено відповідачем у податковому повідомленні-рішенні.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Прокар" з 17 січня 2020 року перебуває в стані "простою", тобто не вчиняє жодних дій з приводу реалізації будь-якого виду пального та/або іншої підприємницької діяльності.

В матеріалах справи містяться довідка ТОВ "Прокар" та оборотно-сальдова відомість по рахунку 203 за липень 2019 року, які вказують на те, що операції по відпуску пального на АЗС ТОВ "Прокар" в смт. Летичів 02 липня 2019 року та 03 липня 2019 року не відбувалося з огляду на відсутність як ліцензії так і безпосередньо скрапленого газу, а відображені у Інформаційній системі "Податковий блок" чеки були видруковані позивачем при програмуванні, кодуванні і налаштуванні реєстратора розрахункових операції.

Також встановлено, що адресою господарської одиниці АЗС на якій, як стверджує відповідач було проведено фактичну перевірку, податковим органом зазначено смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1. Проте, відповідно до наданого відповідачем Акту перевірки №0027/22-01-05/41059752 від 20 січня 2020 року зазначено, що фактична перевірка проведена господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, 7/3.

Більше того, як встановлено судом першої інстанції в ході проведення судового засідання, представник відповідача визнала те, що фактична перевірка господарської одиниці АЗС розташованої в смт. Летичів здійснювалась без виїзду посадових осіб відповідача на місце за вказаною адресою.

Тобто, факт порушення податкового законодавства відповідач доводить виключно відомостями з Інформаційної системи "Податковий блок", що беззаперечно свідчить про порушення відповідачем вимог податкового законодавства під час здійснення фактичної перевірки.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що виключно дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 805/5017/15-а.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виключно дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу та зазначення у акті перевірки певні порушення, які містять розбіжності і з датою складання акту та із самою адресою господарської одиниці АЗС на якій, за твердженням відповідача проведено фактичну перевірку, не може бути доказом вчиненням позивачем порушення.

Враховуючи, що податковий орган не довів порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до оскарженого податкового повідомлення-рішення форми "С" від 14 лютого 2020 року №0001470509 є безпідставним.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 січня 2021 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.