Постанова

від 23.12.2020 по справі 758/7087/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 758/7087/18 Головуючий у 1 інстанції: Гребенюк В.В.

Провадження №22-ц/824/13851/2020 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

23 грудня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:

Головуючого ( судді доповідача) Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.,

за участю секретаря Телятник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Боримської Ірини Олегівни представника ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканський будинок моделей взуття , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання недійсними, скасування рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання недійсними, скасування рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій, в якому просила суд визнати недійсними рішення чергових загальних зборів учасників ТОВ Республіканський будинок моделей взуття , оформлене Протоколом чергових загальних зборів учасників від 03.04.2018 року.

28 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_9 подала заяву про зміну предмету позову, у якій просила доповнити позов додатковими позовними вимогами, а саме:

- скасувати реєстраційну дію - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, реєстраційний запис №10711050029000062 від 15.06.2018, внесену державним реєстратором Соколянським Д.М. до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття";

-скасувати реєстраційну дію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, реєстраційний запис №10711070030000062 від 15.06.2018, внесений держаним реєстратором Соколянським Д.В. до Державного реєстр, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття".

В обґрунтування подання заяви про зміну предмету позову представник позивача зазначала, що підставою здійснення даних реєстраційних записів є рішення чергових загальних зборів учасників ТОВ Республіканський будинок моделей взуття , яке оформлено протоколом чергових загальних зборів учасників від 03 квітня 2018 року.

14 вересня 2018 року судом першої інстанції було закінчено підготовче судове засідання, упродовж якого позивач мала право подати заяву про зміну предмету позовних вимог.

На момент подання позову судова практика не передбачала звернення з вимогою про скасування реєстраційних дій до суду цивільної юрисдикції.

У подальшому 21 листопада 2018 року в ЄДРСР оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду України від 04 вересня 2018 року в справі №823/2042/16, в якій зазначено, що в категорії справ, в яких вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року дану заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 19 серпня 2020 року представником позивача ОСОБА_9 подананова редакція заяви про зміну предмету позову.

УхвалоюПодільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканський будинок моделей взуття , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання недійсними, скасування рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Боримська І.О. представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що 29 листопада 2018 року в судовому засіданні головуючим суддею Гребенюк В. В. було задоволено клопотання позивача та поновлено процесуальний строк на подання заяви про зміну предмету позову та прийнято до провадження заяву про зміну предмету позову.

Підтвердженням того, що судом прийнято до провадження заяву про зміну предмету позову є звукозапис судового засідання від 29 листопада 2018 року в проміжок часу з 14 год 41 хв. 06 сек. до 14 год 42 хв. 57 сек.

Крім того, підтвердженням того, що судом прийнято до провадження заяву про зміну предмету позову є журнал судового засідання від 29 листопада 2018 року, зокрема, порядковий номер запису в журналі №26 .

З урахуванням того, що 29 листопада 2018 року в судовому засіданні було розглянуто заяву про зміну предмету позову від 27 листопада 2018 року, яка подана до суду 28 листопада 2018 року, та за результатами розгляду судом вирішено прийняти до провадження заяву про зміну предмету позов , повторний розгляд цієї ж заяви є неправомірним.

Звертає увагу й на те, що судом першої інстанції розгляд заяви про зміну предмету позову здійснено повторно під час розгляду справи по суті, а саме, на стадії дослідження доказів, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 197, ч. 1 ст. 209, ст. 229 ЦПК України.

Також апелянт посилалась на те, що реєстраційні дії, які просить скасувати позивач, були проведені на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів ТОВ Республіканський будинок моделей взуття .

У разі, якщо буде скасовано відповідні рішення загальних зборів, з цих же підстав має бути скасовано і реєстраційні дії. У даному випадку відсутні одночасна зміна підстав і предмету позову.

Крім того, суд першої інстанції посилається на ст. 40 ЦПК України, яка начебто говорить про недопустимість одночасної зміни предмету та підстав позову, хоча ст. 40 ЦПК України регулює порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилась, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, представників учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 листопада 2018 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, у якій позивач просила доповнити позов новою позовною вимогою про скасування державної реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, внесену державним реєстратором Соколянським Дмитром Вікторовичем.

19 серпня 2020 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва заяву позивача про зміну предмету позову залишено без руху.

27 серпня 2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків та нова редакція заяви про зміну предмету позову.

Залишаючи заяву без розгляду суд першої інстанції прийшов до висновку, що незважаючи на подання нової редакції заяви він вбачає, що у заяві йдеться про одночасну зміну як предмету позову, так і його підстав, що є недопустимим відповідно до вимог ст. 40 ЦПК України, оскільки предметом позовних вимог за первісним позовом було визнання недійсним рішення чергових загальних зборів учасників товариства в цілому, а позивачем доповнено позов позовними вимогами щодо скасування реєстраційних дій, здійснених державним реєстратором Соколянським Д.В.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Колегія суддів встановила, що 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 подала до Подільського районного суду м. Києва клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про зміну предмета спору.

29 листопада 2018 року під час судового розгляду в судовому засіданні головуючим суддею Гребенюк В. В. постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позову та прийняття до провадження заяви про зміну предмету позову.

19 серпня 2020 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва заяву позивача про зміну предмету позову було залишено без руху.

Суд першої інстанції в описової частині ухвали зазначив, що позивач просить скасувати реєстраційну дію, однак нею не залучено до участі у справі державного реєстратора, що потребує уточнення кола осіб, які беруть участь у справі.

26 серпня 2020 року позивачем була подана заява про усунення недоліків та заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав зміни позивачем як підстав, так і предмету позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу.

З аналізу наведених норм процесуального права колегія суддів вважає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії , заява № 48778/99).

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Залишаючи заяву позивача без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивачу належить встановити певне коло осіб з урахуванням заявлених вимог, однак не роз`яснив позивачу його процесуальні права щодо подання заяви про зміну предмету та не допустимість зміни підстав позову, що фактично є поданням нового позову, який необхідно подати до суду зі сплатою відповідного судового збору.

Залишаючи заяву позивача без розгляду, прийнявши її фактично своєю ухвалою від 29 листопада 2018 року, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, не роз`яснив позивачу його права та правові наслідки його процесуальних дій, обмежив позивача у здійснені його процесуальних прав.

Ураховуючи наведене та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Боримської Ірини Олегівни представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Повний текст постанови складено 28 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль